Президент США Дональд Трамп заявив, що планує наприкінці цього поїхати на Близький Схід. Про це він сказав під час спілкування із журналістами у Білому домі у середу, 8 жовтня.
Трамп уточнив, що візит може відбутися вже 12 жовтня. За його словами, поїздка пов’язана з фіналізацією домовленостей у межах палестино-ізраїльського врегулювання.
“Я можу відправитися туди наприкінці тижня, можливо, в неділю. Думаю, це станеться, високі шанси, що це станеться”, – заявив Трамп.
Він не уточнив, до якої саме країни Близького Сходу вирушить і які домовленості обговорюватимуться.
Напередодні повідомлялося, що ХАМАС висловив готовність досягти угоди щодо припинення війни в Газі на основі плану президента США Дональда Трампа, але за умови гарантій припинення конфлікту та запобігання його повторенню.
Перед цим ЗМІ писали про “напружену” розмову Трампа з Нетаньягу. Зазначалося, що президент США був роздратований небажанням ізраїльського прем’єра оцінити відповідь ХАМАС на ультиматум Трампа.
Категорія: Новини світу
-
Трамп анонсував поїздку на Близький Схід
-
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
У Франції знову пішов у відставку прем’єр-міністр. Себастьєн Лекорню обіймав посаду менше місяця, не встиг провести жодного засідання уряду і подав у відставку. Країна так і не змогла подолати затяжну політичну кризу.
Кінця кризи не видно
Влітку 2024 року, після перемоги ультраправого Національного об’єднання, Еммануель Макрон вирішив розпустити Національні збори і оголосити нові вибори. Відтоді у Франції триває політична криза, кінця якій так і не видно.
У липні 2024 року подав у відставку з посади прем’єр-міністра ставленик Макрона Габріель Атталь (фактично він керував урядом до вересня).
Його змінив на початку вересня 2024 року представник правої партії Республіканці Мішель Барньє. Рівно через два місяці Барньє пішов у відставку, отримавши від Національних зборів вотум недовіри.
Після Барньє прийшов Франсуа Байру, найбільш компромісний кандидат для всіх сторін. Він протримався до вересня цього року: Байру не зміг проштовхнути проєкт бюджету і сам ініціював вотум недовіри своєму уряду в парламенті.
Коли з усіх можливих кандидатур Макрон обрав Себастьяна Лекорню, реакція на його рішення була досить байдужею. Політики і журналісти говорили, що цього разу президент вирішив сам очолити уряд: Лекорню вважається одним із найвідданіших соратників Макрона, у всьому наступним його волі.
Лекорню встановив одразу кілька антирекордів. На посаді прем’єр-міністра він провів 27 днів (до цього найкоротшим головою уряду був Мішель Барньє з 99 днями). При цьому Лекорню рекордно довго формував свій кабінет — 26 днів (той же Барньє займався цим 17 днів). Міністри навіть не встигли розпакувати свої речі.
Що далі?
З кожною новою відставкою все складніше знайти відповідь на це питання. Уже у вівторок, 7 жовтня, наближається термін подання проєкту бюджету. Цього, очевидно, не станеться: немає уряду — немає бюджету.
Ще одне важливе питання — чим у цей час буде займатися Національні збори. У вівторок до депутатів мав звернутися Лекорню, але уряду більше немає, і парламентаріям нема що обговорювати.
Якісь заяви зі стін Національних зборів послідують, але без виконавчої влади законодавцям особливо нема чим займатися. Очевидно, що ситуація буде лише погіршуватися: з кожною відставкою опозиція стає радикальнішою, компромісу з питання бюджету так і немає, Макрона закликають піти у відставку або оголосити дострокові вибори.
Бюро Національної асамблеї у середу відхилило ініціативу про імпічмент президента Макрона, яку внесли ультралеві з Непокірної Франції за підтримки всього 104 депутатів лівих партій.
На етапі розгляду в бюро проти винесення питання на розгляд проголосували 10, тоді як за — лише 5, і 5 утрималися, зокрема представники від правопопулістів Національного об’єднання.
Рейтинг довіри до Макрона впав на тлі політичної нестабільності, викликаної зміною прем’єр-міністрів. За опитуванням, лише 14% французів довіряють здатності Макрона ефективно вирішувати проблеми, що стоять перед Францією — на 3 процентних пункти менше, ніж місяць тому.
В цілому рейтинг довіри до президента Франції обвалився на 7 пунктів за два місяці і на 13 — з березня 2025 року.
З рейтингом довіри в 14% Емманюель Макрон побив свій рекорд непопулярності і зрівнявся з рекордом свого попередника Франсуа Олланда, якого колишній соціалістичний глава держави досяг у листопаді 2016 року. -
ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати
Нова біометрична система перевірки в’їзду-виїзду на кордонах Євросоюзу почне діяти з неділі, 12 жовтня. Вона має назву EES і буде стосуватися усіх громадян третіх країн (включно з Україною), які не є членами ЄС та не входять до Шенгенської зони. Чому ЄС вводить зміни Нова електронна система скасує вимогу проставляти штампи в паспортах вручну, а натомість створить цифрові записи.
ЄС хоче модернізувати управління своїми зовнішніми кордонами, запобігти нелегальній міграції, боротися з шахрайством з особистими даними та ідентифікувати осіб, які перевищили термін перебування.
Таким чином в блоці переконані, що зможуть стежити за тим, чи дотримуються люди, які подорожують до ЄС без візи, правил перебування до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Що передбачається З 12 жовтня під час в’їзду та виїзду з країн Шенгенської зони тепер буде:- Заміна штампів у паспортах на цифрові записи та фіксацію біометричних даних на в’їзді та виїзді.
- Потрібно надавати персональні дані щоразу, коли ви перетинаєте зовнішні кордони європейських країн, які використовують EES.
- Зберігатись дані біометричного документа (закордонного паспорта), дату і місце кожного в’їзду та виїзду; фото обличчя і відбитки пальців; попередні випадки відмови у в’їзді.
- Створена база біометричних профайлів на кожну людину, які мають поновлюватися кожні три роки.
Getty Images/Кіоск EES у Євротунелі в Англії Де будуть проводитись перевірки: після прибуття до міжнародних аеропортів, портів, залізничних терміналів та автомобільних пунктів пропуску через кордон у Шенгенській зоні. Строки реалізації Нова система впроваджується поступово. Зокрема, EES є попередником іншої системи, яка має запрацювати наприкінці 2026 року – Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS).
Громадянам країн, що не входять до Шенгенської зони, необхідно буде подати заявку на отримання авторизації ETIAS, надати особисту інформацію та деталі про свою поїздку, а також сплатити збір у розмірі 20 євро перед поїздкою.
Дозвіл буде дійсним протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, залежно від того, що настане раніше. -
Лідер партії-переможця виборів у Чехії зробив заяву щодо зброї для України
Лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України. Про це повідомляє ČTK.
Зазначається, що Бабіш на пресконференції 8 жовтня знову прокоментував свою позицію щодо “снарядної ініціативи”, яку започаткував нинішній уряд Чехії.
“Якщо ми будемо в уряді, то скажемо чеським збройовим заводам: ви хочете експортувати зброю в Україну? Ми не маємо проблем”, – зазначив він.
За словами Бабіша, Чехія вносить “60 мільярдів до бюджету Європейського Союзу”, який допомагає Україні.
“Ми не будемо давати Україні на зброю (з бюджету. – ред.) жодної крони. У нас немає грошей для Чеської Республіки. Я думаю, що ми допомагали Україні безпосередньо, а тепер допомога буде надаватися через ЄС”, – сказав лідер ANO. -
Ринок акцій РФ рекордно обвалився після заяв МЗС
Російський ринок акцій відреагував найсильнішим за три роки падінням на різкі заяви Міністерства закордонних справ РФ, яке дало зрозуміти, що надії на закінчення війни в Україні практично зійшли нанівець. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня.
Індекс Мосбіржі опустився до позначки 2563,3 пункту – найнижчою з грудня минулого року, а порівняно із закриттям торгів 7 жовтня обвалився на 4,05% – рекордну величину з вересня 2022 року.
Акції Газпрому подешевшали на 4,1%, Сбера – на 4,9%, ВТБ – на 4,7%, Роснефти – на 2,5%. Цінні папери Сєвєрсталі спікували на 4,9%, Аерофлоту – на 5%. Понад 5% втратили Ростелеком, Інтер РАТ та Магнітогорський металургійний комбінат. На 6,7% впали котирування Мечела. Індекс Мосбіржі падає п’ятий тиждень поспіль, а порівняно зі значеннями лютого, коли почалися переговори лідкрів РФ та США Володимира Путіна та Дональда Трампа, втратив понад 22%, або 1,3 трильйона рублів у перерахунку на капіталізацію.
Обвальне падіння почалося після заяв заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова: він повідомив, що відносини зі США “зруйновані до фундаменту”, зустрічних кроків з боку Вашингтона Кремль не бачить, а імпульс після зустрічі Володимир Путіна та Дональда Трампа на Алясці “вичерпано”.Нагадаємо, напередодні сам Путін на зустрічі з генералами Генштабу РФ заявив, що завдання для них “залишається незмінним” – “забезпечити безумовне досягнення всіх цілей спеціальної військової операції” (так в Росії називають війну проти України – ред.).
-
В Афганістані обмежили доступ до Instagram, Facebook та Snapchat
В Афганістані 8 жовтня обмежили доступ до соцмереж Instagram, Facebook та Snapchat. Про це повідомила міжнародна служба моніторингу інтернету NetBlocks.
Зазначається, що інцидент стався після перебоїв у роботі телекомунікацій минулого тижня.
Раніше в Афганістані було зафіксовано масштабне відключення інтернету після того, як влада талібів розпочала обмеження доступу до оптоволоконних ліній у кількох провінціях. -
Потік трудових мігрантів з Індії до Росії зріс у 22 рази – ЗМІ
Кількість громадян Індії, які приїжджають до Росії з метою працевлаштування, збільшилась у 22 рази за останні п’ять років. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня. Так, якщо в 2020 році реєструвалося всього 813 в’їздів громадян Індії з робочими цілями, то в аналогічний період 2025 їх кількість перевищила 17,7 тисячі.
Головною причиною такого значного зростання експерти називають гостру нестачу робочої сили в Росії – особливо у будівництві, промисловості та сільському господарстві. Основні регіони, куди прямують громадяни Індії, – Москва, Санкт-Петербург, а також Саратовська, Ульянівська та Ростовська області.
Після запровадження обмежень для мігрантів з країн СНД та коригування міграційної політики Росія почала активно залучати трудові ресурси з Південної Азії, головним чином з Індії. За прогнозами експертів, у 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може збільшитися вдвічі порівняно з минулим роком. У поточному році виділено близько 71,8 тис. квот для залучення індійських робітників із загальної квоти з іноземних фахівців у 234,9 тис. осіб.Зазначається, що російські компанії також розглядають можливість залучення мігрантів із Непалу, В’єтнаму та Бангладеш. Бізнес, особливо у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг, розраховує таким чином компенсувати нестачу трудових ресурсів.
-
У Таїланді закривали аеропорт Пхукета через аварію військового літака
У Таїланді міжнародний аеропорт Пхукета відновив роботу через три години після аварійної посадки літака Королівських військово-морських сил країни, який заблокував головну злітно-посадкову смугу. Про це повідомляє Bangkok Post.
Зазначається, що військовий літак Cessna T-337 Skymaster, який виконував планове патрулювання, здійснив екстрену посадку через несправність шасі та приземлився на фюзеляж.
До операції з евакуації повітряного судна були залучені пілоти ВМС, авіаційні техніки та співробітники аеропорту Пхукета. Аеропорт надав технічне обладнання, злив паливо з літака та організував підйомні роботи для його видалення.
За інформаціє адміністрації аеропорту, через інцидент було порушено розклад 70 рейсів. Пасажирам рекомендували перевіряти статус рейсів у авіакомпаній. -
Швейцарія обмежить статус захисту для українців із семи областей
У Швейцарії з 1 листопада обмежують надання статусу захисту (Status S) для українських біженців, що походять із семи західних областей України. Про це повідомляє SRF.
Зазначається, що оскільки в Україні “стійка стабілізація… у середньостроковій перспективі не видається реалістичною”, швейцарський уряд і надалі надаватиме українцям статус захисту. Однак парламент Швейцарії вимагав розрізняти регіони України, повернення до яких вважається прийнятним, і тими, куди повернення є неприйнятним.
Уряд Швейцарії вважає прийнятним повернення українців до Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Нові правила набудуть чинності з 1 листопада цього року. Ті, хто вже отримав статус захисту, не підпадають під нові обмеження.
Також Федеральна рада вирішила, що статус захисту буде скасовано не раніше початку березня 2027 року.
“Щоб зрозуміти масштаб: серед біженців, які зараз перебувають у Швейцарії та мають статус захисту, лише трохи більше 10% походять із тих регіонів, які федеральна влада нині вважає безпечними”, – заявив редактор SRF Домінік Маєр.
Державний секретаріат з питань міграції (SEM) і надалі перевірятиме кожну заяву українців індивідуально. Якщо SEM відхилить клопотання про захист, оскільки особа походить із регіону, куди повернення вважається прийнятним, буде ухвалено рішення про видворення. Якщо ж у конкретному випадку виконання такого рішення виявиться юридично неможливим або індивідуально неприйнятним, особу тимчасово залишать у Швейцарії.
Українці, які за новими правилами більше не зможуть отримати статус захисту, можуть подати заяву про надання притулку. Крім того, вони можуть виїхати до однієї з країн ЄС. -
ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ
Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року.