Позначка: Армія

  • Україна і США домовились про виробництво дронів

    Україна і США домовились про виробництво дронів

    Під час візиту президента України Володимира Зеленського до Данії, Україна і США уклали угоду про спільне виробництво безпілотників різних типів. Меморандум про це підписали Міноборони України та американська компанія Swift Beat, LLC. Зокрема, угода передбачає виробництво дронів-перехоплювачів, які вже успішно використовуються в Україні. Президент Зеленський наголосив, що це співпраця буде спрямована на збиття “шахедів” у великій кількості та дозволить українським оборонним підприємствам отримати доступ до нових технологій для розширення виробництва.

  • Європа готується до скорочення військ США – ЗМІ

    Європа готується до скорочення військ США – ЗМІ

    Європейські союзники НАТО розпочали підготовку до можливого скорочення американських військ на континенті, навіть якщо поки що не було офіційно оголошено таких планів з боку США. Дипломати вважають, що президент Трамп у другому терміні може зменшити кількість американських військових у Європі та зосередити увагу на Азії та Близькому Сході. НАТО оновила свої оборонні плани, які в значній мірі залежать від американської підтримки, і країни східного флангу висловили занепокоєння щодо можливого скорочення військ. Відомо, що адміністрація Байдена збільшила кількість військових у Європі, але плани Трампа можуть передбачати виведення десятків тисяч солдатів. Урядовці НАТО поки не отримали конкретної інформації від американської влади стосовно майбутніх змін. Фахівці в оборонному плануванні висловлюють побоювання щодо поспішності рішень США без консультацій з європейськими союзниками.

  • Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров

    Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров

    Україна запускає програму спільного виробництва зброї з міжнародними партнерами в межах формату Рамштайн. Мова про створення нових заводів на території України та за кордоном. Про це повідомив глава Міноборони Рустем Умєров у Telegram у вівторок, 1 липня.
    “Запускаємо програму спільного виробництвазброї з міжнародними партнерами – в Україні та в країнах-учасниках Рамштайну. Ми маємо безцінний досвід ведення сучасної війни, власне ефективне озброєння та військову техніку, і можливість випробовувати все це безпосередньо на полі бою”, – зазначив міністр.
    Умєров пояснив, що вже невдовзі українські виробники озброєння та військової техніки отримають спеціальний правовий та податковий режим, котрий дозволить швидко масштабувати та модернізувати виробництво, а також будувати нові потужності.
    Мова передусім про створення нових заводів і виробничих майданчиків – як на території України, так і за кордоном – у країнах-учасниках Контактної групи з питань оборони у форматі Рамштайн.
    Міністр додав, що усе вироблене на цих виробництвах озброєння до закінчення війни постачатиметься Силам оборони.
    Міністерство оборони спільно з Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики презентували підприємствам українського оборонно-промислового комплексу ключові положення чотирьох законопроєктів. Вони стосуються змін до податкового, митного, бюджетного законодавства та Кримінального кодексу і спрямовані на розвиток галузі та підвищення рівня безпеки виробництва.
    “Перше голосування у Верховній Раді щодо цього пакета змін відбудеться вже цього місяця. Очікуємо на позитивне рішення від депутатів”, – додав глава відомства.

  • Данія починає призов жінок через російську загрозу

    Данія починає призов жінок через російську загрозу

    У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. Про це повідомляє Daily Express.
    За словами керівника програми призову в Данії, полковника Кеннета Стрема, рішення, ухвалене датським парламентом на початку червня, ґрунтується на “поточній ситуації в галузі безпеки”.
    “Вони (жінки – ред.) можуть взяти участь у колективному стримуванні НАТО. Збільшення кількості призовників просто призведе до посилення бойової потужності”, – зазначив він.
    Як відомо, поки що Данія має лише 9000 професійних військовослужбовців при населенні в 9 мільйонів осіб. Згідно з прогнозами, до 2033 року військову службу проходитимуть 6500 осіб на рік, порівняно з 4700 у 2024 році.
    При цьому у 2024 році тільки близько чверті добровольців були жінками.
    На думку аналітиків, рішення про призов жінок данська влада ухвалила саме через війну РФ проти України.
    “Ми спостерігаємо загострення безпекової ситуації в Європі. У нас триває конфлікт в Україні. Ми приділяємо увагу країнам Балтії, куди Данія направляє багато солдатів. Тому я думаю, що це загальне зусилля зі зміцнення оборони Данії”, – зазначила дослідниця з Королівського данського військового коледжу Рікке Гаугегаард.
    Як відомо, в Данії всі громадяни чоловічої статі віком 18 років автоматично потрапляють до бази даних для можливого призову. Пізніше вони запрошуються на спеціальну медичну комісію та лотерею, де їм присвоюється випадковий номер. Цей номер визначає, буде людина призвана чи ні, оскільки армія набирає тільки певну кількість людей (зазвичай це кілька тисяч на рік).
    Ті, кому випав “щасливий” номер (високий), часто не призиваються, якщо не вистачає місць. Ті, хто дійсно хоче служити (наприклад, для вступу в поліцію або інші держструктури), можуть добровільно погодитися пройти службу, навіть якщо їхній номер “непризовний”.

  • Україна потребує інвестицій у зброю – Зеленський

    Україна потребує інвестицій у зброю – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський під час майбутніх перемовин з країнами ЄС ключову увагу приділятиме питанням інвестицій у виробництво зброї в Україні, зокрема далекобійних дронів, дронів-перехоплювачів тощо. Про це він заявив у вечірньому відеозверненні 30 червня.
    “Перед новими перемовинами у Європі готуємось дуже ретельно. Провів нараду сьогодні з нашими військовими, з міністром оборони щодо дронів – буде більше нашого власного виробництва. Сьогодні ми обговорили й усе, що стосується замовлень, що стосується контрактів, і можливості нашого виробництва. Буду говорити з нашими партнерами про нові інвестиції в Україну – у нашу зброю. Пріоритет – дрони, дрони-перехоплювачі, дрони для далекобійних ударів. Звісно, це фронт і все, що потрібно для наших воїнів на передовій, усе, що реально стримує російські штурми, – зазначив глава держави.
    Він подякував українським виробникам дронів, які активно розвивають напрям перехоплювачів.
    “Це надзвичайно важливо. Росія вкладається у безпілотну складову, Росія планує збільшувати кількість дронів в ударах по нашій державі. Ми готуємо нашу протидію”, – наголосив Зеленський.

  • Потрібні нові інвестиції у зброю – Зеленський

    Потрібні нові інвестиції у зброю – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський під час майбутніх перемовин з країнами ЄС ключову увагу приділятиме питанням інвестицій у виробництво зброї в Україні, зокрема далекобійних дронів, дронів-перехоплювачів тощо. Про це він заявив у вечірньому відеозверненні 30 червня.
    “Перед новими перемовинами у Європі готуємось дуже ретельно. Провів нараду сьогодні з нашими військовими, з міністром оборони щодо дронів – буде більше нашого власного виробництва. Сьогодні ми обговорили й усе, що стосується замовлень, що стосується контрактів, і можливості нашого виробництва. Буду говорити з нашими партнерами про нові інвестиції в Україну – у нашу зброю. Пріоритет – дрони, дрони-перехоплювачі, дрони для далекобійних ударів. Звісно, це фронт і все, що потрібно для наших воїнів на передовій, усе, що реально стримує російські штурми, – зазначив глава держави.
    Він подякував українським виробникам дронів, які активно розвивають напрям перехоплювачів.
    “Це надзвичайно важливо. Росія вкладається у безпілотну складову, Росія планує збільшувати кількість дронів в ударах по нашій державі. Ми готуємо нашу протидію”, – наголосив Зеленський.

  • Польща у пʼять разів збільшить виробництво снарядів

    Польща у пʼять разів збільшить виробництво снарядів

    Польський державний оборонний концерн PGZ планує п’ятикратно наростити виробництво артилерійських снарядів – до 150-180 тисяч одиниць на рік. Про це заявив міністр державних активів країни Якуб Яворовський в інтерв’ю Financial Times.

    “Польща збільшить виробництво снарядів для гаубиць уп’ятеро в той час, як країна намагається скоротити залежність від імпортної зброї і захистити себе від російської загрози на сході. Наша короткострокова мета – істотно збільшити виробництво такого типу зброї і стати незалежними від іноземних постачальників, створити стійку основу для національної автономії”, – сказав він.

    Найближчими днями PGZ отримає 663 млн доларів фінансування для нарощування виробництва снарядів, нестача яких є однією з найбільш відчутних проблем для оборони Польщі. Вкладення додаткових коштів дасть змогу збільшити обсяг випущених снарядів калібру 155 мм і танкових снарядів калібру 120 мм.

    Концерн зараз на рік видає 30 тисяч снарядів великого калібру, а планує протягом трьох років збільшити цей показник до 150-180 тисяч на рік.

    Видання зазначає, що Польща найбільше серед країн НАТО витрачає на оборону: у 2025 році на ці військові потреби мають спрямувати 4,7% від ВВП. Однак більшість коштів поки що надходила іноземним постачальникам, здебільшого до США та Південної Кореї. Тепер польський уряд намагається сконцентрувати зусилля на підтримці національного виробника.

  • Легіон ГУР запустив виробництво комплексів Легіт

    Легіон ГУР запустив виробництво комплексів Легіт

    Міжнародний легіон при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомив про початок виробництва наземних роботизованих комплексів ЛЕГІТ. Про це повідомив Легіон ГУР МО напередодні, 28 червня.
    “Легіон ГУР розпочав виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) під назвою ЛЕГІТ”, – зазначили у повідомленні.
    Комплекси розроблені операторами та інженерами UAV CYCLONE group у співпраці з інженерами DIU Legion Support.
    “Об’єднуємо найкращих людей для вирішення найскладніших завдань”, – додали у ГУР.
    Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10.

  • Росія розширила завод з виробництва бомбардувальників – ЗМІ

    Росія розширила завод з виробництва бомбардувальників – ЗМІ

    В російській Казані завершено розширення авіаційного заводу імені Горбунова, на якому виготовляють і модернізують стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю. Про це повідомляє Yle.
    За даними журналістів, у зимовий період на території заводу зведено нові великі виробничі корпуси. Найбільший із них довжию близько 320 метрів і площею майже 19 тис. м², – відповідає трьом футбольним полям.
    Модернізацію підприємства здійснюють у межах програми вартістю близько одного мільярда євро, яка має на меті посилення власного виробництва у військовій та цивільній авіації.
    Втім, реалізація програми постає перед труднощами, оскільки західні санкції та дефіцит кадрів гальмують виробництво.
    Казанський авіазавод має ключове значення для оборонної промисловості РФ, позаяк саме тут виготовляють стратегічну авіацію РФ.

  • Німеччина планує кіберкупол спільно з Ізраїлем

    Німеччина планує кіберкупол спільно з Ізраїлем

    Після візиту до Ізраїлю, міністр МВС Німеччини Александр Добріндт запропонував створити Кіберкупол – оборонну ініціативу, натхненну досвідом ізраїльської ППО та кіберзахисту під час війни з Іраном. Про це інформує Bild у неділю, 29 чернвя.
    Добріндт став першим німецьким політиком, котрий відвідав Ізраїль після 12-денної війни з Іраном. Метою його візиту було висловлення солідарності та планування нового оборонного партнерства.
    Міністр ФРН відзначив високу ефективність ізраїльської системи протиповітряної оборони: майже всі ракети та дрони, випущені Іраном, були успішно перехоплені. Крім того, у захисті активно діяли фахівці з кібербезпеки, котрі блокували спроби іранських атак у кіберпросторі. Саме цей аспект надихнув главу відомства на ідею створення в Німеччині власного Кіберкупола.
    План Добріндта зокрема передбачає:

  • Посилення співпраці Німеччини та Ізраїлю в галузі кібероборони, включно зі створенням німецько-ізраїльського центру кібердосліджень;
  • Розширення взаємодії між спецслужбами, зокрема Федеральною розвідувальною службою Німеччини (BND) та Моссадом;
  • Розвиток технологій для боротьби з дронами;
  • Зміцнення цивільної оборони та систем раннього оповіщення у Німеччині. Під час останнього конфлікту в Ізраїлі саме бомбосховища та ефективна система сповіщення через мобільні додатки допомогли врятувати чимало життів.
  • Раніше начальник штабу Космічних сил США генерал Бредлі Ченс Зальцман заявляв, що система протиракетної оборони Золотий купол, запропонована президентом Дональдом Трампом, може коштувати понад $1,5 трлн.
    Ізраїль наростив експорт зброї: основний покупець – Європа