Позначка: Банки

  • НБУ оштрафував два банка та 21 фінкомпанію

    НБУ оштрафував два банка та 21 фінкомпанію

    Національний банк України у червні застосував заходи впливу до двох банків та 21 фінансову компанію. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Зазначається, що заходи впливу застостовані за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також валютного законодавства.

    Зокрема, Кристалбанк оштрафували на 20,27 млн гривень за невиконання обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Крім того, банк отримав письмове застереження.

    Своєю чергою Радабанк отримав штраф у розмірі 15 млн гривень за неналежне виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід та здійснювати перевірку клієнтів. Банк також отримав письмове застереження за низку інших порушень.

    За даними на сайті НБУ, станом на початок року акціонерами Кристалбанку були Марина Ленінг (50%), а також Оксана та Леонід Гребінські (приблизно по 25%). Основною власницею Радабанку станом на початок року була Тетяна Городницька (73,64%).

    Крім того, НБУ оштрафував фінансові компанії:

  • Ультра Альянс – на 5,67 млн гривень;
  • Центрофінанс – 272 тис. гривень
  • Преміум Фінанс та Ліберті Фінанс – по 200 тис. гривень.
  • Ще шість фінансових компаній отримали штрафи у розмірі 51 тис. гривень кожна, а решта – лише письмові застереження.

  • Рада не буде розкривати банківську таємницю – Гетманцев

    Рада не буде розкривати банківську таємницю – Гетманцев

    Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що у девʼятому скликанні Верховної Ради не збираються голосувати за розкриття банківської таємниці.
    “Ми не будемо розкривати банківську таємницю в цьому скликання (Верховної Ради) точно”, – сказав нардеп, повідомляє Економічна правда.
    Відповідаючи на питання, чому у декларації Мінфіну зазначено, що розкриття банківської таємниці є одним із пунктів, Гетманцев зазначив, що вона розрахована на три роки і він сподівається, що чинне скликання Ради не буде працювати так довго.
    Підсумовуючи Гетманцев сказав, що у перспективі 2026 року говорити про розкриття банківської таємниці точно не варто.

  • Українці цьогоріч купили в банках майже 230 кілограмів золота

    Українці цьогоріч купили в банках майже 230 кілограмів золота

    У січні-травні 2025 року українці придбали у банках 7394 унцій золота – близько 229,95 кілограма. Загальна вартість придбаного дорогоцінного металу становить 22,47 млн доларів. Про це пише Європейська правда в четвер, 26 червня.

    За даними Національного банку, обсяги купівлі золота за перші п’ять місяців року перевищили обсяги продажу золота населенням на 1023 унції (або близько 31,8 кг). Загалом, від початку року банки викупили у клієнтів 6370 унцій золота (198,13 кг) на суму 19,36 млн доларів.

    Обсяги купівлі золота населенням у 2025 році скоротилися на 2320,9 унції (близько 72,18 кг). За перші п’ять місяців минулого року населення купило у банках 9715 унцій золота на суму 21,59 млн доларів. Обсяги продажу золота банкам становили 13,4 тис. унцій (41,67 кг) на загальну суму 29,59 млн доларів.

    Загалом у 2024 році українці купили у банках 21,55 тис. унцій золота на загальну суму 51,07 млн доларів. Обсяги продажу золота населенням становили 25,13 тис. унцій на загальну суму 58,8 млн доларів.

    Зазначається, що українці почали активніше купувати золото тоді, коли ціни на нього пішли вгору. Натомість у 2024 році, до різкого стрибка цін, обсяги продажу золота населенням перевищували обсяги його купівлі.

    Внаслідок зростання цін на золото у 2024-2025 році міжнародні резерви України збільшилися на понад 1 млрд доларів.

  • Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

    Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

    Сирійський центральний банк здійснив першу міжнародну банківську транзакцію через систему SWIFT з початку громадянської війни. Платіж було здійснено 16 червня з сирійського в італійський банк. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Сирійські банки були відключені від SWIFT після початку протестів проти режиму Башара Асада у 2011 році. Після усунення Асада від влади в 2024 році, тимчасова адміністрація країни почала процес нормалізації міжнародних зв’язків. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе в бідності. Повернення до глобальної фінансової системи є ключем до відновлення економіки та інфраструктури країни.

  • НБУ оприлюднив оцінку стресу у фінсистемі України

    НБУ оприлюднив оцінку стресу у фінсистемі України

    У першій половині 2025 року індекс фінансового стресу в Україні був на найнижчому рівні з моменту початку вторгнення, хоча трохи коливався. Найбільший вплив на індекс мав валютний субіндекс, який трохи знизився через скорочення валютних інтервенцій. Волатильність індексу також була визначена субіндексом державних цінних паперів, який змінювався через коливання спредів за єврооблігаціями. Інші показники, такі як поведінка домогосподарств та корпоративні цінні папери, також впливали на індекс фінансового стресу. Банківський субіндекс залишався низьким навіть після невеликого зниження ліквідності у банках навесні.

  • Центробанки скуповують золото рекордними темпами

    Центробанки скуповують золото рекордними темпами

    У світі спостерігається зростання попиту на золото з боку центральних банків через геополітичну напругу та економічну нестабільність. Протягом останніх трьох років банки щорічно поповнювали свої резерви на понад 1000 тонн золота, що є рекордним показником. Обсяги золотих резервів вважають ключовим інструментом для захисту фінансової стабільності. Деякі банки планують збільшити свої запаси золота, а ніхто не планує їх скорочувати. Понад 70% банків прогнозують зменшення долара у світових резервах протягом п’яти років, тоді як очікується зростання часток золота, євро та юаня. Також зауважено збільшення управління золотими активами та ризиками. Більшість центральних банків зберігають своє золото національно, але лише невелика кількість планує розширити внутрішнє зберігання. Опитування також показало, що кількість учасників у цій галузі значно зросла, що свідчить про зростаючий інтерес центральних банків до управління золотом.

  • Золото стало другим за популярністю активом у резервах світових банків

    Золото стало другим за популярністю активом у резервах світових банків

    У 2024 році золото стало другим за популярністю активом у міжнародних резервах світових Центральних банків, обійшовши євро. За даними Європейського центрального банку, частка золота в резервах Центральних банків склала 20%, що є наслідком збільшення закупівель цього металу та підвищення його ціни. У 2024 році Центральні банки придбали понад 1 тис. тонн золота, що є рекордним показником за останнє десятиліття. Це дозволило збільшити резерви золота до 36 тис. тонн, наближаючись до рекордного показника 38 тис. тонн, зафіксованого у 1965 році. В той же час, частка євро у валютних резервах світових Центральних банків залишилася на рівні 20%, а частка долара США зменшилася на 2 п.п. до 57,8%. Росте популярність євро як валюти випуску облігацій та залучення кредитів, а також у міжнародному борговому фінансуванні.

  • Укрпошта стане банком: Рада прийняла закон про фінансову інклюзію

    Укрпошта стане банком: Рада прийняла закон про фінансову інклюзію

    Верховна Рада ухвалила закон щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні. Укрпошта та інші компанії з великою мережею можуть отримати обмежені банківські ліцензії. Про це повідомив голова фінансового комітету Данило Гетманцев в Telegram у вівторок, 3 червня.

    Законопроєкт № 13018-д підтримали в другому читанні. Документ передбачає появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.

    Вони будуть обслуговувати громадян і дрібний бізнес у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.

    Законопроєкт визначає процедуру отримання обмеженої банківської ліцензії. Для забезпечення фокусу на відповідні цільові групи клієнтів обмежується робота з великим і середнім бізнесом з оборотом понад 2 млн євро.

    Також є обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику.

    Нагадаємо, 25 березня Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт №13018-д, що передбачає створення нового виду банку – банку фінансової інклюзії. У Кабінеті міністрів роз’яснили принципи роботи Укрпошта Банку. Він пропонуватиме такі фінансові послуги: соціальні виплати, оплату рахунків, відкриття рахунків і не тільки. Особливу увагу планується приділяти соціально вразливим категоріям населення та малому бізнесу, який потребує підтримки.

  • Українці активно беруть кредити та розміщують депозити

    Українці активно беруть кредити та розміщують депозити

    Поки одні українці почали більше брати споживчих кредитів, відновлювати попит на комерційну іпотеку, інші активно розміщують депозити в банках. Яким є стан банківської системи? Попит на споживчі кредити зростає У січні-березні поточного року українці оформили 2,17 млн мікропозик, що на 8% більше, ніж торік. Попри зростання кількості кредитів, середня сума зменшилась уперше за два роки. Загальна заборгованість перед мікрофінансовими організаціями сягнула 24,28 млрд грн.
    Згідно з аналізом української компанії, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу Оpendatabot, попри зростання кількості мікрофінансових договорів, середній розмір позики вперше за два роки зменшився – на 2% порівняно з минулим роком, наразі він становить 5 858 грн. Раніше середня сума кредиту лише зростала. “Щомісяця в середньому українці укладали 724 тис. договорів з мікрофінансовими організаціями МФО, що дещо перевищує минулорічний показник – 693 тис. договорів на місяць”, – пише Оpendatabot. Загальний обсяг заборгованості населення перед МФО станом на 1 квітня 2025 р. досяг 24,28 млрд грн. Це удвічі більше, ніж у квітні 2022 р., коли розпочалася повномасштабна війна. Лише з початку 2025 р. борг зріс на 4,3 млрд грн, або на 22%.
    Щодо строків кредитування, 63% мікропозик українці оформлюють на термін від 93 днів до одного року – ця частка суттєво не змінилася. Водночас у 15 разів зросла кількість довгострокових позик – строком від 1 до 2 років. Їх частка тепер становить 3,6%.
    Значно зросла популярність коротких кредитів до 31 дня – з 14,5% до 24%. Натомість частка позик на строк від 32 до 92 днів різко впала – з 16,5% до лише 3%.
    Загалом, банки активно нарощують кредитування як бізнесу, так і населення. Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 9,5% за квартал і на 28,4% у річному вимірі. Особливо активне кредитування спостерігається в агросекторі, будівництві, машинобудуванні та оптовій торгівлі. Кредити фізичним особам зросли на 6,7% за квартал і на 35,9% за рік. Відновився попит на комерційну іпотеку Обмеження програми “єОселя” на придбання старого житла активізувало попит на відповідну іпотеку на комерційних умовах.
    До листопада 2024 р.близько 70% кредитів у межах державної програми “єОселя” видавалися на вторинному ринку. “З листопада “єОселя” змінила умови і дуже суттєво обмежила можливість кредитування нерухомості на вторинному ринку. Там залишилися тільки декілька категорій, а основна частина клієнтів може отримати кредити лише на готове житло віком до трьох років після введення в експлуатацію”, – розповів директор департаменту роздрібного бізнесу банку “Глобус” Дмитро Замотаєв під час круглого столу, організованого “Фінансовим клубом”. Це відродило попит на ринкову іпотеку.
    За словами Замотаєва, зараз клієнти, які бажають придбати нерухомість на вторинному ринку і вже не проходять по “єОселі”, змушені шукати варіанти кредитування на комерційних умовах.
    Банкіри прогнозують, що через три роки кількість іпотечних кредитів зросте до 100 тис. на рік. “Прогнози передбачають близько 50-100 тис. іпотечних кредитів у перспективі трьох років. Тобто ми поступово почнемо виходити на обсяги, які мають наші найближчі сусіди”, – зазначив член правління, директор з роздрібного бізнесу “Скай Банку” Володимир Чорненький. За його словами, потенційний попит на іпотеку вже перевищує доступне фінансування в кілька разів. Українці активно розміщують кошти на депозитах Станом на червень 2025 р. українці активно розміщують кошти на банківських депозитах, віддаючи перевагу національній валюті.
    За інформацією Фонду гарантування вкладів, вклади у національній валюті сягали 899,5 млрд грн, в іноземній – 492,7 млрд грн. “Звісно, певна частина клієнтів традиційно конвертує свої гривневі доходи в іноземну валюту, зокрема, в долари США та євро. Водночас загальна привабливість заощаджень у гривневих активах залишається стабільною, що підтримує сталий рівень строкових депозитів у національній валюті”,- розповів директор департаменту карткових та пасивних продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Коваль в коментарі Finance.ua. За інформацією НБУ, українці зберігають в банках 1,228 трлн грн. Йдеться про фізичних осіб. З січня 2025 р. ця сума зросла на 11,5 млрд грн.
    Найбільше коштів українці тримають в таких банках: “Приватбанк” (444,1 млрд грн); “Ощадбанк” (210,2 млрд грн); “Універсал Банк” (84,5 млрд грн); “Райффайзен Банк” (71,8 млрд грн); ПУМБ (56,2 млрд грн); “УкрСиббанк” (48,9 млрд грн).
    Як бачимо, перші дві позиції в рейтингу займають державні банки.
    В НБУ додають, що станом на 1 квітня 2025 р.в Україні працювало 60 банків. На сьогодні статус державних мають 7 банків. Крім “Приватбанку” та “Ощадбанку” до цього переліку також входять “Укрексімбанк”, “Укргазбанк”, “Сенс Банк”, “Перший інвестиційний банк” та “Мотор-Банк”. Нагадаємо, що три останніх банки держава націоналізувала у 2023 та 2024 рр.
    Депозити залишаються улюбленим інструментом українців для збереження своїх коштів. Тим більше, що під час дії воєнного стану банківські вклади фізичних осіб гарантуються державою на 100%. “Основним критерієм під час вибору банку стали не його репутація, стабільність та інші показники, а відсоткова ставка, яку банк пропонує вкладникам. Чим вона вища, Чим вона вища, тим більше грошей несуть у банки українці”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Понад 70% вкладників тримають свої гроші на вкладах до запитання, на строкових – знаходиться приблизно 30% коштів українців у банках. З цих 30% на вклади понад року припадає лише трохи більше ніж 1%. Найбільшу популярність мають вклади на 3 місяці (майже 17%).
    За інформацією НБУ, без огляду на вклади ФОПів, у грудні вклади у нацвалюті склали 795,6 млрд грн (+2,8% до листопада 2024 р.), а валютні – 418,5 млрд у гривневому еквіваленті (+1,9 м/м). В доларовому еквіваленті вони у грудні зросли на 0,8% м/м – до 9,95 млрд.
    ФОПи складають лише 3,2% від усіх вкладників за кількістю, на них припадає 12,1% обсягів грошей на депозитах. Сума їх вкладів за рік склала 168,9 млрд грн (+19 млрд р/р). Банківська система працює стабільно Загалом наразі банківська система України демонструє стабільність і поступове відновлення, попри виклики, спричинені війною та економічною невизначеністю.
    НБУ відновив повноцінну оцінку стійкості банківської системи після чотирирічної перерви. У 2025 р. заплановано стрес-тестування 21 найбільшого банку, що охоплюють понад 90% активів сектору. Оцінка включає перевірку якості активів незалежними аудиторами, екстраполяцію результатів та стрес-тестування за різними макроекономічними сценаріями.
    Якість кредитного портфеля покращується. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у населення знижується швидше, ніж у бізнесу, завдяки списанню проблемних боргів та зростанню обсягів нових кредитів. Це свідчить про ефективну роботу банків у сфері управління ризиками.
    Прогнози на майбутнє наразі теж непогані. Зокрема, очікується, що наприкінці 2025 р. інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 р. – до цілі 5%. Цьому сприятимуть заходи процентної політики НБУ та стійкість валютного ринку.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Голову центробанку Словаччини засудили за корупцію

    Голову центробанку Словаччини засудили за корупцію

    Голову Національного банку Словаччини Петера Кажиміра засудили за корупційні дії. Його оштрафували на 200 тисяч євро за передачу хабара в 48 тисяч євро колишньому голові фінансової служби країни. Якщо він не сплатить штраф, йому загрожує рік ув’язнення. Кажимір планує подати апеляцію. Суд визнав свідчення Імрече правдивими, а також вирішив конфіскувати 48 тисяч євро, які були передані поліції.