Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Бюджет
-
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
-
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів -
Шмигаль озвучив потребу України у зовнішньому фінансуванні
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить більш як $40 млрд. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у середу, 9 липня.
“Ключовим пріоритетом роботи Української платформи донорів залишається фінансова спроможність нашої держави. Розпочали URC-2025 з 14-го засідання Керівного комітету платформи. У своєму виступі поінформував, що уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив глава уряду.
Зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на оборону.
Шмигаль відзначив, що у 2025 році Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Втім, він назвав “викликом” 2026 рік.
“Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр. -
В США ухвалено “великий і прекрасний закон” Трампа
Палата представників США підтримала законопроєкт, запропонований президентом Дональдом Трампом, щодо податкових пільг та скорочення витрат. Голосування пройшло досить напружено – 218 конгресменів підтримали законопроєкт, 214 виступили проти. Тепер документ направляється до Білого дому на підпис Трампу з очікуванням підписання до 4 липня. Законопроєкт передбачає податкові пільги, скасування податків з чайових та заробітної плати за понаднормову роботу, а також виділення коштів на імміграційний контроль та оборону. Проте, для компенсації цих витрат планується скоротити видатки на програми охорони здоров’я, зокрема Medicaid, що може призвести до втрати медичного страхування для майже 17 мільйонів людей. Також відомо, що цей законопроєкт став причиною конфлікту між Трампом та Ілоном Маском, який загрожує створенням власної політичної партії та можливою депортацією Маска. У Сенаті республіканці також підтримали бюджетний законопроєкт “великий прекрасний закон”.
-
Олігархи РФ вивели з економіки майже 2 трлн рублів за рік – ЗМІ
Російські бізнесмени вивели історично великі суми грошей зі своїх компаній у 2024 році, зокрема на користь 50 найбагатших з них. За даними Forbes, загальна сума виплат становила 1,769 трлн рублів, що є рекордним показником. Це відбулося на тлі кризи банківського кредитування та падіння інвестиційної активності. Деякі бізнесмени отримали дуже великі дивіденди, наприклад Олексій Мордашов отримав понад 200 млрд рублів. Проте, попри це, Російський союз промисловців і підприємців висловлює занепокоєння станом економіки, оскільки багато компаній опинилися у переддефолтному стані, а економіка показує ознаки рецесії. Бізнес також боїться можливого “переохолодження” економіки, що може призвести до стиснення попиту та сповільнення ділової активності. Це може призвести до серйозних проблем у різних галузях, таких як металургія, де можуть навіть повністю зупинити виробництво.
-
Власники елітних авто сплатили понад 95 млн до бюджету
За п’ять місяців 2025 року до бюджету України надійшло понад 95 млн грн податку від власників елітних автомобілів, що на 2,5 млн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби у понеділок, 30 червня.
Транспортний податок наразі вже сплатили понад 5,6 тисячі осіб. Зокрема найбільші суми надійшли від:
– Києва – 29,5 млн грн,
– Дніпропетровщини – 9 млн грн,
– Одещини – 8,3 млн грн,
– Львівщини – 6,3 млн гривень.
У ДПС нагадали, що транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, випущені не більше п’яти років тому. Середньоринкова вартість автівок має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2025 – 3 млн грн).
Ставка транспортного податку – 25 тис. грн за кожний автомобіль.
Перелік легкових автомобілів визначає Мінекономіки, повний список розміщує на своєму офіційному вебсайті щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.
Цього року до переліку потрапили зокрема AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota.
Раніше стало відомо, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал.
Стало відомо, скільки нових автомобілів придбали українці в травні -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
Держбюджет перепишуть під військові потреби
Уряд схвалив законопроєкт щодо змін до держбюджету на поточний рік для підвищення обсягу військових видатків. Звідки візьмуть кошти? Куди спрямують кошти Кабмін схвалив для внесення до Верховної Ради проєкт змін до закону про державний бюджет на 2025 р. “У зв’язку з тим, що ми не завжди можемо передбачити ситуацію під час повномасштабної війни та потреби Збройних Сил, ми звертаємося до вас з переглядом бюджету. Є звернення Міністра оборони щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет… Є розуміння того, що грошей на Збройні Сили не вистачає з різних причин”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко. Необхідність скоригувати бюджет виникла через зростання витрат на закупівлю зброї, зокрема через затримки міжнародної допомоги. Вже четвертий рік Україна живе в умовах високої невизначеності, що спричинена повномасштабною агресією з боку РФ. Така ситуація потребує від уряду адаптивності до реалій війни та готовності приймати рішення, що сприятимуть підвищенню обороноздатності України.
Наразі для сектору безпеки і оборони необхідні додаткові кошти для забезпечення критично важливих потреб, зокрема для закупівлі зброї, боєприпасів та військового обладнання.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони на 412,4 млрд грн до кінця року.
За інформацією пресслужби Мінфіну, Міноборони виділять 310,8 млрд грн; МВС – 84,1 млрд грн; ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн; Мінстратегпрому – 4,5 млрд грн; СБУ – 1,6 млрд грн; УДО – 0,5 млрд грн; Держспецзв’язку – 64,5 млн грн.
Також передбачено додаткові 20 млрд грн для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд грн (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Загальний обсяг видатків у запропонованих Урядом в змінах до держбюджету-2025 становить 448,8 млрд грн.
Також пропонується в 2025 р. кошти, отримані до спецфонду Держбюджету, як виняток, спрямувати у таких пропорціях за такими напрямами: 45% – Держспецзв’язку на здійснення закупівлі спецтехніки та обладнання, 45% – Мінстратегпрому на виконання програм реформ ОПК, 10% – головним розпорядникам коштів держбюджету, що належать до сектору оборони і безпеки.
Також законопроєктом пропонується встановити, що Кабмін може спрямувати Міноборони на закупівлі техніки залишок коштів, утворений станом на 1 січня 2025 р., джерелом формування якого були надходження спецфонду. Таким чином пропонується розширення повноважень Кабміну “перекидати” кошти на сектор безпеки та оборони. Звідки візьмуть кошти Збільшення дохідної частини планується, зокрема за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету – 147,5 млрд грн: ПДФО – 56 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 23,8 млрд грн; коштів, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд грн; частини чистого прибутку та дивідендів – 15 млрд грн; акцизу із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд грн; коштів, перерахованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд грн; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд грн; адмінштрафів у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд грн; інших надходжень – 8,9 млрд грн.
Також збільшити доходи планується за рахунок зростання обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд грн та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд грн.
Пропонується дозволити Міністерству фінансів перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до механізму кредитної співпраці.
Зокрема у законі пропонують дозволити уряду тимчасово не платити за боргом, який був узятий Державної продовольчо-зерновою корпорацією України у 2012 р. в Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію. Це призупинення платежів може тривати до 1 жовтня 2025 р., але лише до того моменту, поки не буде змінено умови цього боргу (тобто не буде укладено нову угоду з кредиторами).
Уряд хоче мати право відкласти виплати за цим боргом, поки не домовиться з усіма кредиторами про нові умови.
Також в законопроєкті пропонується спрямувати кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання. “Запропоновані рішення дозволять зберегти фінансову стабільність, одночасно забезпечуючи необхідні ресурси для ефективного протистояння агресору”, – йдеться на сайті Кабміну. Надалі законопроєкт має бути розглянутий та схвалений Верховною Радою України та підписаний Президентом України. Зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть Крім змін у сумах фінансування різних органів, законопроєкт стосується ЄСВ для військовослужбовців і поліціантів, прожиткового мінімуму для розрахунку окладів прокурорів.
Завдяки цим змінам зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть.
Для військовослужбовців та поліціантів з доходом понад 120 тис. грн, у разі прийняття законопроєкту, грошове забезпечення збільшиться у другій половині 2025 р. за рахунок зниження суми сплачуваного ЄСВ.
Також пропонується підняти прожитковий мінімум для розрахунку посадових окладів прокурорів з 1 серпня 2025 р. до 2102 грн (наразі – 1600 грн). Отже, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури має зрости з 40 тис. грн до 52,5 тис. грн. Де ще можна взяти кошти Поки що законопроєкт не прийнято, суспільство має можливість обговорювати, звідки ще можна брати кошти.
Так, економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта – у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Своєю чергою економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що можна зекономити на фінансуванні українських адміністрацій окупованих регіонів. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат.Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”, – каже він. Вікторія Хаджирадєва -
З 1 липня запрацює новий вид соціальної допомоги: хто її отримає
Що таке “базова соціальна допомога” З 1 липня 2025 року в Україні стартує експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.По суті, Кабмін запроваджує єдину виплату замість кількох окремих допомог людям з низькими доходами.
Експериментальна постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 має на меті зменшення бюрократії та підвищення адресної соціальної підтримки, зауважила у розмові з виданням Суспільне Донбас юристка “Донбас SOS” Богдана Гончар.
Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. За визначенням у Постанові №371 в сім’ю входять:- чоловік, дружина;
- неповнолітні діти та повнолітні, які навчаються очно (до закінчення навчання, але не довше ніж до 23 років);
- неодружені повнолітні діти з інвалідністю I групи, або I–II групи — з дитинства, і проживають разом із батьками;
- непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними;
- особа, яка доглядає одиноку особу з інвалідністю I групи і проживає разом з нею;
- пари, які проживають однією сім’єю без офіційного шлюбу, але з дітьми.
Розмір базової величини для розрахунку становить 4500 грн.
І ось, як він розраховується для родини:- 100 відсотків такої базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї), кожної дитини віком до 18 років, особи з інвалідністю I або II групи;
- 70 відсотків такої базової величини – для кожного наступного члена сім’ї.
“4500 – це базова сума, вона може змінюватись у бік збільшення, замість кількох окремих допомог. А також, щоб скоротити черги і гарантувати безперервність підтримки”,– зазначила Гончар. Ірина Макарова, юристка з питань адвокації БФ “Право на захист”,в аналітичній колонці пропонує розглянути приклад розрахунку базової соціальної допомоги на практиці, для сім’ї з трьох осіб: батька (який працює та отримує мінімальну зарплату), матері, яка не працює і доглядає за п’ятирічною дитиною. Єдиним джерелом доходу є заробітна плата батька – 6 160 грн на місяць (після сплати податків).
У межах експериментального проєкту базова соціальна допомога для цієї сім’ї визначається так:- батько – 4 500 грн (100%)
- мати – 3 150 грн (70%)
- дитина – 4 500 грн (100%)
“Відтак загальна сума базової величини становить 12 150 грн”,- зазначає Макарова. Базова соціальна допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважений представник сім’ї звернувся за її призначенням, незалежно від дати звернення.
Виплата призначається строком на шість місяців з подальшим автоматичним продовженням виплати такої допомоги на час реалізації експериментального проєкту (два роки).
Припинити виплати за експериментальною програмою можуть за заявою громадянина, або ж коли, наприклад, відбулася зміна доходів чи складу сім’ї, народження, шлюб, смерть, додає Гончар. Хто та як може отримати базову соціальну виплату Одержати виплату вже з 1 липня 2025 року зможуть сім’ї, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги є отримувачами:- державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
- допомоги на дітей одиноким матерям;
- допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
- тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
З 1 жовтня 2025 року зможуть долучитися й інші особи / сім’ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям, визначеним Порядком (матеріальне та соціальне становище, потреба в державній підтримці тощо). “Після подання система автоматично обробить і призначить виплату за умови відповідності критеріям. Таким чином, чітко бачимо дві фази старту: літо-2025 для тих, хто вже користується соціальними допомогами, та осінь-2025 для всіх інших охочих”,– підкреслила Гончар. Заяву на отримання базової соціальної допомоги можна подати:
- в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія);
- у паперовій формі до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від зареєстрованого / задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім’ї.
Необхідні документи та заява про наміри Макарова називає перелік документів, які треба подати заявнику – уповноваженому члену родини. Це:
- заява про намір отримати базову соціальну допомогу;
- здійснення орієнтовного розрахунку розміру допомоги засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
- заяви про призначення допомоги, яка підписується уповноваженим представником сім’ї та кожним з повнолітніх членів сім’ї.
І саме такий порядок подання документів, пише Макарова, дає змогу сім’ї визначити, чи доцільно отримувати базову соціальну допомогу або залишатися отримувачем раніше призначеної допомоги.
Гончар теж звертає увагу на заяву про наміри. Юристка пояснює: ця заява дає можливість зрозуміти, що людину очікує у майбутньому. І якщо у базовій соціальній допомозі буде менша сума, ніж отримувала людина на іншій програмі, то від нової допомоги можна відмовитись. “Але передбачається, що пріоритет буде у бік збільшення, тобто багатьом ця соціальна допомога буде вигіднішою”, – каже Гончар. Юристка також виокремила кілька переваг заяви про намір:- вона фіксує бажання скористатися правом на базову соціальну допомогу;
- дає змогу Єдиній інформаційній системі соціальної сфери зібрати й перевірити всі необхідні відомості (з реєстрів ДМС, МВС, Держреєстрів майна, ВПО, податків тощо);
- після її подання отримується розрахунок орієнтовного розміру допомоги.
Після подання документів відомості про склад сім’ї підтверджуються через відповідні інформаційні системи та державні реєстри. Про результати розрахунку повідомляється уповноважений представник сім’ї.
Якщо сім’я погоджується з розрахованим розміром допомоги, уповноважений представник підписує заяву про призначення базової соціальної допомоги.
Відмовити можуть, якщо в сім’ї є працездатні особи (18-60 років), які протягом звітного періоду:- не працювали, не навчалися очно, не здійснювали догляд, не реєструвалися в центрі зайнятості, не сплачували ЄСВ ( єдиний соціальний внесок).
- здійснили значні купівлі (нерухомість, транспорт, валюту тощо) на суму понад 100 000 грн.
- мають заощадження чи облігації понад 100 000 грн;
- мають у власності більше одного автомобіля молодше 15 років.
Оскарження рішень щодо відмови у допомозі можливе шляхом подачі скарги до Національної соціальної сервісної служби або Пенсійного фонду України або звернення до адміністративного суду.
Загалом у цієї ініціативи є плюси і мінуси, зауважує Макарова. Серед позитивних аспектів: можливість попередньо оцінити розмір базової соціальної допомоги; забезпечення гнучкості у виборі між типом виплат; зменшення адміністративного навантаження як на одержувачів, так і на органи соціального захисту населення; спрощення доступу до допомоги для отримувачів; оптимізація процесів адміністрування соціальних виплат.
Водночас, пише юристка, такі підходи викликають певні застереження. Попередній аналіз положень Порядку свідчить: після завершення реалізації експериментального проєкту, значній частині громадян може бути припинено виплату базової соціальної допомоги. Це зумовить необхідність повторного звернення для отримання інших видів державних соціальних допомог, на які особи мають право.
Валерія Шипуля