Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
Зазначається, що масштабна корупційна схема, в якій брали участь урядовці і особи, наближені до вищого керівництва країни, лише підтверджує висновки останнього звіту Єврокомісії щодо країн-кандидатів на вступ до ЄС. Так, у документі зазначено, що прогрес України у боротьбі з корупцією оцінюється як “обмежений”.
За даними La Repubblica, скандал може ускладнити не лише процес євроінтеграції, а й подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів.
Позначка: Активи
-
Міндіч Ґейт підриває вступ України до ЄС – ЗМІ
-
Міндічгейт стурбував ЄС – ЗМІ
Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
За даними видання, скандал може ускладнити подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів. -
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
У Норвегії обговорюється ідея надання “репараційної позики” Україні, яка допоможе розблокувати російські активи, заморожені у Бельгії. Ця позика на суму понад 100 млрд євро могла б бути надана як застава зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Пропозиція цікава тим, що дозволить використати прибутки або активи Росії для компенсації збитків, завданих війною. Це може стати переломним моментом у створенні міжнародного механізму репарацій. Але поки що позиція Бельгії утримує реалізацію цієї ідеї через юридичні і фінансові ризики.
-
Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає пропозицію Європейського Союзу щодо використання російських активів для фінансування військових витрат України. Фіцо вважає, що витратити 140 мільярдів євро на військові цілі не є раціональним рішенням і не допоможе у відновленні або підтримці України. Він також заявив, що не буде використовувати жодні юридичні або фінансові механізми для конфіскації російських активів.
-
США підтримують план ЄС щодо заморожених активів РФ – ЗМІ
Сполучені Штати Америки підтримують плани Євросоюзу використати російські заморожені активи для підтримки України та припинення війни. Єврокомісія запропонувала план, який дозволить країнам ЄС використовувати значну суму коштів з російських активів, що зараз заморожені в Європі. Сполучені Штати висловили свою підтримку цим діям і вважають, що використання цих активів як інструмент може бути дієвим кроком. Однак плани Євросоюзу тимчасово затримуються через застереження Бельгії, де розміщена більшість цих активів. Німеччина вважає, що останні випадки дронів над аеропортами та військовими базами в Бельгії можуть бути пов’язані з цим питанням. Росія заперечує свою причетність до цих інцидентів і погрожує “болісною відповіддю”, якщо її активи будуть вилучені. Також важливо відзначити, що президент США Дональд Трамп заявив, що не бере участі у переговорах щодо цього питання.
-
США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу
Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на придбання закордонних активів компанії Лукойл, найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії. Причиною цього рішення стали військові дії в Україні та зв’язки Gunvor з Росією. Gunvor відкликав пропозицію про купівлю активів Лукойлу після цього рішення. Представники Gunvor вважають заяву Мінфіну США дезінформацією, стверджуючи, що компанія завжди дотримувалася санкцій та дистанціювалася від Росії. Раніше Gunvor був зв’язаний з російським президентом Путіним, але після введення санкцій у 2014 році мільярдер Тимченко продав свою частку у компанії. США ввели санкції проти Роснефти та Лукойлу у жовтні цього року. Gunvor також має намір докупити активи Лукойлу, але американський уряд вирішив перевірити їхні зв’язки з Путіним перед видачею дозволу.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відмовився підписати закон про інвестиції, який дозволяв би продаж активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з цим законом, угоди про продаж майна Лукойла мали би здійснюватися за рішенням уряду та з дозволу Державного агентства Національна безпека. Президент вважає, що це положення робить уряд залежним від агентства національної безпеки, що суперечить конституції. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.
-
США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним
США вивчають історію зв’язків швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед схваленням продажу активів компанії Лукойл. Угода між Gunvor та Лукойл передбачає передачу “дочки” Лукойлу, Lukoil International, разом з активами в 11 країнах нафтотрейдеру. Сума угоди не розкривалася, але вартість Lukoil International станом на 2023 рік оцінювалася приблизно в 21 млрд доларів. Gunvor має отримати схвалення Мінфіну США для укладення угоди. Gunvor вже веде переговори із представниками Мінфіну. Gunvor має репутацію компанії, яка підтримує відносини зі США. Gunvor була заснована у 2000 році Торнквістом та Тимченком і стала одним із найбільших у світі трейдерів нафти.
-
Трамп не використовує заморожені активи РФ для тиску на Путіна
Президент США Дональд Трамп заявив, що він не втручається у переговори щодо майна Росії, яке було заморожено. Він сказав це під час спілкування з журналістами на борту літака Air Force One. Трамп відповів на питання про можливість використання цього майна для тиску на Росію у зв’язку з конфліктом в Україні, наголосивши, що цим питанням займаються Європа і Росія, а він сам не бере участі у цих переговорах.