В управління АРМА передали майно осіб, пов’язаних із діяльністю ПВК Редут. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 28 листопада.
Мова про комерційне приміщення площею 500 м² та земельну ділянку вартістю понад 2 млн грн.
У межах цього ж кримінального провадження встановлено інше майно учасників ПВК Вагнер – квартири, житлові будинки та земельні ділянки в Одеській і Харківській областях. За клопотанням прокурорів накладено обтяження на об’єкти нерухомості, що належать особам, причетним до діяльності бойовиків приватної військової компанії.
Заходи з арешту майна виконували слідчі Головного слідчого управління та оперативники Департаменту карного розшуку НПУ.
Наразі досудове розслідування триває.
Раніше Офіс генерального прокурора забезпечив у суді арешт грошових коштів та цінних паперів на понад $35 млн колишнього народного депутата у межах розслідування ухилення від сплати податків у великому розмірі.
Розкрадання ₴75 млн: АРМА знайшло активи злочинного угруповання
Позначка: Активи
-
До АРМА передали активи бойовиків приватних військових компаній
-
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
З посадовця Мін’юсту стягнули понад три мільйони гривень
Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованими активи на майже 3,3 млн грн начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту. Про це повідомляє Нацагентство з питань запобігання корупції, а також ДБР.
Йдеться про активи, якими користується начальник Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, та стягнення його вартості в дохід держави.
“Підставою для рішення стали результати моніторингу способу життя посадовця, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), а також матеріали Державного бюро розслідувань (ДБР) та докази, самостійно отримані Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП)”, – мовиться у повідомленні.
Встановлено, що у 2023 році донька посадовця придбала автомобіль LAND ROVER модель RANGE ROVER VOQUE, 2021 року випуску. Втім, фактичним розпорядником і користувачем транспортного засобу був сам декларант – посадовець Міністерства юстиції.
НАЗК проаналізувало доходи та видатки посадовця та його сім’ї і прийшло до висновку щодо неможливості набути зазначене майно за рахунок законних доходів.
Суд погодився з доводами прокурора та відмовив відповідачу в задоволенні апеляційної скарги. Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту проголошення.
За даними ЕП, йдеться про начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту Вадима Кірієнка. -
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі недомовленості щодо використання заморожених активів Росії для надання репараційного кредиту Україні. Мета – не допустити відсутність фінансування для України на початку 2026 року. Європейські лідери мали надію узгодити пропозицію про репараційний кредит на 140 млрд євро, але Бельгія висловила заперечення. Тому розглядається варіант “перехідного” кредиту від ЄС для України, щоб забезпечити фінансування на початку 2026 року. Уряди деяких країн ЄС закликали Європейську комісію продовжити роботу над фінансуванням України, оскільки вони не хочуть використовувати свої бюджети для грошових грантів. Однак важливо переконати Бельгію приєднатися до ініціативи. Угорщина виступає проти нових заходів щодо фінансування України. Euroclear, який володіє замороженими активами Росії, готовий позиватися проти ЄС у разі конфіскації цих коштів.
-
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
Один зі співзасновників російського Лукойлу, Леонід Федун, продав свою частку у компанії у розмірі 10% за близько $7 млрд. Ця угода була укладена на початку 2025 року. Федун, який зараз проживає в Монако, “тихо позбувся” активів у Росії, віддавши свою частку назад Лукойлу. Це сталося після того, як компанія постраждала від санкцій Заходу і почала продавати свої закордонні активи. Варто відзначити, що колишній співвласник Лукойлу, Вагіт Алекперов, продовжує брати активну участь у діяльності компанії, але Федун відступив від цього бізнесу. У компанії відмовилися від коментарів, а Федун не зміг відповісти на запитання західних журналістів. США продовжили термін для введення санкцій проти Лукойлу, щоб компанія могла продавати міжнародні активи.
-
ВАКС виніс рішення щодо активів екскерівника одеської податкової служби
Вищий антикорупційний суд визнав, що активи колишнього керівника одеської податкової служби на суму близько 5,3 мільйонів гривень є необґрунтованими. Йдеться про два автомобілі – Toyota Land Cruiser 200 та Audi RSQ8, які були придбані за заниженими цінами. Прокурори вважають, що ці активи не відповідають доходам колишнього посадовця і були незаконно нажиті. Зокрема, родина колишнього посадовця купила ці авто за значно меншу вартість, ніж їх ринкова ціна. Після розгляду справи суд вирішив визнати ці активи необґрунтованими, що означає, що їх походження вважається сумнівним.
-
Пропаганда Кремля тисне економічними погрозами на США – ЦПД
Російська пропаганда просуває новий елемент економічного шантажу у вигляді погрози конфіскації американських активів у відповідь на кроки США щодо заморожених російських резервів, проте, РФ не має необхідних для цього механізмів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО у неділю, 23 листопада.
“Після заяв російського мінфіну про нібито готовність до “контрзаходів” у медіапросторі з’явилися маніпуляції про можливі втрати Вашингтона в розмірі 6,6 млрд доларів – суму, яку росія називає “компенсацією”. Насправді ці погрози мають виключно політичний характер. Економічних механізмів для повноцінної конфіскації активів США у росії немає, оскільки сама ж рф ще з 2022 року заблокувала виведення активів “недружніх” країн з Росії. Тож заяви про “відповідні кроки” – це лише спроба створити видимість симетрії й тиску на США”, – мовиться у повідомленні.
Відзначається, що таким чином РФ намагається зірвати міжнародний процес щодо використання їх заморожених активів на користь України, залякати союзників та схилити їх до зміни політики. -
Суд конфіскував майно заступника начальника поліції Києва
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов САП про визнання необґрунтованими активів заступника начальника Головного управління Національної поліції у Києві та його близьких осіб і їх стягнення в дохід держави. Про це 20 листопада повідомив ВАКС.
У дохід держави стягнуто два машиномісця. Щодо квартири у столиці загальною площею 220,5 кв. м, то суд визнав цей актив необґрунтованим та ухвалив стягнути із посадовця вартість цього майна у сумі 3 672 929 грн і доходи, отримані від продажу квартири у сумі 4 972 571 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС через Вищий антикорупційний суд. -
Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”. -
США продовжили термін Лукойлу для продажу активів – ЗМІ
Міністерство фінансів США продовжило термін, після якого наберуть чинності санкцій проти російського Лукойлу, аби компанія могла провести операції з продажу міжнародних активів. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg.
Стверджуєтья, що американський Мінфін видав ліцензію на певні операції, пов’язані з роздрібними автозаправними станціями компанії та контрактами на продаж міжнародних активів компанії до 13 грудня.
Крім того, окреме звільнення від санкцій для угод, що стосуються підрозділів Лукойлу в Болгарії, було продовжене до 29 квітня.
Водночас, як розповіли джерела видання, інтерес до покупки іноземних активів Лукойлу зріс останніми днями, і потенційні покупці з США, Європи та Перської затоки звернулися до Мінфіну за дозволом на співпрацю з компанією. Один із розглянутих варіантів передбачає, що головний покупець придбає більшу частину міжнародних активів, а також кілька дрібніших угод.
Як найбільш міжнародно диверсифікована нафтова компанія Росії, Лукойл має частки в нафтопереробних заводах в Європі, а також значні активи в нафтових родовищах від Іраку до Казахстану. Її бренд також поширюється на заправні станції від США до Бельгії та Румунії.