Blog

  • Едді Гірн: Шакур готовий ідеально, його руки мають силу дочасно перемогти

    Едді Гірн: Шакур готовий ідеально, його руки мають силу дочасно перемогти

    Едді Гірн, промоутер володаря титулу WBC у легкій вазі Шакура Стівенсона, коментує майбутній бій його підопічного з Вільямом Сепедою, тимчасовим чемпіоном названої організації.
    Гірн, що представляє інтереси американського боксера, запевняє, що навіть у разі складного бою Стівенсон буде здатний виграти поєдинок. Сили рук йому не бракує.
    “Виходячи з його стилю бою, думаю, він завдаватиме багато ударів по Вільяму Сепеді. Він уже перевірив свої сили, і з руками в нього все гаразд. Однак у поєдинку, коли доводиться наносити багато міцних ударів по суперникові, який агресивно протистоїть тобі, можуть виникнути проблеми і з руками. Сумніватися не випадає, після такого бою руки, безсумнівно, будуть пошкоджені. Але головне – не показувати цього. Просто потрібно знайти спосіб, як можна все це подолати. Для нас це не становить проблеми. У настрої Шакура переважає перемога за будь-яку ціну, хай би що там доведеться робити. Він завдаватиме незліченну кількість ударів по Сепеді. Він здатен витиснути максимум і завершити бій достроково, навіть проти такого сильного боксера”, – сказав Гірн у наданому The Ring коментарі.

  • Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України

    Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України

    Європейська комісія та Європейський центральний банк дали “зелене світло” Болгарії на перехід до євро з 1 січня 2026 р. Країна стане 21-м членом єврозони. Що робила Болгарія, аби перейти на євро та коли це може статися в Україні? Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання “Сьогодні Європейська комісія дійшла висновку, що Болгарія готова запровадити євро з 1 січня 2026 року – це важливий етап, який зробить її двадцять першою державою-членом єврозони”, – йдеться в офіційній заяві Єврокомісії. ЄЦБ, своєю чергою, теж підтвердив відповідність Болгарії всім необхідним економічним критеріям. “Вітаю Болгарію з її надзвичайною відданістю і зусиллями, які були потрібні для цього переходу”, – заявив член правління ЄЦБ Філіп Лейн. Болгарія прагнула приєднатися до єврозони з моменту вступу до ЄС у 2007 р.
    Для остаточного переходу країна повинна ще пройти технічну підготовку. У червні рішення мають схвалити лідери ЄС, а в липні міністри фінансів ЄС затвердять фіксований курс болгарського лева до євро. Очікується, що він залишиться незмінним – 1.96, як і було з 1999 р.
    Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання: інфляція у квітні склала 2,8% і не перевищила допустимий рівень, бюджетний дефіцит не перевищив 3% ВВП, державний борг залишився набагато нижчим за граничні 60%, а курс лева був стабільним.
    До Болгарії перехід на євро здійснила Хорватія. Сталося це у 2023 році.
    Після вступу Болгарії поза єврозоною залишаться лише шість країн ЄС: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія. Поки чекали, половина передумала Цікаво, що за роки, поки Болгарія очікувала на перехід до євро у суспільстві зріс скепсис щодо необхідності це робити. Згідно з опитуванням Eurobarometer, 50% болгар не підтримують запровадження євро.
    Причини поділяються на економічні, політичні та психологічні.
    Частина болгар проти переходу на євро через страх інфляції. “Головна причина – побоювання, що ціни зростуть після введення євро, як це було в інших країнах, зокрема Словаччині, Словенії, країнах Балтії”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Також люди бояться, що зарплати залишаться на тому ж рівні, а ціни “переведуть” у євро, в результаті чого вони зростуть. Лунають і побоювання щодо втрати національного контролю. Зі зміною валюти Болгарія втратить контроль над грошово-кредитною політикою, яка перейде до ЄЦБ. Ба більше, частина населення сприймає це як втрату суверенітету.
    Крім того, багато хто вважає, що перехід буде використано для збагачення бізнесу або олігархів. Це свідчить про низьку довіра до інституцій та політичної еліти.
    Висловлюються також побоювання, що влада не зможе “чесно” організувати процес переходу.
    Експерти відмічають й психологічну прихильність до лева. Болгарський лев (BGN) – національний символ, і частина людей вважає його збереження елементом національної ідентичності.
    Цікаво, що Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія поки що не планують переходити на євро через ті самі причини, що й половина болгар. Плюси та мінуси переходу на євро Попри те, що в країнах ЄС, які ще не перейшли на євро, лунає скепсис щодо необхідності це робити, у переходу є плюси.
    По-перше, євро – стабільна валюта, яку визнають у всьому світі.
    При переході на євро зменшується валютний ризик для бізнесу і туристів. По-друге, повна економічна інтеграція з єврозоною сприяє інвестиціям, торгівлі й мобільності та зменшує витрат на обмін валюти. Громадяни не втрачатимуть кошти при обміні лева на євро при подорожах чи покупках. По-третє, у довгостроковій перспективі прехід на євро обіцяє нижчі відсоткові ставки через довіру до цієї валюти та нижчі ризики. По-четверте, бізнес ЄС охочіше інвестує в країну з євро, оскільки немає валютного ризику.
    Проте, варто сказати і про мінуси. Це, по-перше, ризик зростання цін. Хоча офіційна інфляція зазвичай невелика, споживачі помічають зростання цін. По-друге, втрата незалежної монетарної політики. В тому числі неможливість змінювати процентні ставки або девальвувати валюту для підтримки економіки. По-третє, одноразові витрати на перехід. Державі, банкам і бізнесу доведеться витратитися на адаптацію систем, кас, банкоматів тощо. По-четверте, є ризик фінансової залежності. Приєднання до єврозони означає розділення ризиків: країна, що долучається до єврозони, стає частиною спільного фінансового “тіла”, включаючи можливу участь у підтримці інших країн-членів.
    Тож, як бачимо, переваги (особливо економічна інтеграція та стабільність) є значними, але вони довгострокові.
    Своєю чергою, недоліки (зростання цін, втрата контролю) є відчутними короткостроково – і саме вони найбільше хвилюють громадян, країни яких мають перейти на євро.
    Тому перехід на євро – не лише економічне, а й політичне та емоційне питання. Коли Україна перейде на євро В Україні також розглядають можливість переходу на євро у разі вступу до ЄС. У НБУ вже спрогнозували, коли Україна зможе перейти на євро, але там застерігають, що це тривалий процес. “Я думаю, що 10-15 років – це точно не той термін, за який ми встигнемо підготувати себе для того, щоб відповідати всім критеріям, які потрібні для переходу на євро”, – повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтервʼю Forbes. За його оцінками, за 10-15 років Україна лише буде оцінювати, наскільки вона готова до переходу і наскільки це потрібно робити.
    Заступник голови НБУ нагадав, що чимало країн ЄС досі мають свої власні валюти. Наприклад, Чехія, Данія, Швеція, Угорщина, Польща, Румунія мають свої національні валюти.
    За його словами, під час набуття членства в ЄС ці країни брали на себе зобов’язання в певній перспективі перейти на євро. Єдина країна, яка не брала подібного зобов’язання – це Данія. Вона змогла виторгувати для себе виняток.
    Тому банкір припускає, що у разі вступу до ЄС схоже зобов’язання доведеться брати й Україні. “Зрозуміло, що також наші фінансово-економічні зв’язки з країнами єврозони або з країнами блоку євро мають продовжувати суттєво посилюватися. І природно буде, що в певний момент ми маємо змінити валюту – валюту курсоутворювальну – з долара на євро”, – сказав він. Водночас Ніколайчук зауважив, що історично набагато більшу вагу для України мав долар США порівняно з іншими валютами.
    ПротеУкраїна розглядає можливість змінити долар США як основну валюту для курсової прив’язки гривні на користь євро. Ідея пов’язана з кількома важливими факторами: перспективою членства України в ЄС, посиленням військово-політичної підтримки з боку ЄС, а також зростанням нестабільності на світових ринках і ризиком фрагментації глобальної торгівлі. Це змушує український Центробанк серйозно замислитись над тим, чи не доцільніше зробити євро головною референтною валютою для гривні.
    Заступник голови НБУ заспокоїв, що питання переходу на євро в короткостроковій перспективі не стоїть. Також він запевнив, що сам перехід, якщо він буде, то не позначиться на діяльності бізнесу або на житті пересічних українців.
    Наразі НБУ вивчає питання та досліджує досвід інших країн, зокрема Молдови, яка минулого року здійснила подібний перехід.
    Своєю чергою,голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на необхідності готуватися до посилення ролі євро в українській економіці, зокрема і через торгові війни, розв’язані президентом США Дональдом Трампом.
    Вікторія Хаджирадєва

  • В Ірані здійснили рекордну кількість страт за 2024 рік – ООН

    В Ірані здійснили рекордну кількість страт за 2024 рік – ООН

    Іран здійснив щонайменше 975 страт у 2024 році – це найвищий показник з 2015 року, мовиться удоповіді Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, яку представила заступниця верховного комісара з прав людини Надя аль-Нашіф у Женевській раді ООН з прав людини. Про це повідомляє АР у четвер, 19 червня.
    У доповіді наголосили, що страти в Ірані відбуваються “тривожними темпами”, часто із порушеннями норм справедливого суду, із застосуванням катувань та свавільного ув’язнення. Щонайменше чотири страти були публічними. Основним методом страти залишається повішення.
    Більшість страт були пов’язані з наркотиками (52%) та вбивствами (43%). Також зафіксовано страти за сексуальні злочини (2%) та правопорушення, пов’язані з держбезпекою (3%).
    Окрім того, у 2024 році зросла кількість страчених жінок – щонайменше 31, зокрема 19 жінок, засуджених за вбивства своїх чоловіків, часто у контексті домашнього насильства, примусових або дитячих шлюбів.
    Також серед страчених – учасники протестів, що почалися після загибелі 22-річної Махси Аміні, котру затримала “поліція моралі” за “неправильне” носіння хіджабу.
    У доповіді відзначили непропорційно велику кількість страт серед етнічних меншин – зокрема щонайменше 108 страчених балухів та 84 курдів.
    Ще принаймні 31 особа була страчена за “злочини проти національної безпеки”, включно з політичними опозиціонерами та тими, кого звинуватили у шпигунстві на користь Ізраїлю.
    Крім того, офіс ООН зафіксував у 2024 році переслідування щонайменше 125 журналістів, серед них – 40 жінок. Мова про кримінальні справи, виклики на допити та тиск за професійну діяльність.
    Попри часткову співпрацю Ірану з управлінням ООН, влада країни відмовила у доступі незалежній міжнародній місії з розслідування, створеній Радою ООН з прав людини.

  • Космічний корабель Маска Starship знову вибухнув

    Космічний корабель Маска Starship знову вибухнув

    У ніч проти 19 червня під час наземних тестів на полігоні у Техасі вибухнув прототип космічного корабля Starship 36. Ракета перетворилася на гігантську вогняну кулю. Про це повідомила компанія Ілона Маска SpaceX.

    Близько 23:00 за місцевим часом під час планових статичних випробувань двигуна відбулася “серйозна аномалія”, що призвела до вибуху. На той момент корабель готували до десятого льотного випробування. Причина аварії Starship поки невідома.

    SpaceX наголосила, що вся операція відбувалася під контролем, а навколо об’єкта була встановлена безпечна зона і весь персонал залишився неушкодженим.

    “Starship, який готувався до десятого льотного випробування, зазнав серйозної аномалії на випробувальному майданчику Starbase”, – йдеться в заяві компанії.

    it’s really sad. pic.twitter.com/3pJZabLwBG — AshutoshShrivastava (@ai_for_success) June 19, 2025
    Starship – багаторазова надважка ракета-носій. Вона призначена для доставки вантажів і людей на навколоземні орбіти, а також для міжпланетних польотів на Місяць і Марс. Starship – найбільша за розмірами, масою, потужністю і вантажопідйомністю ракета в історії. Її висота становить 123 м, що робить її на 30 м вищою за Статую Свободи.

  • Росіяни вдарили з артилерії по Костянтинівці, є загиблий

    Росіяни вдарили з артилерії по Костянтинівці, є загиблий

    Російські війська 19 червня обстріляли з артилерії місто Костянтинівку на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа. Про це повідомив начальник Костянтинівської МВА Сергій Горбунов у четвер, 19 червня.
    “19.06.2025 у період часу з 04:30 по 05:30 відбувся ворожий обстріл зі ствольної артилерії по місту Костянтинівці. Наразі встановлено 2 влучання по території міста. Загинула одна цивільна особа… Поранено одну цивільну особу. Поранення отримав за місцем мешкання”, – зазначив начальник МВА.
    Він додав, що загиблий перебував удома в момент удару – снаряд влучив у житловий будинок. Також росіянипошкодили фасади ще двох приватних осель.
    Горбунов зауважив, що Костянтинівська громада відноситься до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення активних бойових дій. Щодня населені пункти громади перебувають у зоні високого ризику обстрілів зі сторони російських окупантів.

  • Курс долара почав зростати, євро – знижується

    Курс долара почав зростати, євро – знижується

    Курс гривні знизився відносно долара, але зріс щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 19 червня.
    Так, середній курс продажу долара в Україні піднявся на 15 копійок до 41,85 гривень, курс євро впав на 5 копійок до 48,30 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,35 гривень, а євро – по 47,50 гривень.
    Зранку на міжбанку американська валюта додала в ціні 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,71-41,74 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,6293 гривень за 1 долар (+0,1038 грн). Офіційний курс євро становить 47,9028 гривень за 1 євро (-0,1131 грн).

  • Новопризначений тренер Інтера збирає під своє крило колишніх підопічних

    Новопризначений тренер Інтера збирає під своє крило колишніх підопічних

    У літнє міжсезоння в Інтера в планах підписати Анжа-Йоана Бонні, нападника Парми. Цей гравець виступав за “джаллоблу” в минулому сезоні, коли команду тренував Крістіан Ківу.
    Рішення міланської команди запросити до свого складу цього гравця ґрунтується на тому, що ключовим форвардам “нерадзуррі” Лаутаро Мартінесу і Маркусу Тюраму потрібна заміна. Це основний кандидат на таку позицію.
    Індзагі пояснив причини свого відходу з Інтера
    Видання TMW з посиланням на Sky Sport повідомляє, що процес підписання 21-річного француза триває повним ходом. При цьому є деяка непоступливість.
    Зокрема, Інтер наполегливий у своїй пропозиції у вигляді компенсації заплатити за нападника 22 мільйони євро і 3 мільйони додатково, у вигляді бонусів. Однак у Пармі оцінюють свого футболіста у 25 мільйонів євро з негайною оплатою і не погоджуються чекати бонусів на перспективу.
    У минулому сезоні Бонні у всіх турнірах за Парму зіграв 38 матчів, забив шість голів і зробив чотири асисти.
    А тим часом відомо, що Галатасарай робить спроби придбати ключового півзахисника Інтера.

  • Заняття 21. Історія України. Україна в перші повоєнні роки.

    Заняття 21. Історія України. Україна в перші повоєнні роки.

    Доєднуйтеся до сторінок Університету в соціальних мережах:
    Офіційний сайт Університету: http://nlu.edu.ua
    Facebook: https://www.facebook.com/nlu.official
    Instagram: https://www.instagram.com/nlu_official/
    Telegram: https://t.me/NLU1804official
    Google maps: https://cutt.ly/ulSfG0e
    Twitter: https://twitter.com/nlu_edu_ua
    LinkedIn: https://www.linkedin.com/edu/school?id=372095

  • ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ

    ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ

    Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
    Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
    Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
    Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
    Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
    Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
    У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
    Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.

  • ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ

    ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ

    Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
    Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
    Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
    Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
    Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
    Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
    У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
    Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.