Президент США Дональд Трамп не виключає можливість зустрічі з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином на тлі свого турне азійськими країнами. В межах цієї поїздки лідер Америки відвідає Малайзію, Японію і Південну Корею. Про це повідомляє The Guardian.
Президент США зустрінеться з китайським лідером Сі Цзіньпінем в останній день своєї поїздки. Американська сторона має надію, що вдасться укласти угоду і покласти край торговельній війні між двома найбільшими економіками світу.
На борту Air Force One Трамп зазначив, що чекає на “дуже добру зустріч” із Сі Цзіньпіном. І що вона дасть змогу уникнути введення 100% мит на китайські товари з 1 листопада.
Президент підлив оливи в вогонь, коментуючи чутки про те, що, перебуваючи на Корейському півострові, він може зустрітися з Кім Чен Ином вперше з 2019 року.
“Я б із задоволенням. Якщо хочете, я відкритий для цього. У мене з ним були прекрасні стосунки”, – запевнив президент США.
Як відомо Дональд Трамп під час своєї поїздки до Індо-Тихоокеанського регіону має намір обговорити із лідером КНР Сі Цзіньпіном питання російської нафти.
Китай підтвердив: Сі відвідає Південу Корею під час візиту Трампа
Позначка: Азія
-
Трамп “відкритий до зустрічі” з Кім Чен Ином
-
Індія переходить на азійську нафту – ЗМІ
Індійська компанія Reliance Industries почала збільшувати закупівлі близькосхідної нафти і незабаром планує зробити ще більше замовлень. Bloomberg повідомив, що компанія вже придбала принаймні 2,5 мільйона барелів нафти, зокрема іракську Basrah Medium, а також Al-Shaheen та Qatar Land. Reliance також провела дослідження щодо якості нафти з близького сходу, подібної до російської. Зазначено, що компанія шукала можливості купівлі нафти з аналогічною якістю у регіоні. Раніше Reliance була найбільшим індійським покупцем російської нафти, але тепер звертає увагу на інші джерела нафтопостачання.
-
У США таємно обговорюють зустріч Трампа з Кім чен Ином – CNN
У Сполучених Штатах розглядають можливість зустрічі між президентом Дональдом Трампом і лідером Північної Кореї Кім Чен Іном. Це обговорюється у зв’язку з майбутнім візитом Трампа до Азії у листопаді. Тривають закриті обговорення, але конкретні плани ще не уточнені. Поки що немає прямих контактів між Вашингтоном і Пхеньяном. Трамп вже висловлював бажання зустрітися з Кімом раніше, і вже відбулася їх історична зустріч в демілітаризованій зоні. Кім Чен Ін висловив готовність до переговорів з Трампом, але наголосив, що не відмовиться від ядерного арсеналу без зняття міжнародних санкцій.
-
Зустріч Трамп-Путін: Названо ймовірне місце і час
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін можуть зустрітися в Малайзії на 47-му саміті АСЕАН у жовтні. На саміті також планується участь китайського прем’єра Лі Цяна. Прем’єр-міністр Малайзії підтвердив ці візити та заявив, що Трамп і Путін планують взяти участь, хоча мають торговельні розбіжності. АСЕАН об’єднує 10 країн Південно-Східної Азії і обговорює питання безпеки, торгівлі та інвестицій. Україна і Росія призупинили переговори, і не очікується швидкого прогресу в розв’язанні конфлікту.
-
Буданов попередив про нову небезпеку з боку армії КНДР
Північна Корея отримала безцінний бойовий досвід, доступ до новітніх озброєнь, військових технологій та сучасної тактики, підтримавши повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю японському виданню The Japan Times.
Він попередив, що це вплинуло не лише на хід війни в Європі, але й може змінити баланс сил у Північно-Східній Азії.
“Наразі у світі є лише три країни з досвідом ведення сучасної війни на дуже довгій лінії фронту з використанням практично всіх доступних звичайних засобів – це Україна, Росія та Північна Корея”, – зазначив голова ГУР.
За його словами, отримані знання передаються всій північнокорейській армії чисельністю 1,3 мільйона військовослужбовців, що спільно з російськими технологіями негативно впливає на безпеку в Тихоокеанському регіоні.
Київ неодноразово попереджав: співпраця Москви та Пхеньяна становить загрозу не лише для України. За його даними, з 12 тисяч північнокорейських військових, відправлених на війну, близько 5 тисяч загинули через “непідготовленість до війни 21-го століття” та погану координацію з росіянами. Втім, північнокорейці швидко адаптувалися, перейнявши сучасну тактику та обладнання, навчилися діяти невеликими групами, швидко пересуватися, використовувати та протидіяти безпілотникам.
Українська розвідка оцінює, що КНДР забезпечує 40% потреб російської армії у боєприпасах калібру 122 та 152 мм, виробництво яких у країні триває цілодобово. Москва також отримала від Пхеньяна сотні артилерійських систем, реактивних систем залпового вогню та ракет. Частина цієї зброї спершу виявляла низьку ефективність, але російська сторона усунула чимало недоліків. Прикладом Буданов назвав ракету КН-23 дальністю 690 км, точність якої “на жаль, зросла після модернізації Росією”.
В обмін на підтримку Москва надає Північній Кореї гроші, технології, навчання, а також продукти харчування, пальне та інші ресурси. Росія відправила до КНДР військових спеціалістів, які навчають армію використанню безпілотників, систем ППО та допомагають налагоджувати виробництво російських варіантів іранських дронів Shahed/Герань. За даними розвідки, РФ також передала Пхеньяну системи радіоелектронної боротьби та розгорнула Панцир-С1 для захисту столиці КНДР.
Буданов додав, що військовий союз Москви та Пхеньяна, який включає пакт про взаємну оборону, може послабити вплив Китаю на Північну Корею.
Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив, що вважає участь КНДР у війні Росії проти України “виправданою” та виявом суверенного права на захист “братнього народу”. -
Російські заводи масово залучають робітників з Азії
У 2024 році російські промислові підприємства найняли на роботу 47 тисяч робітників із Китаю, Індії, Туреччини та Сербії, що перевищує початкову урядову квоту. Міністерство соцзахисту пояснило, що це обумовлено потребами ринку праці. Роботодавці шукають іноземних фахівців, таких як зварювальники, бетонярі, обробники та працівники сільськогосподарської галузі. Експерти вказують, що дефіцит кадрів пов’язаний з війною в Україні та політикою імпортозаміщення. Крім того, КНДР планує відправити працівників до Росії для збільшення виробництва дронів.