Збройні сили України почали активно застосовувати нові баражуючі боєприпаси MV-25 OSKAR, створені французькою компанією KNDS France у співпраці з DELAIR та EOS Technologie. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Ці ударні безпілотники входять до лінійки MATARIS, що включає кілька моделей із різними технічними характеристиками.
MV-25 OSKAR призначений для ураження піхоти та легкої бронетехніки – він оснащений 550-грамовою осколково-фугасною бойовою частиною та може діяти в радіусі до 25 км, перебуваючи у повітрі до 45 хвилин.
Дрон уже отримав позитивні відгуки від підрозділів ЗСУ. Його розробка тривала два роки, тоді як перші бойові випробування відбулися у червні 2024 року.
Серед ключових переваг MV-25 – простота у використанні, автономність (не потребує злітно-посадкової смуги) та низька помітність для РЛС. Пристрій також може працювати без супутникового сигналу, використовуючи захищений канал зв’язку, стійкий до радіоелектронної боротьби.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10.
Позначка: Армія
-
Французькі дрони MV-25 OSKAR допомагають оборонцям на фронті
-
Військові отримуватимуть грошові винагороди за інноваційні розробки
Міністерство оборони розробило проєкт постанови Кабінету міністрів, який передбачає порядок і розміри грошової винагороди для військовослужбовців за впровадження та використання їхніх інноваційних розробок. Про це повідомила пресслужба відомства в середу, 18 червня.
Зазначається, що запропонований механізм має стати інструментом справедливої оцінки досягнень військовослужбовців-винахідників, а також стимулом до подальших досліджень і творчих пошуків рішень у сфері оборони.
“В умовах війни, технологічного змагання з ворогом ми маємо не лише швидко створювати інноваційні рішення для фронту, а й захищати їх. Саме тому Міністерство оборони розбудовує систему захисту прав інтелектуальної власності”, – зазначив заступник міністра оборони Валерій Чуркін.З метою створення ефективної системи управління правами інтелектуальної власності в структурі Міноборони було створене спеціалізоване Управління з питань інтелектуальної власності.
Крім того, Міноборони ініціювало два законопроєкти, які вже підтримані Верховною Радою у першому читанні. Ці документи передбачають зміни до Цивільного кодексу України щодо розподілу майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені військовослужбовцями, а також врегульовують правовідносини, пов’язані зі створенням і використанням об’єктів права інтелектуальної власності у сфері оборони.
Очікується, що запропоновані зміни стануть основою для побудови цілісної системи управління інтелектуальною власністю в оборонному відомстві, в якій перспективні розробки, створені за кошти держ бюджету, належатимуть державі, а їхні автори отримуватимуть справедливу винагороду.
-
У Росії заявили про створення комплексу Панцир з 48 ракетами
У Росії було створено новий зенітний комплекс Панцир-СМД-Е, який має 48 ракет. Глава Ростеху Сергій Чемезов повідомив про це під час зустрічі з президентом Путіним. Він розповів, що цей комплекс має більше ракет, ніж попередня модель, і тепер здатний ефективно захищати від безпілотників. Також було створено комплекс РЕБ з назвою СЕРП ВС13Д, який може виявляти і пригнічувати безпілотники. Додатково, холдинг Високоточні комплекси розробив систему контролю повітряного простору, яка співпрацює з Панциром для ефективного виявлення та знищення малопомітних цілей.
-
Тайвань озброїться дронами, перевіреними в Україні
Укладене Тайванем стратегічне партнерство з американською компанією Auterion стосується постачання програмного забезпечення для безпілотників, яке випробовували в бойових умовах в Україні. Мета угоди полягає в посиленні обороноздатності Тайваню через зростання військових загроз з боку Китаю. Програмне забезпечення Auterion вже використовується в українських дронах, які діють проти російських військ. Ця технологія може бути в майбутньому використана в мільйонах тайванських дронів. Угода також передбачає розробку автономних систем і технологій рою дронів. Це дозволить Тайваню утримувати Китай, будуючи численний автономний флот. Тайвань вивчає український досвід використання безпілотників, щоб компенсувати кількісну перевагу Китаю військово. Китай вважає Тайвань своєю територією і підвищує тиск на острів, тому Тайвань, за підтримки США, модернізує свої сили, зосереджуючись на асиметричній зброї – мобільній, дешевшій і ефективній.
-
Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів
Четверо північних країн – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo для посилення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності Північного регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік наголосив на важливості співпраці між країнами для підвищення безпеки. Угода передбачає спільні закупівлі боєприпасів, збільшення виробничих потужностей, спільне накопичення запасів та полегшення координації підтримки України. Це крок до ще тіснішої співпраці між північними країнами та зміцнення оборони регіону.
-
Китай відреагував на звинувачення у гонці озброєнь
Китай не бажає коментувати доповідь Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, яка стверджує, що Китай найшвидше з усіх ядерних держав збільшує свій арсенал ядерної зброї. Представник МЗС Китаю Ґо Цзякунь заявив, що Китай присвячує себе стратегії самооборони в сфері безпеки. Він підкреслив, що китайські ядерні сили призначені лише для самозахисту, а не для конкуренції з іншими ядерними державами за більшу кількість ядерних боєголовок. Китай підтримує свої ядерні сили на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення національної безпеки, і не бере участь у гонці озброєнь.
-
Світ наближається до нової ядерної гонки – SIPRI
Міжнародний інститут дослідження проблем миру в Стокгольмі опублікував щорічний звіт на 2025 рік, в якому вказав на зростання ядерної загрози. Експерти попереджають про ослаблення системи стримування та розпочаття нової гонки зброї. За даними звіту, у світі є близько 12 241 ядерна боєголовка, з яких понад 9000 готові до використання. Спеціалісти особливо стурбовані зростанням ядерного потенціалу Китаю. Також відзначається активізація програм модернізації ядерної зброї у багатьох країнах, включаючи США, Росію, Китай, Велику Британію та інші. SIPRI попереджає, що сучасна гонка озброєнь є небезпечною та непередбачуваною, особливо через нові технології. Напруга також зросла між Індією та Пакистаном, а також у Північній Кореї. Експерти закликають до уникнення ескалації конфліктів та контролю над ядерною зброєю, оскільки це може поставити під загрозу безпеку населення.
-
Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ
Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
“Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
“Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
“Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи. -
У Києві ділки вимагали $200 тисяч за безкоштовні РЕБ для ЗСУ
У Києві викрили і затримали двох громадян, які вимагали 200 тисяч доларів у європейської компанії за системи радіолокаційної електронної боротьби (РЕБ) для ЗСУ. Про це повідомив Офіс генпрокурора в суботу, 14 червня.
Вказано, що фігуранти справи прикривались нібито особистими зв’язками з представниками Міноборони і створювали штучні перешкоди під час поставок автомобілів споряджених системами РЕБ. Вони переконували, що допоможуть уникнути перешкод під час проведення випробувань РЕБів.
Після передачі обумовленої суми обох чоловіків затримали правоохоронці. Їм повідомили про підозру за фактами перешкоджання законній діяльності ЗСУ та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди (ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України). Наразі їм обрані запобіжні заходи. “Варто зауважити, що автомобілі передавались Україні на безоплатній основі. Вони виготовлялись приватною іноземною компанією, а оплату за них здійснювали міжнародні партнери. У випадку вдалого застосування РЕБів у бойових умовах в Україні, компанія-виробник отримала б нові замовлення”, – зазначили в Офісі генпрокурора.
Дивіться фото: У Києві ділки вимагали $200 тисяч за безкоштовні РЕБ для ЗСУ -
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.