У турецькому місті Хасанкейф археологи зробили унікальну знахідку -традиційний перстень лучника, датований XII–XIII століттями. Особливістю артефакта є наявність перлин, що робить його першим відомим прикладом такого типу прикраси, повідомляє Arkeonews.
Розкопки проводили у 2025 році на території Великого палацу, який вважають резиденцією правителів династії Артукідів. Перстень було знайдено між несучими стінами будівлі. За словами дослідників, прикраса, ймовірно, належала високопоставленому представнику двору.
Перстень, відомий також як зихгір, оздоблений дрібними перлинами з обох боків, а в центрі композиції розміщений бірюзовий камінь. Корпус прикрашений срібними вставками з трикутними мотивами, доповненими ромбоподібним орнаментом. Виріб виготовлений зі слонової кістки – надзвичайно цінного матеріалу для того часу, який використовували переважно для предметів розкоші.
Такі персні носили представники королівських та аристократичних кіл. Їх одягали на великий палець не стільки для практичної стрільби з лука, скільки як символ соціального статусу та для участі в церемоніях.
У середньовіччі Хасанкейф був важливим торговельним і культурним центром на південному сході сучасної Туреччини, розташованим уздовж річки Тигр. У різні періоди тут мешкали римляни, візантійці та османи. За правління Артукідів місто пережило розквіт, що підтверджують монументальні палаци, укріплення та численні археологічні знахідки.
Виявлений перстень не лише збагачує знання про середньовічне мистецтво стрільби з лука, а й підтверджує ключову роль соціального статусу та символіки в житті тогочасних еліт.
Позначка: Археологія
-
У Туреччині знайшли перстень лучника з перлинами віком понад 800 років
-
Археологи знайшли найдавнішу отруйну зброю людства віком 60 тис років
У Південній Африці археологи зробили сенсаційне відкриття – знайшли наконечники стріл віком близько 60 тисяч років, на яких збереглися сліди рослинних отрут. Це найдавніший відомий доказ використання отруйної зброї людиною. Про це повідомляє Live Science з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science Advances.
Знахідку виявили у скельному укритті Умхлатузана, яке належить до південноафриканської технологічної культури кам’яної доби Ховісонс-Порт. Відкриття свідчить, що мисливці-збирачі почали застосовувати отрути більш ніж на 50 тисяч років раніше, ніж вважалося до цього.
Під час аналізу мікроскопічних залишків на поверхні кварцових наконечників науковці зафіксували сліди токсинів буфандрину та епібуфанізину. Ймовірно, ці речовини отримували з молочного екстракту рослини Boophone disticha, відомої як “отруйна цибулина”, яка й сьогодні росте неподалік – приблизно за 12,5 кілометра від місця розкопок.
Дослідники також виявили ідентичні хімічні сполуки на південноафриканських стрілах XVIII століття, що свідчить про надзвичайну сталість цієї біохімічної технології протягом тисячоліть. Водночас давні мисливці використовували просту однокомпонентну отруту, на відміну від пізніших складних сумішей з кількох інгредієнтів.
За словами вчених, використання повільнодіючої отрути вимагало складного мислення та попереднього планування. Мисливці усвідомлювали, що поранена тварина не загине миттєво, але поступово ослабне, що полегшить її переслідування.
“Наше дослідження демонструє, що ці люди володіли системою знань, яка дозволяла ідентифікувати, добувати та застосовувати токсичні рослинні ексудати”, – зазначають автори роботи.
Раніше найдавнішим доказом використання отрути вважалася знахідка віком близько 7 тисяч років з печери Крюгера в Південній Африці, а також так звані “аплікатори для отрути” з печери Бордер віком 24 тисячі років. Нове відкриття з Умхлатузани фактично ставить крапку в цих наукових суперечках, відсуваючи початок застосування отруйної зброї на 60 тисячоліть у минуле. -
У Шотландії металошукач-аматор виявив найдавнішу відому монету країни
У Шотландії зробили сенсаційне археологічне відкриття: металошукач-аматор знайшов найдавнішу відому монету, викарбувану в Единбурзі, повідомляє Arkeonews. Срібна монета XII століття була знайдена в лісистій місцевості поблизу Пенік’юїка в окрузі Мідлотіан і датується періодом правління короля Давида I (1124–1153).
Після експертизи Шотландською археологічною комісією з розподілу знахідок артефакт передали до Національних музеїв Шотландії. За словами фахівців, знахідка докорінно змінює уявлення про ранню історію грошового обігу в країні.
Давид I вважається правителем, який започаткував власну шотландську монетну систему. До цього часу історики були переконані, що всі його найперші монети карбувалися в Карлайлі (сучасна Англія), який перебував під контролем короля у 1130-х роках. Однак нововиявлена монета містить напис, що прямо вказує на Единбург як місце карбування, роблячи її першою відомою шотландською монетою, виготовленою за межами Карлайла, тоді як до цього відкриття всі ранні монети Давида I вважалися карлайльськими.
Монета датується другою половиною 1130-х років. На аверсі зображений портрет короля Давида I, а на реверсі – хрестовий орнамент. Напис +E(A?)BALD:EONESBVRG містить фрагмент “ESBVRG”, який ідентифікує Единбург як монетний двір. За словами дослідників, саме монети є ключовим джерелом знань про раннє шотландське карбування, адже письмових документів про ці процеси майже не збереглося.
Монету знайшли у 2023 році та, відповідно до законодавства, задекларували через систему Treasure Trove. Її оцінили у 15 тисяч фунтів стерлінгів, які держава виплатила знахідникові як винагороду. Восени 2025 року артефакт офіційно передали до Національних музеїв Шотландії, де його використовуватимуть насамперед для наукових досліджень, а згодом планують виставити для широкої публіки. -
У протоці біля Данії знайшли найбільший середньовічний торговий корабель
У Копенгагені біля узбережжя археологи виявили 600-річний затонулий корабель, який вважається найбільшим середньовічним когом, що коли-небудь знайдений. Корабель отримав назву Svælget 2 і міг перевозити до 300 тонн вантажу. Це велике відкриття для істориків мореплавства, оскільки корабель досить добре зберігся на дні протоки Ересунн на глибині близько 13 метрів. Дослідники з Музею кораблів вікінгів в Роскілле виявили на кораблі залишки носової та кормової надбудов, а також побутові предмети моряків, такі як взуття, гребінець і посуд. Корабель був використаний під час правління королеви Маргрете I і вважається важливим свідченням розвитку торгівлі в регіоні. Svælget 2 перебуває на консервації в Національному музеї в Бреде, а в Роскілле відкрилася виставка, присвячена морській археології та цьому кораблю.
-
Україна просить екстрадиції затриманого російського археолога – ЗМІ
Від України надійшов запит на екстрадицію Польщею затриманого російського археолога Олександра Б. у зв’язку з незаконними розкопками в окупованому Криму. Про це повідомляє польське радіо RMF24, посилаючись на свої джерела.
Хоч польське ЗМІ не називає прізвище росіянина, та за описом стає зрозуміло, що мовиться про недавно затримано археолога російського Державного Ермітажу Олександра Бутягіна.
Український запит на екстрадицію вченого надійшов до Окружної прокуратури Варшави, пише польське медіа.
У Польщі спершу мають оцінити формальну відповідність запиту усім вимогам, після чого будуть перевіряти наявність причин для неприйнятності екстрадиції затриманого.
Прокуратура сформує свою позицію з цього питання та передасть її до суду разом з українським запитом.
Одночасно до суду подадуть клопотання про продовження тримання під вартою затриманого, оскільки термін спливає 13 січня. Остаточне рішення про екстрадицію буде ухвалювати суд.
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна. -
У Швеції знайшли поховання жінки-вікінга з мушлею в роті
У Швеції чоловік із металошукачем випадково виявив металеву брошку епохи вікінгів, яка згодом привела археологів до незвичайного поховання. Усередині могили науковці знайшли добре збережений скелет, рот якого був частково закритий мушлею.
Про це повідомляє Popular Science з посиланням на археологів Норвезького університету науки і технологій та скандинавської дослідницької групи SINTEF.
Знахідку зробили в окрузі Тренделаг. Шукач металу Роай Серенг натрапив на овальну брошку та повідомив про це дослідників. Після початку розкопок науковці з’ясували, що прикраса була частиною могили епохи вікінгів. Щоб уберегти артефакти від пошкодження, роботи проводили конфіденційно.
За словами керівника археологічного проєкту Раймонда Соважа, у могилі, ймовірно, була похована жінка, одягнена в типовий для IX століття костюм із набором прикрас. Це може свідчити, що вона була вільною, заміжньою та, ймовірно, господинею ферми.
Окрім скелета, археологи знайшли кільце-пряжку для нижньої спідниці та ще одну овальну брошку -ідентичну тій, яку раніше виявив Серенг. Такі прикраси зазвичай кріпили до бретельок сукні.
Найбільше уваги дослідників привернули дві мушлі, розміщені так, що вони частково закривали рот померлої. У Середньовіччі мушлі були християнським символом, пов’язаним із культом Святого Якова, однак для дохристиянських поховань така практика вважається надзвичайно рідкісною.
“Ця символіка раніше не була відома для дохристиянських могил у Норвегії. Ми поки не можемо точно сказати, що вона означає” -зазначив Соваж.
Також уздовж могили археологи виявили кістки птахів, які можуть бути залишками крил. Разом із мушлями вони, ймовірно, мали ритуальне або символічне значення.
Наразі дослідження триває. Вчені планують провести аналіз скелета, зокрема визначити вік померлої, її зріст, стать, можливі хвороби та провести ДНК-дослідження для встановлення спорідненості з іншими похованнями в цьому регіоні.
“Це надзвичайно захоплива й цінна знахідка. Рідко вдається знайти настільки добре збережений скелет у давніх могилах. Відкриття має великий потенціал для вивчення культурної спадщини” – наголосила генеральна директорка Норвезького управління культурної спадщини Ханна Гейран. -
В Узбекистані знайшли 2300-річне укріплене місто з настінними розписами
Археологи з Самаркандського інституту оголосили про відкриття стародавнього міста на півдні Узбекистану, в районі Кашкадар’я. Місто, яке існувало близько 2300 років тому, було добре укріпленим і мало значний культурний та економічний вплив у регіоні. Під час розкопок археологи виявили настінні розписи, вироби з кераміки, а також сліди ремісничого виробництва. За два роки досліджень було вивчено три основні сектори міста, де виявлено фортецю, оборонні стіни та спостережні пункти. Вчені також відзначили, що місто могло бути центром ремісничої діяльності, оскільки знайдено гончарні майстерні, ділянки для обробки каменю та багато кераміки. Планується продовжити дослідження для вивчення адміністративних та житлових районів міста, а також для розкриття більш детальної інформації про щоденне життя мешканців та їхню політичну систему.
-
В Естонії знайшли смолу, яку жувала дівчина кам’яної доби
У Естонії археологи виявили унікальну знахідку – шматочок березової смоли, яку жувала дівчина-підліток понад 10 тисяч років тому. На поверхні смоли залишилися відбитки зубів і слини, що допомогло вченим відтворити зовнішність людини кам’яної доби. Дослідження проводили вчені Інституту історії та археології Тартуського університету. Під час аналізу зразків ДНК вчені з’ясували, що жінка, яка жувала смолу, мала карі очі та каштанове волосся. Відкриття було представлено у документальному фільмі, що вийшов на Channel 4. Також університет досліджує інші цікаві артефакти, зокрема 800-річний металевий хрест з рухомою частиною у формі вульви. У фільмі також показано розкопки поховання XII століття, де знайшли могилу жінки, відомої як Кукрузька пані, з прикрасами, їжею та заплідненим яйцем, що може вказувати на християнську символіку та ідею нового народження.
-
У Казахстані знайшли місто бронзової епохи
У північно-східному Казахстані знайдено велике давнє місто пізньої бронзової доби, яке існувало близько 1600 років до нашої ери. Воно отримало назву Семиярка та займало площу до 140 гектарів, що робить його найбільшим відомим давнім містом у регіоні. Місто було одним з великих виробничих центрів свого часу та першим поселенням у Казахському степу з розвиненою інфраструктурою для виробництва бронзи. Семиярка була важливим торговим вузлом та свідченням того, що кочові громади могли створювати великі, організовані поселення. Археологи вважають, що це відкриття змінює уявлення про соціальну організацію та технологічні процеси у степових суспільствах бронзової доби.
-
Археологи відкрили найстаріше зображення міфу в Південно-Західній Азії
Археологи в Ізраїлі знайшли глиняну фігурку, яка вважається найдавнішим відомим прикладом ілюстрації міфу в Південно-Західній Азії. Цей артефакт, що датується приблизно 12 тисяч років, був виявлений всередині кам’яної споруди на території давнього поселення натуфійської культури. Фігурка, виготовлена з глини і висотою 3,7 см, зображує гусака на спині жінки. Вона була виготовлена шляхом висушування, випалювання та фарбування червоним пігментом. На поверхні фігурки виявили відбиток пальця майстра. Дослідники вважають, що ця сцена може відтворювати уявне “парування” духа тварини та людини і має символічне значення. Антропологи підкреслюють, що подібні зображення передають духовні уявлення, а не реальні події. Цей артефакт вважається одним із найдавніших зображень взаємодії людини і тварини у світі, після розписів печери Ласко.