Лівий берег

Blog

  • НАТО, війна і зброя: що реально очікує Україну найближчим часом | Єгор Чернєв

    НАТО, війна і зброя: що реально очікує Україну найближчим часом | Єгор Чернєв

    Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #УкраїнаНАТО #ЄгорЧернєв #ПарламентськаАсамблеяНАТО #СамітНАТО #Україна #НАТО #ВійнавУкраїні #Безпека #МіжнароднаПолітика #Геополітика #Інтервю #ТелеканалРада #ВступдоНАТО #ЗброяДляУкраїни #ПідтримкаУкраїни

  • Росіяни атакували з дрона Новорайськ на Херсонщині: троє постраждалих

    Росіяни атакували з дрона Новорайськ на Херсонщині: троє постраждалих

    Російські війька вдарили з дрона по Новорайську Бериславського району. Внаслідок атаки постраждали троє мирних жителів. Про це повідомила пресслужба Херсонської ОВА в п’ятницю, 30 травня.

    “Ворог атакував місцевих жителів, які перебували неподалік магазину. Вибухові травми, контузії та уламкові поранення дістала 74-річна жінка, а також двоє чоловіків, яким 70 та 75 років”, – йдеться в повідомленні.

    Зазначається, що потерпілі – під наглядом медиків. Їх стан оцінюють як середньої тяжкості. Крім того, до лікарні звернулася жителька Білозерки, яка постраждала через атаку російського безпілотника 27 травня. 42-річна жінка дістала вибухову травму та перелом кістки плеча.

    “Потерпілій надали меддопомогу і відпустили на амбулаторне лікування”, – розповіли в ОВА.

  • Зеленський прокоментував нічну атаку “шахедів”

    Зеленський прокоментував нічну атаку “шахедів”

    Російська стратегія у війні поти України полягає у тому, щоб руйнувати життя. З Росією потрібно не торгуватися, а примусити її зупинити вбивства. Про це написав президент Володимир Зеленський у Фейсбук, коментуючи атаку росіян у ніч на п’ятницю, 30 травня.
    “Російські “шахеди” проти звичайних тролейбусів. Це був удар по Харкову – щонайменше 8 “шахедів” розбили тролейбусне депо та пошкодили ще й звичайні багатоквартирні будинки поряд. Типовий російський удар по звичайному життю людей”, – зазначив він. Глава держави нагадав, що загалом за ніч росіяни застосували 90 ударних безпілотників і 2 балістичні ракети. І такі удари відбуваються щодоби. Абсолютна більшість із них – по цивільній інфраструктурі та не мають воєнного сенсу. “Російська стратегія – просто в тому, щоб руйнувати життя. Росія не відмовиться від цієї стратегії без достатнього тиску на неї. Навіть розмови про паузи в тиску чи послаблення в санкціях у Москві сприймають як політичний виграш та спонукають їх до подальших ударів та ігнорування дипломатії. Варто бути рішучими й сильними всім у світі – Сполученим Штатам, Європі та кожному, хто хоче миру. Не торгуватися з агресором, а примушувати його зупинити вбивства та відновити безпеку”, – резюмував Зеленський.

  • Українські сапери отримали 16 підводних дронів Deep Tracker

    Українські сапери отримали 16 підводних дронів Deep Tracker

    ДСНС отримала 16 підводних дронів для розмінування водойм. Техніку закупила ПРООН за фінансування Республіки Корея, Франції та Нової Зеландії. Про це інформує пресслужба Мінекономіки у п’ятницю, 30 травня.
    Дрони можуть працювати як у прісних водоймах, так і солоній воді. Deep Tracker оснащені високоякісною камерою, яка може передавати зображення у якості 4К, та сонарами (гідролокаторами).
    Дистанційне керування здійснюється через кабель, довжина якого в переданій комплектації складає 300 метрів.
    Живляться дрони від літій-іонних батарей, заряду яких вистачає на 3 години роботи. Враховуючи наявність змінного комплекту батарей та швидку зарядку, сапери можуть працювати із Deep Tracker повну зміну.
    Зазначається, що 31 водолаз-сапер ДСНС успішно пройшов навчання з використання цих дронів. Незабаром вони почнуть використовувати ці дрони по всій Україні, аби допомогти очистити забруднені водойми.
    “З початку повномасштабного вторгнення ДСНС збільшила кількість сертифікованих водолазів-саперів із 192 до понад 500 осіб. Надання сучасного обладнання та організація навчання є критично важливими для безпеки та ефективної роботи наших фахівців”, – поінформував заступник Голови ДСНС Олексій Мігрін.
    Станом на зараз залишаються потенційно замінованими близько 138 тисяч км2 території України загалом і 13,5 тисяч км2 водойм зокрема. Це річки, озера, затоплені карʼєри, а також морські територіальні води України, які зазнали впливу бойових дій. Їх розмінування важливе для безпеки людей, що мешкають в прифронтових областях, а також для морської логістики.

  • У Ліхтенштейні заморозили російські активи через санкції США – ЗМІ

    У Ліхтенштейні заморозили російські активи через санкції США – ЗМІ

    Ліхтенштейн вивчає посилення контролю над десятками пов’язаних з Росією трастів, покинутих їхніми менеджерами під тиском Вашингтона. Про це інформує Reuters з посиланням на свої джерела у п’ятницю, 30 березня.
    Країна, одна з найменших і найзаможніших у світі, є домом для тисяч низькоподаткових трастів, сотні з яких мають зв’язки з громадянами Росії, повідомили два співрозмовники агентства. Це ставить Ліхтенштейн у центр уваги заходів Заходу щодо санкціонування Москви.
    Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Міністерство фінансів США запровадило санкції проти кількох осіб і трастів в Ліхтенштейні, котрі були пов’язані з російськими олігархами, зокрема Володимиром Потаніним та давнім союзником глави РФ Володимира Путіна Геннадієм Тимченком.
    Після введення санкцій інші керівники трастів, побоюючись схожих обмежень, масово подали у відставку з сотень трастів, пов’язаних із Росією, що, за словами кількох обізнаних осіб, оголило значно ширшу проблему російських статків у цій маленькій країні з населенням близько 40 тисяч осіб.
    Цей інцидент у спокійному альпійському князівстві, яким править родина мільярдерів, демонструє, наскільки глибокими та непрозорими залишаються ділові зв’язки Росії з Європою понад три роки після початку повномасштабної війни.
    Це стало ударом по іміджу мікродержави, яка тривалий час намагалася позбутися репутації безпечного притулку для іноземного капіталу.
    Масова відставка директорів поставила десятки трастів у підвішений стан, фактично заморозивши великі обсяги російських активів. Трасти слугують ключовими елементами для управління статками, зокрема яхтами та нерухомістю, розташованими по всьому світу. Їхня блокада робить ці активи недосяжними – це ще один важіль тиску на Росію.
    Reuters поспілкувався з кількома особами, які безпосередньо знайомі із ситуацією. Вони просили не називати їх, з огляду на чутливість питання. За їхніми словами, тиск Вашингтона змусив десятки директорів залишити трасти з російськими зв’язками, а уряд Ліхтенштейну наразі шукає шляхи вирішення кризи.
    Новий уряд Ліхтенштейну намагається врегулювати ситуацію, що свідчить про збереження тиску з боку США щодо дотримання санкцій, попри нібито сигнали з боку президента Дональда Трампа про можливе їх пом’якшення.
    Один зі співрозмовників також зазначив, що Ліхтенштейн вважає своє ставлення до санкцій частиною дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження нових мит, запроваджених США на експорт із князівства.
    За словами представника уряду Ліхтенштейну, масові звільнення торкнулися 475 трастів, однак не всі вони були пов’язані з росіянами чи підсанкційними особами. Міністерство юстиції країни працює над призначенням нових керівників у 350 трастів, 40 трастів ліквідовуються, ще у 85 випадках спроби призначити ліквідатора були безуспішними.
    Ця ситуація завдала удару по індустрії трастів – ключовому елементу фінансового сектору Ліхтенштейну, обсяг якого становить приблизно 770 мільярдів швейцарських франків (930 мільярдів доларів) і є опорою економіки.
    Місцеві банки також зазнали впливу, зазначив урядовець, однак не уточнив подробиць. Банки особливо вразливі, оскільки США можуть відрізати їм доступ до долара, що спричинило б ширшу кризу.
    Цей випадок вважається найсерйознішою кризою в Ліхтенштейні з 2008 року, коли витік даних з банку LGT, що належить князівській родині, виявив масштабне ухилення від податків.
    Зараз уряд розглядає варіанти централізованого управління покинутими трастами та посилення нагляду за ними.
    Представник уряду Ліхтенштейну також повідомив, що влада підтримує контакт із міжнародними партнерами та не допустить передачі активів підсанкційним особам.
    Колись Ліхтенштейн мав близько 80 тисяч податкових трастів, тепер їх залишилось приблизно 20 тисяч. Це приблизно по одному трасту на двох жителів.

  • Уряд призначив нового очільника Держкіно

    Уряд призначив нового очільника Держкіно

    Кабінет міністрів призначив продюсера та керівника Одеської кіностудії Андрія Осіпова головою Державного агентства України з питань кіно (Держкіно). Про це повідомило Міністерство культури і стратегічних комунікацій у п’ятницю, 30 травня.
    Вказано, що Осіпов – відомий український продюсер, письменник, громадський діяч і керівник Одеської кіностудії.
    “Він є членом Національної спілки кінематографістів України, експертом комісії з надання грантів президента України молодим діячам у галузі кінематографії, співзасновником та членом оргкомітету Українського національного кінофестивалю Кіно заради Перемоги (Cinema for Victory), а також головою Ради з державної підтримки кінематографії”, – йдеться у повідомленні.

  • Весняна сівба: аграрії виконали 97% плану

    Весняна сівба: аграрії виконали 97% плану

    Україна станом на 30 травня поточного року засіяла яровими зерновими та зернобобовими культурами 5,5 млн га, або 97% плану, що фактично відповідає минулорічним показникам – 5,5 млн га, або 98%. Про це повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства у п’ятницю, 30 травня.

    За тиждень було засіяно 0,2 млн га, а відставання від графіку 2024 року скоротилося.

    Кукурудзою наразі вже засіяно 3,94 млн грн (3,76 млн га тижнем раніше), ячменем – 744,4 тис. га (743,6 тис. га), ярою пшеницею – 217,1 тис. га (215,3 тис. га), горохом – 212,1 тис. га (212 тис. га), вівсом – 158,6 тис. га (158,4 тис. га), гречкою – 66,0 тис. га (49,7 тис. га), просом – 66,1 тис. га (43,9 тис. га).

    Відповідно до плану посіви кукурудзи досягли 98%, ячменю – 96%, ярої пшениці – 95%, гороху – 98%, вівса – 98%, гречки – 75%, проса – 87%.

    У минулому році на 31 травня кукурудзою було засіяно 3,895 млн грн, ячменем – 782,6 тис. га, ярою пшеницею – 252,5 тис. га, горохом – 162,5 тис. га, вівсом – 163,7 тис. га, гречкою – 97,7 тис. га, просом – 63,6 тис. га.

    За темпами сівби лідирують Полтавська область – 557,3 тис. га, Чернігівська – 489,7 тис. га, Вінницька – 393,8 тис. га, Сумська – 390,6 тис. га та Черкаська – 387,7 тис. га.

    Технічні культури засіяні на площі 7,38 млн га (93%) порівняно із 6,8 млн га тижнем раніше та 7,05 млн га торік на цю ж дату. У тому числі посіви під соняшником досягли – 4,73 млн га (3,9 млн га тиждень тому та 5,12 млн га торік), сої – 2,23 млн га (2 млн га та 1,93 млн га) та цукрових буряків – 0,22 млн га (0,22 млн га та 0,25 млн га).

    У Мінагрополітики зазначили, що посіви соняшнику наразі складають 93% від плану, сої – 92%, тоді як цукрового буряку – 99%, але його сівба вже завершена. Раніше писав, що окрім воєнних ризиків фермери стикнулись з несприятливими погодними умовами. Це може вплинути на врожай 2025. Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці

  • У джунглях Гватемали знайшли місто мая віком майже 3 тисячі років

    У джунглях Гватемали знайшли місто мая віком майже 3 тисячі років

    У північній частині Гватемали археологи виявили рештки давнього міста мая, вік якого становить майже 3 тисячі років.Знахідку зробили в департаменті Петен, а деталі відкриття опублікувало видання The Guardian.
    Місто, назване Лос-Абуелос (у перекладі з іспанської -Прабатьки або Дідусі), розташоване за 21 км від відомого археологічного об’єкта Уашактун. Його датують Середнім докласичним періодом (800–500 рр. до н.е.). Археологи знайшли піраміди, монументи та церемоніальні структури, що вказують на особливу релігійну роль міста.
    У Міністерстві культури Гватемали заявили, що Лос-Абуелос разом із двома іншими об’єктами формує міський трикутник, раніше невідомий дослідникам. Це відкриття дозволяє переосмислити уявлення про ранню соціальну та політичну організацію мая в регіоні.
    Цивілізація мая виникла близько 2000 року до н.е. і досягла піку розвитку між 400 та 900 роками н.е. на територіях сучасної Гватемали, Мексики, Белізу, Гондурасу та Сальвадору.
    До слова, лише у квітні археологи зробили ще одне відкриття -в районі Тікаля знайшли 1000-річний вівтар культури Теотіуакан, що свідчить про зв’язки між двома великими цивілізаціями, розташованими більш ніж за 1300 км одна від одної.
    Тікаль -головна археологічна пам’ятка Гватемали й одне з найпопулярніших туристичних місць країни.

  • Десятки ТУшок на Оленьї? Що не так з літаками

    Десятки ТУшок на Оленьї? Що не так з літаками

    Повітряно-космічні сили Росії продовжують активно передислокувати свої стратегічні літаки. Тому напередодні з’явилась інформація, що нібито росіяни перекинули на аеродром Оленья аж 40 Ту-22М3. В соцмережах піднялась паніка, бо українці почали побоюватися великої ракетної атаки. Згодом виявилось, що ця новина не відповідає дійсності. Розбираємось у ситуації – далі в сюжеті. Недостовірна інформація Інформацію про 40 літаків повідомило військове видання Defense Express з посиланням на супутникові знімки, які публікують в Twitter автори ресурсу AviVector.
    Пізніше журналісти повідомили, що їхня стаття містила неперевірену інформацію про перекидання чотирьох десятків стратегічних бомбардувальників Ту-22М3, що перебувають на постійній службі, між російськими авіабазами Біла та Оленя.
    Видання зазначає, що таке враження виникло помилково, бо багато згаданих літаків були непрацездатними.
    “Кількість Ту-22М3 на базі Білої залишається практично незмінною. Більшість із тих, що спостерігаються на базі Олені, є донорами, знаходяться там протягом тривалого часу та не є літаками, що активно використовуються”, – додав ресурс AviVecto.

    We appreciate the trust of Ukrainian media, but we must clarify that we have not reported any redeployment of 40 Tu-22M3 bombers from Belaya Air Base to Olenya Air Base. This information does not reflect our observations.The number of Tu-22M3s at Belaya remains largely… pic.twitter.com/vz8NXUKv0C— AviVector (@avivector) May 29, 2025 Що зараз відбувається на Оленьї Експерти зазначають, що на авіабазі зараз перебувають 11 бомбардувальників Ту-95МС – це 20% від загального флоту літаків цього типу в РФ.
    Окрім бойових літаків, на Оленьї також знаходяться п’ять транспортних літаків Ан-12, які можуть належати як до транспортної, так і до морської авіації РФ
    Defense Express звертає увагу на цікаву деталь: із наявних станом на 26 травня на аеродромі Оленья 11 Ту-95МС в ракетному ударі по Україні в цей день було задіяно лише три такі бомбардувальника. Що може виглядати як реально співвідношення можливостей стратегічної авіації РФ в плані “наявні літаки/реально готові до застосування”. x.com/avivector Є важливі дані й щодо аеродрому Енгельс, знімки по якому також наводять автори ресурсу AviVector. З 25 по 27 травня 2025 року зафіксована присутність таких літаків: шість Ту-95МС, три Ту-160 та заодно чотири Су-34, а от на 26 травня 2025 року – уже лише по три Ту-95МС і Ту-160, та два Су-34.
    Водночас повідомляється, що після проведення нового масованого ракетного удару по Україні 26 травня на Енгельсі сіло одночасно сім Ту-95МС, ще один літак цього типу полетів на аеродром Оленья.
    “Із цих специфічних маневрів можна зробити припущення, що росіяни постійно переганяють свої бомбардувальники між різними аеродромами навмисне, аби заплутати розвідувальні структури Сил оборони України та країн-партнерів. Зокрема, щоб ускладнити фіксацію моменту бойового вильоту на виконання нового ракетного удару по Україні”, – резюмують експерти. Що могли завезти на Енгельс В свою чергу військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко звертає увагу на паніку в соцмережах щодо частих польотів Іл-76 на Енгелес.
    Зокрема, в ЗМІ з’явились новини, що авіабазу за чотири дні прибуло вже вісім транспортників Іл-76, і що така активність найбільша за минулі три роки.
    “Апокаліпсис поряд? А давайте по суті”, – написав Коваленко.
    “Один транспортний Іл-76 здатний перевезти до восьми крилатих ракет Х-101. Таким чином, за чотири дні на авіабазу було доставлено максимум 64 ракети Х-101, якщо вони, звичайно ж, були основним вантажем для перевезення, крім іншого МТЗ”, – продовжив експерт.
    Щодо ракетних ударів та застосуванням Х-101, які були в ніч на 25 травня – 55 ракет Х-101 і 26 травня – 9 ракет Х-101. Сумарно – 64 ракети Х-101 були застосовані російською авіацією за 48 годин.
    “І це все необхідно компенсувати, поповнити запаси, щоб забезпечити черговий удар. Думаю, ці цифри трохи вправили мізки тим, хто з фраз “такого ніколи раніше не було”, намагається зловити хайп на паніці, без роз’яснень, що навіть така інтенсивність Іл-76, навіть якщо вони перевозять саме Х-101, якоїсь рекордної кількості ракет на авіабазу Енгельс-2 не завезли”, – пояснив Коваленко.

  • У Грузії затримали лідера опозиції Ніку Мелію

    У Грузії затримали лідера опозиції Ніку Мелію

    У Грузії лідера опозиційної Коаліції за зміни Ніку Мелію затримали в адміністративному порядку за образу поліціянта. Про це повідомляє NewsGeorgia з посиланням на Міністерство внутрішніх справ країниу п’ятницю, 30 травня.
    “Ніка Мелія був затриманий за статтею про адміністративні правопорушення, яка передбачає словесну образу співробітника правоохоронних органів та/або інші образливі дії, здійснені при виконанні службових обов’язків або пов’язані з виконанням службових обов’язків”, – мовиться в офіційній заяві МВС.
    У відомстві зазначили, що політик постане перед судом у передбачені законом строки.
    Опозиціонера затримали ввечері 29 травня в Тбілісі дорогою на запис подкасту. У Коаліції за зміни заявили, що підстав для затримання не було. Адвокат назвав інцидент викраденням.
    Наразі проти політика також триває кримінальне провадження – за відмову свідчити у справі парламентської комісії, котра розслідує діяльність третього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.
    Суд зобов’язав його внести заставу у 50 тис. ларі (приблизно $18,3 тис.), однак, Мелія заявив, що принципово цього не зробить, оскільки не визнає легітимності парламенту після виборів восени 2024 року.
    Нині прокуратура має звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу й арешт опозиціонера.
    Раніше Тбіліський міський суд взяв під варту екс-міністра оборони Грузії Іраклі Окруашвілі. Йому замінили запобіжний захід із застави у розмірі 20 тисяч ларі (еквівалент – майже 280 тисяч гривень) на арешт