У США вилучили супертанкер з вантажем венесуельської нафти, який перебував під санкціями. Це сталося вперше з моменту введення санкцій у 2019 році. Після цього події власники та оператори суден почали переглядати свої плани щодо роботи у водах Венесуели. Венесуельська сторона вважає вилучення “міжнародним піратством”. Танкер, який було вилучено, належить до “тіньового флоту” – суден, що перевозять санкційну нафту. Глобальний “тіньовий флот” складається з більше ніж 1400 танкерів, з яких більше половини перебувають під санкціями. Такі судна часто перевозять нафту з Росії, Ірану та Венесуели до країн Азії, ховаючи свою справжню діяльність.
Категорія: Новини світу
-
Літак Пашиняна не зміг сісти у Москві через атаку дронів
Літак прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна не може приземлитися у Москві через закритий повітряний простір внаслідок атаки безпілотних літальних апаратів. Літак кружляв над Тверською областю РФ, але не отримав дозволу на посадку, тому був направлений на запасний аеродром у Пулково. Прем’єр-міністр прибув до Росії після візиту до Німеччини і мав намір взяти участь у засіданні міжурядової ради ЄАЕС у Москві. Закриття повітряного простору пов’язане з нічною атакою українських безпілотників, через яку було затримано понад 170 рейсів у московських аеропортах.
-
Китай вперше запустив “авіаносець дронів” – ЗМІ
У Китаї успішно випробували найбільший у світі дрон-авіаносець під назвою Цзютянь, який може запускати рої дронів. Цей літальний апарат вперше був використаний у провінції Шеньсі. Він може перевозити до шести тонн ваги та оснащений ракетами, бомбами та безпілотниками-камікадзе. Також він може перевозити понад 100 малих дронів для атаки на ворожі цілі. Розробка цього дрону ведеться китайським підприємством у співпраці з Guangzhou Haige Communications. Перед включенням до складу китайської армії, апарат пройде додаткові випробування. Також в Китаї розроблено можливість друкувати двигуни для дронів на 3D-принтері.
-
В Ізраїлі відреагували на чутки про “замах” на Міндіча
Посол України в Ізраїлі заявив, що правоохоронним органам Ізраїлю не надходило жодних звернень щодо невдалих замахів на Тимура Міндіча, фігуранта справи Національного антикорупційного бюро. Ізраїльська поліція також спростувала заяви олігарха Ігоря Коломойського про замах на Міндіча. Вони заявили, що не мають інформації про такий інцидент. Коломойський стверджував, що на Міндіча намагалися скоїти замах, але цю історію не підтверджено. Нагадаю, що Міндіча звинувачують у керуванні корупційною схемою в “Енергоатомі”, де від фірм-підрядників вимагали відкати. НАБУ стверджує, що саме Міндіч керував цією схемою, впливаючи на владні структури для вирішення питань у своїх інтересах. Міндіч виїхав з України за кілька годин до обшуків, які проводило НАБУ.
-
ЗМІ: СБУ вперше уразила нафтову платформу в Каспії
Українські безпілотні літальні апарати СБУ атакували нафтовидобувну платформу у Каспійському морі, яка належить російській компанії Лукойл-Нижневолжскнефть. Це став першим випадком, коли Україна вдарила по об’єкту РФ, пов’язаному з видобутком нафти в цьому регіоні. Атака призвела до зупинки видобутку нафти й газу з більше ніж 20 свердловин, обслуговуваних платформою. Це ще одна спецоперація СБУ проти російського нафтогазового сектору, яка має на меті нагадати Росії, що всі її підприємства, що працюють на війну, можуть бути атаковані. Родовище нафти і газу ім. Філановського вважається одним з найбільших у РФ та в російському секторі Каспію, з великими запасами нафти та газу. Попередньо також було атаковано нафтовий танкер РФ у Чорному морі за допомогою морських дронів СБУ.
-
ЄС розглядає варіант “ізоляції” Бельгії через “репараційну позику” – ЗМІ
Євросоюз розглядає новий підхід до Бельгії, яка відмовляється від ідеї виплати Україні “репараційної позики” із російських активів, які знаходяться в її країні. Бельгійський прем’єр Барт де Вевер тривалий час виступав проти цього плану і зараз просить додаткові заходи безпеки та грошовий резерв від Євросоюзу. Європейські посадовці розробляють стратегії, щоб переконати Бельгію підтримати ідею виплати репараційного кредиту Україні. Якщо Бельгія продовжить блокувати план, її можуть ізолювати від прийняття рішень у ЄС. Європейські дипломати розглядають різні варіанти вирішення ситуації, але поки що вони не розглядають серйозно варіант ухвалення рішення без підтримки Бельгії. Наступний саміт Європейської Ради, запланований на 18 грудня, може стати вирішальним для ухвалення спільного рішення стосовно використання російських активів для підтримки України.
-
В Росії заявили про наймасовішу атаку дронів
Російське Міністерство оборони повідомило про масштабну атаку безпілотників на територію Росії. Зазначається, що вони збили 287 дронів, але кількість тих, які дійшли до цілей, не уточнюється. Атака стосувалася 11 регіонів, зокрема, над Брянською областю було збито 118 дронів. Російське Міноборони також повідомляє про перехоплення та знищення українських безпілотних літальних апаратів літакового типу за допомогою засобів протиповітряної оборони.
-
Трамп пригрозив президенту Колумбії війною
Президент США Дональд Трамп загрожує війною президенту Колумбії Густаво Петро через наркотрафік. Трамп заявив, що, як із Венесуелою, так і з Колумбією можуть бути проблеми, якщо останній не припинить виробництво наркотиків. США вже провели удари по суднах, які, ймовірно, перевозили наркотики, і планують посилити військову присутність у регіоні. Трамп також погрожує розширити військові операції на територію Мексики.
-
РФ підтвердила атаку на завод у Великому Новгороді
У ніч перед 11 грудня безпілотники здійснили атаку на російське місто Великий Новгород. Внаслідок удару дронами по хімічному заводу Акрон сталася пожежа. Губернатор Новгородської області Олександр Дронов підтвердив факт атаки. Жителі міста почули вибухи та бачили політ дронів, а в соцмережах з’явилися відео з сильною пожежею на території заводу. Підприємство Акрон виробляє мінеральні добрива і є важливим для російської економіки і військово-промислового комплексу через свою продукцію, яка використовується для виробництва вибухівок для російської армії. Представники російського уряду не надали коментарів щодо наслідків атаки на завод.
-
ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США
Україна та інші сторони обговорюють скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту, проведення виборів в Україні, гарантії безпеки від США та членство в ЄС до 2027 року. План також передбачає обмеження чисельності української армії та визнання окупованих територій. Проте деякі пункти, зокрема визнання окупованих територій, викликають занепокоєння в Києві та серед європейських партнерів. На переговорах є певні затримки, оскільки Росія не виявляє готовності до мирного врегулювання, що поглиблює напругу. Також розглядається можливість “корейського сценарію” для вирішення конфлікту на окупованих територіях.