Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
“Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
“У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
“Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
“У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів.
Позначка: Аграрії
-
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
-
В Україні очікують збільшення урожаю зернових та олійних
У новому сезоні (липень 2025 – червень 2026) Україна може зібрати 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн). Про це у середу, 9 липня, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Інтерфакс.
Зростання обсягів очікується передусім завдяки кукурудзі, яка, за словами Горбачьова, демонструє добрий стан. Проте через нестачу тепла жнива кукурудзи змістяться на кінець вересня – початок жовтня.
Очікується:- кукурудзи – 29,3 млн тонн (+ експорт до 24 млн);
- пшениці – 22,5 млн тонн (експорт 16,5 млн);
- ячменю – 4,9 млн тонн (експорт 2,3 млн);
- соняшника – майже 15 млн тонн (у 2024/25 було 12,7 млн);
- сої – 6,23 млн тонн (експорт 4 млн);
- ріпаку – 3 млн тонн (експорт 2,6 млн), через втрати озимих посівів.
УЗА вважає реалістичним середній річний обсяг виробництва у 94 млн тонн навіть без повернення окупованих територій. До війни врожай сягав 107 млн тонн.
-
Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза
Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, 27 червня.
В Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.
Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.
Станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії 16 областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.
-
В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна
У Одеській, Херсонській та Миколаївській областях України почалося збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Зараз уже намолотили 34,8 тис. тонн зерна з площі 14,2 тис. гектарів. Головними культурами, які збирають, є ячмінь і горох. Прогнозується, що найбільша активність збирання врожаю буде на початку липня. Також зазначається, що цьогорічний урожай відстає від минулорічного на 28% через несприятливі погодні умови та воєнний конфлікт. Це може вплинути на врожай пшениці у 2025 році, який прогнозують найнижчим за останні 13 років.
-
Весняна сівба: аграрії виконали 97% плану
Україна станом на 30 травня поточного року засіяла яровими зерновими та зернобобовими культурами 5,5 млн га, або 97% плану, що фактично відповідає минулорічним показникам – 5,5 млн га, або 98%. Про це повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства у п’ятницю, 30 травня.
За тиждень було засіяно 0,2 млн га, а відставання від графіку 2024 року скоротилося.
Кукурудзою наразі вже засіяно 3,94 млн грн (3,76 млн га тижнем раніше), ячменем – 744,4 тис. га (743,6 тис. га), ярою пшеницею – 217,1 тис. га (215,3 тис. га), горохом – 212,1 тис. га (212 тис. га), вівсом – 158,6 тис. га (158,4 тис. га), гречкою – 66,0 тис. га (49,7 тис. га), просом – 66,1 тис. га (43,9 тис. га).
Відповідно до плану посіви кукурудзи досягли 98%, ячменю – 96%, ярої пшениці – 95%, гороху – 98%, вівса – 98%, гречки – 75%, проса – 87%.
У минулому році на 31 травня кукурудзою було засіяно 3,895 млн грн, ячменем – 782,6 тис. га, ярою пшеницею – 252,5 тис. га, горохом – 162,5 тис. га, вівсом – 163,7 тис. га, гречкою – 97,7 тис. га, просом – 63,6 тис. га.
За темпами сівби лідирують Полтавська область – 557,3 тис. га, Чернігівська – 489,7 тис. га, Вінницька – 393,8 тис. га, Сумська – 390,6 тис. га та Черкаська – 387,7 тис. га.
Технічні культури засіяні на площі 7,38 млн га (93%) порівняно із 6,8 млн га тижнем раніше та 7,05 млн га торік на цю ж дату. У тому числі посіви під соняшником досягли – 4,73 млн га (3,9 млн га тиждень тому та 5,12 млн га торік), сої – 2,23 млн га (2 млн га та 1,93 млн га) та цукрових буряків – 0,22 млн га (0,22 млн га та 0,25 млн га).
У Мінагрополітики зазначили, що посіви соняшнику наразі складають 93% від плану, сої – 92%, тоді як цукрового буряку – 99%, але його сівба вже завершена. Раніше писав, що окрім воєнних ризиків фермери стикнулись з несприятливими погодними умовами. Це може вплинути на врожай 2025. Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці