Згідно з оперативними даними, у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Про це інформує агентство АПК-Інформ у середу, 3 вересня.
Це стало другим найнижчим місячним показником за останні майже 14 сезонів.
Зауважується, що скорочення відбулося за всіма основними напрямками, зокрема не фіксувалося поставок до Індії.
Експерти відзначили, що зниження темпів експорту зумовлено сезонними чинниками, зокрема скороченням пропозиції соняшнику на внутрішньому ринку, що обмежувало переробку, а також зниженням попиту з боку деяких імпортерів в очікуванні поставок більш дешевої олії із сировини нового врожаю.
Усього за результатами 2024/25 МР з України експортували 4,73 млн тонн соняшникової олії, що на 24% поступається показнику попереднього сезону та стало мінімумом для минулих трьох сезонів.
Основними факторами, що обмежили експорт, стали менший урожай соняшнику у 2024 році та низька маржинальність його переробки.
Водночас постачання на основні ринки збуту в сезоні, що вже завершився, дещо збільшились.
До ТОП-3 імпортерів української олії увійшли Індія (767 тис. тонн; +44% до 2023/24 МР), Іспанія (656 тис. тонн; +11%) та Італія (504 тис. тонн; +28%).
Раніше повідомляли, що Україна скоротила експорт агропродукції на понад 23%.
Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття
Позначка: Аналітика
-
Експорт української соняшникової олії впав до мінімуму за три роки
-
Названо найпопулярніші авто серпня в Україні
У серпні 2025 року десять найпопулярніших моделей сформували 30% українського ринку нових легковиків. Про цеповідомляє Укравтопром.
До десятки лідерів знову увійшли виключно кросовери. Очолив рейтинг серпня Renault Duster, ставши найпопулярнішим серед покупців.- Renault Duster – 486 реєстрацій;
- BYD Song Plus – 361;
- Toyota RAV-4 – 299;
- Hyundai Tucson – 251;
- Volkswagen ID.UNYX – 206;
- Honda eNS1 – 202;
- Toyota Land Cruiser Prado – 175;
- BYD Sea Lion 07 – 155;
- Toyota Yaris Cross – 148;
- Volkswagen Touareg – 143.
Раніше повідомляли, що у серпні в Україні було зареєстровано близько 6,8 тисячі нових легкових автомобілів, що на 5% більше, ніж у липні.
-
У DeepState заявили про просування росіян на кількох напрямках
Російські війська просунулися на Доннеччині, Дніпропетровщині та Харківщині. Про це свідчать дані OSINT-проєкту DeepState у вівторок, 2 вересня.
“Ворог окупував с. Воскресенка (Комарської сільської громади Волноваський р-н Донецької обл.), просунувся біля с. Маліївка (Великомихайлівської сільської громади, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл.) та с. Кам’янка (Дворічанської селищної громади, Куп’янського р-н, Харківська обл.)”, – зазначили у повідомленні.
Аналітики також поінформували, що наразі уточнено ситуацію навколо с. Дачне (Синельниківський р-н Дніпропетровська обл.): російські окупанти не мають контролю в цьому населеному пункті.
Раніше аналітики поінформували, що росіяни не мають контролю в селі Дачне Синельниківського району Дніпропетровської області.
Генштаб заявив про успіхи на важливому напрямку -
ЗСУ зірвали спробу прориву росіян у Мирноград – DeepState
Російські окупанти, ймовірно, приналежні до сил морської піхоти армії РФ, 31 серпня здійснили спробу прориву у Мирноград на Донеччині. Сили оборони відбили атаку ворога. Про це повідомляють аналітики OSINT-проєкту DeepState у понеділок, 1 вересня.
“Вчора ворог силами щонайменше 1 МТЛБ та 1 ОВТ (озброєння та військової технікі) іншого не встановленого зразка спробував через Новоекономічне заїхати безпосередньо в Мирноград. МТЛБ була уражена біля 3-го вентиляційного стволу шахти “Капітальна”, а інша ББМка західніше Сінянського водосховища, яке намагалася об’їхати. Здійснюється пошук та ураження піхоти, яка була на броні”, – мовиться у повідомленні.
Крім того, ще чотири одиниці озброєння та військової технікі уражено в Разіному та його околицях.
“Було зафіксовано знищення ще 4 ОВТ біля Воздвиженки. Якась частина техніки доїхала у Малинівку, подальша доля невідома”, – додали аналітики.
Попередньо, активізація ворога пов’язана з прибуттям на ділянку підрозділів морської піхоти РФ, котрі “люблять здійснювати активні наступальні дії із залученням техніки”.
“Реальність та характер боїв на Донбасі має невдовзі змінити “пориви” кацапських морпіхів, техніку яких українські бійці ще при висуванні зустрічають вогнем. Попередні успіхи московитів та велика концентрація сил в районі Покровська, який стоїть вже на горизонті для противника, незабаром стануть причиною активного тиску для реалізації цієї давно поставленої великої задачі”, – резюмували у DeepState.
Раніше аналітики поінформували, що росіяни не мають контролю в селі Дачне Синельниківського району Дніпропетровської області.
Генштаб заявив про успіхи на важливому напрямку -
DeepState: Росіяни просунулися на Дніпропетровщині
Російські війська просунулися у селищі Зарічне Краматорського району Донецької області, а також в районі села Маліївка Синельниківського району на Дніпропетровщині. Про це інформує OSINT-проєкт DeepState.
Водночас про взяття ворогом якогось населеного пункту під контроль не мовиться.
“Ворог просунувся у Зарічному та поблизу Маліївки”, – зазначили у повідомленні.
Відтак, за минулі дві доби площа російського контролю у Запорізькій та Дніпропетровській областях зросла на 10,28 кв км, тоді як “сіра зона” невизначеного контролю – на 1,24 кв км збільшилась в районі Степногірська біля Каховського водосховища, втім, зменшилась на 1,45 кв км в районі Маліїівки.
Як зазначається, на Покровському напрямку росіяни за дві доби зайняли 2,15 кв км, натомість на 0,91 кв км зменшилась “сіра зона”.
У Харківській, Луганській та на півночі Донецької області в районі Лимана площа російського контролю зменшилась на 6,48 кв км, “сіра зона” – на 1,21 кв км.
Тож загалом площа контролю РФ зросла загалом на 5,95 кв км, тоді як “сіра зона” зменшилась на 2,33 кв км.
Раніше стало відомо, що ворог просунувся поблизу Шандриголового, Дерилового та у Новоселівці.
Бої на Дніпропетровщині. Нову окупацію спростували -
Держбанк Кремля заявив про початок рецесії в російській економіці
Після двох років воєнного “буму”, коли російський ВВП зростав більш ніж на 4% щороку, економіка РФ увійшла в рецесію, повідомив головний економіст банку ВЕБ Андрій Клепач, – одного з найбільших держбанківзі статусом “державної корпорації розвитку”, що фінансує нацпроєкти Кремля. Про це пише TMT у п’ятницю, 29 серпня.
За підрахунками ВЕБ, у другому кварталі ВВП Росії скоротився на 0,6% порівняно з першим кварталом. У першому кварталі падіння становило ті ж 0,6% відносно четвертого. Два квартали поспіль із негативною динамікою вважаються “технічною рецесією”.
У річному вимірі економіка РФ залишається у “плюсі”, однак темпи зростання мізерні. Якщо в четвертому кварталі 2024 року вони становили 4,5%, то в першому кварталі цього року – лише 1,4%, а в другому – 1,1%. У липні ж, за даними Мінекономрозвитку РФ, річний приріст майже зупинився – 0,4%.
На межі стагнації – з 0,7% зростання в липні – опинилася промисловість. А галузі, від яких влада очікувала імпортозаміщення, скотилися у глибокий спад: виробництво одягу – на 7% рік до року, меблів – на 12%, електрообладнання – на 6,5%. Найсильніша з початку війни рецесія охопила металургію, де випуск обвалився на 10,2%.
Думку Клепача про початок технічної рецесії поділяють аналітики MMI, тоді як Райффайзенбанк і Capital Economics вважають, що економіка її уникла й показала зростання на 0,3% порівняно з першим кварталом.
Втім, так чи інакше, очевидно, що економіка “балансує на межі рецесії” і з великою ймовірністю скотиться в неї найближчими кварталами, вважає головний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова. На економіку тиснуть дисбаланси, накопичені за час війни, вказує економіст Capital Economics Ліам Піч.
Понад 20 трлн рублів, які держава роздала військовим, контрактникам і оборонним заводам, створили ілюзію заможності. Але розплата прийшла у вигляді сплеску інфляції, підвищення відсоткових ставок і зростаючих проблем у бізнесу.
Ситуацію ускладнюють санкції, низькі ціни на нафту та проблеми з правами приватної власності, які відбивають бажання інвестувати, резюмує старший науковий співробітник CEPA Олександр Коляндр. -
Росіяни зайняли нові позиції на Дніпропетровщині – DeepState
Російські війська просунулися у напрямку Святогірська на Донеччині на Лиманському напрямку, а також зайняли позиції на Днупропетровщині. Відповідні дані наводить OSINT-проєкт DeepState станом на п’ятницю, 29 серпня.
“Ворог просунувся поблизу Шандриголового, Дерилового та у Новоселівці”, – мовиться у повідомленні.
Водночас про окупацію певних населених пунктів ворогом наразі не мовиться.
Як свідчить мапа проєкту, росіяни з середи збільшили площу контролю в районі сходження адміністративних меж Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей на 7,91 кв км. Тоді як “сіра зона” невизначеного контролю збільшилася на 2,23 кв км. Тоді як у Новоселівці під контролем ворога нині перебуває ділянка у 0,03 кв км.
Тоді як у районі Покровська площа ворожа контролю збільшилась на 1,63 кв км, водночас “сіра зона” зменшилась на 0,39 кв км.
На Лиманському напрямку площа контролю росіян зросла на 9,52 кв км. Також збільшилася “сіра зона” на 2 кв км.
Раніше повідомляли, що російські війська намагаються закріпитися в селах Запорізьке та Новогеоргіївка Дніпропетровської області.
Бої на Дніпропетровщині. Нову окупацію спростували -
Goldman Sachs спрогнозував обвал цін на нафту до $50
Інвестиційний банк Goldman Sachs очікує, що ціни на нафту Brent впадуть до $50 за барель вже до кінця 2026 року через збільшення надлишку нафти. Про це пише Reuters у середу, 27 серпня.
“Ми очікуємо, що надлишок нафти зросте і в середньому складе 1,8 млн барелів на день у IV кварталі 2025 року до IV кварталу 2026 року, що призведе до майже 800 млн барелів збільшення світових запасів до кінця 2026 року”, – зазначили у банку.
Goldman Sachs підрахував, що запаси нафти у країнах ОЕСР становитимуть третину світових запасів, або 270 млн барелів у 2026 році. Разом із скороченням попиту в цих країнах це знизить “справедливу” вартість Brent із нинішніх середніх $70.
Банк прогнозує, що ціни Brent залишатимуться близькими до ф’ючерсних контрактів до кінця 2025 року, але впадуть нижче цих контрактів у 2026 році через прискорене зростання запасів в ОЕСР.
Водночас можливе прискорене зростання запасів Китаю з 0,4 млн барелів на день до 0,8 млн барелів на день у 2026 році підвищить середню ціну Brent на $6 за барель до $62, порівняно з базовим сценарієм банку.
На ранкових торгах у Азії у середу ф’ючерси на Brent становили близько $67 за барель, на West Texas Intermediate – $63. -
В Україні уповільнилася промислова інфляція
У липні ціни виробників промислової продукції зросли на 4,7% у річному вимірі. Тоді як показник за червень становив 13,1%. Про це поінформувала Державна служба статистики у четвер, 21 серпня. За даними Держстату, індекс цін виробників у липні склав 100,7% показника за червень. Основним чинником зростання стала ситуація в добувній промисловості.
Зокрема, добування сирої нафти та природного газу подорожчало на 8,3% проти минулого місяця. Тоді як вартість добування металевих руд зменшилася проти червня цього року на 1,3%, виробництва коксу і продуктів нафтоперероблення – на 3,4%. -
Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду
Україна посіла 3 місце серед світових експортерів меду у 2024 році, поставивши на зовнішні ринки 85,8 тис. тонн продукції. Про це інформує Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок, 19 серпня.
Український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продемонстрував стійку позитивну динаміку у торгівлі.
Нині ТОП-5 найбільших світових експортерів меду у 2024 році має такий вигляд:- Китай з обсягом 169,6 тис. т;
- Індія – 94,8 тис. т;
- Україна – 85,8 тис. т;
- Аргентина – 78,1 тис. т;
- В’єтнам – 48,2 тис. т.
Аналітики відзначають, що мед – ймовірно, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, котрий не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни.
Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні – іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості.
Найбільшими покупцями українського меду стали:- Німеччина – 18,9 тис. т.
- США – 12,1 тис. т.
- Польща – 9,7 тис. т.
- Франція – 9,6 тис. т.
- Бельгія – 7,1 тис. т.
Крім цього, український мед був присутній також на ринках Туреччини, Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
Разом з тим, фахівці попереджають, що у 2025 році знову введені квоти створюють додаткові перешкоди на шляху експорту меду в ЄС.
“Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Тим не менш, це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – зазначили в УКАБ.