Бундестаг у п’ятницю, 28 листопада, ухвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляє Укрінформ.
Зазначається, що документ підтримали 322 депутати правлячої коаліції, проти проголосували 252 народні обранці з усіх опозиційних партій.
Витрати бюджету передбачені в розмірі 524,54 млрд євро, на 21,54 мільярда євро більше, ніж у 2025 році.
На військову допомогу Україні у бюджеті ФРН на наступний рік передбачені 11,5 млрд євро.
Запозичення передбачені на рівні 98 млрд євро.
Позначка: Бюджет
-
Бундестаг ухвалив бюджет з 11,5 млрд євро для України
-
РФ використовує грошову емісію, щоб закрити “дірку” у бюджеті
Російська влада розпочала використовувати грошову емісію через Центральний банк для фінансування дефіциту бюджету у розмірі близько 6 трлн рублів. Це відбувається шляхом випуску державних облігацій із подальшим їх розміщенням через Міністерство фінансів. Банки головним чином купують ці облігації, а Центральний банк надає їм кредити під заставу цих облігацій. Експерти застерігають, що така практика може призвести до збільшення інфляційного тиску. Бюджет на наступні роки також передбачає значні дефіцити, які будуть фінансуватися шляхом внутрішніх державних позик. Ситуацію ускладнює зниження доходів бюджету через різке падіння нафтогазових доходів і провал у зборі податків. Експерти вважають, що у Путіна є достатньо коштів для продовження війни протягом наступних 12-14 місяців, після чого він може стати перед важким вибором між підтримкою військових дій та споживчими потребами населення.
-
Нафтогазові доходи РФ можуть знизитись на 35% – ЗМІ
У листопаді 2025 року доходи російського бюджету від продажу нафти та газу можуть скоротитися на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 520 млрд рублів (6,59 млрд доларів). Це сталося через знецінення нафти й посилення рубля. Доходи від нафти та газу є важливим джерелом надходжень для російського уряду, складаючи чверть федерального бюджету. Зазначається, що доходи також скоротяться на 7,4% порівняно з попереднім місяцем, за винятком певних податкових внесків. Ціна на російську нафту знизилася до 57,3 долара за барель упродовж січня-листопада, порівняно з 68,3 долара за цей період минулого року. Рубль також зміцнився до 81,1 за долар, порівняно з 91,7 у цей же період року 2024. За перші 11 місяців 2025 року очікується загальне зниження доходів на 22%.
-
Затверджено бюджет Євросоюзу на наступний рік
Рада ЄС у понеділок офіційно ухвалила бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 24 листопада.
“Сьогодні ми зробили останній крок до забезпечення сталого і міцного бюджету ЄС, який дає нам можливість продовжити реалізацію наших спільних пріоритетів наступного року. Цей бюджет, що охоплює такі пріоритети, як оборона, міграція, конкурентоспроможність і готовність (до кризових ситуацій – ред.), дозволяє нам рішуче реагувати на потреби європейськи громадян Водночас ми передбачили гнучкість, що дозволяє нам справлятися з кризами, що розгортаються” – заявив Микола Ваммен, міністр фінансів Данії, що зараз головує в Раді ЄС.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
У комюніке Ради ЄС наголошується, що в рамках лімітів витрат поточних зобов’язань за довгостроковим фінансовим планом як резерв виділено 715,7 млн євро, що дозволяє Євросоюзу реагувати на непередбачені обставини.
Бюджет буде остаточно затверджено після його ухвалення Європарламентом. Очікується, що це відбудеться 26 листопада.
Раніше стало відомо, що ЄС може “влізти в борг” заради України. У Європі розглядають можливість спільного залучення коштів для фінансування України, якщо план передачі заморожених російських активів не вдасться реалізувати через позицію Бельгії. -
Якутія зупинила виплати учасникам війни
У бюджеті Якутії закінчилися кошти для учасників війни проти України. Про це заявив міністр фінансів республіки Іван Алексеєв, передає TMT.
За його словами, нині виплати контрактникам призупинені.
“У нас дійсно склалася така ситуація”, – визнав Алексеєв, додавши, що частково причина полягає в тому, що влада не може “заздалегідь розрахувати, якій кількості знадобляться” виплати. Він заявив, що проблема, мовляв, вирішиться “найближчими днями”.
Станом на кінець 2024 року у війні проти України брали участь понад 8 тисяч жителів Якутії. З відкритих даних відомо, що станом на 20 листопада на фронті загинули щонайменше 1954 жителі республіки. У травні влада Якутії збільшила регіональну одноразову виплату за відправку на війну на 500 тисяч рублів. Для тих, хто укладе контракт до 31 грудня 2025 року строком не менше ніж на рік, вона становить 1,8 млн рублів. Також до 400 тисяч рублів було підвищено мінімальну одноразову виплату від муніципальних районів і міських округів.
У першому півріччі Якутія постала перед серйозним дефіцитом бюджету, котрий становив 24,4 млрд рублів – майже у десять разів перевищивши затверджену річну суму у 2,8 млрд рублів. Обсяг держборгу республіки зріс на 26,5% – до 69,8 млрд рублів. У проєкті бюджету на 2026 рік передбачені доходи в 309,7 млрд рублів, видатки в 317,3 млрд і дефіцит у 7,5 млрд рублів.
Раніше схожа проблема виникла у Хакасії. 20 листопада стало відомо, що через проблеми з бюджетом уряд республіки скасував регіональні виплати сім’ям загиблих військових, які становили 1,1 млн рублів.
Дефіцит бюджету Хакасії на наступний рік – 7,07 млрд рублів. Голова регіонального Мінфіну Ігор Тугужеков висловлював побоювання, що доходи будуть нижчими за заплановані, що зробить “дірку” ще більшою.
У серпні уряд Санкт-Петербурга скасував виплату у 1,6 млн рублів за укладення контракту для добровольців.
Нагадаємо, першим регіоном, який зменшив виплати за контракт із Міноборони РФ, став Ямало-Ненецький автономний округ.
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції -
Надходження від “податку на Google” перевищили 13 млрд гривень
З початку року в Україні міжнародні компанії вже сплатили 13,2 млрд гриень так званого “податку на Google”. Про це напередодні повідомила Державна податкова служба.
“За 10 місяців 2025 року компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого “податку на Google”. У гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільші суми податку сплатили Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.
З початку року платниками податку зареєструвалися ім осіб-нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи-нерезиденти.
Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий цифровий ринок, – заявили у відомстві.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року. -
ЗМІ: Німеччина збільшить військову допомогу Києву
Правлячі партії Німеччини ухвалили рішення суттєво збільшити військову допомогу Україні – про це свідчить проєкт бюджету, погоджений після 15-годинного засідання, що завершилося вранці п’ятниці. Про це повідомляє Politico.
Депутати коаліції запланували виділити Києву 11,5 млрд євро, що є найбільшою сумою від початку повномасштабної війни і вона дорівнює половині всіх коштів, котрі Берлін уже надав Україні. Обсяг підтримки становить 2,2% сукупних видатків, передбачених у проєкті бюджету.
Як пише Tagesschau, “українська” стаття витрат зазнала найбільших змін. Міністерство фінансів запропонувало збільшити асигнування за цією статтею на 3 млрд євро порівняно з попередньою версією бюджету. Додаткові кошти спрямують на артилерію, безпілотники, бронетехніку та дві системи протиповітряної оборони Patriot.
Володимир Зеленський днями заявив, що планує замовити у США 25-27 комплексів Patriot і переконати європейських партнерів допомогти у цьому. За його словами, вони могли б передати Україні свої системи, а згодом отримати нові від США. Крім того, низка країн виділила кошти до спеціального фонду для закупівлі американського озброєння для України.
Станом на середину жовтня Берлін надав 22,5 млрд євро, з яких 17,7 млрд євро – військова допомога, 3,4 млрд євро – гуманітарна і 1,4 млрд євро – фінансова.
Відповідно до звіту Кільського інституту, цього літа військова допомога європейських країн скоротилася на 57% – слідом за зупиненням постачань озброєнь Вашингтоном після приходу до влади Дональда Трампа. Раніше стало відомо, що Німеччина виділить Україні ще €40 млн для ліквідації наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру та підготовки до зими.
Нагадаємо, 2 листопада стало відомо, що Україна отримала системи Patriot від Німеччини.
-
Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України
Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада. -
Україна вперше повернула з-за кордону кошти, вкрадені внаслідок корупції
Україна вперше повернула з-за кордону кошти, викрадені через корупційну схему на держпідприємстві Поліграфкомбінат Україна. До держбюджету надійшло 3,37 млн євро, котрі сплатила французька компанія SURYS, причетна до оборудки. Про це повідомляє пресслужба САП у середу, 12 листопада.
Зазначається, що угоду про судове врегулювання (Convention Judiciaire d’Intérêt Public) з компанією уклала Національна фінансова прокуратура Франції, а згодом її затвердив суд у Парижі.
Досудове розслідування у Франції щодо компанії було пов’язано з можливим хабарництвом та вчиненням інших кримінальних правопорушень у справі Поліграфкомбінату .
У межах роботи спільної слідчої групи перевірялись контракти контрагента Поліграфкомбінату – французької компанії, яка за результатами досудового розслідування погодилась на судове врегулювання. Юридична особа сплатила штраф та компенсувала шкоду, заподіяну державі Україна.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснювала координацію дій із захисту інтересів України у французькому суді спільно із Національною фінансовою прокуратурою (Parquet national financier) Франції.
У САП відзначили, що в історії України вперше забезпечено подібний результат за наслідками діяльності міжнародної спільної слідчої групи, до якої входили Україна, Франція та Естонія. -
Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою – ЗМІ
Пропозиція Ради Європи щодо створення міжнародного трибуналу щодо України може опинитися під загрозою через проблеми з бюджетом. Європейські донори вважають, що за Трампа США продовжать відмовлятися від підтримки Києва, що ускладнює збір коштів для покриття витрат європейцями. Про це повідомляє Euronews, посилаючись на свої джерела.
Ідея такого міжнародного трибуналу, який планували розмістити в Нідерландах, була узгоджена між Радою Європи та президентом України Володимиром Зеленським у червні цього року.
За інформацією видання, фінансування є основною перепоною для реалізації проєкту. Європейським країнам складно виконувати свої обіцянки без підтримки Сполучених Штатів, які можуть продовжувати політику самоусунення від багатосторонніх ініціатив. Це ставить під сумнів можливість залучення необхідних коштів для забезпечення ефективної роботи трибуналу. Європейські донори побоюються, що без американської участі фінансова підтримка стане ще більш обтяжливою.
Хоча Рада Європи офіційно має 46 членів, участь у роботі Спеціального трибуналу відкрита й для інших країн. Проте спроби з’ясувати зацікавленість адміністрації США у приєднанні не мали успіху – прямої відповіді отримано не було. За словами трьох джерел, скорочення американського фінансування для України лише додає невизначеності, хоча питання трибуналу залишається на порядку денному в закритих обговореннях.
Європейські країни усвідомлюють, що перед ними стоїть непростий вибір у визначенні ключових пріоритетів для фінансування. Значна частина навантаження у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги Україні лежить саме на їхніх плечах.
Проєкт бюджету трибуналу, представлений Радою Європи, передбачає щорічні операційні витрати в розмірі близько 75 мільйонів євро. Оскільки трибунал планується розмістити в Нідерландах, додаткові витрати будуть спрямовані на забезпечення приміщень і безпеки. Євросоюз, за попередніми розрахунками, мав би виділяти, приблизно, 10 мільйонів євро щорічно зі своїх коштів, але це лише частина загальної суми, необхідної для втілення проєкту.
Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав нові санкційні рішення України. До обмежень потрапили посадовці з урядових структур РФ, ділки, функціонер російської військової розвідки та колаборант; також розпочато роботу щодо російських видавництв, які виправдовують агресію.
“Подарунок” Путіну: завершується створення спецтрибуналу щодо агресії Росії