Кардинально різні привітання Четвер 12 червня (нагадаємо, це – так званий День Росії) виявився для України непересічним: за статистикою Генштабу, втрати загиблими і важкопораненими серед окупантів у цей день перевищили мільйон осіб.
Оцінку втрат РФ, майже ідентичну українській, опублікувало Міноборони Британії. За їхніми підрахунками, близько 250 000 з 1 млн – це вбиті або зниклі безвісти. Схожі дані раніше публікував авторитетний аналітичний центр CSIS та Deutsche Welle із посиланням на топпосадовця НАТО, пише Forbs.ua.
Втрати РФ є рекордними з часів Другої світової війни та в рази більшими, ніж у війнах в Афганістані й Чечні, зазначив CSIS. А видання Forbs.ua навело оцінку полковника армії США у відставці та директора Євразійської програми FPRI Роберта Гемілтона: “Це дуже високі втрати. Наприклад, у Покровській операції в 2024-му, за моїм підрахунком, РФ втрачала 154 убитими й пораненими на кожен квадратний кілометр. Це вже була приголомшлива цифра”, – пригадав він. Звичайно, українці не приховували позитиву з приводу “першого мільйону”, наводячи той справедливий аргумент, що кожен знешкоджений ворог – це вцілілий наш військовий або ж цивільний.
Втім держсекретар США Марко Рубіо “від імені американського народу” виголосив Росії власне привітання, котре розлютило не лише українців, але й опонентів діючої адміністрації США у самих Штатах.
Він написав у соцмережі, що “Сполучені Штати, як і раніше, віддані підтримці російського народу, який продовжує будувати свої прагнення до кращого майбутнього”. “Це – те ж саме, коли жертва вітає з днем народження ґвалтівника чи бандита, який її пограбував. Америка ще не зрозуміла, що Росія ненавидить США в сто разів сильніше за Україну і не відчуває це. Звідси наївна та незграбна спроба Трампа станцювати геополітичне танго з Путіним”, – прокоментував цей інцидент у Facebook український політолог і соціолог Віктор Небоженко. При цьому він пояснив критичну недолугість “дипломатичного” кроку американців тим, що “Кремль веде потужну мережеву і шпигунську атаку на Америку – це вічний або основний ворог путінської Росії – і розпалює етнічні та соціальні конфлікти в Америці”.
Та у Москві цій заяві Рубіо аплодували: речник Кремля Дмитрій Пєсков високо оцінив привітання з Днем Росії від державного секретаря США, назвавши це “дуже позитивними новинами”, які підтверджують, що нинішня адміністрація США “повністю відрізняється від попередньої адміністрації Байдена”. “І за збереження великої кількості розбіжностей, які неминуче завжди були і будуть між нашими країнами, адміністрація все-таки виступає за діалог і за вирішення найскладніших проблем шляхом діалогу. Це збігається з нашим підходом”, – додав Пєсков. Кремлю “хочеться і колеться” Що за “підхід” такий у кремлівців? Експерти вважають, що тактичною метою Росії до осені є загарбання якнайбільшої української території. А у якості стратегічної мети у найближчі півроку рік не виключають і спробу РФ атакувати якусь з країн НАТО, випробувавши таким чином на міцність “п’яту статтю”.
І росіяни до цього готуються: у середу, 11 червня, очільник Кремля на спеціальній нараді щодо державної програми озброєння на 2027-2036 роки заявив, що бойові можливості Сухопутних військ Росії мають бути збільшені у найкоротші терміни. “Домінантною силою при веденні сучасних військових дій будь-якого масштабу та інтенсивності залишаються Сухопутні війська. Важливо в найкоротші терміни наростити їхні бойові можливості, створити міцний заділ для розвитку, забезпечити розробку перспективних зразків і систем озброєння, які мають найвищі тактико-технічні характеристики та модернізаційний ресурс”, – заявив Путін. Йдеться про ефективність тих самих “м’ясних штурмів” ворожої армії, котрим ЗСУ через брак особового складу протистояти доволі важко. Разом із тим росіяни мають єдину червону лінію щодо своєї влади: нова мобілізація все ж не повинна бути примусовою, вважає керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександр Шульга.
Блогер та журналіст Майкл Накі пояснює це тим, що контракт – не лише спосіб для російського плебсу заробити на квартиру, Ладу Каліну чи розрахуватися за кредитами. У безкоштовних “мобіках” не зацікавлені командири ворожої армії: вони тоді не зможуть відправляти “м’ясо” у штурми, користуючись присвоєними солдатськими виплатами. “Путін не готовий на це йти. Це єдине, про що показують наші дослідження, це єдина червона лінія в росіян. Може бути незмінний президент, підвищення цін, але мобілізація не повинна бути примусовою”, – наголосив Шульга в ефірі Еспресо. Всі інші труднощі, включно з диктаторською владою та зростанням цін, для громадян РФ – прийнятні, якщо мобілізація відбувається добровільно та супроводжується “бонусами”, додав він. Причинно-наслідковий зв’язок Тому, попри телефонні розмови Путіна з Трампом, а також переговірний “серіал” у Стамбулі, Росія поки зупинятися не збирається.
Схоже, що це вже зрозуміло всім у світі, окрім президента США – таку думку в інтерв’ю 24 каналу висловив Стівен Бланк, ексконсультант ЦРУ, колишній професор Військового коледжу армії США, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики та Atlantic Council, експерт з питань російської зовнішньої політики, євразійської безпеки та міжнародних відносин.
За його словами, Трамп “уже показав, що не здатен формувати зовнішню політику США й просто не розуміє, в чому полягають американські інтереси”. Звідси й та сама незрозуміла і шокуюча політика щодо РФ: сьогодні вони “погані хлопці”, а завтра – вже майбутні перспективні бізнес-партнери. “Хоча Путін роками чітко й відкрито говорить про свої цілі, нинішня адміністрація поводиться так, ніби їй ще треба “дати два тижні” на подумати. Це не стратегія – це набір імпульсивних рішень, емоцій, нарцисизму й кількох поганих ідей. Там немає реального розуміння європейської безпеки”, – сказав він. Між тим, за словами Бланка, жодна концепція європейської безпеки не сумісна з існуванням Російської імперії. Однак американські інтереси “включають той факт, що ми воювали у двох світових війнах, щоб забезпечити безпеку Європи, і пройшли через холодну війну, яка здебільшого відбувалася саме в Європі”, – продовжив він. Висловивши також переконання, що Росія як імперія приречена сконати – попри всі свої потуги. “Я не бачу іншого рішення для європейської безпеки, окрім членства України в НАТО. Це те, чого хоче Україна, що їй потрібно і що, я думаю, дедалі більше європейських урядів підтримують – хоча раніше цього не було. Та не залежно від того хоче цього Дональд Трамп, чи ні, я вважаю, що це необхідно”, – наголосив Бланк. Але поки все це вирішується, Україні не залишається нічого іншого, як вести асиметричну війну з Росією: шукати “больові точки” ворога і бити по ним.
Ірина Носальська
Позначка: Агресія Росії
-
Україна дарує РФ свято “першого мільйону”: чи піде Путін на мобілізацію
-
Скандал із привітанням. США та День Росії
12 червня відзначають День Росії. Цього року вперше з початку повномасштабного вторгнення в Україну привітати державу – агресора з цим святом вирішив
державний секретар США Марко Рубіо. Привітання на фоні чергової активізації російських ударів по Україні, викликало гнівну реакцію.
Підтримка “народу”
“Сполучені Штати мають намір і надалі підтримувати російський народ, який продовжує зміцнювати свої прагнення до кращого майбутнього”, — йдеться в заяві Рубіо.
“Ми також хочемо скористатися цією можливістю, щоб підтвердити бажання США конструктивно співпрацювати з Російською Федерацією, щоб досягти міцного миру між Росією та Україною, — заявив Рубіо. — Ми сподіваємося, що мир допоможе встановити більш взаємовигідні відносини між нашими країнами”.
Заяви Рубіо привітав прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков. “Це дуже позитивна новина. Вона ще раз показує, що нинішня адміністрація у Вашингтоні повністю відрізняється від попередньої адміністрації Байдена”, — сказав він.
А ось у 2024 році США використали цю дату, щоб оголосити про новий пакет санкцій проти Росії.
Реакція в Україні
“Мені як міністру воюючої країни сьогодні вранці було особливо неприємно читати публічні привітання деяких країн на адресу російського агресора”, — сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Риму.
Міністр додав, що у нього “є моральне право це озвучувати” і відзначив, що “не може бути жодної винагороди країні-агресору”.
Офіційної реакції України на привітання глави Держдепу США не було.
Заява Рубіо прозвучала на фоні активізації російських масованих обстрілів міст України, зокрема Києва, Одеси, Сум і Харкова.
Що каже Трамп
У Дональда Трампа запитали в інтерв’ю для подкасту Pod Force One з Мірандою Дівайн, які у США є козирі для того, щоб змусити Росію закінчити війну, Трамп сказав, що “вони втрачають по 5000 військових щотижня”. Водночас журналістка відзначила, що Путіну байдуже на це.
“Можливо, йому (Путіну) байдуже, я починаю думати, що йому байдуже. Він втрачає багато солдатів, як і Україна. Ми побачимо, що буде далі”, — сказав Трамп.
Він також заявив, що між Україною та РФ було досягнуто певний прогрес, але потім «бомбили те, що не мали б бомбити». Президент США назвав це «кінцем прогресу», не уточнивши, яку саме атаку він мав на увазі.
У відповідь на питання Дівайн про вимоги Путіна президент США сказав, що мав “гарну розмову” з диктатором, але “поки що з нього нічого не вийшло”. -
Геґсет відповів на запитання, чи піде Путін війною на Захід
Міністр оборони США Піт Геґсет під час слухань у Сенаті не зміг визначити, чи зупиниться російський президент Володимир Путін після війни в Україні чи розпочне агресію проти інших країн. Сенатор Ліндсі Ґрем висловив обурення цією неоднозначною відповіддю та порівняв Путіна з Гітлером, попереджаючи про можливий загрозливий сценарій. Генерал Джон Кейн також висловив стурбованість, що Путін може не зупинитися на Україні та розглядає її як крок до нападу на країни НАТО. Така ситуація спонукає до підготовки до можливого конфлікту між Росією та Заходом.
-
Чеченський варіант терору: чому Кремль бомбить Софію Київську
Україна стала об’єктом систематичних повітряних ударів з боку Росії, які спричиняють значні руйнування та жертви серед цивільного населення. Наприклад, внаслідок атаки 9 червня було знищено 479 ворожих повітряних цілей, а наступного дня Київ зазнав масованої ракетно-дронової атаки. Внаслідок цих атак постраждали історичні пам’ятки, зокрема Софійський собор, а також було поранено та загибло невинних людей. Українці продовжують жити та боротися, несмотря на терористичні дії Росії. На допомогу Україні можливо було передано нові системи ППО, проте ця інформація була спростована ізраїльським МЗС. Україна також активно розробляє власні системи протиповітряної оборони для захисту своїх міст та населення.
-
Що росіяни вирішать на Радбезі: які ідеї просуватиме Путін
Президент Росії планує провести розширене засідання Ради безпеки, де можуть обговорюватися питання, пов’язані з реакцією на операцію “Павутина” українських Сил оборони проти російської армії. Західні ЗМІ вважають, що Путін може готувати помсту за цю операцію. Також розглядаються можливість продовження російсько-українських перемовин і питання поповнення втрат армії Росії. Експерти вважають, що на засіданні можуть проговорити різні варіанти розвитку подій, включаючи мобілізацію, анексію нових територій чи звернення до КНДР для допомоги.
-
Прийом проти лома: що може примусити Путіна відмовитися від війни в Україні
Аналіз Інституту вивчення війни (ISW) показує, що підвищення економічного тиску на Росію є важливим політичним кроком, але недостатнім для змусити Путіна до переговорів чи зміни “теорії перемоги”. Продовження військової допомоги Україні залишається ключовим для тиску на Росію. Аналітики вважають, що значні втрати росіян на полі бою або відступ можуть змусити Кремль переглянути свою стратегію. Оснащення українських військових допомагає їм краще захищатися та завдати втрат російським силам. Також, існують ознаки напруженості у відносинах між Росією та Китаєм, оскільки китайські спецслужби намагаються отримати військові технології та інформацію про дії РФ в Україні. Це може привести до конфлікту між двома країнами. Кремлю доводиться балансувати між партнерством з Китаєм і ризиками шпигунства. У цій ситуації, навіть з війною в Україні, відносини між РФ та КНР можуть погіршитися, що створить додаткові проблеми для Путіна.
-
Додатковий тиск: чому США хочуть запровадити 500% тарифи друзям РФ
Українська презентація законопроекту 30 травня Київ відвідали сенатори США – республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь, автори законопроєкту про запровадження 500-відсоткових тарифів на російські нафтопродукти, газ й уран, що закуповуються іншими країнами, зокрема Китаєм та Індією. Цей законопроєкт вже має підтримку понад 80 зі 100 сенаторів. “Я збираюся закликати наших європейських союзників знизити верхню межу ціни, ускладнити економіку Путіна на викопному паливі, збільшити видобуток і знизити верхню межу ціни. Якщо Європа зробить це, це матиме значення, це зашкодить російській військовій машині”, – зауважив під час візиту Грем. Додавши при цьому, що близько 70% російських нафтопродуктів купують Індія й Китай. Він також повідомив, що після Києва він збирається відвідати Париж та Німеччину.
Сенатори також наголосили: у разі, якщо кремлівський диктатор і військовий злочинець Путін не погодиться на серйозні мирні переговори щодо припинення війни в Україні, можуть бути введені 500-відсоткові санкції. “Тому його (Путіна – ред.) обіцянка про щось нове через два тижні, його слова про те, що будуть якісь читання в майбутньому, вся ця балаканина – це, очевидно, просто затягування часу, щоб він міг піти в наступ на полі бою. І відповідь Сенату США буде чіткою і однозначною”, – підкреслив Блюменталь. До того ж під час відвідин Києва обидва політики заявили, що Росія є країною-терористом, бо воює не з армією, а з цивільним населенням України. На їхню думку, викрадення дітей та удари по цивільних є страшними злочинами Росії. Для того, аби пересвідчитися у цьому ще раз, американські законотворці разом відвідали повернених з РФ українських дітей, а Блюменталь побував у Святошинському районі Києва, що 24 квітня постраждав від російської повітряної атаки. Навіщо “грає музика” Президент України Володимир Зеленський, дякуючи за візит сенаторам Грему та Блюменталю, зауважив, що Україні нині, як ніколи “найбільше потрібна координація зусиль для наближення гідного й тривалого миру”.
Глава держави також зазначив, що росіяни лише імітують дипломатію. Яскравим підтвердженням цьому став черговий раунд російсько-українських переговорів у Стамбулі 2 червня.
Й у Єврокомісії заявили, що вимоги Росії до України, оприлюднені після цих переговорів, свідчать про агресивну позицію Кремля, а не про прагнення до миру, – про це на брифінгу заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, коментуючи перелік умов, котрі Москва висунула Києву для припинення вогню та початку мирного діалогу, повідомляє. “Ситуація продовжується в тому ж дусі: вимоги Росії підкреслюють її відмову вести мирні переговори в добрій волі. Отже, перелік вимог демонструє її постійну агресію щодо України. Росія також очікує негайних поступок від України, які не поважають територіальну цілісність та суверенітет України. І це не є вагомим внеском у мирні переговори”, – цитує Хіппер Інтерфакс-Україна. При цьому заступник голови російського Радбезу Дмитро Медведєв відкрито заявляє: Росія приймає участь у переговорах з Україною не для пошуку шляхів до миру, а для “якнайшвидшої перемоги і повного знищення неонацистської влади”. “Вітаємо містера Медведєва з рідкісним моментом чесності, виявленою російською пропагандистською машиною. Я ціную той факт, що ви дали зрозуміти світові, що Путін та Росія зовсім не зацікавлені у мирі”, – прокоментував це Грем 3 червня у соцмережі Х. Тож насправді РФ не готується до миру, а готує нові наступи та постійно обстрілює українські міста, констатував Зеленський. Й черговим трагічним підтвердженням його слів став російський обстріл міста Суми з РСЗВ дії вдень 3 червня. Станом на вечір цього ж дня відомо про поранення 25 осіб, восьмеро з поранених у важкому стані, з них троє – діти, ще троє людей згинуло. “Тому додатковий тиск потрібен. І я вдячний за ініціативу – двопартійний законопроєкт про санкції, який підтримують уже 82 сенатори. Обговорили це та інші важелі, які можемо застосувати, щоб примусити Росію до миру. Продовжимо працювати над цим разом”, – повідомив Зеленський. Скільки відсотків тарифів зупиняють війну? Втім головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус вважає запровадження мит у 500% для країн, котрі і купують московські енергоносії, – нереалістичним. “Мита у 500% виглядають нереалістично. Їх навряд чи запровадять, адже це будуть мита проти Індії, Китаю, Туреччини, Євросоюзу. Вбачаю лише 5% на те, що у такому варіанті законопроєкт буде прийнято. Це, скоріше, інформаційна кампанія. Але вона може отримати продовження”, – таку думку висловив він у коментарі УНІАН. Але експерт вважає, що американці таки введуть антиросійські санкції – проте не зараз і не у вигляді 500% мит.
За його словами, якщо ставки мита виявляться ближчими до більш реалістичних – тобто не 500%, а 50%, умовно – це й буде індикатором щодо прийняття подібного законопроєкту. Тоді закон проти третіх країн дійсно почне працювати.
При цьому Ус зауважує, що Сенат з мовчазної підтримки Трампа дійсно зможе прийняти такий законопроєкт більш ніж 67 голосами, що мінімально необхідні для подолання президентського вето. Адже Грем вже заявляє про наявні 82 голоси. Тобто питання лише у тому, чи поставлять цей законопроєкт на голосування і коли це станеться.
Однак, продовжує Ус, головні складнощі чекають на цей документ у Палаті представників, де буде важче (“але не неможливо”, вважає він) зібрати дві третини голосів. Пояснює це експерт тим, що для конгресменів все буде подаватися, ймовірно, як елемент “митних війн” – тобто тиску на Китай з Індією – а не як важіль тиску на Кремль.
Та якщо разом з Україною вдасться напрацювати паралельний пакет, котрий не буде настільки жорстким як перший, але все одно дієвим – Трамп може його й прийняти, зауважив і політолог Олексій Буряченко. “Чи знищить він економіку Росії? Думаю, ні”, – додав він разом з тим у коментарі 24 каналу. Ірина Носальська -
Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися
Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога. -
Підступні плани: що може відбутися на військових навчаннях Білорусі та РФ
Видимість дружелюбності У середу, 28 травня, на засіданні Ради глав Міноборони ОДКБ у Бішкеку міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що маневри білорусько-російських навчань “Захід-2025”, заплановані на вересень, будуть зменшені у масштабі та “відсунуті” від кордонів НАТО і перенесені вглиб РБ. Це, за його словами, свідчить про готовність Мінська до діалогу та зниження напруженості в регіоні. “Ми ухвалили рішення про зниження параметрів навчання “Захід-2025″ та перенесення його основних маневрів углиб території Республіки Білорусь від західних кордонів”, – зазначив він. Хренін також запевнив, що заплановані навчання “не націлені проти будь-кого”, тому очікується “конструктивна реакція у відповідь” від “недружніх” країн. Утім, точне місце перенесення маневрів він не вказав, і не повідомив, наскільки близькими вони будуть до кордону з Україною.
Окрім того, помічник Хреніна з питань міжнародного військового співробітництва Валерій Ревенко повідомив, що кількість учасників навчань “Захід-2025” скоротять майже вдвічі.
Видання “Дзеркало” вказало, що в цих навчаннях може бути задіяно до 100 тис. військових. Такі навчання, за даними Міноборони РБ, проводять планово раз на 3-4 роки.
Тим часом влада Польщі заявляла, що у відповідь на навчання “Захід-2025” готуються спільно з НАТО найбільші за останні роки дивізійні маневри.
А аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті вважають, що РФ та Білорусь скоротили масштаб спільних військових навчань та перенесли основний маневр подалі від західних кордонів РБ, ймовірно, для того, щоб створити видимість співпраці та відволікти увагу від обмеженого військового потенціалу Росії за межами фронту в Україні.
В ISW також наголошують, що Білорусь не могла б ухвалити таке рішення без підказки Росії.
Аналітики нагадують, що білоруські чиновники раніше стверджували, що в навчаннях “Захід-2025” візьмуть участь щонайменше 13 тис. військовослужбовців. І припускають, що Росії та Білорусі, можливо, довелося скоротити спільні навчання, оскільки більшість сил воюють в Україні.
Фахівці ISW звернули увагу й на те, що вони спостерігали за підрозділами 1-ї гвардійської танкової армії Росії (Московський військовий округ), 20-ї загальновійськової армії та 6-ї ВДА (Ленінградський військовий округ), а також приблизно 4 тис. військовослужбовців Повітряно-десантних сил, зокрема з 7-ї, 76-ї, 98-ї та 106-ї дивізій, які брали участь у спільних навчаннях “Захід-2021”. Вони зазначають, що значна частина цих формувань зараз воюють проти України.
Аналітики нагадали, що свого часу російські чиновники несподівано скасували навчання “Захід-2023”, дуже ймовірно, через потреби Росії в озброєнні та людських ресурсах для війни в Україні. Кожне навчання має мету Про навчання на території Білорусі згадував і президент України Володимир Зеленський. “Цього літа Росія там щось готує під виглядом військових навчань”, – зазначив він під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ низки країн ЄС 29 квітня у Варшаві. Про те, чи можуть бути ці навчання одним з елементів підготовки наступу на Україну з території Білорусі, висловився головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю LB.ua. Він зазначив, що всі навчання мають якусь мету. “І одна з таких цілей – це приховане створення угруповань наступальних військ. Тобто видимість навчань – це найбільш прийнятний спосіб перебазувати, перекинути війська, сконцентрувати на якомусь напрямку і створити угруповання військ”, – сказав головнокомандувач. Сирський нагадав, що саме так усе й починалося в 2022-му. Спочатку було створено військове угруповання, яке проводило навчання. Київ тоді сподівався, що навчання закінчаться, і російські військові повернуться в Росію. Але цього не сталося – навчання нібито було продовжено. І тепер, за словами головнокомандувача, цей фактор необхідно враховувати. Загрозливий напрямок Про те, що у вересні може зрости небезпека на кордоні з Білоруссю через її спільні військові навчання з Росією, зазначили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ). “Загроза почне зростати, коли почнеться активна фаза спільних навчань, які анонсували Білорусь і Росія, яка припадає на вересень. Маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій”, – сказав речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Але стосовно нинішньої ситуації на кордоні з Білоруссю він зауважив, що вона відрізняється від ситуації на кордоні з Росією, і небезпечних для України дій, зокрема створення ударних груп, станом на 29 травня на цьому напрямку не фіксувалося. Втім цей напрямок лишається загрозливим.
Демченко також звернув увагу на те, що ворог має велику кількість своїх сил і засобів, і по особовому складу, і по техніці, в межах Курської області. Накопичення почалося ще з того моменту, коли Росія намагалася витіснити сили оборони України, які вели свою операцію на Курщині.
Росіяни продовжують тримати свій особовий склад на цій ділянці фронту. “Бачимо періодично певну зміну кількості ворожих військовослужбовців і техніки на цьому відтинку, але у ворога там достатньо сил для спроб атаки по території України”,- сказав речник ДПСУ. -
Наступ фактично розпочато: в якій області закріплюються окупанти
Окупаційні сили Росії почали закріплюватися на прикордонних землях Сумщини, після чого регіон вже не можна вважати лише “сірою зоною”. Українські захисники стикаються з тиском ворожих сил, але продовжують відстоювати свої позиції. Росія має стратегічні плани отримати повний контроль над Україною, але фахівці вважають, що її військовий потенціал демонструє ознаки виснаження. Є побоювання, що літній наступ може бути останнім шансом для Росії прорвати українську оборону. Українські захисники тримають позиції та завдають значних втрат ворогу, не дозволяючи йому досягти своєї мети – повністю окупувати анексовані області. Водночас, експерти вважають, що навіть у разі успіху Росії, вона може не здатися реалізувати свої плани через обмежені ресурси та опору українських захисників.