У Національному антарктичному науковому центрі оголосили, що метеорологиня Анжеліка Ганчук очолить 31-у Українську антарктичну експедицію на станцію Академік Вернадський у 2026-2027 роках. Це перший раз, коли жінка керуватиме цією експедицією. Раніше Анжеліка вже працювала на станції як метеорологиня та брала участь у 27-й Українській антарктичній експедиції. Директор НАНЦ Євген Дикий підкреслив, що з 2018 року в українській антарктичній програмі відбувся гендерний прорив, і тепер жінки активно беруть участь у полярних експедиціях.
Позначка: Антарктида
-
Український криголам Ноосфера вперше перетнув Південне полярне коло
Український науково-дослідний криголам Ноосфера вперше у своїй історії перетнув Південне полярне коло. Експедиція відбулася в межах міжнародних океанографічних і геологічних досліджень, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Маршрут судна розпочався з антарктичної станції Академік Вернадський, що розташована перед полярним колом. Далі Ноосфера пройшла через затоку Маргарет-Бей на західному узбережжі Антарктичного півострова до британської станції «Ротера», розташованої на острові Аделейд.
Під час переходу криголаму понад дві години довелося маневрувати між айсбергами. За словами капітана судна Андрія Старіша, така навігація потребує великого досвіду та точного розуміння можливостей судна.
“Це надзвичайно ювелірна робота” -зазначив він.
Упродовж усього маршруту океанографи досліджували морські теплові хвилі -кліматичні аномалії, які виникають унаслідок глобального потепління навіть у холодних водах Антарктики. Для точнішого визначення таких зон за допомогою акустичного обладнання було створено детальну карту морського дна.
Крім того, вчені за допомогою спеціального зонда CTD у 12 точках Південного океану виміряли температуру води, солоність, рівень кисню, кислотність, а також проаналізували хімічні та біологічні показники.
Українські та мексиканські геологи також відібрали зразки донних відкладів за допомогою мультикореру. Їхній аналіз допоможе краще зрозуміти зміни клімату протягом сотень і тисяч років.
Після завершення досліджень експедиція відвідала станцію Ротера -найбільшу антарктичну базу Великої Британії. У літній період там працює до 100 полярників, узимку -близько 22. Українські та британські науковці вже планують спільні дослідження цього сезону.
У НАНЦ також зазначили, що нині поблизу Ротери температура повітря коливається від +1 до –2 °C -майже так само, як зараз в Україні, попри те, що в Антарктиці триває літо.
Наразі криголам Ноосфера повертається до станції Академік Вернадський. facebook.com/AntarcticCenter -
Українські полярники зафільмували масове занурення пінгвінів у море
Українські полярники з антарктичної станції Академік Вернадський зафільмували унікальне видовище – масове занурення пінгвінів у крижане море. Це є частиною природного механізму пошуку їжі цих птахів. Перед стрибком у воду сотні пінгвінів збираються на узбережжі, тупцюють на місці, а потім найсміливіший з них першим стрибає у хвилі, за ним йдуть інші. Це створює враження “моря життя”. Пінгвіни ризикують, оскільки у воді можуть чатувати морські хижаки, тому іноді вони підштовхують одне одного, щоб перевірити, чи безпечно занурюватися.
-
Пінгвіни біля станції Вернадський висадили перше яйце сезону
На острові Галіндез, поруч із українською антарктичною станцією Академік Вернадський, пінгвіни висадили перше яйце цього сезону. Його виявили на скелі неподалік лабораторії геофізиків, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).
Цікаво, що другий рік поспіль пташине “новосілля” трапляється саме на цій ділянці острова. Біологиня 30-ї української експедиції Зоя Швидка помітила яйце під час планового обходу колонії.
“Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають – вони і стали “підозрюваними”. Вирішила підійти ближче – виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце” – розповіла дослідниця.
За словами фахівців, місце, де птахи почали гніздування, розташоване на одній із найвищих точок острова, де сніг тане швидше. Саме тому ця ділянка щороку приваблює перших “молодят”.
“Можливо, саме тому тут з’являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети” – жартує Швидка.
Субантарктичні пінгвіни зазвичай будують гнізда з камінців і відкладають два яйця. Обоє батьків по черзі доглядають за потомством: поки один вирушає в океан на пошуки їжі, інший охороняє гніздо.
Минулого року перше яйце біологи зафіксували на початку листопада, тож нинішній сезон стартував трохи раніше. Перші пташенята на Галіндезі очікують приблизно за місяць. facebook.com/AntarcticCenter -
На станцію Академік Вернадський повернулися тисячі пінгвінів
На острові Галіндез відбувається щорічний шлюбний сезон у пінгвінів. Біологи повідомили, що після складних льодових умов на початку осені, кількість птахів на острові стабілізувалася близько на семи тисячах особин. Пінгвіни активно паряться, будують гнізда і навіть проводять “сутички” за кращі місця та камені. Частина гнізд ще під снігом, а пташки шукають камені, щоб облаштувати свої домівки.
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
У цьому році в Антарктиці спостерігається тривожний третій найнижчий рівень морського льоду за останні 47 років. Спеціалісти зафіксували пік цього явища 17 вересня. За даними науковців, зростання температур в океанах призводить до танення льоду, що може призвести до підвищення рівня морів у світі. Проте також відомо, що тепліші повітряні маси можуть приносити більше снігу, що тимчасово уповільнює процес втрати льоду. У довгостроковій перспективі, при продовженні підвищення температур, льодовий щит Антарктики все одно буде танути.
-
Антарктичне диво: на Вернадському зафіксували застиглі хвилі зі снігу
Українські науковці з антарктичної станції Академік Вернадський опублікували фотографії незвичайного природного явища – застиглих хвиль зі снігу. Ці унікальні снігові карнизи утворилися на острові Галіндез внаслідок сильного вітру та хуртовини. Полярники пояснили, що такі утворення зазвичай з’являються на вершинах гір, скелях і краях льодовиків під впливом вітру та зустрічного завихрення повітря. Цей сніг має властивість злипатися й утримувати форму, тому гребінці залишаються “застиглими” на певний час. Керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу Національного антарктичного наукового центру пояснив, що конфігурація схилів створила “сніговий струмок”, який притягує сніг, що переносяться вітром, і утворює такі вражаючі карнизи.
-
Українські полярники показали косаток біля станції Академік Вернадський
Українські дослідники на станції Академік Вернадський в Антарктиді виявили групу косаток під час своєї експедиції в океан. Вони випадково зустріли цих морських ссавців під час плавання на човні. Біолог Зоя Швидка розповіла, що косатки були досить близько, але швидко відпливли. Вчені відзначають, що ідентифікація косаток завжди складна через їхню рухливість і швидкість. За кількістю особин та структурою групи науковці припускають, що це може бути вже відома їм родина з 12 тварин. Косатки живуть у сімейних кланах, очолюваних найстаршою самкою, і мають власний “словник” звукових сигналів. Після смерті ватажки група розпадається, а дочки з потомством формують нові кланові об’єднання.
-
Українські полярники показали дивовижні бурульки в Антарктиді
В Антарктиді українські полярники помітили незвичайні бурульки, що утворилися завдяки поєднанню двох рідкісних природних процесів. Фото оприлюднила біологиня Зоя Швидка під час морського виходу, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.
Як пояснив керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк, форма “крижаного намиста” з’явилася завдяки таненню сніжників та раптовій хуртовині.
Спершу товсті снігові нашарування почали танути, і тала вода стікала навіть після похолодання. Саме в цей час здійнялася короткочасна хуртовина, що підняла в повітря хмару кристалів снігу. Вони налипли на мокрі бурульки, надавши їм химерної рельєфності.
Найбільше сніжинок зібралося на кінчиках, де краплі води замерзали, утворюючи кульки. Завдяки цьому бурульки набули вигляду справжнього “крижаного намиста”. -
На арктичній станції Академік Вернадський зафіксували руйнівний землетрус
Обладнання на українській арктичній станції Академік Вернадський зафіксувало потужний землетрус у протоці Дрейка між Південною Америкою та Антарктидою в ніч на п’ятницю, 22 серпня. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр України.
“Осередок знаходився на глибині 14 км, а магнітуда становила 7 (за шкалою Ріхтера). Такі землетруси відносять до руйнівних. У Чилі вже оголосили загрозу цунамі”, – сказано в повідомленні.
Фіксація сейсмічного поштовху на станції відбулася 21 серпня о 23:16, тобто коли в Україні була 5:16 22 серпня.
Українські полярники фізично землетрус не відчули, але його виявило сейсмоакустичне обладнання станції. Також мареографи зафіксували припливну хвилю від поштовху.
“На стрічці аналогового мареографа видно, що перша хвиля цунамі дійшла до нашого острова о першій ночі 22 серпня за місцевим часом. Її амплітуда становила лише близько 20 см. Відлуння в акваторії тривали ще 5 годин”, – йдеться в повідомленні.
На станції проводять постійні спостереження за геофізичними процесами в регіоні, зокрема за сейсмічною активністю. Сейсмоакустичні вимірювання тривають з 2000 року і є внеском України в глобальний моніторинг природних явищ та вивчення геодинамічних процесів Землі.
На станції вже фіксували сильний землетрус у протоці Дрейка у поточному році — це було 2 травня.