Правоохоронці викрили ще один епізод зловживання в оборонній сфері, що спричинило збитки на понад 33 млн грн. Про це повідомив генпрокурор Руслан Кравченко у середу, 2 червня.
“Прокурори Офісу Генерального прокурора спільно зі слідчими Головного слідчого управління СБУ викрили схему, яка завдала державі збитків у понад 33 мільйони гривень”, – зазначив Кравченко.
Так, у березні 2022 року Міністерство оборони уклало контракт із приватною компанією на постачання великокаліберних гвинтівок на загальну суму у понад 363 мільйони гривень.
Втім, компанія поставила гвинтівки у не повній комплектації.
Судова економічна експертиза підтвердила збитки державі на 33,413 млн грн.
Нині колишньому посадовцю Міноборони та керівнику компанії повідомили про підозру за ст. 28 ч. 2, ст. 114-1 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України.
Водночас триває технічна експертиза самих гвинтівок. Після неї призначать додаткові судові експертизи: товарознавчу та економічну.
“Що принципово: оборонний сектор – зона особливої уваги прокуратури. Будь-яке зловживання на крові – отримає правову відповідь. Оцінювати будемо не гасла – а дії, факти і наслідки”, – додав генпрокурор.
Категорія: Новини України
-
Збитки на 33 млн: викрито зловживання на постачаннях гвинтівок
-
У Житомирі стався потужний вибух на АЗС
У Житомирі, на східній околиці міста, 2 липня стався потужний вибухна АЗС. Про це повідомляють місцеві ТГ-канали.
Зазначається, що вибух прогримів близько 18.00.
Рух транспорту на Житомирській трасі ускладнений.
Увага! на відео присутня ненормативна лексика! -
Україна втратила близько 40% працездатного населення
Через війну Україна втратила близько 40% працездатного населення. Сьогодні приблизно 1,7 мільйона українців, які раніше працювали в країні, перебувають за її межами. Такими є дані Національного банку та Мінекономіки,заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, передає Delo.ua.
За її словами, наразі Україна переживає глибоку демографічну кризу, яка характеризується стрімким старінням населення. Адже частка людей віком 65 років і старше збільшилася з 12% у 1991 році до 18% у 2021-му, а у 2024 році вона досягла 22%.
Водночас через демографічні зміни чисельність працездатного населення в Україні впала на 40% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
За прогнозами демографів, через виклики та загрози, спричинені тривалою війною, до 2041 року населення країни може зменшитися до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн.
“Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату”, – зазначила Марчак.
Вона звернула увагу і на факт того, що в Україні продовжиться тренд на старіння населення. При цьому наразі лише 27% людей у віці старше 50 років працюють. А ось для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей. -
Россия продолжает воевать, несмотря на мирную риторику
Критичний момент для Путіна Країна-агресор розпочала літній наступ на сході України, поступово просуваючись вперед завдяки чисельній перевазі в армії та озброєнні. Проте найближчі місяці можуть стати критичними для російського диктатора Путіна у його спробах змусити Київ до поступок.
Про це пише The Washington Post.
Йдеться про те, що за останні два роки російські сили не досягли значного прориву. Причину цього фахівці вбачають у слабкому стані збройних сил РФ.
Видання наводить слова російського експерта з військових питань Яна Матвєєва, який вважає, що літня кампанія навряд чи принесе стратегічний успіх, хоча окупаційні війська можуть зайняти кілька тисяч квадратних кілометрів. Він зазначає, що зараз російська армія не здатна проводити складні бойові операції через низький рівень розвідки, корупцію, проблеми з логістикою та відсутність належної підготовки. “Ця тактика [масового штурму] – єдине, на що здатні російські військові на цей момент. І це дуже негуманно, тому що фактично мертвими людьми торгують за територію. Те, що ми зараз маємо в російській армії, – це багато солдатів, але вони не мають ніякої підготовки”, – зазначає Матвєєв. А, зважаючи на те, що пишуть незалежні російські медіа та військові блогери, нинішній стан армії РФ демонструє культуру командування, в якій поширена фальсифікація звітів про захоплення населених пунктів, а солдатів кидають у так звані “м’ясні атаки”. “Командирів часто називають корумпованими – вони вимагають хабарі, щоб врятувати солдатів від смертельних атак, і впроваджують режими покарання, в тому числі саджають солдатів у клітки або “обнуляють” їх, тобто вбивають або посилають на самогубні атаки. Результатом, за словами цих блогерів, є низький моральний дух, дезертирство і широке розповсюдження пияцтва та наркоманії серед російських солдатів”, – пише WP. Видання також посилається на одного з російських блогері під псевдонімом “Філолог у засідці”, який вказує, що обговорення бойової потужності чи патріотизму позбавлене сенсу, адже війська щодня мають справу з гострою нестачею ресурсів. “Поки солдат змушений витрачати половину своєї зарплати на картоплю, цибулю і моркву, молоко і м’ясо, безпілотники та інкубатори, бронежилети і нормальну форму, зброю і патрони, генератори і бензин для них, Starlinks і звичайні радіостанції і ретранслятори, він не сприйме “патріотизм”, який йому агресивно нав’язують”, – зазначив він. Російські військові у соцмережах також висловлюють невдоволення з приводу неправдивих заяв командування. Наприклад, у червні в офіційних звітах передчасно оголосили про взяття під контроль села Комар у Донецькій області, хоча блогери назвали це брехнею.
Окрім цього, Telegram-канали публікують численні відео, де солдати скаржаться на те, що навіть важкопоранених повертають на фронт.
WP також зазначає, що, незважаючи на складні умови, кількість новобранців у РФ продовжує зростати завдяки високим зарплатам і преміям, що можуть перевищувати 3 млн руб. (близько 38 тис. дол. США). Апетити диктатора зростають У той же час свою оцінку ситуації дають українські військові експерти, які переважно схиляються до думки про те, що активні бойові дії з боку Росії на території України не можна вважати повністю невдалими. Хоч просування йде повільно, проте, на жаль, перевага наразі не на боці української сторони.
Про це під час ефіру на Київ24 заявив військовий аналітик Олександр Шульман.
Він звернув увагу на те, що всередині Росії пропагандистська машина продовжує активно розпалювати патріотизм, створюючи атмосферу впевненості у перемозі. Адже Кремль і далі прагне досягти серйозних змін на фронті.
А нещодавно висловлене твердження Путіна про те, що Україна та Росія – нібито “одне ціле”, свідчить про наміри Москви не обмежуватись окремими захопленими регіонами, а прагнути повної окупації всієї країни.
Шульман наголосив, що, незважаючи на особисті негативні риси Путіна, його заяви не слід сприймати як порожні. Адже він – кадровий офіцер КДБ, і його слова завжди мають певний підтекст.
А ось на думку колишнього речника Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова, яку він висловив в ефірі “Еспресо”, серйозних змін, зокрема, на Сумському напрямку не передбачається. Попри значні перекидання сил та чисельну перевагу, російські підрозділи не зможуть прорвати українську оборону без масштабного поповнення особового складу.
Він додав, що нинішні дії російської армії нагадують торішню невдалу спробу прориву в Харківській області. Без суттєвого нарощування потужностей Росія не зможе змінити ситуацію на свою користь.
На Донеччині обстановка також залишається напруженою. Спостерігається поступ між Покровськом і Костянтинівкою, проте для повномасштабного штурму Краматорська, за оцінками аналітиків, армії РФ необхідно не менше ніж 100 тис. додаткових військових.
А основними слабкими місцями загарбників залишаються погана підготовка піхоти та надмірна розтягнутість сил по всій лінії фронту. Під “шумок” на Близькому Сході Поки міжнародна спільнота зосереджена на конфліктах у регіоні Близького Сходу та розвитку ядерної програми Ірану, а дипломатичні зусилля зупинилися, Москва посилює військовий тиск на Україну.
Про це повідомляє The Telegraph, зосередивши увагу на ризиках, про які мовчать світові лідери, і на викликах, до яких мають бути готові українці.
На думку військових аналітиків видання, Путін скористався тим, що інформаційний фокус міжнародної преси зрушив у бік Близького Сходу, і розширив свої військові амбіції майже без міжнародного спротиву.
На тлі провалу мирних ініціатив і безрезультатних спроб Трампа зрушити дипломатичний процес, російські війська розпочали активні дії на кількох напрямках одночасно. Зокрема, за повідомленнями прокремлівських ЗМІ, окупанти встановили майже повний контроль над останніми районами Луганщини. Якщо ця інформація підтвердиться, то Луганська область стане першою повністю захопленою після анексії Криму у 2014 році.
Крім того, поновилися атаки в районах Харкова та Сум. Ці напрямки раніше виявилися провальними для РФ у перші місяці вторгнення, але тепер армія намагається змінити хід подій.
Аналітик Інституту вивчення війни (ISW) Анжеліка Еванс вказує на зміну підходу Путіна до реалізації своїх цілей – він прагне розширити так звану “буферну зону”.
Про серйозність таких намірів свідчить і зростання кількості атак по цивільній інфраструктурі, щоб деморалізувати населення, змусити мешканців залишати прифронтові регіони, тим самим полегшуючи подальшу окупацію. “Багато з цих ударів спрямовані на підрив морального духу українців, а для деяких із цих поселень, що розташовані ближче до лінії фронту, – на спробі переконати людей піти та полегшити захоплення цих місць у майбутньому. Тут діють справді довгострокові цілі”, – зазначає Еванс. На фронті також помітне прискорення наступальних дій з боку РФ: у червні росіяни просунулись на 588 кв. км – це найбільший показник за останні 12 місяців. Водночас аналітики ISW підрахували, що за таких темпів для повного захоплення України Росії знадобиться близько 70 років.
Галина Гірак -
В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників
Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
“Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
“Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. -
Російська армія наступає на 11 напрямках – Генштаб
Від початку поточної доби на фронті відбулося 76 бойових зіткнень з російськими агресороми. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 в середу, 2 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші захисники відбили вісім ворожих атак. На даний час точиться ще один бій.
На Південно-Слобожанському напрямку окупанти 12 разів атакували поблизу Глибокого, Вовчанська, Мілового, Амбарного та в напрямку Митрофанівки. Шість боєзіткнень тривають.
На Куп’янському напрямку противник шість разів атакував у районах населених пунктів Степова Новоселівка, Колісниківка, Загризове, Зелений Гай та у бік Петропавліки.
На Лиманському напрямку росіяни здійснили вісім атак біля населених пунктів Рідкодуб, Торське, Григорівка та в напрямках Чернещини й Нового Миру. Два боєзіткнення досі тривають.
На Сіверському напрямку ворог проводить одну атакувальну дію у бік Федорівки. Там триває бій.
На Краматорському напрямку ворог п’ять разів штурмував позиції Сил оборони в напрямку Бондарного, Маркового та в районі Часового Яру. Наші захисники вже зупинили два штурми
На Торецькому напрямку відбулося п’ять боєзіткнень у районах населених пунктів Торецьк, Петрівка, Русин Яр та в напрямку Плещіївки. Один бій триває.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 21 штурм поблизу населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Новосергіївка, Дачне, Олексіївка та в напрямках Володимирівки, Разіного, Молодецького. Сили оборони відбили 19 атак. Два боєзіткнення тривають.
На Новопавлівському напрямку відбулося вісім боїв у районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне та Шевченко. Два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку підрозділи ЗСУ стримують атаку в районі Кам’янського.
Раніше у середу Генштаб спростував заяви російської пропаганди про захоплення “плацдарму на Дніпропетровщині”. ЗСУ знищили росіян, які змогли зайти в село Дачне. -
До переліку антиукраїнських видань додали шість книжок
У червні до переліку антиукраїнських видань додано шість російських книжок, зміст яких спрямовано на ліквідацію незалежності країни, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Про це повідомляє Держкомтелерадіо.
Зазначається, що станом на початок липня, в переліку міститься інформація про 597 пропагандистське видання. -
Вибори в Україні: чому про них заговорили знову
Вибори вже мали відбутися Чергові вибори президента в Україні мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2024 року. Однак їх проведенню завадила низка факторів, головним з яких є воєнний стан, введений через повномасштабне вторгнення Росії.
По-перше, існує законодавча заборона. Стаття 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану. Хоча Конституція України не містить прямої заборони, закон є чинним, і для проведення виборів його необхідно було б змінити.
По-друге, в умовах війни неможливо гарантувати безпеку виборцям та іншим учасникам виборчого процесу. Дільниці можуть стати потенційними цілями для ракетних ударів, а повітряні тривоги – зірвати процес голосування.
По-третє, мільйони українців перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, що унеможливлює їхню участь у голосуванні. А військовослужбовці на фронті не можуть голосувати чи балотуватися.
По-четверте, державний реєстр виборців більше не актуальний, бо не оновлювався з лютого 2022 року, і для його актуалізації потрібен значний час.
Та й загалом, проведення виборів під час війни може призвести до політичної дестабілізації та послабити обороноздатність країни.
Зауважимо, що президент Володимир Зеленський та інші представники влади неодноразово заявляли, що вибори відбудуться лише після закінчення війни та скасування воєнного стану, згідно з українським законодавством.
І до цього вже готуються в Раді. Викликів багато 28 червня в ефірі телемарафону голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що Рада готує спеціальний законопроєкт про повоєнні вибори президента, які визнаватимуть демократичними в Україні й за її межами.
За його словами, депутати мають урахувати в ньому особливості забезпечення виборчого права військових на передовій та українців за кордоном. Стефанчук зазначив, що зараз триває робота над документом із Центральною виборчою комісією та її головою Олегом Діденком, який нещодавно був у Раді на зустрічі.
Голова ВРУ наголосив, що потрібно врегулювати багато питань, починаючи від самого виборчого процесу, структури виборів до формування виборчих списків, дільничних комісій, електронних систем передавання даних, а також визначення тривалості їх проведення.
По суті, ці вибори не будуть ані строковими, ані достроковими – це новий формат, який, ймовірно, назвуть “строковими виборами після завершення воєнного стану”. Закон буде одноразовим і регулюватиме вибори в перехідний період, після чого Україна повернеться до звичайної виборчої процедури.
Але вже зараз є багато викликів на майбутнє, яке треба врахувати в новому законопроєкті. “Бо, ну, наприклад, уявімо, що настав мир, але в день от виборів російська авіація злітає й опускається, злітає й опускається і не дає можливості громадянам України виконати свій конституційний обов’язок, конституційне право проголосувати на виборах. Тому дуже багато викликів, пов’язаних із завершенням цієї війни, буде залежати від того, як і коли вона завершиться”,- зазначив Стефанчук. Своєю чергою Федір Веніславський, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ефірі на Radio NV пояснює: перед нардепами стоїть завдання зробити вибори, які відповідатимуть міжнародним стандартам, в умовах, коли безпекова ситуація не буде відповідати довоєнним умовам в повній мірі. Крім того, на виборах варто забезпечити участь якомога ширшого кола громадян України, які мають право голосу.
Веніславський нагадав, що мільйони громадян Україна перебувають за кордоном. Наразі, за виборчим кодексом України, організувати вибори за кордоном можна лиш на території дипломатичних представництв і консульських установ. А враховуючи ту кількість громадян України, які є за кордоном, провести вибори неможливо – де гарантія, що проголосують усі, хто бажає?
До слова, за підрахунками ЦВК, реальна кількість українців за кордоном, без урахування тих, хто перебуває в Росії, становить близько 4,5-5 мільйонів осіб. На думку Виборчкому, найактивніші виборці за кордоном – це ті українці, які виїхали після 2022 року.
Але окрім мільйонів виборців за межами держави та безпекових викликів є ще одна проблема: необхідність обрати повний склад парламенту з 450 депутатів, каже в ефірі Еспресо доктор історичних наук і політичний експерт Олексій Кошель. Через це, ймовірно, доведеться змінювати виборчу систему.
Додамо, що згідно зі свіжим опитуванням від трьох соціологічних організацій (Інституту стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, Центру SOCIS і “Барометру громадських настроїв”), 57,6% українців переконані: після припинення воєнного стану слід провести вибори. Ще 4,3% підтримують ідею обмежитись лише місцевими виборами, тоді як 33,1% за те, щоб відкласти голосування. Ще понад 5% не змогли визначитися з позицією.
Але ж за кого проголосують громадяни? Хто змагається за голоси українців У червневому інтервʼю Sky News президент Володимир Зеленський заявив, що є “найдосвідченішим” очільником країни, яка перебуває у стані війни.
Відповідаючи на запитання, чи готовий він передати повноваження іншому лідеру, Зеленський заявив, що “завжди готовий” це зробити. Водночас додав, що “не готовий зрадити людей, яких я люблю і поважаю за те, як ми поводимося під час такого складного випробування”. “Якщо мій народ хоче замінити мене – не хтось, [а саме український народ] – це принципово. Якщо мій народ вважає, що вони потребують іншого лідера і мають інші погляди, я не маю права сперечатися”,– сказав президент. Але станом на зараз народ підтримує саме Зеленського. Все в тому ж опитуванні від трьох організацій найбільшу підтримку (21,8%) отримав чинний президент. Якщо рахувати тільки тих, хто вже визначився і точно піде на вибори, його рейтинг зростає до 30,9%.
На другій позиції – колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Його підтримують 19,6% усіх респондентів і 27,7% серед тих, хто визначився.
Третю сходинку посідає п’ятий президент України Петро Порошенко (4,5% і 6,3% відповідно), за ним ідуть Дмитро Разумков (3,8% і 5,4%) та керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов (3,7% і 5,2%).
Але після скасування воєнного стану слід очікувати переформатування українського політичного ландшафту, і на це треба зважати. Кошель передбачає, що на політичній сцені можуть з’явитися нові учасники, серед яких, ймовірно, будуть військові, волонтери та учасники бойових дій. За його прикидками, вони будуть утворювати політсили.
На думку ж аналітика Юрія Богданова, чистих “партій військових” чи “партій волонтерів” не буде. Скоріш за все, медійні люди з війська чи благодійники будуть розподілені по списках різних партій, каже експерт в інтерв’ю ThePage.
Щодо традиційно проросійського сегмента, то на думку Богданова ці політики будуть еволюціонувати в євроскептицизм. Тобто говоритимуть, що Україні немає чого розраховувати на Європу, бо там, мовляв, всі зрадники. Але, на думку експерта, максимум проросійського поля на виборах – приблизно 20%.
Валерія Шипуля -
За Чернишова внесли заставу у 120 млн гривень
За віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності Олексія Чернишова внесли заставу 120 млн гривень. Про це сказала прессекретар Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Олеся Чемерис, повідомив Укрінформ у середу, 2 липня.
“За віцепрем’єр-міністра-міністра національної єдності сьогодні внесли заставу у повному обсязі”, – заявила вона.
Як відомо, 27 червня ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді застави розміром 120 млн гривень. У нього було п’ять днів, щоб внести заставу. Також суд поклав на Чернишова низку зобов’язань, які будуть діяти до 28 серпня.
Раніше у середу ВАКС не задовольнив клопотання НАБУ про відсторонення Чернишова з посади. За даними Центру протидії корупції під час розгляду клопотання захист надав лист за особистим підписом премʼєр-міністра Дениса Шмигаля щодо негативних наслідків відсторонення Чернишова для уряду. -
В МЗС провели розмову з тимчасово повіреним у справах США
До Міністерства закордонних справ України на доручення міністра закордонних справ Андрія Сибіги 2 липня був запрошений тимчасовий повірений у справах США в Україні Джон Гінкель. Про це повідомили в МЗС України.
Ключовою темою розмови з американським дипломатом стала військова допомога США та оборонна співпраця двох держав на тлі ескалації Росією агресії та терору проти України.
“З української сторони було підкреслено, що будь-яка затримка чи зволікання з підтримкою оборонних спроможностей України лише спонукатиме агресора продовжувати війну та терор, а не шукати миру”, – зазначили в МЗС.
У відомстві акцентували, що Україна підтримує мирні зусилля та позицію США щодо необхідності негайного припинення вбивств і завершення війни та наголошує на необхідності примусу Росії до миру.
“У цих умовах критично важливе посилення обороноздатності України та збільшення скоординованого трансатлантичного тиску на агресора”, – наголосили у МЗС України.
Сторони обговорили консультації щодо оборонних постачань, які тривають зараз на всіх рівнях, і подальші контакти між Україною та США, які сприятимуть пошуку взаємовигідних рішень для посилення обороноздатності нашої держави, збільшення тиску на Росію для просування мирних зусиль.