НАБУ, ДБР, СБУ, БЕБ та Національна поліція систематично порушують професійні права адвокатів та втручаються у їхню діяльність. Таку публічну заяву зробила Асоціація правників України (АПУ) у середу, 18 червня.
За словами представників асоціації, “фіксуються непоодинокі випадки, коли під виглядом слідчих дій силовики блокують роботу захисників, проводять обшуки з порушенням закону, вилучають носії адвокатської таємниці, затримують адвокатів, а також чинять інформаційний тиск через ЗМІ, пресрелізи й соцмережі, свідомо ототожнюючи адвокатів із їхніми клієнтами”.
Зокрема, за інформацією авторів заяви, за останні два місяці задокументовано п’ять грубих порушень з боку силовиків: повідомлення про підозру адвокатам за надання правової допомоги клієнту; прослуховування офісу адвокатського об’єднання; обшуки без санкцій і з порушенням процесуального порядку; затримання захисника у справі, в якій він здійснював захист.
“АПУ наголошує: професійні гарантії адвоката – не привілеї, а інструменти захисту прав людини. Їх порушення шкодить не лише системі правосуддя, але й міжнародному іміджу України як держави-кандидата на вступ до ЄС. У зв’язку з ситуацією АПУ закликає: НАБУ, ДБР, СБУ, БЕБ, Національну поліцію припинити втручання в адвокатську діяльність та дотримуватись Конституції, міжнародного і національного права щодо гарантій адвокатів; медіа – поважати презумпцію невинуватості, не ототожнювати адвокатів із клієнтами та дотримуватись стандартів журналістської етики; Офіс Генерального прокурора – забезпечити контроль за дотриманням права на захист і гарантій, передбачених для адвокатів”, – говориться в тексті заяви.
Позначка: Бюро економічної безпеки
-
Асоціація правників України звинуватила силовиків у системному тиску
-
Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ
У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
“Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
“Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів. -
Україна арештувала на 12,7 млн іранського каучуку від компанії з РФ
На Київщині Бюро економічної безпеки арештувало 43 тонни синтетичного каучуку, який фактично був вироблений на заводі іранської компанії, що має офіс в Москві. Під час імпорту каучуку в Україну, зловмисники підробили документи, щоб вказати Туреччину як країну походження товару. Продукцію ввозили за допомогою реквізитів українських підприємств та компанії з Чехії, але під час митного огляду виявили невідповідності. На палетах з каучуком був зазначений код країни виробника – Іран, а на упаковці був штрих-код, що належить компанії з Ірану. Вартість вилученого каучуку становить понад 12,7 млн гривень, а на товар накладено арешт. Компанія, яка виробляє каучук, має виробництва в Ірані та головний офіс у Москві, і перебуває під санкціями США.
-
Конкурс на голову БЕБ зупинили через застереження СБУ
Конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки тимчасово призупинили через застереження від Служби безпеки України щодо можливих зв’язків трьох кандидатів з Росією. Представник уряду Юрій Пономаренко заявив, що необхідно додатковий час для перевірки кандидатів. Члени конкурсної комісії вирішили призупинити конкурс, щоб дати СБУ можливість провести додаткову перевірку. Хоча міжнародні члени комісії проголосували за продовження конкурсу, українські делегати виступили за його зупинення. Наступне рішення щодо конкурсу буде ухвалене через добу. Співбесіди з кандидатами на директорську посаду були скасовані, але конкурс планується поновити з наступного понеділка. Народний депутат Ярослав Железняк вважає, що конкурс може бути заблокований урядовими делегатами, і тому він підозрює, що у понеділок подальших подій не буде.
-
У конкурсі на посаду директора БЕБ назріває скандал – ЗМІ
Учасник конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки Віктор Дубовик стикнувся з проблемою щодо недостатньої прозорості роботи конкурсної комісії. Він не зміг отримати від неї інформацію про свої оцінки та критерії відбору, оскільки голова комісії вказала, що їхні рішення не є обов’язковими для владних органів. Це викликало сумніви щодо легітимності процедури відбору директора Бюро. Дубовик вважає, що такий підхід підриває довіру до конкурсу і системи добору керівництва державних органів. Також у новинах згадувалося про призначення Сергія Корецького на посаду голови правління Нафтогазу, хоча рада шукала кандидата усіма світовими шляхами і виявилася, що він вже очолює Укрнафту і Укртатнафту.
-
БЕБ викрило підпільний НПЗ потужністю 100 тонн палива за добу
Бюро економічної безпеки виявило та закрило підпільний нафтопереробний завод у місті Кривий Ріг, де виготовляли контрафактне паливо. Цей завод виробляв понад 100 тонн бензину та дизеля на день. Підозрювані змішували паливо з низькоякісними компонентами та продавали його через ліцензовані автозаправні станції. Під час обшуків на заводі та АЗС було вилучено документи, гроші та паливо на суму понад 4 мільйони гривень. З початку року детективи Бюро вже вилучили контрафактне паливо та обладнання на суму 650 мільйонів гривень та скасували ліцензії 35 автозаправним станціям.
-
Виробника олії викрили у несплаті 11 млн грн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була виявлена в ухиленні від сплати податків на значну суму, повідомила пресслужба БЕБ. Директор компанії включив у податкові звіти витрати на купівлю соняшнику від фіктивних підприємств, що насправді не постачали продукцію. Це дозволило йому уникнути сплати понад 11 мільйонів гривень податку на додану вартість. Директору оголосили про підозру, а компанія зобов’язалася відшкодувати несплачені податки та сплатити штрафні санкції до бюджету в ході досудового розслідування.
-
Компанія-виробник олії не сплатила 11 млн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, виявилася у ухиленні від сплати податків на велику суму. Директор підприємства включив у податкові звіти витрати на фіктивну покупку соняшнику, яка насправді не проводилася. Це дозволило йому уникнути сплати понад 11 млн гривень податку на додану вартість. Після розслідування, у директора підприємства була висунута підозра. Крім того, компанія вже відшкодувала несплачені податки та сплатила штрафи.