Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойла в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині.
Позначка: Активи
-
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойла – ЗМІ
-
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойлу – ЗМІ
Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойлу в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині. -
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ
Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
“Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву. -
ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні
Єврокомісія узяла до уваги більшість застережень Бельгії щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту з доходів, отриманих від заморожених російських активів у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн зазначила, що була інтенсивна дискусія щодо позиції Бельгії, але більшість її занепокоєнь було враховано в пропозиції Єврокомісії. Вона наголосила на запобіжних заходах для захисту держав-членів та на механізмі солідарності. Єврокомісія прагне підтримки серед друзів та міжнародних партнерів України та вислала сильний сигнал про мир та можливість ведення переговорів. Реалізація плану з видачі репараційного кредиту на 140 млрд євро заморожених російських резервів для України тимчасово зупинилася через позицію Бельгії.
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо росактивів
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед висловив незгоду з оновленим планом Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він назвав цей план “неприйнятним” і заявив, що Бельгія вважає його ризикованим. Міністр виступив за інший варіант фінансової підтримки України – запозичення необхідних коштів на ринку ЄС. Також Превоперед звинуватив Європу у тому, що вона не враховує думку бельгійців щодо цього питання.
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо активів РФ
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево висловив незгоду з оновленим планом Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він назвав цю пропозицію неприйнятною перед початком міністерської зустрічі НАТО. Європейська комісія має намір оприлюднити нову пропозицію щодо “репараційного кредиту” 3 грудня, але Бельгія вже висловила гостру критику цього документа. Прево заявив, що його уряд не підтримує ідею використання репараційного кредиту для підтримки України, називаючи цей варіант ризикованим. Бельгійський уряд вважає, що краще взяти необхідні кошти на ринку у ЄС, а не використовувати спірний механізм передачі активів.
-
ЄК знайшла варіант для Бельгії щодо використання активів РФ
Європейська комісія розробила план, який має переконати Бельгію дозволити використання заморожених російських активів для надання Україні позики на 140 мільярдів євро. Це стало відомо в результаті інформації від дипломатів та представників ЄС. Бельгія стурбована можливим ризиком, що інші країни ЄС можуть заблокувати продовження санкцій проти Росії, що змусить її компенсувати втрачені кошти. Єврокомісія пропонує використати статтю 122 Договору про функціонування Європейського Союзу для вирішення цієї ситуації. План передбачає затвердження подовження санкцій кваліфікованою більшістю голосів, щоб уникнути вето з боку деяких країн. Наразі невідомо, чи підтримає цю ідею прем’єр-міністр Бельгії.
-
США обговорювали з ЄС повернення активів Росії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути Росії заморожені активи після укладення мирної угоди та завершення війни проти України. Спочатку у мирному плані, представленому США, передбачалося використати 100 млрд доларів російських активів на відновлення України, а Європі пропонувалося додати ще 100 млрд доларів. Проте, пізніше цей пункт було виключено. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонувала надати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро під заставу заморожених активів Росії, але цей план було відхилено Європейським центральним банком. Бельгія також виступає проти виділення кредиту коштом російських активів. Після початку повномасштабної війни, США та ЄС заморозили активи Центробанку Росії на близько 260 млрд євро, з яких приблизно 193 млрд знаходяться в Бельгії.
-
ЄЦБ не підтримав “репараційний кредит” Україні під активи РФ – ЗМІ
Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею надання Україні 140 мільярдів євро під заставу російських активів, які знаходяться у бельгійському депозитарії Euroclear. Ця пропозиція, яка була запропонована Єврокомісією, була відхилена ЄЦБ, оскільки регулятор вважає, що це порушує його мандат. Натомість, Єврокомісія почала роботу над іншими варіантами, які забезпечать тимчасову ліквідність для України. Бельгія також виступає проти використання заморожених російських активів для позики Україні, вважаючи цю схему неправильною.
-
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ