Позначка: Арктика

  • Арктика пережила найтепліший рік за 125 років

    Арктика пережила найтепліший рік за 125 років

    Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
    За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
    У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
    Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
    “2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
    Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
    Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.

  • Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.

    Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.

    “Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.

    Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.

    “Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
    Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом.

  • РФ створила в Арктиці “підводний щит” – ЗМІ

    РФ створила в Арктиці “підводний щит” – ЗМІ

    Росія розгорнула мережу підводних сенсорних систем у Арктиці та Балтійському морі, для відстежування іноземних підводних човнів й захисту власного флоту. Про це у вівторок, 28 жовтня, повідомляє Der Spiegel з посиланням на The Washington Post та інші західні медіа.
    При цьому зазначається, що Росія активно використовує для цього обладнання західного виробництва – зокрема, підводні антени та безпілотники.
    Система під кодовою назвою Гармонія діє у Баренцевому морі й, за даними розслідування, поширюється далеко за його межі. Її елементи можуть бути розміщені навіть у Балтійському морі – зокрема, поблизу місця аварії порома Естонія, де пірнання заборонене на знак пам’яті про жертв трагедії 1994 року.
    Експерти вважають, що Росія створює “підводний щит” для захисту своїх арктичних баз і ядерних підводних човнів. Мережа сенсорів утворює “невидимий пояс” між Мурманськом, архіпелагами Нова Земля та Земля Франца-Йосипа, що має ускладнити пересування субмарин НАТО та забезпечити Кремлю перевагу у виявленні цілей.
    “Проєкт має передусім оборонне значення – для захисту ядерного потенціалу й портів у разі війни, але може бути використаний і для наступальних цілей”, – зазначив військовий аналітик Алессіо Паталано з King’s College London.
    Розслідувачі нагадують, що Росія почала закупівлю західних систем гідроакустичного спостереження ще у 2015 році – невдовзі після окупації Криму, що свідчить про довготривалу стратегію Кремля з мілітаризації Арктики.
    На тлі цих повідомлень міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про повернення активності російських підводних човнів до рівня часів Холодної війни.
    За його словами, це – черговий доказ зростання російської агресії по всій Європі, а не лише проти України.

  • Перше судно з КНР прибуло в Європу Північним морським шляхом

    Перше судно з КНР прибуло в Європу Північним морським шляхом

    Перший транзитний рейс з Китаю до Європи пройшов через Північний морський шлях, який удвічі скоротив термін доставки вантажу порівняно з традиційними маршрутами. Контейнерний корабель з китайського порту Нінбо прибув до британського порту Фелікстоу 13 жовтня, проходячи через російську Арктику за 20 днів. Це є частиною плану Китаю відправляти регулярні рейси в Європу Північним морським шляхом через швидке танення льодів в Арктиці. Такі маршрути можуть значно прискорити транспортування вантажів між Азією і Європою.

  • РФ готується до нальотів дронів на головний ядерний полігон в Арктиці

    РФ готується до нальотів дронів на головний ядерний полігон в Арктиці

    Українські дрони атакували енергетичні та військові об’єкти в Росії, що викликало реакцію російської влади. Вони почали захищати найбільший в країні ядерний полігон на архіпелазі Нова Земля. На цьому полігоні з 1950-х років проводилися атомні вибухи. В селищі Північний, яке є базою для ядерних випробувань, встановили захисні металеві сітки на баки з паливом, щоб запобігти вибухам дронів. Також у цьому районі зберігається бензин і мазут для полігону. Російська влада готується до можливих атак і будує тунелі для випробувань ядерної зброї. У минулому рік Україна вперше атакувала російські військові об’єкти під Полярним колом за допомогою дронів.

  • Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом

    Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом

    Китай відправляє контейнеровоз Istanbul Bridge у Європу через Північний морський шлях, що дозволяє скоротити час доставки вантажів з Азії до Європи на 40%. Швидке танення льодів в Арктиці відкриває нові можливості для перевезень через цей шлях, який є менш геополітично складним порівняно з іншими маршрутами. Це експеримент Китаю, який планує організувати регулярні рейси через ПМШ. Незважаючи на потенційну користь, експерти вважають, що масштаби цього проекту залишаються досить невеликими. У 2024 році ПМШ перевезли лише 1% від обсягу торгівлі між Азією та Європою.

  • США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    Американський стратегічний бомбардувальник B-2 провів випробування протикорабельного озброєння поблизу півночі Норвегії, що знаходиться лише на декілька сотень кілометрів від російського кордону в Арктиці. Літак випробував скидання високоточних бомб у Норвезькому морі біля острова Аннея. Навчання проходили одночасно з операцією військово-морської групи США та їх союзників по НАТО у Баренцевому морі, де російські військові стежили за кораблями альянсу. B-2 використав модифіковані керовані боєприпаси QUICKSINK для ураження надводних цілей. Для випробувань використовувалися два типи озброєння – 500-фунтова бомба GBU-38 та 2000-фунтова GBU-31. Норвезькі військові задіяли для операції чотири винищувачі F-35 та патрульний літак P-8, а також опублікували фотографії випробувань. Випробування в Норвегії стало третім для цього типу озброєння на B-2. Американські програми розвивають нові протикорабельні ракети та модернізовані бомби, подібні до QUICKSINK, для зміцнення своїх оборонних можливостей у морі в умовах загроз від Росії та Китаю.

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • НАТО посилило морську присутність в Арктиці

    НАТО посилило морську присутність в Арктиці

    У північній частині Атлантичного океану морська група НАТО здійснює дії в районі Арктики та Крайньої Півночі, щоб підтримати колективну безпеку в цьому стратегічно важливому регіоні. Кораблі та літаки з Постійної морської групи НАТО №1 беруть участь у патрулюванні та показі присутності в цій області. Збільшення міжнародного інтересу до регіону зумовлене таненням льодів, що відкриває нові маршрути та доступ до природних ресурсів. НАТО також зосереджує увагу на морському спостереженні для кращого реагування на можливі загрози. Країни-члени Альянсу, які мають територію в Арктиці, співпрацюють для забезпечення безпеки морських шляхів та стримування дестабілізуючої діяльності в регіоні. У цьому контексті посилення присутності НАТО у Балтійському морі також було оголошено після інциденту з пошкодженням підводних кабелів.