Позначка: Активи

В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
“Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації.

30.08.2025
В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ

Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни. Про це повідомляє Politico.
Брюссель перевіряє готовність національних урядів до переведення цих коштів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що робота над використанням заморожених російських активів триває, і ці ресурси повинні зробити внесок у оборону та відбудову України.
Схема не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
Кульмінацією дискусії стане суботня зустріч 27 міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені, де вперше обговорюватиметься ця пропозиція.
У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс та глава зовнішньої політики Кая Каллас.
Частина країн, зокрема балтійські держави, виступають за повну конфіскацію активів, проте цей варіант блокується кількома західноєвропейськими урядами.
У 2024 році країни G7 погодилися направити Україні 45 мільярдів євро прибутку від заморожених активів, залишивши самі активи недоторканими.
У Єврокомісії також розглядають створення спеціального цільового фонду за зразком Європейського механізму стабільності. Ця структура дозволила б уникнути вето з боку окремих країн, зокрема Угорщини, яка може заблокувати продовження санкцій проти РФ.
Тим часом скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими.

29.08.2025
САП вимагає конфіскувати 7 млн активів київського поліціянта

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду із позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать начальнику п’ятого відділу управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Про це інформує пресслужба САП у четвер, 28 серпня.
Під час моніторингу способу життя встановлено, що впродовж 2021-2023 років посадовець та близькі особи за його дорученням придбали:
транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2022 року випуску, вартістю понад 2,9 млн грн;
транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2021 року випуску, вартістю 1,35 млн грн;
транспортний засіб BMW 330I, 2022 року випуску, вартістю 1,75 млн грн.

Крім того, у 2021 році поліцейський витратив понад 500 тис. грн на формування грошового активу у 27 тис. доларів, не маючи на це фінансової спроможності.
Окремо НАЗК з’ясувало, що у 2023 році на рахунки поліціянта та дружини надійшло понад 700 тис. грн.
Посадовець пояснив, що кошти він отримав в якості позики і подарунків від близьких осіб.
Втім, у НАЗК проаналізували доходи та видатки посадовця й прийшли до висновків про неможливість набути активи законним коштом.
Зауважується, що активи можуть стягнути на користь держави за рішенням ВАКС відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу.

28.08.2025

Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні

Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.

Німеччина і Бельгія виступили проти конфіскації активів РФ

Конфіскація активів російського Центробанку може негативно позначитися на фінансових ринках і є проблемною з юридичного погляду. Про це заявили канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер на спільній пресконференції у вівторок, 26 серпня, передає DW.
“Я знаю, що є уряди, які мріють конфіскувати ці кошти. Але я хотів би застерегти: з юридичного погляду, це не так просто”, – сказав Де Вевер.
Глава уряду Бельгії пояснив, що кошти центральних банків, включно з російським, мають імунітет, і якщо буде ухвалено політичне рішення про конфіскацію державних коштів, то інші країни можуть почати виводити свої активи з ЄС.
“І з юридичного погляду, це дуже небезпечно”, – додав бельгійський прем’єр.
Канцлер Німеччини поділив стурбованість свого бельгійського колеги. Особливо з огляду того, що депозитарій Euroclear, де заморожені активи ЦБ РФ, розташований на території Бельгії. Відповідно, ця країна має нести державну відповідальність, якщо доступ до цих коштів буде отримано незаконно.
Повідомляється, що в Euroclear зберігається понад 200 мільярдів євро, що належать Центробанку РФ. Країни G7 ухвалили рішення щодо замороження цих коштів, але відсотки та доходи від них вони використовують на користь України. Втім, всю суму, можливо, можна буде використати лише після укладення мирної угоди про припинення війни.
Раніше російський диктатор Володимир Путін поскаржився на конфіскацію резервів Росії, назвавши дії Заходу “відкритим грабунком”.
Не лише війна: чому ЄС не хоче розморожувати російські активи

Швейцарія арештувала рахунки найбільшого виробника титану в РФ

Суд у Швейцарії арештував рахунки російської корпорації ВСМПО-Авісма – найбільшого у світі виробника титану та ключового постачальника цього металу для російського військово-промислового комплексу. Про це повідомляє TMTз посиланням на коментар юрист Олександра Забейди.
Мова про суму у доларах США з восьмизначним числом.
Із запитом про арешт активів до суду звернулася зареєстрована у Швейцарії компанія Interlink Metals & Chemicals, яка постачає титан. У фірмі заявили, що ВСМПО-Авісма порушила мирову угоду, укладену у 2020 році для врегулювання суперечок між сторонами.
Блокування рахунків корпорації також пов’язане з кримінальною справою проти її колишнього генерального директора Михайла Воєводіна. У червні його заарештували за обвинуваченням у шахрайстві під час закупівель сировини за завищеними цінами. За даними слідства, збитки становлять щонайменше 1,5 млрд рублів.
За версією слідства, у 2016-2020 роках Воєводін укладав контракти на постачання титанового зливка з компаніями “Торгово-промисловий вектор” та “НПО ВторПромРесурси”, які продавали сировину на 30% дорожче, ніж попередній постачальник “РегіонПром”.
Слідчі вважають, що діяльність цих фірм контролював громадянин США Ігор Райхельсон, консультант Interlink Metals & Chemicals. За його словами, співпраця з російськими компаніями триває ще з 1990-х. У 2020 році між сторонами виникли розбіжності, проте вони домовилися про відсутність взаємних претензій.
Раніше у Райхельсона, який нині мешкає у Швейцарії, арештували квартиру в центрі Москви площею понад 200 квадратних метрів.
Корпорація ВСМПО-Авісма на 66,5% належить бізнесмену Михайлу Шелкову та на 25% – Ростеху. Підприємство виробляє близько 90% титану в Росії, його основні потужності розташовані у місті Верхня Салда Свердловської області.
До початку війни проти України компанія постачала 65% титану європейській Airbus, 35% – американській Boeing і 100% – бразильській Embraer. Також титан ВСМПО-Авісма використовували британська Rolls-Royce (20%) і французька Safran (50%). У 2023 році Міністерство торгівлі США зобов’язало корпорацію отримувати окремі ліцензії для експортних операцій.

АРМА продаєв управління активи Фукса

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило конкурс на управління арештованим майном олігарха Павла Фукса. Про це інформує пресслужба АРМА.
“Національне агентство з розшуку та менеджменту активів виставило на платформі Прозорро конкурс на управління арештованим майном олігарха Павла Фукса. За висновками незалежних експертів загальна вартість їх становить майже 214 мільйонів гривень”, – мовиться у повідомленні.
Серед майна – елітний житловий будинок та шість земельних ділянок на березі Дніпрі у Козині, що на Обухівщині.
У середині приватного будинку розміщено вартісні та якісні меблі, побутову техніку, облаштовано кінотеатр, тренажерну залу та масажний салон.
“Земельні ділянки знаходяться на березі р. Дніпро серед елітної приватної забудови та можуть використовуватись для різних задач: від ведення сільського господарства та садівництва до будівництва”, – додали у Нацагентстві.
Майно передали в управління АРМА на підставі рішення Шевченківського районного суду Києва.

АРМА продає управління активами Фукса

Держфонд Норвегії розпродує активи Ізраїлю через ситуацію в Газі

Найбільший у світі Державний пенсійний фонд Норвегії прийняв рішення припинити інвестування в 11 ізраїльських компаній через події в секторі Гази. Фонд повідомив, що відповідно до етичних принципів він припиняє співпрацю з цими компаніями через серйозні порушення етичних норм та неприйнятний ризик. Глава фонду Ніколай Танген пояснив, що ситуація в Газі є серйозною гуманітарною кризою, тому було прийнято відповідні заходи. Раніше міністр фінансів Норвегії закликав також припинити інвестиції в компанії, які беруть участь в окупації Західного берега річки Йордан та війні в секторі Гази. Норвезький уряд проводить перевірку інвестицій з етичних міркувань, пов’язаних із діями Ізраїлю. Країни ООН, включно з Норвегією, визнають палестинські території як незалежну державу, тому норвезька влада закликала Ізраїль не обмежувати гуманітарну допомогу для сектору Гази. Ситуація на Близькому Сході загострилася після атаки терористів ХАМАС на Ізраїль, що призвела до масових жертв та військової акції з боку Ізраїлю.

Суд у Нідерландах арештував активи “дочки” Газпрому

Суд у Амстердамі вирішив арештувати активи компанії Gazprom Neft Middle East (GNME), яка є дочірньою структурою Газпрому нафти. Це сталося через позов інвестора Alcazar Capital Partners, який намагається взимкувати борг уряду Іракського Курдистану. У компанії вважають, що GNME володіє майном, що належить курдському уряду, і це може бути використане для погашення боргів. GNME діяла у Курдистані з 2012 року і була оператором розробки родовища нафти й газу. Alcazar спробувала виконати рішення суду з Кувейта щодо сплати боргу курдським владам, але вони протестували це в Нідерландах. Суд вирішив арештувати майно GNME, відхиливши їхні технічні доводи.