Десятки тисяч українців, які прибули до США за програмою Uniting for Ukraine, почнуть втрачати свій гуманітарний захист уже з п’ятниці. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Загалом мова приблизно про 120 тисяч людей, які виїхали з України після початку повномасштабної війни та отримали дворічний поновлюваний статус, відомий як гуманітарний пароль. Програму запровадила адміністрація Джо Байдена, втім, вона була тимчасовою та вимагала наявності приватного американського спонсора.
Адміністрація Байдена запровадила програму як швидкий спосіб дозволити українцям переселитися, оскільки традиційна система надання статусу біженця може займати роки.
Водночас підхід мав зворотну дію – усі учасники програми отримали тимчасовий статус, що робить їх вразливими у разі його завершення. До того ж, якщо уряд захоче їх заарештувати, він уже має їхні домашні адреси.
Після приходу до влади Дональда Трампа програма припинила дію, тоді як продовження статусу для тих, у кого закінчується дозвіл на роботу, зупинили.
Загалом за Uniting for Ukraine до США прибули близько 250 тисяч українців. Ті, хто приїхав до 16 серпня 2023 року, перебувають під захистом іншої програми – тимчасового захищеного статусу. Одначе, для 120 тисяч осіб, що приїхали пізніше, закінчення гуманітарного пароля означатиме втрату легального перебування та ризик депортації.
Втім, зауважимо, нещодавно президент США Дональд Трамп ствердно відповів на запитання журналіста про те, чи дозволить він біженцям з України залишатися у Сполучених Штатах до кінця війни.
Позначка: Біженці
-
Українцям у США загрожує депортація через втрату гуманітарного захисту – ЗМ
-
Українці без грошей. Виплати біженцям у Німеччині
Українським біженцям у Німеччині можуть скоротити соціальні виплати. На думку Штеффена Більгера, парламентського менеджера фракції правлячої партії ХДС/ХСС, українські громадяни, які отримують допомогу, повинні погоджуватися на роботу, навіть якщо вона не відповідає їхній професії.
Зміни правил
“Я не думаю, що українці можуть працювати лише за своєю професією”, – сказав Більгер. За його словами, є багато інших вакансій.
“Наша система, яка вимагає спочатку вивчити німецьку мову, а це може зайняти багато часу, може призвести до того, що люди занадто звикнуть до отримання соціальної допомоги”, – зазначив Більгер.
Політик ХДС вважає, що рішення попередньої коаліції безпосередньо включити українських біженців у систему соціальної допомоги не було правильним.
“Соціальна допомога – це не та система, яка заохочує людей швидко приступати до роботи”, – сказав він.
Водночас він застерігає: “Ми повинні вести дискусію таким чином, щоб не звинувачувати українців”.
Популярна ідея
Прем’єр-міністр німецької Баварії Маркус Зьодер закликав скасувати українським біженцям виплату соцдопомоги “бюргергельд” (від нім. Bürgergeld – гроші для громадян), яку надають тим, хто шукає роботу, або тим, чиї доходи не вистачають для самообслуговування. За словами Зьодера, необхідно вжити заходів, щоб “українці більше не отримували “бюргергельд”. Він вважає, що через соцвиплати багато українців не хочуть влаштовуватися на роботу в Німеччині.
“Ось чому у нас так мало працівників з України, хоча вони мають хорошу освіту”, – сказав прем’єр Баварії.
Прем’єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер також виступив за перегляд системи виплат соціальної допомоги, зокрема українським біженцям.
Кречмер розкритикував розмір витрат на соціальну допомогу, заявивши, що Німеччина витрачає на це 47 млрд євро.
“Я думаю, що кожному зрозуміло, що це не може бути правильно. Ця цифра має бути зменшена”, – зазначив прем’єр Саксонії.
У контексті біженців з України він вказав на людей, які отримують державну допомогу, хоча вони в ній не потребують.
“І це, звичайно, особливо стосується тих, хто шукає захисту, бо ми маємо порівняння з Францією, Нідерландами, Польщею, Чехією щодо українських біженців. У всіх цих країнах частка людей, які працюють, значно вища, ніж у нас”, – додав Кречмер. -
Новий навчальний рік: “Пакунок школяра”, закриття шкіл, платні послуги
Уряд в Україні запровадив програму “Пакунок школяра”, яка надає допомогу у розмірі 5 тис. грн дітям, які починають навчання в школах. Ці кошти можна витратити на канцтовари, дитячий одяг і взуття. Також триває оптимізація шкіл, яка передбачає скорочення закладів з менше 60 учнів. Уряд також представив оновлений освітній стандарт для початкової освіти, де встановлені зрозумілі компетентності для кожної освітньої галузі та нові підходи до оцінювання учнів. Додатково, заплановано впровадження навчання з національного спротиву для учнів 9-го класу. Також в школах та дитсадках з’являться додаткові платні освітні послуги, а заробітні плати вчителів будуть зростати, за прогнозами до 20 тис. грн. Уряд також прогнозує скорочення кількості шкіл та намір вчителів покинути професію.
-
Британія почала відмовляти українським біженцям у захисті
Велика Британія внесла зміни до політики стосовно українських біженців, ускладнюючи процес отримання постійного притулку. Однією з причин є визнання певних західних регіонів України відносно безпечними, що виключає багатьох заявників. Це викликає невизначеність та хвилювання серед українців, які розраховували на довгострокову підтримку. Мета таких змін – зменшити навантаження на міграційну систему, яка перевантажена заявками на притулок. Згідно з звітом МВС Великої Британії, східні області України досі перебувають під активними бойовими діями, тоді як західні, зокрема Закарпаття, Львівщина та Волинь, вважаються безпечними. Проте, британські візи можна буде продовжити ще на півтора року, що залишає українців у невизначеності стосовно майбутнього. Рішення Великої Британії стало викликом для українських біженців, які тепер стикаються з питанням адаптації до нових умов та перспектив повернення додому у контексті війни. Крім того, інші країни, такі як Німеччина та Швейцарія, також розглядають обмеження у захисті для українських біженців.
-
Німеччина планує скоротити виплати українським біженцям – ЗМІ
Уряд Німеччини планує зменшити державні виплати для українських біженців, які прибули до країни після 1 квітня 2025 року. Замість “допомоги для громадян” їм буде виплачуватися менша допомога згідно із Законом про пільги для шукачів притулку. Це призведе до скорочення щомісячних виплат на 100 євро для кожного українського біженця. Наразі в Німеччині проживає близько 1,25 мільйона українських біженців, з яких 21 тисяча прибула до країни у період з квітня по червень 2025 року. Законопроєкт ще має пройти затвердження урядом та парламентом Німеччини перед набуттям чинності. Також планується введення суворіших правил отримання соціальної допомоги безробітним, у тому числі для біженців з України.
-
Орбан зробив заяву щодо допомоги українським біженцям
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна надала допомогу тисячам українців під час війни Росії проти України і продовжує це робити. Він підкреслив, що Угорщина не збирається жертвувати власними інтересами, навіть коли надає допомогу сусідній державі. Орбан також зазначив, що в Угорщині залишається багато українців, які отримують підтримку від угорського уряду. Водночас він зауважив, що допомога має бути взаємною, і зазначив, що угорські громадяни також отримують допомогу від держави в обмін на певні умови. Угорщина раніше змінила вимоги для біженців з України, а Орбан висловив загрозу Європейському Союзу через фінансову допомогу Україні.
-
Допомога українським біженцям – новий фронт дебатів у німецькому уряді
Прем’єр-міністр Баварії Маркус Седер запропонував скоротити соціальну допомогу українським біженцям, переведучи їхні виплати на рівень допомоги для шукачів притулку. Ця ініціатива викликала суперечки в німецькому уряді, зокрема з соціал-демократів, які підтримують збереження поточного формату громадянської допомоги для українців. Ідею Седера відхилили як непродуктивну та невідповідну спільній політиці уряду. Ця ситуація створює напруження в уряді, оскільки ставить під сумнів стабільність у підходах до підтримки українських біженців. Також згадується про плани уряду Німеччини змінити правила отримання соціальної допомоги безробітним, включаючи біженців з України, а також про пропозицію у Швейцарії скасувати захист для українських біженців.
-
У Німеччині закликали скасувати виплати українським біженцям
Прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер закликав припинити виплату державної допомоги українським біженцям, які прибули до Німеччини. Він вважає, що це заважає їхній інтеграції на ринку праці. За даними, у 2024 році Німеччина витратила значну суму на виплати українським біженцям. Зедер прагне досягнути змін у цьому питанні, хоча його ініціатива виходить за рамки попередньо узгодженого плану уряду. Уряд Німеччини також планує ужесточити правила отримання соціальної допомоги безробітним, включаючи біженців з України.
-
З України виїхали та не повернулися близько 3 млн людей
Від початку повномасштабної війниз Украхни виїхали та не повернулися близько 3 млн українців.Такими є дані моніторингового сервісу Опендатабот.
Зазначається, що цього року Україну покинуло на 250 тисяч осіб більше, ніж повернулося: 7,17 млн громадян виїхали з України з січня по червень, а 6,92 млн – повернулись. Це у 1,6 раза менше, ніж за аналогічний період торік.
У середньому, щомісяця українці перетинають кордон 2,35 млн разів. -
Трамп зробив заяву щодо українських біженців в США
Президент США Дональд Трамп ствердно відповів на запитання журналіста про те, чи дозволить він біженцям з України залишатися у Сполучених Штатах до кінця війни. Про це американський лідер повідомив у Білому домі.
“Ми дозволимо. У нас багато людей, які прибули з України, і ми працюємо з ними”, – сказав Трамп.
Раніше повідомлялося, що адміністрація Трампа розглядає можливість скасування тимчасового юридичного статусу для багатьох українців.
Нагадаємо, з січня 2025 року адміністрація Трампа почала переглядати гуманітарні програми, запроваджені за часів Джо Байдена, зокрема ініціативу Єднання заради України (U4U), яка дозволяла українцям перебувати в США до двох років на основі гуманітарного паролю. Цією програмою вже скористалися понад 240 тис. українців. Певна кількість громадян України, які перебувають у США на законних підставах за гуманітарною програмою, отримали електронні листи про анулювання їхнього статусу та вимогу покинути Америку протягом семи днів.