Позначка: Біженці

  • У Нью-Йорку з’явився мурал із зображенням вбитої української біженки

    У Нью-Йорку з’явився мурал із зображенням вбитої української біженки

    У Нью-Йорку з’явився мурал, присвячений пам’яті 23-річної Ірини Заруцької – української біженки, яка трагічно загинула в серпні 2025 року на станції легкорейкового транспорту в місті Шарлотт, штат Північна Кароліна. Про подію повідомляє видання New York Post.

    Мурал, створений кілька тижнів тому, прикрашає житловий будинок у районі Бушвік Брукліна. Його автором став американський стріт-артист Бен Келлер, який спеціалізується на меморіальних проєктах, присвячених жертвам насильницьких злочинів. Стінопис розміщено на триповерховій будівлі за адресою Jefferson Avenue на перетині з Evergreen Street.

    На створення муралу вдалося залучити значну фінансову підтримку. IT-підприємець Йоган МакКейб пожертвував 500 тисяч доларів, а бізнесмен Ілон Маск виділив 1 мільйон доларів. Ще 200 тисяч доларів зібрали завдяки внескам приватних осіб.

    “Я розпочав цю кампанію, щоб історія Ірини не зникла. Її вбивство є перехрестям багатьох проблем, що турбують американське суспільство. Наприклад, одна з них – “прогресивний підхід” до злочинності”, – пояснив Бен Келлер.

    Місцеві жителі району Бушвік здебільшого позитивно відреагували на появу муралу, наголошуючи на важливості збереження пам’яті про жертву насильства. Однією з них була Мері Сіньйоріно, яка сказала: “Це чудовий спосіб вшанувати пам’ять прекрасної дівчини та її життя. Спочивай у мирі, Ірино! Мені дуже сумно, що Сполучені Штати тебе не захистили”.

    Нагадаємо, Ірина Заруцька приїхала до США у віці 23 років, шукаючи безпечного місця для життя. Її вбивство сталося наприкінці серпня в поїзді на станції міста Шарлотт. За даними правоохоронців, злочин скоїв 34-річний безпритульний Декарлос Браун, який раніше неодноразово був заарештований за крадіжки, грабежі із застосуванням зброї та погрози.

    Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”

  • В ЄС зафіксували зростання числа українців з тимчасовим захистом

    В ЄС зафіксували зростання числа українців з тимчасовим захистом

    Тимчасовим захистом у Європейському союзі станом на 30 листопада 2025 року користувалися 4,33 млн осіб з України. Це на 30 600 (+0,7%) більше, ніж наприкінці жовтня, повідомляє Євростат 12 січня.
    Найбільше українців під захистом перебували у Німеччині – 1,24 мільйона, у Польщі – 968,8 тисячі та в Чехії – 392,7 тисячі.
    Протягом листопада кількість українців збільшилася у 21 з 26 країн ЄС, найбільший приріст зафіксовано у Німеччині, Польщі та Іспанії, а найбільше скорочення – у Франції та Литві.
    Щомісячна кількість нових рішень стосовно надання тимчасового захисту українцям у листопаді знизилася до 53 735, що на 32,5% менше порівняно з вереснем і на 27,8% менше, ніж у жовтні.
    Українці складали понад 98% усіх бенефіціарів тимчасового захисту.
    Дорослі жінки становили 43,6% від загальної кількості, дорослі чоловіки – 25,7%, а неповнолітні – 30,7%.
    Найвищі показники тимчасового захисту на тисячу жителів спостерігалися в Чехії, Польщі та Словаччині, тоді як середній показник по ЄС становив 9,6 на тисячу осіб.

  • “ЄС буде повертати біженців в Україну”: в ЦПД викрили російський фейк

    “ЄС буде повертати біженців в Україну”: в ЦПД викрили російський фейк

    Відео з соцмереж, де стверджувалося, що Польща, Німеччина та Франція нібито “протягом двох місяців повернуть в Україну понад 40 тисяч призовників”, є фейковим. Про це заявив Центр протидії дезінформації (ЦПД) у Telegram.
    Ролик з Мережі замаскований під матеріал західного видання. В ньому йдеться про те, що Польща, Німеччина та Франція нібито “зобов’язалися протягом двох місяців повернути в Україну понад 40 тисяч осіб призовного віку для проходження військової служби”.
    З метою “реалістичності” запису було використано справжні кадри з зустрічі Коаліції охочих у Парижі 6 січня, на які накладено вигаданий текст.
    У ЦПД наголосили, що ця інформація не відповідає дійсності.
    “Жодних офіційних заяв, рішень або домовленостей між Україною та країнами ЄС щодо “примусового повернення 40 тисяч осіб за два місяці” не існує, так само як і подібних матеріалів у західних медіа”, – зазначили в Центрі.
    Поширення таких фейків є частиною російської інформаційної операції. Її мета полягає в залякуванні українців за кордоном, дискредитації європейських партнерів України та створенні штучної напруги у відносинах між Україною та ЄС.
    Російська пропаганда системно створює фейкові відео та “новини”, імітуючи стиль західних медіа, щоб дезінформація здавалася цілком вірогідною.

  • Погані новини для РФ. Зеленський у Польщі

    Погані новини для РФ. Зеленський у Польщі

    Володимир Зеленський відвідав Польщу з офіційним візитом. В його рамках відбулася перша зустріч лідерів двох держав з моменту вступу Кароля Навроцького на посаду президента Польщі 6 серпня цього року. Вона відбулася на тлі деякого охолодження у відносинах Варшави та Києва через розбіжності з питань історичної пам’яті, підтримки українських біженців та особливостей митного регулювання сільськогосподарської продукції.
    Так, у листопаді Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу громадянам України, які втекли від війни, востаннє, надалі до них ставитимуться як до інших нацменшин.
    Питання безпеки
    Навроцький заявив, що не виключає можливості вирішення питання про передачу Україні бойових літаків МіГ-29. Для Києва такі поставки дозволили б одразу відправляти екіпажі винищувачів у бій. Зараз, щоб використовувати західні зразки техніки, українським пілотам доводиться витрачати місяці на додаткове навчання.
    Зеленський заявив, що Росія зацікавлена у сварках між Польщею та Україною, але без незалежної України Москва прийде за Польщею.
    “Без незалежності нашої держави Москва неминуче прийде сюди, далі в Європу. Без нашої незалежності Москва неминуче прийде за Польщею. І тому важливо, щоб були ми. Важливо, щоб були ви. Важливо, щоб були Україна і Польща, і важливо, щоб ми були разом”, – сказав він.
    Він запросив Навроцького в Україну, зазначивши, що це “важливо для наших суспільств”.
    “Україна захищає себе і собою Європу. І найбільшу ціну ми заплатили – це життя наших людей”, – сказав український президент, підкресливши, що Україна вдячна Польщі за підтримку.
    “Візит пана Володимира Зеленського до Варшави є доброю інформацією для Польщі, для Варшави і Києва та всього нашого регіону, але поганою новиною для Російської Федерації, бо слугує доказом того, що у стратегічних питаннях, у питаннях безпеки Польща, Україна, країни регіону разом”, – сказав Навроцький.
    Він заявив, що поділяє з Зеленським спільне бачення Росії як неоімперської пострадянської держави, що загрожує Європі.
    Біженці
    Навроцький прокоментував своє ставлення до українських біженців і до їх внеску в польську економіку.
    Навроцького запитали, як він оцінює той факт, що українські мігранти сплатили до польського бюджету податків на суму понад 15 млрд злотих, а загалом внесок в економіку країни становив 2,7 відсотка від ВВП.
    На це він відповів, що “дуже радий, що українці, які прибули до Польщі, знайшли тут свій дім”.
    “Ми як держава дбаємо про всі меншини. Одні розвиваються більш динамічно, інші – менш, додаючи до польського ВВП конкретні суми”, – сказав президент Польщі.
    Щодо наведених даних Навроцький відзначив, що вони показують, наскільки добре українці почуваються у Польщі.
    “У нас така система захисту меншин, яка дозволяє їм розвиватися. Це є доказом відкритості Польщі, яка з 2022 року прийняла понад мільйон українців”, – додав він.
    Історичні питання
    Навроцький вважає, що врегулювання питання ексгумацій жертв Волинської трагедії здатне вибити у Росії аргумент у її спробі посварити Україну і Польщу.
    Президент Польщі сказав, що під час розмови з Зеленським йшлося про конкретні 26 запитів Інституту національної пам’яті на ексгумаційні роботи на території України.
    За його словами, у спільних інтересах України і Польщі знаходиться спільне поховання жертв Волинської трагедії.
    “Це випливає з християнських цінностей, які також об’єднують Польщу і Україну”, – сказав він.
    Водночас Навроцький додав, що для РФ інструменталізація історії, минулого, брехня про минуле – це один із фундаментів її імперіалістичної поведінки.
    “Ми з президентом Зеленським усвідомлюємо, що, вирішуючи це питання, реалізуючи 26 запитів, ми вибиваємо у Російської Федерації аргумент і спробу розділити нас і дезінформувати”, – сказав Навроцький.
    “Я вірю, що наша сьогоднішня зустріч вирішить це питання”, – додав він.
    Зеленський, у свою чергу, підтвердив, що Україна поважає історичну пам’ять Польщі, а також очікує взаємної поваги до своєї.
    “Очікуємо працювати разом, щоб зв’язки між Україною і Польщею давали силу, щоб давали розвиток наших народів. Кожна з жертв заслуговує належного християнського шанування”, – підкреслив український президент.
    Зеленський також акцентував, що Україна підтримуватиме трек роботи інститутів національної пам’яті країн.

  • В Польщі українських біженців “виганяють” з державного житла – ЗМІ

    В Польщі українських біженців “виганяють” з державного житла – ЗМІ

    Кількість українців, які проживають у субсидованому державою житлі в Польщі, різко скоротилася . Про це повідомляє польська газета Rzeczpospolita.
    Торік в Польщі налічувався 1071 центр колективного розміщення. Там проживало близько 22,4 тис. українських біженців. Проте з листопада поточного року чисельність українців скоротилася майже вдвоє.
    У Малопольському воєводстві в грудні 2024 року число українських біженців скоротилась з 7092 до 4146 осіб.
    У Сілезькому воєводстві чисельність біженців з України скоротилась з 3135 до 1672 осіб.
    З державної скарбниці за півтора роки було витрачено на субсидування житла для українських біженців понад мільярд злотих, що становить близько 30 млн доларів, свідчать дані польського уряду.
    На додачу до цього, з 1 листопада в Польщі змінилися правила розселення біженців з України.
    Тепер польська держава припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців, які проживають у Польщі протягом року або довше. Для українських біженців скасували так зване “гуманітарне звільнення” – податкові та митні пільги, а також адміністративні спрощення для надання гуманітарної допомоги.
    Ті ж українці, які одержують польські виплати, згідно з новими правилами мають сплачувати 15 злотих на день за проживання.
    Як ми вже писали, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на інцидент у польській Познані, де двоє чоловіків напали на пару в трамваї через те, що вони розмовляли українською мовою.
    Навроцький засумнівався у “відкритості” України

  • Зеленський обговорив з президентом Німеччини питання завершення війни

    Зеленський обговорив з президентом Німеччини питання завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром віч-на-віч і в розширеному складі в палаці Бельвю, резиденції Федерального президента Німеччини. Про це йдеться в публікації прес-служби голови української держави.
    Глава держави подякував за підтримку, яку Німеччина надає Україні й українцям від самого початку повномасштабної російської агресії, та за лідерство ФРН у захисті тисяч людей завдяки посиленню української ППО.
    Зеленський розповів про координацію з партнерами у США та Європі для наближення достойного і гарантованого миру й відзначив особисті зусилля Федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
    Президенти обговорили напрацювання рамкового документа щодо закінчення війни та зміст окремих пунктів.
    Сторони мають однакову позицію: важливо забезпечити суверенітет, територіальну цілісність і захист національних інтересів України.
    Окрема увага була приділена гарантіям безпеки, що мають запобігти будь-яким проявам російської агресії в майбутньому.

  • Українські біженці під ризиком депортації з Ізраїлю – ЗМІ

    Українські біженці під ризиком депортації з Ізраїлю – ЗМІ

    Ізраїль відкладає рішення про продовження статусу захисту переселенцям з України, наданого після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Про це повідомляє Haaretz.
    Через відсутність міністра внутрішніх справ повноваження з цього питання перейшли до прем’єр-міністра країни Беньяміна Нетаньягу.
    Українські біженці, багато з яких прибули до Ізраїлю без легального статусу, отримали тимчасові дозволи на проживання та роботу зі щорічним продовженням. Термін дії таких дозволів закінчується наступного місяця.
    Правозахисні організації та міжнародні структури, включно з Агентством ООН у справах біженців, закликають Ізраїль продовжити дію захисту. Вони зазначають, що багато українців не можуть повернутися додому, водночас невизначеність із продовженням документів заважає їм працювати.
    Представники влади Ізраїлю повідомили, що питання перебуває на розгляді, а рішення мають ухвалити найближчим часом.
    Раніше стало відомо, що Нідерланди планують закрити центри житлового розміщення для українських біженців. Міністр житлового господарства Мона Кейзер вже заявила, що хоче здійснити це якомога швидше.
    Українські біженці в Шотландії можуть залишитися без житла

  • Тисячам українських біженців загрожує депортація з Ізраїлю – ЗМІ

    Тисячам українських біженців загрожує депортація з Ізраїлю – ЗМІ

    Тисячі українських біженців в Ізраїлі загрожує депортація вже до кінця 2025 року. Про це заявило місцеве видання Haaretz.
    Сьгодні статус групового захисту, який дозволяв українцям легально жити і працювати в Ізраїлі з 2022 року, підходить до завершення. Рішення про його продовження й досі не ухвалене.
    У разі коли ізраїльська влада не підтвердить продовження статусу, десятки тисяч українців опиняться поза законом, що загрожує для них висленням з країни.
    Правозахисники та представники української громади висловили занепокоєння через затримку рішень і закликають ізраїльську владу невідкладно врегулювати ситуацію.
    Спостерігачі попереджають, що без оперативного втручання ситуація може швидко загостритися, особливо напередодні святкового періоду та зимових холодів.
    Нині невідомо, коли саме ізраїльська влада ухвалить остаточне рішення щодо продовження групового захисту для українців.

  • Латвія скорочує підтримку українських біженців

    Латвія скорочує підтримку українських біженців

    Сейм Латвії прийняв поправки до закону про підтримку громадян України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Зокрема, відмовлено у наданні одноразової допомоги на початку працевлаштування українцям, посилаючись на їхню активність на ринку праці та наявність інших програм підтримки зайнятості. Однак українці зберігають право на деякі послуги, такі як знижки на перевезення громадським транспортом та медичні послуги, проте деякі вигоди, як безкоштовний проїзд громадським транспортом та безкоштовна реєстрація тварин, більше не будуть надаватися. У цілому, ці зміни стосуються більш як 31 тисячі українців, які проживають в Латвії.

  • У Польщі заявили про значне зростання кількість молодих українців

    У Польщі заявили про значне зростання кількість молодих українців

    З початку серпня до листопада понад 49 тисяч громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL. Це стосується військових біженців з України, які можуть отримати цей статус з березня 2022 року. Якщо особа покидає Польщу на більш як 30 днів, вона втрачає цей статус, але може повернутися і знову подати заявку. Понад 2 мільйони українців вже подали заявки на цей статус, а на 12 листопада понад 964 тисячі осіб мали активний статус UKR у Польщі. Зміни у законодавстві України дозволили чоловікам віком 18-22 років легально виїжджати з країни, що призвело до збільшення їхньої частки серед тих, хто подавав заявки на легалізацію перебування в Польщі. За даними прикордонної служби, з кінця серпня по листопад у Польщу в’їхало понад 121 тисяча чоловіків віком 18-22 роки, а близько 62 тисяч молодих українців залишилися або виїхали до інших країн ЄС.