Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
“Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
“Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики.
Blog
-
В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників
-
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні
У травні 2025 року центральні банки різних країн поповнили свої золотовалютні резерви на 20,5 тонни золота. Про це свідчать попередні оцінки Всесвітньої ради із золота (World Gold Council, WGC).
Відповідний показник перевищив квітневий обсяг закупівель (15,6 тонни), однак залишився нижчим за середній рівень закупівель за минулі 12 місяців, що становить близько 27 тонн, відзначають аналітики WGC.
“Загострення конфлікту на Близькому Сході, ймовірно, підвищило стратегічну привабливість золота для центральних банків, які прагнуть захистити резерви від геополітичних потрясінь”, – прокоментувала аналітикиня Марісса Салім.
Найбільшими покупцями золота у травні стали:- Казахстан – 7,4 тонни
- Туреччина – 6,4 тонни
- Польща – 6,2 тонни
- Китай – 1,9 тонни
- Чехія – 1,6 тонни
- Киргизстан – 1,3 тонни
- Камбоджа – 1 тонна
Закупівлі решти центральних банків становили менше однієї тонни.
Водночас найбільшим продавцем золота став центральний банк Сингапуру, котрий скоротив свої запаси на 5,4 тонни.
WGC також нагадала про нещодавнє опитування представників центробанків різних країн. Згідно з ним, 43% опитаних очікують, що їхні країни купуватимуть золото протягом наступного року, тоді як 95% респондентів вважають, що запаси золота у міжнародних золотовалютних резервах продовжать зростати.
Як зазначають респонденти, золото зберігає здатність диверсифікувати та хеджувати активи в умовах кризи та інфляції. -
В Естонії громадян Молдови засудили за підпал українського ресторану
В Естонії суд 2 липня визнав двох громадян Молдови винними в підпалі ресторану Slava Ukraina в Таллінні в січні цього року, та в інших злочинах. Про це повідомляє ERR.
За версією слідства, замовлення на підпал ресторану, який відкрито висловлював проукраїнську позицію, було отримано від російських спецслужб.
В рамках цієї кримінальної справи Державна прокуратура Естонії висунула звинувачення двом громадянам Молдови. Одного з них звинуватили в шпигунстві та скоєнні диверсійних атак в інтересах Головного розвідувального управління Генштабу ЗС РФ, іншого – тільки в пошкодженні чужого майна.
Встановлено, що з 2023 року представники спецслужб РФ почали систематичну підготовку та організацію провокацій і диверсій на території країн Балтії. Один з виконавців підпалу у грудні 2024 року отримав від спецслужб РФ них завдання підпалити магазин COOP у селі Осула у Вируському повіті. Для виконання завдання він залучив спільника, який прибув до Естонії 17 грудня.
Після невдалої спроби спільника, Кіхаял особисто скоїв підпал 17 січня 2025 року, зафіксувавши свої дії на відео. За це він отримав нагороду у 1975 доларів. Згодом він отримав завдання підпалити ресторан Slava Ukraina в Таллінні. Для цієї операції фігурант залучив ще одного громадянина Молдови, який проживав у Польщі. З 27 по 29 січня вони, прибувши до Таллінна на автомобілі з литовськими номерами, провели розвідку об’єкта, а в ніч на 31 січня 2025 року скоїли підпал.
Обвинувачені пішли на угоду зі слідством, а суд 2 липня затвердив покарання. Одного засудили до 6,5 років позбавлення волі, інший отримав 6 місяців в’язниці і вже в серпні може вийти на свободу.
Обидва чоловіки були затримані в Італії 12 лютого, через 12 днів після підпалу. З березня вони перебувають під вартою в Естонії. -
Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича
Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
“Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі -
Вступна кампанія 2025: ключова інформація для абітурієнтів | Михайло Винницький
Михайло Винницький, заступник Міністра освіти і науки України
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV#вступ2025 #вступнакампанія #абітурієнт2025 #НМТ2025 #освітавукраїні #університет #мон #вибірпрофесії #порадиабітурієнту #вибірспеціальності #електроннийкабінет #грантинанавчання #бюджет2025 #мотиваційнийлист #вищаосвіта
-
Російська армія наступає на 11 напрямках – Генштаб
Від початку поточної доби на фронті відбулося 76 бойових зіткнень з російськими агресороми. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 в середу, 2 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші захисники відбили вісім ворожих атак. На даний час точиться ще один бій.
На Південно-Слобожанському напрямку окупанти 12 разів атакували поблизу Глибокого, Вовчанська, Мілового, Амбарного та в напрямку Митрофанівки. Шість боєзіткнень тривають.
На Куп’янському напрямку противник шість разів атакував у районах населених пунктів Степова Новоселівка, Колісниківка, Загризове, Зелений Гай та у бік Петропавліки.
На Лиманському напрямку росіяни здійснили вісім атак біля населених пунктів Рідкодуб, Торське, Григорівка та в напрямках Чернещини й Нового Миру. Два боєзіткнення досі тривають.
На Сіверському напрямку ворог проводить одну атакувальну дію у бік Федорівки. Там триває бій.
На Краматорському напрямку ворог п’ять разів штурмував позиції Сил оборони в напрямку Бондарного, Маркового та в районі Часового Яру. Наші захисники вже зупинили два штурми
На Торецькому напрямку відбулося п’ять боєзіткнень у районах населених пунктів Торецьк, Петрівка, Русин Яр та в напрямку Плещіївки. Один бій триває.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 21 штурм поблизу населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Новосергіївка, Дачне, Олексіївка та в напрямках Володимирівки, Разіного, Молодецького. Сили оборони відбили 19 атак. Два боєзіткнення тривають.
На Новопавлівському напрямку відбулося вісім боїв у районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне та Шевченко. Два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку підрозділи ЗСУ стримують атаку в районі Кам’янського.
Раніше у середу Генштаб спростував заяви російської пропаганди про захоплення “плацдарму на Дніпропетровщині”. ЗСУ знищили росіян, які змогли зайти в село Дачне. -
Державні програми для ветеранів: працевлаштування, бізнес, освіта | Наталія Калмикова
Наталія Калмикова, міністр у справах ветеранів України
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV#ветерани #мінветеранів #карєраветерана #підтримкаветеранів #працевлаштування #ветеранськийбізнес #поверненнязвійни #соціальнаадаптація #НаталіяКалмикова #захисникиукраїни #єРобота #УВФ #можливостідляветеранів #роботадляветеранів #ЗСУ
-
Суарес вирішив завершити кар’єру
Форвард Інтер Майамі уругваєць Луїс Суарес ухвалив рішення про своє майбутнє після закінчення дії контракту.
За інформацією журналіста Едуардо Бургоса, уругвайський гравець має намір завершити свою кар’єру вже у грудні цього року.
Поки невідомо, чи планує Суарес продовжувати своє життя у футболі як тренер або в будь-якій іншій менеджерській ролі. Проте варто зазначити, що Луїс разом з Ліонелем Мессі нещодавно заснував клуб на своїй батьківщині.
У поточному сезоні нападаючий зіграв 17 матчів, у яких забив шість голів та зробив вісім гольових передач.
Раніше повідомлялося, що Лос-Анджелес після вильоту з Клубного чемпіонату світу-2025 попрощався з найкращим бомбардиром в історії збірної Франції.
-
До переліку антиукраїнських видань додали шість книжок
У червні до переліку антиукраїнських видань додано шість російських книжок, зміст яких спрямовано на ліквідацію незалежності країни, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Про це повідомляє Держкомтелерадіо.
Зазначається, що станом на початок липня, в переліку міститься інформація про 597 пропагандистське видання. -
Вибори в Україні: чому про них заговорили знову
Вибори вже мали відбутися Чергові вибори президента в Україні мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2024 року. Однак їх проведенню завадила низка факторів, головним з яких є воєнний стан, введений через повномасштабне вторгнення Росії.
По-перше, існує законодавча заборона. Стаття 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану. Хоча Конституція України не містить прямої заборони, закон є чинним, і для проведення виборів його необхідно було б змінити.
По-друге, в умовах війни неможливо гарантувати безпеку виборцям та іншим учасникам виборчого процесу. Дільниці можуть стати потенційними цілями для ракетних ударів, а повітряні тривоги – зірвати процес голосування.
По-третє, мільйони українців перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, що унеможливлює їхню участь у голосуванні. А військовослужбовці на фронті не можуть голосувати чи балотуватися.
По-четверте, державний реєстр виборців більше не актуальний, бо не оновлювався з лютого 2022 року, і для його актуалізації потрібен значний час.
Та й загалом, проведення виборів під час війни може призвести до політичної дестабілізації та послабити обороноздатність країни.
Зауважимо, що президент Володимир Зеленський та інші представники влади неодноразово заявляли, що вибори відбудуться лише після закінчення війни та скасування воєнного стану, згідно з українським законодавством.
І до цього вже готуються в Раді. Викликів багато 28 червня в ефірі телемарафону голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що Рада готує спеціальний законопроєкт про повоєнні вибори президента, які визнаватимуть демократичними в Україні й за її межами.
За його словами, депутати мають урахувати в ньому особливості забезпечення виборчого права військових на передовій та українців за кордоном. Стефанчук зазначив, що зараз триває робота над документом із Центральною виборчою комісією та її головою Олегом Діденком, який нещодавно був у Раді на зустрічі.
Голова ВРУ наголосив, що потрібно врегулювати багато питань, починаючи від самого виборчого процесу, структури виборів до формування виборчих списків, дільничних комісій, електронних систем передавання даних, а також визначення тривалості їх проведення.
По суті, ці вибори не будуть ані строковими, ані достроковими – це новий формат, який, ймовірно, назвуть “строковими виборами після завершення воєнного стану”. Закон буде одноразовим і регулюватиме вибори в перехідний період, після чого Україна повернеться до звичайної виборчої процедури.
Але вже зараз є багато викликів на майбутнє, яке треба врахувати в новому законопроєкті. “Бо, ну, наприклад, уявімо, що настав мир, але в день от виборів російська авіація злітає й опускається, злітає й опускається і не дає можливості громадянам України виконати свій конституційний обов’язок, конституційне право проголосувати на виборах. Тому дуже багато викликів, пов’язаних із завершенням цієї війни, буде залежати від того, як і коли вона завершиться”,- зазначив Стефанчук. Своєю чергою Федір Веніславський, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ефірі на Radio NV пояснює: перед нардепами стоїть завдання зробити вибори, які відповідатимуть міжнародним стандартам, в умовах, коли безпекова ситуація не буде відповідати довоєнним умовам в повній мірі. Крім того, на виборах варто забезпечити участь якомога ширшого кола громадян України, які мають право голосу.
Веніславський нагадав, що мільйони громадян Україна перебувають за кордоном. Наразі, за виборчим кодексом України, організувати вибори за кордоном можна лиш на території дипломатичних представництв і консульських установ. А враховуючи ту кількість громадян України, які є за кордоном, провести вибори неможливо – де гарантія, що проголосують усі, хто бажає?
До слова, за підрахунками ЦВК, реальна кількість українців за кордоном, без урахування тих, хто перебуває в Росії, становить близько 4,5-5 мільйонів осіб. На думку Виборчкому, найактивніші виборці за кордоном – це ті українці, які виїхали після 2022 року.
Але окрім мільйонів виборців за межами держави та безпекових викликів є ще одна проблема: необхідність обрати повний склад парламенту з 450 депутатів, каже в ефірі Еспресо доктор історичних наук і політичний експерт Олексій Кошель. Через це, ймовірно, доведеться змінювати виборчу систему.
Додамо, що згідно зі свіжим опитуванням від трьох соціологічних організацій (Інституту стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, Центру SOCIS і “Барометру громадських настроїв”), 57,6% українців переконані: після припинення воєнного стану слід провести вибори. Ще 4,3% підтримують ідею обмежитись лише місцевими виборами, тоді як 33,1% за те, щоб відкласти голосування. Ще понад 5% не змогли визначитися з позицією.
Але ж за кого проголосують громадяни? Хто змагається за голоси українців У червневому інтервʼю Sky News президент Володимир Зеленський заявив, що є “найдосвідченішим” очільником країни, яка перебуває у стані війни.
Відповідаючи на запитання, чи готовий він передати повноваження іншому лідеру, Зеленський заявив, що “завжди готовий” це зробити. Водночас додав, що “не готовий зрадити людей, яких я люблю і поважаю за те, як ми поводимося під час такого складного випробування”. “Якщо мій народ хоче замінити мене – не хтось, [а саме український народ] – це принципово. Якщо мій народ вважає, що вони потребують іншого лідера і мають інші погляди, я не маю права сперечатися”,– сказав президент. Але станом на зараз народ підтримує саме Зеленського. Все в тому ж опитуванні від трьох організацій найбільшу підтримку (21,8%) отримав чинний президент. Якщо рахувати тільки тих, хто вже визначився і точно піде на вибори, його рейтинг зростає до 30,9%.
На другій позиції – колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Його підтримують 19,6% усіх респондентів і 27,7% серед тих, хто визначився.
Третю сходинку посідає п’ятий президент України Петро Порошенко (4,5% і 6,3% відповідно), за ним ідуть Дмитро Разумков (3,8% і 5,4%) та керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов (3,7% і 5,2%).
Але після скасування воєнного стану слід очікувати переформатування українського політичного ландшафту, і на це треба зважати. Кошель передбачає, що на політичній сцені можуть з’явитися нові учасники, серед яких, ймовірно, будуть військові, волонтери та учасники бойових дій. За його прикидками, вони будуть утворювати політсили.
На думку ж аналітика Юрія Богданова, чистих “партій військових” чи “партій волонтерів” не буде. Скоріш за все, медійні люди з війська чи благодійники будуть розподілені по списках різних партій, каже експерт в інтерв’ю ThePage.
Щодо традиційно проросійського сегмента, то на думку Богданова ці політики будуть еволюціонувати в євроскептицизм. Тобто говоритимуть, що Україні немає чого розраховувати на Європу, бо там, мовляв, всі зрадники. Але, на думку експерта, максимум проросійського поля на виборах – приблизно 20%.
Валерія Шипуля