Міжнародні резерви України станом на початок 2026 р. становили 57,3 млрд дол., що є найвищим показником за всю історію незалежної України. Що стало причиною та які бонуси це несе для держави? Три причини рекорду За інформацією НБУ, Міжнародні резерви України (МРУ) у грудні минулого 2025 зросли на 4,6% порівняно з листопадом і на 1 січня становили 57,3 млрд дол. “МРУ станом на 1 січня 2026 р., за попередніми даними, становили 57 292,5 млн дол., що є найвищим показником за всю історію незалежної України”, – повідомляють у регулятора. У грудні вони зросли на 4,6% порівняно з листопадом 2025 р. завдяки передусім надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти НБУ та боргові виплати країни в іноземній валюті.
Як кажуть в НБУ, в грудні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 6,91 млрд дол., зокрема 3,91 млрд дол. – через рахунки Світового банку та 2,7 млрд дол. – від ЄС у межах фінансового інструменту Ukraine Facility. “Рекордне зростання обсягу міжнародних резервів під час повномасштабної війни стало можливим завдяки синергії трьох чинників – потужної підтримки наших міжнародних партнерів, стабільної роботи внутрішнього боргового ринку та політики НБУ, що “дає змогу витрачати менше, ніж країна отримує, і нарощувати “подушку безпеки”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний. Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 668,4 млн дол., з них 212,9 млн дол. – борг перед Світовим банком.
Крім того, Україна сплатила 171,4 млн дол. МВФ.
Другим чинником впливу на розмір резервів стали операції НБУ на валютному ринку. Так, НБУ продав 4,7 млрд дол. та викупив до резервів 0,5 млн дол. Отже, чистий продаж валюти НБУ в грудні становив 4,7 млрд дол. що в 1,7 раза більше, ніж у листопаді. “Зростання інтервенцій НБУ з продажу валюти минулого місяця пов’язане насамперед із традиційним сезонним чинником – активізацією бюджетних видатків та операцій бізнесу наприкінці року. Водночас порівняно з груднем 2024 р. обсяг інтервенцій був меншим на 13%”, – пояснили в НБУ. Третім чинником була переоцінка фінансових інструментів, внаслідок якої їхня вартість збільшилася на 1,16 млрд дол.
Загалом упродовж 2025 р. МРУ зросли на 30,8%. Важливий фундамент для країни Зростання МРУ до історичного максимуму є критично важливим фундаментом для всієї фінансової системи країни. Такий значний обсяг валютних запасів, що збільшився більш ніж на 30% за останній рік, виконує роль потужного амортизатора, який дозволяє державі почуватися впевнено навіть в умовах тривалої невизначеності та воєнного стану.
Насамперед рекордні резерви гарантують стабільність валютного ринку та дають НБУ можливість ефективно контролювати курс гривні. Маючи такий солідний запас, регулятор може згладжувати будь-які різкі коливання, запобігаючи панічним настроям серед населення та бізнесу. Це створює передбачуване середовище, де підприємства можуть планувати свою діяльність, а громадяни не бояться раптового знецінення своїх заощаджень. Стабільна валюта також є ключовим фактором у стримуванні інфляції, адже значна частина споживчого кошика українців залежить від вартості імпортних товарів, яка напряму прив’язана до курсу.
Іншим стратегічним плюсом є зміцнення міжнародної довіри. Для зовнішніх кредиторів та інвесторів високий рівень МРУ є головним індикатором платоспроможності держави. Це підтверджує, що Україна здатна вчасно та в повному обсязі обслуговувати свої зовнішні борги, що критично важливо для підтримки високих кредитних рейтингів. У майбутньому це дозволить залучати нові інвестиції та кредити на значно вигідніших умовах, оскільки ризики дефолту при такому обсязі накопичень зводяться до мінімуму.
Крім того, накопичений ресурс забезпечує фінансову автономію у критичних ситуаціях. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,9 місяця майбутнього імпорту, що значно перевищує загальновизнаний мінімальний поріг безпеки у три місяці. Це означає, що держава має достатньо валюти для закупівлі енергоносіїв, критично важливого обладнання та медикаментів, незалежно від миттєвої ситуації з експортом. Такий запас міцності дозволяє уряду концентруватися на питаннях відновлення та соціального захисту, знаючи, що фінансовий тил надійно захищений валютною “подушкою”. Розрахунки на поточний рік Фінансовий план України на 2026 р. базується на залученні масштабної міжнародної підтримки, загальний обсяг якої має перевищити 45 млрд дол. Ця цифра є результатом тривалих переговорів з ключовими союзниками та міжнародними фінансовими інституціями, спрямованих на закриття дефіциту державного бюджету та забезпечення обороноздатності країни. “У 2026 р. Україна розраховує отримати понад 45 млрд дол. від міжнародних партнерів. Це наш запас міцності для безперебійного фінансування потреб країни на оборону і відбудову, збереження стійкості валютного ринку”, – сказав Пишний. Основними джерелами надходжень стануть кошти від ЄC в межах програми Ukraine Facility, що передбачає стабільні виплати протягом декількох років, а також фінансова підтримка від МВФ. Важливою складовою є також новий механізм G7 ERA, який дозволяє використовувати прибутки від заморожених російських суверенних активів. У межах цієї ініціативи Україна розраховує на значні транші від США, Японії та Канади, які надаються у формі кредитів, що будуть погашатися саме за рахунок доходів від активів країни-агресора.
Розподіл цих коштів у 2026 р. має чітко визначені пріоритети. Левова частка спрямовується на фінансування оборонного сектору, що включає закупівлю озброєння, боєприпасів та розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Зокрема, значні інвестиції передбачені для виробництва українських дронів та ракетних систем. Водночас міжнародна допомога дозволяє державі повноцінно виконувати свої соціальні зобов’язання: вчасно виплачувати пенсії, зарплати вчителям та медикам, а також забезпечувати соціальну підтримку внутрішньо переміщених осіб.
Окремий блок фінансування виділяється на критичну інфраструктуру та відновлення. Кошти партнерів підуть на ремонт енергетичних об’єктів, пошкоджених внаслідок обстрілів, відбудову житла, мостів та лікарень. Такий підхід забезпечує не лише стійкість фронту, а й економічну виживаність країни, підтримуючи купівельну спроможність населення та стимулюючи внутрішній ринок через державні замовлення та інфраструктурні проєкти. Можливі труднощі з фінансуванням Попри високі очікування, процес отримання міжнародної допомоги завжди супроводжується певними ризиками, які можуть спричинити затримки або скорочення виплат.
Одним із головних викликів є політична ситуація в країнах-донорах. Вибори або зміна внутрішніх пріоритетів у США чи країнах ЄС часто призводять до тривалих дебатів у парламентах щодо затвердження нових пакетів фінансування. Будь-яка політична нестабільність серед партнерів може поставити під питання ритмічність надходжень, від яких напряму залежить стабільність українського бюджету.
Іншим важливим фактором є виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо реформ. Більшість програм, зокрема від МВФ та ЄС, мають чіткі умови – так звані “маяки”. Вони стосуються боротьби з корупцією, реформи судової системи та прозорості державного управління. Якщо темпи впровадження цих змін не відповідатимуть графіку, партнери мають право призупинити транші до моменту виправлення ситуації.
Також існують технічні та юридичні складнощі. Наприклад, використання прибутків від заморожених російських активів є новим і складним механізмом, який потребує узгодження законодавства багатьох країн. Будь-які юридичні суперечки на міжнародному рівні можуть сповільнити доступ до цих ресурсів.
В сукупності ці чинники вимагають від української дипломатії та уряду постійної активної роботи для підтримання довіри та забезпечення безперебійного фінансового потоку.
Вікторія Хаджирадєва
