Лісова пожежа, що наприкінці липня охопила заповідник Бетіха на півночі Ізраїлю, несподівано допомогла археологам – після вигоряння рослинності вони виявили значні залишки поселення, яке науковці пов’язують із біблійною Віфсаїдою – батьківщиною апостолів Петра, Андрія та Філіпа. Про це повідомляє Arkeonews.
Дослідження ведуться на ділянці ель-Арадж, розташованій на північному узбережжі Галілейського моря. Розкопки офіційно тривають тут із 2016 року, але саме пожежа дозволила вперше побачити десятки кам’яних насипів, які можуть виявитися кімнатами стародавніх будівель. Серед знахідок -фрагменти каменю та колона, які вказують на існування не лише житлових будинків, а й громадських споруд.
Археологи підкреслюють, що саме ель-Арадж найбільш відповідає описам рибальського селища часів Ісуса. Тут раніше було знайдено рибальські знаряддя, римську кераміку та залишки терм. На відміну від традиційно прийнятого місця е-Тель, розташованого далеко від води, ця ділянка краще узгоджується з історичними свідченнями.
Пожежа також відкрила доступ до багатошарового культурного пласту. Під римським поселенням виявлено залишки візантійської церкви та монастиря V століття, а в часи хрестових походів тут діяла цукроварня. Серед нових знахідок – грецький напис, пов’язаний з апостолом Петром, який посилює аргументи на користь ідентифікації селища як біблійної Віфсаїди.
Хоча пожежа завдала шкоди природі заповідника, вона водночас відкрила унікальні можливості для археологів. Як зазначають науковці, завдяки знищеній рослинності вдалося швидше визначити розташування споруд і краще спланувати майбутні розкопки.
Позначка: Біблія
-
Завдяки пожежі в Ізраїлі виявили загублене біблійне селище
-
На Близькому Сході з’явився знак “другого пришестя Христа”
Одна з найважливіших річок Близького Сходу, Євфрат, швидко втрачає воду, що викликає серйозне занепокоєння серед науковців та релігійних спільнот. Це може бути пов’язано з тривалою посухою та змінами клімату, а не з біблійними пророцтвами про апокаліпсис. Євфрат разом із Тигром утворює важливу річкову систему Західної Азії, через яку проходять Туреччина, Сирія, Ірак і що впадає у Перську затоку. За останні роки кількість води у річці зменшилася майже на половину, що призвело до загрози висихання до 2040 року. Крім кліматичних причин, існує також політичне протистояння між країнами регіону щодо управління водними ресурсами, що може призвести до “водних воєн”. Ця ситуація також призводить до погіршення екологічної ситуації та загрози здоров’ю людей через обмежений доступ до чистої води. Незалежно від релігійних переконань, втрата Євфрату – це реальна криза, яка потребує негайних заходів для запобігання подальшого висихання річки.