За даними аналітичного звіту Інституту вивчення війни, Росія може почати проводити приховану мобілізацію резервістів через дефіцит добровольців для участі у війні проти України. Це створює нові виклики для російської влади як у політичному, так і в військовому планах. Згідно з указом, підписаним Путіним, можливо залучення невизначеної кількості резервістів на обов’язкову службу та військові збори в 2026 році без обмежень на їхню участь у бойових діях. Використання резервістів може допомогти знизити витрати на формування військових підрозділів, але при цьому може викликати невдоволення серед громадян і загострити соціальну напругу в країні.
Категорія: Новини світу
-
Данія визнала США потенційним ризиком для нацбезпеки – ЗМІ
У щорічному звіті датської Служби військової розвідки вперше було вказано, що Сполучені Штати Америки становлять потенційну загрозу для національної безпеки Данії через зміни у зовнішній політиці під час президентства Дональда Трампа. Зазначено, що США все більше концентруються на своїх інтересах, зменшуючи увагу до союзницьких зобов’язань, і використовують свою економічну та технологічну перевагу для впливу на конкурентів, партнерів та союзників. Звіт також вказує на можливість використання військової сили, навіть проти союзників. Данські експерти вважають, що Росія та Китай залишаються основними загрозами для національної безпеки країни, проте зростає інтерес США до Гренландії через зміцнення конкуренції у Арктиці.
-
Масштабна атака на РФ: уражено важливі об’єкти
У ніч на четвер, 11 грудня, в Росії сталися значні дронові атаки. У Москві, Підмосков’ї, Смоленській області та Великому Новгороді були зафіксовані вибухи і активність систем протиповітряної оборони. Мер Москви Сергій Собянін інформував громадськість про ситуацію. Російська ППО, за його словами, знищила 31 безпілотник. Росавіація тимчасово призупинила роботу аеропортів столиці через масштабні атаки. Також була атакована теплоелектроцентраль у Смоленській області і хімзавод у Великому Новгороді. Деякі джерела повідомляють про пожежу та перебої в роботі об’єктів. У Орлі, Володимирі і аеропортах Москви також сталися вибухи через атаки дронів.
-
США пояснили свій голос проти резолюції ООН щодо Чорнобильської АЕС
Представниця Сполучених Штатів при ООН висловила незгоду з резолюцією про Чорнобильську катастрофу, яку підтримали Росія, Білорусь, Північна Корея, Нікарагуа та Нігер. США проголосували проти резолюції через посилання на мету сталого розвитку до 2030 року, яку вони вважають несумісною з національним суверенітетом. Американська делегація підтримала міжнародні стандарти безпеки ядерних об’єктів і запобігання ядерним інцидентам, особливо в умовах конфлікту між Росією та Україною. Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію України щодо Чорнобиля, але деякі країни, включаючи США, виступили проти.
-
Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн
Нижня палата Конгресу США проголосувала за законопроєкт про виділення 900 мільярдів доларів на національну оборону, з яких 400 мільйонів доларів піде на підтримку України. Голосування відбулося у середу ввечері, і тепер законопроєкт має пройти розгляд у Сенаті. Цей закон також передбачає покращення умов для американських військових і їхніх сімей, а також підтримку союзників по НАТО. У документі також зазначено підтримку програми “Безпека Балтії” та заборону скорочення американського військового контингенту в Європі. Для набуття законом чинності його мають підтримати обидві палати Конгресу та підписати президент.
-
Чорнобильська АЕС: Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію
Генеральна Асамблея ООН підтримала резолюцію, яку запропонувала Україна разом з іншими країнами, щодо зміцнення міжнародної співпраці у зв’язку з Чорнобильською катастрофою. 97 країн підтримали документ, 8 були проти, а 39 утрималися. Росія, Білорусь, Китай, Північна Корея, Нікарагуа, Нігер та США проголосували проти. Резолюція визнає серйозні наслідки аварії на ЧАЕС, вказує на необхідність допомоги постраждалим та підтримки ООН у відновленні регіонів. Також у документі висловлюється стурбованість через пошкодження конфайнменту над енергоблоком ЧАЕС внаслідок атаки російського дрона. Генасамблея закликає країни і міжнародних партнерів активізувати співпрацю для подолання наслідків катастрофи. Також у резолюції йдеться про використання української транслітерації слова “Chornobyl” замість “Chernobyl” у англійській мові. Заплановано спеціальне засідання на 24 квітня 2026 року до 40-річчя трагедії на ЧАЕС. Також розповіли, що ремонт захисної оболонки ЧАЕС мають завершити до кінця 2026 року. Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що пошкоджений конфайнмент втратив ключові функції безпеки.
-
Атака на Москву: в аеропортах РФ затримуються 50 літаків
У ніч на четвер, 11 грудня, столицю Росії атакували невідомі безпілотні літальні апарати. У зв’язку з цим в аеропорту Шереметьєво ввели тимчасові обмеження на рух літаків. Такі самі обмеження були введені в аеропортах Внуково та Домодєдово. Мер Москви повідомив, що протиповітряна оборона знищила десяток дронів, які намагалися прорватися до міста. Вибухи також були чутні в Московській області. На щастя, інформації про постраждалих чи руйнування поки немає. Українські канали оприлюднили відео атаки на Московщину. Також з’явилися повідомлення про вибухи в містах Орел, Тула та Олексин. Аеропорти Шереметьєво, Внуково та Домодєдово затримують понад 50 рейсів. Жителі різних міст повідомляють про слухи вибухів та дивний шум в небі.
-
У жорстких тонах: Трамп охарактеризував розмову з європейськими лідерами
Президент США Дональд Трамп провів розмову з лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії, під час якої обговорювалися питання щодо перемовин про припинення військових дій в Україні. Трамп назвав цю розмову непростою, але підкреслив, що ці лідери є його друзями. Він зазначив, що обговорення теми України було напруженим, але він очікує на відповіді від співрозмовників перед прийняттям подальших рішень. Трамп також висловив упевненість, що ситуацію вдасться вирішити, хоча під час діалогу виникли невеликі суперечки.
-
Літак Зеленського і дрони: премʼєр Ірландії оцінив загрозу
Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив у парламенті, що інцидент із дронами біля Дубліна, які з’явилися після прибуття українського президента Зеленського, не був загрозою для його літака. Він наголосив на важливості розгляду цього випадку як можливого елементу гібридної кампанії, ініційованої Росією. Мартін також заявив про плани Ірландії інвестувати в системи захисту від дронів через зростаючу загрозу для безпеки країни. Невідомі дрони були помічені під час посадки Зеленського в аеропорту, а також зафіксовано їхнє спостереження за військовим кораблем Ірландії. Правоохоронні органи розпочали розслідування щодо появи дронів у ніч прибуття президента України.
-
В ЄЦБ підтримали ідею ЄС щодо безстрокового замороження активів РФ
Президент Європейського центрального банку Крістін Лагард відзначила, що пропозиція Європейського Союзу про безстрокове замороження активів російського режиму є найбільш відповідною до міжнародного права. ЄС розглядає використання цих активів для підтримки України, але міжнародне право забороняє конфіскацію суверенних активів іншої країни. Тому ЄС шукає інші варіанти, такі як безстрокове замороження активів. Лагард закликає продовжувати підтримку та захист України, дотримуючись принципів міжнародного права. Нова схема може допомогти запобігти фінансовим проблемам України, але є складною і не ідеальною.