Лівий берег

Позначка: Банки

  • Токоєв: Росія відмила через Казахстан $14 мільярдів

    Токоєв: Росія відмила через Казахстан $14 мільярдів

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що через один з банків країни були виведені близько 14 мільярдів доларів “із суміжної країни”. Про це він сказав на нараді, присвяченій боротьбі із злочинами у сфері фінансів, повідомляє The Moscow Times.
    За словами Токаєва, фінансова організація “прогнала” через себе понад 7 трильйонів тенге (майже 14 мільярдів доларів) “із суміжної країни”, недвозначно натякаючи на Росію.
    “З точки зору закону, економіки і навіть політики це, на мій погляд, обурливий факт. На жаль, подібних випадків, пов’язаних із шахрайськими фінансовими схемами, досі чимало”, – сказав лідер Казахстану.
    У матеріалі вказується, що його заява пролунала на тлі посилення фінансового контролю, запровадженого у вересні 2025 року щодо росіян, які дистанційно оформили банківські картки у Казахстані.
    Росіяни почали масово дистанційно оформлювати картки казахстанських банків після введення санкцій проти РФ. Тепер влада Казахстану поступово закриває такі схеми. Так, з 2024 року заборонена дистанційна видача ІНН, частина раніше виданих номерів анульована, а банківське обслуговування нерезидентів значно посилене.

  • Росія посилює контроль над платежами, прикриваючись безпекою – ЦПД

    Росія посилює контроль над платежами, прикриваючись безпекою – ЦПД

    Російська Федерація у 2026 році суттєво посилить контроль над грошовими переказами та цифровими платежами громадян: наглядові органи отримуватимуть дані безпосередньо від платіжних систем, а не тільки через банки. Про це в неілю, 11 січня, повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.

    Як зазначається, це передбачає розширений моніторинг нетипових транзакцій між фізичними особами, доступ регуляторів до інформації платіжних систем і прискорений обмін даними між установами. Офіційно Центробанк РФ подає такі заходи як технічне вдосконалення, проте насправді це розширює можливості держави щодо тотального контролю за фінансами громадян.

    Уведені зміни також дозволяють банкам блокувати операції на строк до двох діб, а Центральний банк зобов’язаний передавати податковим органам інформацію про всі операції з електронними коштами. З березня 2026 року ці дані звірятимуть із базами кіберзлочинів.

    Особливу загрозу цей підхід несе для жителів тимчасово окупованих територій. Для них передбачено ще жорсткіший контроль, порівняно з громадянами Росії. Навіть звичайні родинні перекази можуть підпадати під підозру лише через українське походження отримувача. У таких умовах фінансовий моніторинг стає інструментом не безпеки, а постійного нагляду, перевірок і тиску з боку окупаційної влади.

    Раніше повідомлялося, що Росія є лідером у світі за тривалістю відключень інтернету, що також підтверджує посилення інформаційного та фінансового контролю на її території.

    Російські регіони охопила фінансова криза

  • Фонд гарантування виставив на продаж активи п’яти банків

    Фонд гарантування виставив на продаж активи п’яти банків

    Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж активи п’яти банків, що ліквідуються, на майже 100 млн грн. Про це повідомляє пресслужба Фонду.
    З них на суму 71,4 млн грн виставлено нерухоме майно, земельні ділянки, авто та інші основні засоби, на 26,2 млн грн – права вимоги за кредитами.
    Упродовж тижня заплановано продаж активів таких банків:
    АТ КОМІНВЕСТБАНК – на загальну суму майже 49 млн грн, з яких за 26, 2 млн грн виставлено на продаж права вимоги за кредитами та за 22,8 млн грн – нерухоме майно та інше.
    ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК – із початковою ціною 45,6 млн грн на продаж виставлено нерухоме майно, земельні ділянки та інші основні засоби.
    АТ БАНК ФОРВАРД – за стартовою ціною 2,7 млн грн на продаж виставлено автомобіль та інші основні засоби.
    АТ УКРБУДІНВЕСТБАНК – за 1 млн грн продаватиметься дебіторська заборгованість перед банком.
    АТ МЕГАБАНК – із початковою ціною 0,3 млн грн реалізовуватимуться нерухоме майно та інші основні засоби.

  • У Сирії представили нові банкноти

    У Сирії представили нові банкноти

    Президент Сирії Ахмед Аш-Шараа спільно з головою Центрального банку презентували оновлений деномінований сирійський фунт. Про це інформує Anadolu Ajansı.

    У понеділок країна презентувала нові банкноти, запровадивши деномінацію, яка передбачає вилучення нулів і відмову від портретів. Крок спрямований на зміцнення національної ідентичності та відновлення довіри до економіки.
    Раніше на сирійському фунті був зображений повалений диктатор Башар Асад.

    Церемонія відбулася у Конференц-палаці у Дамаску за участі президента Ахмеда аш-Шараа та його дружини Латіфи ад-Друбі.

    Консультант з управління Абдулла аш-Шамма заявив, що над реформою працювала команда сирійських експертів спільно з фахівцями Центрального банку. За його словами, вони вивчали міжнародний досвід і розробили стратегію на науковій основі, щоб “відновити позиції Центрального банку серед світових фінансових інституцій”.

    Реформа ґрунтується на п’яти напрямах: монетарна політика та цінова стабільність; збалансований і прозорий валютний ринок; надійний банківський сектор; безпечні цифрові платежі; міжнародна фінансова інтеграція зі стійкою фінансовою інклюзією.

    Ахмед аш-Шараа назвав запуск нових банкнот “ознакою завершення попереднього етапу, за яким не шкодують”, і початком нового періоду, до якого прагнуть сирійці.

    Говорячи про технічний бік реформи, президент зазначив, що вилучення двох нулів із старої валюти саме по собі не покращує економіку, а лише спрощує розрахунки. Він наголосив, що реальний прогрес залежить від зростання виробництва, скорочення безробіття та зміцнення банківського сектору.

    Президент закликав громадян зберігати спокій у чутливий перехідний період і не поспішати з обміном старих банкнот. Надмірний попит може зашкодити курсу сирійського фунта.

    Говорячи про дизайн нових банкнот, президент заявив, що вони відображають “нову національну ідентичність” і відмову від звеличення окремих осіб.

    За його словами, дизайн відтворює історичну пам’ять Сирії та традиційні надбання.

    Купюри номіналом від 10 до 500 сирійських фунтів містять зображення пшениці, троянд, оливок, апельсинів та інших сільськогосподарських символів.

    Наразі сирійці продовжують користуватися старими грошима. Очікується, що нові банкноти надійдуть в обіг 1 січня.
    Ізоляція банківської системи Сирії почалася в 2011 році після придушення протестів режимом Башара Асада. Протягом понад десяти років сирійські банки були відключені від SWIFT і втратили кореспондентські рахунки в західних фінансових установах.
    Після того як Асад був усунутий від влади в результаті наступу опозиційних сил у 2024 році, тимчасова адміністрація країни під керівництвом Ахмеда аль-Шараа почала процес нормалізації міжнародних зв’язків. Кульмінацією стало травнева зустріч аль-Шараа з президентом США Дональдом Трампом у Саудівській Аравії.
    Після цього США пом’якшили частину фінансових санкцій, а ЄС оголосив про припинення режиму економічних обмежень.
    Сирія тепер потребує масштабної міжнародної допомоги: за даними ООН, 90% населення країни живе за межею бідності.
    За словами голови центробанку Хусрієха, повернення до глобальної фінансової системи є ключем до запуску економіки та відбудови інфраструктури.
    Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

  • Зеленський підписав закон про створення поштового банку

    Зеленський підписав закон про створення поштового банку

    Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження в Україні нового виду банків – фінансової інклюзії. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram у середу, 24 грудня.

    Закон передбачає запровадження нового виду банку – банк фінансової інклюзії, що працюватиме на підставі обмеженої банківської ліцензії.

    Головним завданням діяльності такого банку є обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення).

    Банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги фізичним особам, суб’єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

    Гетманцев зазначив, що в отриманні обмеженої банківської ліцензії можуть бути зацікавлені діючі банки, поштові оператори, великі роздрібні мережі, мережі АЗС та інші компанії, які вже мають досвід обслуговування значної кількості клієнтів і розгалужену мережу.

    Нагадаэмо, очікується, що перший банк фінансової інклюзії в Україні буде створено на базі Укрпошти, для чого раніше уряд передав акції Першого інвестиційного банку, що належали російським олігархам, до Мінінфраструктури з наступною передачею Укрпошті.

  • Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном

    Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном

    Банки Вірменії, Сербії, Казахстану, Таджикистану, Оману та низки інших країн різко посилили контроль щодо клієнтів, пов’язаних із Росією. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 23 грудня.
    Зазначається, що під перевірки потрапляють як фізичні, так і юридичні особи; у низці випадків фінансові установи призупиняють операції або закривають рахунки.
    Формальна мета – запобігти відмиванню коштів, шахрайству та порушенню нормативних вимог, але фактичний ефект значно ширший. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на відповідність законам, внутрішнім регламентам і міжнародним стандартам.

    Банки ретельно перевіряють походження коштів, економічну доцільність транзакцій, особливо міжнародних переказів і валютних операцій. Клієнтів дедалі частіше зобов’язують надавати додаткові документи, що підтверджують довгострокове проживання, офіційне працевлаштування або ведення бізнесу. За відсутності таких підтверджень рахунки блокують або платежі відхиляють.

    Посилення контролю відбувається на тлі рішення Європейської комісії від 3 грудня про включення РФ до переліку країн високого ризику зі “стратегічними недоліками” у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Це рішення фактично змушує фінансові установи третіх країн застосовувати посилені заходи перевірки до будь-яких операцій, пов’язаних із російськими резидентами.
    Ключовим драйвером такої політики є побоювання банків потрапити під вторинні санкції США та ЄС, а також прагнення мінімізувати репутаційні ризики.

    “У результаті формується режим поступової фінансової ізоляції росіян, який виходить далеко за межі формального санкційного поля. Навіть у країнах, що офіційно не приєдналися до санкцій, будь-який зв’язок із російським капіталом дедалі частіше розглядається як неприйнятний ризик”, – зазначили в розвідці.

  • США призупинили санкції проти російських банків

    США призупинили санкції проти російських банків

    Адміністрація Дональда Трампа ухвалила рішення про часткове зняття обмежень з фінансових установ, які залучені до проєктів у сфері цивільної ядерної енергетики. Про це у середу, 17 грудня, повідомило Міністерство фінансів США.

    За заявою Мінфіну, видано генеральну ліцензію, яка дозволяє здійснювати фінансові операції з визначеними російськими банками до 18 червня 2026 року. Ліцензовані транзакції повинні бути пов’язані виключно з проєктами, що розпочались до 21 листопада 2024 року.

    До банків, котрим надано дозвіл на здійснення операцій, належать: Газпромбанк, Сбербанк, ВТБ, Альфа-Банк, Совкомбанк, банк “Открытие”, Росбанк, банк “Зенит”, банк “Санкт-Петербург”, Національний кліринговий центр, Центробанк РФ та інші.

    Окрім того, ліцензія Мінфіну США поширюється на компанії, в яких згадані банки мають частку не менше 50%. Однак дозвіл стосується виключно транзакцій для підтримки цивільної ядерної енергетики. Усі інші фінансові операції залишаються під дією санкцій.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Вашингтон запровадить санкції, якщо Москва відхилить мирну угоду з Києвом, стверджують джерела Bloomberg.

    Проте інформаційне агентство Reuters, посилаючись на коментар представника Білого дому, повідомило, що президент США Дональд Трамп не ухвалював рішення про запровадження нових санкцій проти Росії.

  • Франція приховує від ЄС, в яких банках є заморожені росактиви – ЗМІ

    Франція приховує від ЄС, в яких банках є заморожені росактиви – ЗМІ

    Франція є власником другого за величиною обсягу заморожених активів Банку Росії, проте не розголошує своїм колегам у Євросоюзі, де саме знаходяться ці кошти. Водночас, Єврокомісія включила до свого плану “репараційного кредиту” для України суму 25 млрд євро, яка зберігається поза бельгійським депозитарієм Euroclear. Більшість цих коштів перебуває в комерційних банках Франції та Бельгії. Зокрема, приблизно 18 млрд євро заморожено у французьких банках, а ще 7 млрд євро – у бельгійських. Французька влада не розголошує точну інформацію про те, в яких саме банках знаходяться ці кошти, посилаючись на банківську таємницю. ЗМІ припускають, що основна частина грошей може бути розміщена у BNP Paribas, найбільшому банку Франції. Французькі чиновники підтримують ідею репараційного кредиту для України, але виступають проти використання коштів, заморожених у комерційних банках, зазначаючи різні умови договорів у цих банках та Euroclear.

  • В США Лукойл змушений працювати лишень з дрібними банками

    В США Лукойл змушений працювати лишень з дрібними банками

    Американське відділення російського нафтового гіганта ПАТ Лукойл, що потрапило під санкції США, змушене звертатися до двох невеликих банків штату Нью-Джерсі з метою підтримати роботу майже 200 своїх АЗС. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
    Lukoil North America LLC почала співробітничати з OceanFirst Bank NA та Parke Bancorp для обробки транзакцій. Причина таких змін полягає в тому, що великі фінансові установи не бажають працювати з нею через санкції, накладені на її материнську компанію 22 жовтня.
    Американський підрозділ компанії не співпрацює з Citibank NA після вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Недавно співпрацю з компанією розірвав і BCB Bancorp Inc.
    Lukoil North America LLC потребує фінансового посередника для забезпечення електронної передачі доходів операторам своїх АЗС та стягнення платежів. Деякі власники франшиз почали отримувати дохід чеком, оскільки електронні платежі не відновилися.
    За інформацією джерел, OceanFirst Bank NA наразі веде переговори з Управлінням з контролю за іноземними активами для спрощення електронних платежів між Лукойлом та його франшизі.
    Американським банкам тимчасово дозволено обробляти рутинні транзакції для американського підрозділу “лукойлу” до 29 квітня, але багато великих установ не бажають цього робити, щоб уникнути небажаної уваги з боку адміністрації.
    Як ми вже писали, Міністерство фінансів США продовжило дію спеціальної ліцензії, що тимчасово звільняє іноземну мережу АЗС російського Лукойлу від санкцій. Документ діятиме до кінця квітня 2026 року.
    Додамо, що Велика Британія також тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями

  • ПриватБанк примусово стягне $3 млрд з ексвласників

    ПриватБанк примусово стягне $3 млрд з ексвласників

    Бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов не виконали рішення англійського суду, який зобов’язав їх виплатити ПриватБанку 3 млрд доларів як відшкодування збитків та відсотків. Про це повідомила пресслужба банку в четвер, 27 листопада.

    Строк для добровільної сплати закінчився 24 листопада, у зв’язку з чим ПриватБанк вирішив прийти до примусового виконання рішення.
    “Рішення Високого суду Англії може бути виконане не лише у Великій Британії, але й в інших юрисдикціях згідно з відповідним національним законодавством країн. Банк готується розпочати процедури визнання та виконання цього рішення у низці юрисдикцій поза межами Великої Британії, зокрема й в Україні, де відповідачі володіють активами”, – йдеться в повідомленні.
    У ПриватБанку зазначили, що примусове виконання буде досить тривалим і складним процесом, але фінустанова твердо налаштована “домогтися справедливості та відшкодування завданих збитків, в інтересах клієнтів, акціонера та всіх громадян України”.

    Нагадаємо, 10 листопада Високий суд Англії зобов’язав Коломойського та Боголюбова виплатити ПриватБанку понад 3 млрд доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат за масштабне шахрайство проти банку.
    Основна сума збитків визначена судом у розмірі 1,76 млрд доларів. Суд також зобов’язав Коломойського та Боголюбова сплатити проценти розміром 1,19 млрд доларів.
    Як відомо, Коломойський із вересня 2023 року перебуває у СІЗО. Його підозрюють у незаконному заволодінні 5,8 млрд гривень шляхом фіктивного внесення готівки до каси ПриватБанку й інших злочинах, зокрема в замаху на замовне вбивство.
    Боголюбов виїхав за кордон у червні 2024 року, а у лютому 2025 року потрапив під санкції РНБО разом із Коломойським.