Позначка: Арешт

  • Арешт українця в Італії: ЗМІ дізналися деталі

    Арешт українця в Італії: ЗМІ дізналися деталі

    Українцю Сергію К., якого підозрюють у підриві газопроводів у Німеччині, інкримінують звинувачення за трьома статтями. Про це повідомляє німецьке медіа ARD.
    За інформацією ЗМІ, мова про такі статті:

  • антидержавна диверсія,
  • умисний підрив із використанням вибухових речовин,
  • руйнування споруд.
  • Чоловіку може загрожувати до 15 років позбавлення волі.
    Слідство стверджує, що на початку вересня 2022 року Сергій К. нібито прибув на острів Рюген на заздалегідь орендованій вітрильній яхті.
    Звідти він буцімто мав координувати операцію і керувати командою диверсантів, що, як припускають, складалася з капітана, чотирьох водолазів та фахівця з вибухових пристроїв.
    ЗМІ з посиланням на ордер написали, що ймовірні диверсанти встановили чотири заряди вагою від 14 до 27 кг кожен на газопроводах Північний потік-1 і Північний потік-2 на глибині близько 70-80 м.
    Вибуховою речовиною була суміш гексогену й октогену, а на самих бомбах були годинникові механізми.
    Як ми вже писали, українець Сергій Кузнєцов, якого німецькі ЗМІ назвали “Сергій К.”, арештований в Італії за підозрою у підриві в 2022 році трубопроводів Північний потік, заперечує обвинувачення, він стверджує, що на момент підриву був в Україні.

  • Підрив Північного потоку. Арешт українця в Італії

    Підрив Північного потоку. Арешт українця в Італії

    В Італії затримали громадянина України, якого німецька прокуратура підозрює у причетності до вибуху на Північному потоці у вересні 2022 року. Це перше затримання в рамках справи про диверсію, за яку так ніхто і не взяв відповідальність. За даними Wall Street Journal громадянин України Сергій Кузнєцов, затриманий в Італії, — капітан ЗСУ у відставці, служив в елітному підрозділі, який захищав Київ на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
    Версія прокуратури Німеччини
    Чоловікові 49 років, в Італії він проводив відпустку з родиною. Сергія К. затримали в містечку Сан-Клементе неподалік від Ріміні, в регіоні Емілія-Романья. Зараз він перебуває у в’язниці в очікуванні того, що апеляційний суд Болоньї розгляне європейський ордер на арешт, виданий 18 серпня 2025 року.
    За версією німецької прокуратури, Сергій Кузнєцов входив до групи осіб, які заклали вибухові пристрої на газопроводах Північний потік-1 та Північний потік-2 в районі острова Борнхольм у вересні 2022 року. Припускають, що він був одним із координаторів операції. Кузнєцов і його спільники, вважає прокуратура, використовували для операції вітрильну яхту. Вона була орендована у німецької компанії через посередників за підробленими документами. Свій шлях до Борнхольму спільники почали з Ростока.
    Версія українця
    Сергій Кузнєцов заперечує звинувачення, він стверджує, що на момент підриву був в Україні.
    В апеляційному суді Болоньї відбулося слухання, на якому затриманий заявив, що не погоджується на видачу Німеччині.
    У коротких виступах він дистанціювався від звинувачень, сказавши, що хоче ознайомитися з ними рідною мовою, і підкреслив, що під час інциденту з Північними потоками в Балтійському морі він перебував в Україні.
    В Італії, де його затримали, за словами Кузнєцова, він опинився з сімейних причин.
    Звертаючись до журналістів і фотографів у внутрішньому дворі суду, Кузнєцов підняв три пальці, показавши жест тризуба.
    Врешті суд підтвердив тримання Кузнєцова під вартою. Наступне слухання відбудеться 3 вересня, очікується, що буде прийнято рішення про його можливу видачу Німеччині.
    Як знайшли
    Джерела WSJ розповіли, що Кузнєцова вдалося знайти завдяки тому, що він використовував свій український паспорт для купівлі авіаквитків з Польщі та реєстрації в готелі в Італії.
    Трубопроводи Північний потік-1 та Північний потік-2, призначені для доставки російського газу до Європи, були підірвані 26 вересня 2022 року. Внаслідок цього розташовані під водою трубопроводи були пошкоджені одразу в чотирьох місцях. У той момент паливо по них не доставлялося, однак труби були заповнені технічним газом.
    Хто стояв за вибухом, спочатку було неясно. Данія, Швеція та Німеччина почали розслідування справи.
    Навесні 2023 року західні ЗМІ, зокрема New York Times, Die Zeit і Washington Post, опублікували матеріали з посиланням на анонімні джерела, у яких йшлося про можливу причетність проукраїнської групи.
    При цьому джерела журналістів в американській розвідці говорили, що у них немає жодних свідчень того, що в Офісі президента Володимира Зеленського знали про цю акцію, готували або авторизували її. У Києві заперечували причетність до підриву Північного потоку. Жодні інші країни, організації чи групи також не взяли на себе відповідальність за диверсію.
    В серпні 2024 року німецькі ЗМІ повідомили, що в Німеччині в червні видали ордер на арешт українського інструктора з дайвінгу Володимира З., який, за даними влади, перебував у Польщі.
    У польській прокуратурі тоді пояснили, що чоловіка не затримали, оскільки на початку липня він покинув країну, перейшовши через польсько-український кордон.

  • У Миколаєві заарештували підозрюваного у держзраді командира

    У Миколаєві заарештували підозрюваного у держзраді командира

    У Миколаєві обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 22-річному командиру взводу, котрого підозрюють у державній зраді. Про це повідомляє пресслужба Центрального районного суду Миколаєва.
    “Слідчим суддею Центрального районного суду м.Миколаєва Іваном Дірком застосовано запобіжний захід до 22-річного військовослужбовця, який обіймав посаду командира взводу і має військове звання старшого лейтенанта, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України”, – мовиться у повідомленні.
    Відповідно до матеріалів клопотання, чоловік розпочав листування уTelegram з представником ФСБ РФ. Надалі підозрюваний надсилав скріншоти з місцем розміщення свого підрозділу та штабу своєї частини.
    Також співробітник ФСБ надавав підозрюваному вказівки стосовно схилення військовослужбовців до сдачі в полон та переходу на бік ворога.
    Як зазначається, фігурант вказав, що є уродженцем Луганщини, тоді як його родичі перебувають на окупованих територіях. Проти задоволення клопотання не заперечував.
    Відповідно, до підозрюваного застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застави.

  • Експосадовця Нацполіції засудили до семи років

    Експосадовця Нацполіції засудили до семи років

    Колишнього начальника структурного підрозділу поліції ГУ Нацполіції в Чернівецькій області визнали винним у підбурюванні до надання хабаря. Про це інформує пресслужба САП у вівторок, 19 серпня.
    Його викрили на підбурюванні громадянки до надання 40 тис. євро за начебто домовленість із заступником начальника Слідчого управління ГУНП області щодо непритягнення її до кримінальної відповідальності та заволодінні цими коштами.
    Так, колишнього посадовця Нацполіції визнали винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України, та призначили сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
    Суд залишив у силі застосований раніше запобіжний захід, а саме заставу у 2 млн гривень. Також на особу поклали процесуальні обов’язки до набрання вироком законної сили:

  • не відлучатися з Чернівецького району Чернівецької області без дозволу суду;
  • здати уповноваженому органу державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон та/або інший документ, який дає право виїзду за кордон;
  • носити електронний засіб контролю.
  • Вирок набирає чинності через тридцять днів із дня проголошення, якщо його не оскаржать.

  • У Південній Кореї заарештували дружину експрезидента

    У Південній Кореї заарештували дружину експрезидента

    Суд у Сеулі вирішив арештувати дружину колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля, Кім Гон Хі. Їй інкримінується участь у фінансових махінаціях, втручання у політичний процес та отримання дорогих подарунків у обмін на послуги. Прокуратура стверджує, що вона може знищити докази, тому запропонувала арешт. Дружина екс-президента вже зараз перебуває в тюрмі. Обидва члени колишнього президентського подружжя опинилися під вартою вперше в історії країни. У минулому році президент Юн Сок Йоль вже був звинувачений у державному перевороті, але пізніше його звільнили. Корейський Конституційний суд визнав його імпічмент законним. Влітку суд у Сеулі видав рішення щодо ув’язнення колишнього президента.

  • Суд у Нідерландах арештував активи “дочки” Газпрому

    Суд у Нідерландах арештував активи “дочки” Газпрому

    Суд у Амстердамі вирішив арештувати активи компанії Gazprom Neft Middle East (GNME), яка є дочірньою структурою Газпрому нафти. Це сталося через позов інвестора Alcazar Capital Partners, який намагається взимкувати борг уряду Іракського Курдистану. У компанії вважають, що GNME володіє майном, що належить курдському уряду, і це може бути використане для погашення боргів. GNME діяла у Курдистані з 2012 року і була оператором розробки родовища нафти й газу. Alcazar спробувала виконати рішення суду з Кувейта щодо сплати боргу курдським владам, але вони протестували це в Нідерландах. Суд вирішив арештувати майно GNME, відхиливши їхні технічні доводи.

  • Суд заарештував Гайдая у справі про корупцію

    Суд заарештував Гайдая у справі про корупцію

    Вищий антикорупційний суд вирішив утримати під вартою колишнього голову Луганської ОВА та Мукачівської РДА Сергія Гайдая, якого підозрюють у корупції при закупівлі безпілотників і радіолокаційного обладнання. Суд встановив тримання під вартою на 60 днів та заставу у розмірі 10 млн гривень. Президент Володимир Зеленський раніше заявив про викриття топ-корупціонерів, серед яких нардеп Олексій Кузнєцов і сам Сергій Гайдай.

  • Конфлікт із ТЦК у Вінниці: суд обрав запобіжний захід п’ятьом затриманим

    Конфлікт із ТЦК у Вінниці: суд обрав запобіжний захід п’ятьом затриманим

    У Вінниці п’ятеро осіб, які напали на ТЦК у ніч на 2 серпня, були відправлені судом під цілодобовий домашній арешт на 60 днів. Вони проникли на територію державної будівлі з метою перешкоджання її роботі, але були затримані правоохоронцями. Суд задовольнив клопотання обвинувачення та застосував до них цю запобіжну міру. Слідчі дії у справі тривають.

  • “Допомагав” ухилянтам і погрожував судді: на Львівщині затримано адвоката

    “Допомагав” ухилянтам і погрожував судді: на Львівщині затримано адвоката

    Адвоката, який організував схему для ухилянтів, та погрожував судді вбивством, затримали у Львівській області. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора в Telegram.
    Чоловіку інкримінують організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України та погрозу вбивством щодо судді у зв’язку з її діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя.
    Під час дії воєнного стану адвокат за 16 тисяч доларів обіцяв військовозобов’язаному, що організує його безперешкодний виїзд за кордон. Суть злочинної схеми полягала у тому, щоб виготовити фіктивні документи про неіснуючу хворобу матері військовозобов’язаного.
    В подальшому на підставі цих документів, у якості супроводу “хворої” матері за кордон на нібито її лікування, чоловік мав виїхати з України.
    Адвоката затримали після одержання частини грошових коштів – 5 тисяч доларів.
    Обвинувачений також погрожував вбивством судді за визнання його винним у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп’яніння.
    Адвокат надіслав судді погрози про розправу приватним повідомленням на телефон.
    Як ми вже писали, в Дніпрі судитимуть військовослужбовця ТЦК, який за гроші обіцяв футбольній команді “захист” від мобілізації.
    СБУ затримала 21 організатора схем для ухилянтів

  • Суд Франції визнав частковий імунітет Асада

    Суд Франції визнав частковий імунітет Асада

    Касаційний суд Франції у п’ятницю підтвердив часткову недоторканність колишнього сирійського диктатора Башара Асада як глави держави, водночас дозволивши можливість майбутніх ордерів на арешт за воєнні злочини. Про це повідомляє AP 25 липня.
    Рішення викликало критику з боку правозахисників та сирійських активістів.
    Глава суду Франції Крістоф Сулар заявив, що 19 суддів відмовилися скасувати імунітет Асада, який він мав як президент Сирії на момент видачі ордера на арешт у 2023 році.
    Скасування могло б відкрити шлях до його заочного суду у Франції за застосування хімічної зброї в Гуті у 2013 році.
    Це стало ударом для активістів, котрі сподівались, що суд скасує імунітет – крок, який міг би мати серйозні наслідки для інших диктаторів, обвинувачених у злочинах.
    “Це дозволить іншим диктаторам продовжувати скоювати такі злочини – вони знатимуть, що користуються імунітетом”, – прокоментував Мазен Дарвіш, президент Сирійського центру з питань ЗМІ, який збирав докази воєнних злочинів.
    Правозахисники наполягали, що притягати до відповідальності лідерів слід не лише після втрати посади, але й під час перебування при владі. Проте міжнародне право наразі цього не дозволяє.
    “Згідно з чинним міжнародним правом, злочини проти людяності та воєнні злочини не є винятками з принципу юрисдикційного імунітету для чинних глав іноземних держав”, – пояснив Сулар.
    Асад, котрий нині перебуває в Росії, не наймав адвокатів у цій справі та заперечує свою причетність до хімічних атак.
    Втім, у виданні нагадали, що Міжнародний кримінальний суд не зобов’язаний дотримуватись імунітету глав держав і вже видав ордери на арешт лідерів, звинувачених у звірствах, зокрема Володимира Путіна та Родріго Дутерте.
    Як відомо, на початку грудня 2024 року сили постанців у Сирії успішно атакували найбільше місто країни Алеппо, після чого швидко взяли під контроль інші регіони. Вже 8 грудня повстанців у Дамаску оголосили столицю “вільною” від Асада, який втік до Росії.
    Сирія зажадала екстрадиції Асада з Росії – ЗМІ