Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Про це повідомляє Onet у понеділок, 25 серпня.
Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
За його словами, попередній документ не врахував корекцій, довкола яких точилася публічна дискусія.
“Я переконаний, що право на отримання 800+ повинно належати тільки тим українцям, які беруть на себе обов’язок працювати в Польщі”, – наголосив Навроцький.
Навроцький також акцентував, що Польща залишається солідарною з Україною, втім, після 3,5 років війни потрібно враховувати зміну фінансової та суспільної ситуації в країні, а також дотримуватися соціальної справедливості як для польських громадян, так і для гостей з України.
Раніше повідомляли, що уряд Німеччини планує запровадити більш суворі правила отримання соціальної допомоги безробітними, яку отримують, зокрема і біженці з України.
Також стало відомо, що у Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців.
Українцям у серпні припинять виплати від ООН
Категорія: Новини світу
-
Навроцький заблокував виплати непрацюючим українцям
-
ЄС може бути кращою гарантією безпеки для України, ніж НАТО
Членство України в ЄС може забезпечити країні кращий захист, ніж НАТО завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС. Водночас вступ України до ЄС може зайняти багато років через спротив Угорщини. ЄС може дати більше гарантій У Bloombergвважають, що ЄС може бутигарною гарантією безпеки для України. Крім економічних переваг членство в ЄС має і безпекову вигоду, оскільки ця організація передбачає і взаємну оборону. Зокрема, членство України в ЄС може забезпечити захист завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС.
Видання написало, що хоч членство в ЄС не є оперативним варіантом, проте потенційно це може забезпечити Україні безпеку від російської агресії.
Bloombergнавіть припускає, що це кращий варіант, ніж членство у НАТО, оскільки його статут зобов’язує своїх членів вжити для допомоги союзнику тих дій, які “вважають необхідними”. Угода ж про ЄС зобов’язує членів задіяти “усі можливі засоби”. “Пункт про взаємну оборону, викладений у статті 42.7 Договору про ЄС, детально визначає, що якщо держава-член стає жертвою збройної агресії, інші країни ЄС зобов’язані допомагати їй усіма можливими засобами”, – ідеться у статті. Водночас пункт про взаємну оборону ЄС досі ніколи не був перевірений в умовах військового нападу з боку іншої держави.
Втім, відомо, що у 2015 р. Франція його використала після терористичних атак у Парижі.
Тож членство України в ЄС могло б стати важливим елементом повоєнних гарантій для Києва, оскільки хоч це й економічний блок, проте він має більш суворі формальні зобов’язання в обороні, ніж НАТО. Вступ до ЄС може зайняти багато років Водночас вступ до ЄС може тривати ще не один рік. Не в останню чергу через спротив друзів Росії всередині ЄС, серед яких, зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно Орбан прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Зараз ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2025 р. або 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Кажуть, що Орбан не змінив думку, щодо цього питання навіть після того, як йому на прохання європейських лідерів зателефонував президент США Дональд Трамп. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС.
На жаль про те, що вступ України до ЄС може бути не швидким каже й канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема, він заявив, що Україна навряд чи стане членом ЄС до 2034 р. За словами Мерца, малоймовірно те, що приєднання України до ЄС відбудеться в момент, який вплине на середньострокові фінансові плани блоку, розраховані до 2034 р. “Для нас абсолютним пріоритетом є, перш за все, зробити все можливе, щоб покласти край цій війні. Тоді ми поговоримо про відновлення України… Але на це піде кілька років… Ймовірно, це навіть не вплине на поточні середньострокові фінансові перспективи ЄС”, -сказав канцлер Німеччини. Орбан лише камінь спотикання Українська влада вважає, що Орбан – це лише затримка на шляху до ЄС, а не перешкода. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2025 р.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені. Нещодавно Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, у вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС.
За словами Качки, ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне. Як обійти перешкоду? Процес вступу до ЄС вимагає одноголосного схвалення від усіх 27 країн-членів на кількох ключових етапах, що надає Угорщині право вето. Наразі не існує простого механізму для його обходу. Водночас попри відсутність прямого способу обійти вето, існують потенційні стратегії, які можуть бути використані. По-перше, мова йде про дипломатичні переговори. Це найбільш очевидний шлях. Інші країни-члени ЄС та міжнародні партнери можуть чинити тиск на Угорщину, щоб переконати її змінити свою позицію.
По-друге, можливий політичний тиск: ЄС може розглядати можливість активувати статтю 7 Договору про ЄС. Це процедура, яка застосовується до країн-членів, що порушують фундаментальні цінності ЄС. Вона може призвести до призупинення їхніх прав на голосування. Однак для цього також потрібна одностайність (за винятком країни, що розглядається), що робить цей варіант важким для реалізації хоча б тому, що в Орбана є політичний друг у вигляді прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
По-третє, реформи голосування: деякі країни, такі як Німеччина, пропонують реформувати правила голосування в ЄС, щоб дозволити приймати рішення кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Однак зміна цього правила потребує одностайного схвалення всіх країн-членів, що створює замкнене коло.
Тож поки що позиція Угорщини, як і її прем’єр-міністра, залишається незмінною.
Вікторія Хаджирадєва -
Китай відповів щодо миротворців в Україні
Представник МЗС КНР Го Цзякунь спростував інформацію ЗМІ про нібито готовність Китаю до участі в можливому міжнародному миротворчому контингенті в Україні. Про це повідомила газета Global Times у понеділок, 25 серпня.
“У відповідь на прохання прокоментувати повідомлення німецької газети Die Welt про те, що дипломатичні представники ЄС повідомляли про висловлення КНР готовності брати участь у можливих “міжнародних миротворчих силах” в Україні, речник МЗС КНР Го Цзякунь сказав у понеділок, що такі повідомлення не відповідають дійсності, а позиція Китаю щодо “української кризи” послідовна та прозора”, – йдеться в повідомленні.
Раніше видання Die Welt із посиланням на джерела в ЄС писало про готовність Китаю взяти участь у розгортанні миротворчих сил в Україні, “якщо миротворчі сили будуть розгорнуті на основі мандата ООН”. Така позиція Пекіна викликала неоднозначну реакцію в Брюсселі. -
ГУР назвало росіян, що готують викрадених українських дітей для армії РФ
Сімох росіян на окупованих територіях викрили на незаконному оформленні опіки над дітьми російськими сім’ями та проведенням так званого військово-патріотичного “виховання”. Про це повідомляється на порталі War&Sanctions Головного управління розвідки МО України.
Кремль має надію через кілька років зробити з цих дітей готовий мобілізаційний ресурс для майбутніх воєн.
Мова про таких воєнних злочинців:
1. Головін Владислав Миколайович. Учасник війни проти України. 12 травня 2025 року в тимчасово окупованому Луганську Головін разом із Леонідом Пасічником, який на той час обіймав посаду так званого голови “ЛНР”, підписав договір про співпрацю Юнармії з окупаційною владою регіону.
2. Зимова Юлія Костянтинівна – керівник департаменту пріоритетних проектів та стратегічних ініціатив Загальноросійський громадський рух Народний фронт за Росію. Є керівником і бухгалтером проєкту Ванечка, який сприяє влаштуванню дітей-сиріт з ТОТ України в російські сім’ї.
3. Швець Максим Миколайович. Засновник організації Сила Донбасу, що реалізує політику індоктринації та мілітаризації молоді на тимчасово окупованій території Донецької області України шляхом проведення спортивних заходів та тренувань із бойових мистецтв.
4. Бусаргін Роман Вікторович – губернатор Саратовської області. На своїй посаді сприяє примусовій інтеграції українських дітей до російського суспільства.
5. Луговський Іван Костянтинович – спортивний директор клубу Спартак та віце-президент так званої “Федерації бойового самбо ДНР”. Він реалізує політику індоктринації та мілітаризації молоді на тимчасово окупованій території Донецької області України.
6. Ємельянова Лідія Миколаївна – керівник так званого “Управління опіки та піклування адміністрації міського округу Торез”. Сприяла депортації українських дітей до РФ. Її підписи стоять на більшості документів, що визначають подальшу долю та українських дітей.
7. Панченко Дмитро Геннадійович – почесний президент спортивного клубу Сила Донбасу, та віце-президент так званої “Регіональної Федерації дзюдо ДНР”. Він реалізує політику індоктринації та мілітаризації молоді на ТОТ Донецької області України. Панченко, як власник Донецького клубу Спартак, надає місце для проведення “військового-патріотичних” заходів Силі Донбасу, наприклад спортивні заходи присвячені пам’яті ліквідованих російських окупантів.
Як ми вже писали раніше, Україні вдалося врятувати ще 12 дітей, які роками жили під російською окупацією.
Росія передала Україні не всі дані про викрадених дітей – ОП -
Помер зірка серіалу Клан Сопрано
Американський актор Джеррі Адлер, відомий за серіалами Клан Сопрано, Гарна дружина (The Good Wife) та приквелі останнього Гарна боротьба (The Good Fight), помер на 96-му році життя. Про це написав його друг Френк Дж. Райлі в соцмережі X та опублікував там їхні спільні фото.
“Великий актор, мій друг. Ви знаєте його за однією з його культових ролей у “Клан Сопрано”, а також за безліччю інших ролей. Непогано для людини, яка почала зніматися тільки у 65 років”, – зазначив
Родина актора також повідомила про його смерть у некролозі.
“Джеррі Адлер помер 23 серпня 2025 року у віці 96 років. Джері народився 4 лютого 1929 року та жив у Нью-Йорку”, – йдеться в публікації.
Згодом представник Адлера повідомив виданню Page Six, що актор “мирно вмер уві сні у Нью-Йорку”.
Джеррі Адлер мав також епізодичні ролі в таких відомих серіалах, як Квантовий стрибок, Закон і порядок, Західне крило, C.S.I.: Місце злочину Майямі.The great actor, my friend Jerry Adler died today at the age of 96. You know him from one of his iconic roles had from many of his guest appearances. Not bad for a guy who didn’t start acting until he was 65. Check out his IMDb page. https://t.co/BeOLeEliOb pic.twitter.com/fnbB8soWy4— Frank J. Reilly 🌻 (@FrankJReilly1) August 23, 2025
-
ЗМІ: РФ планує оновити ядерну програму через Захід
Російська Федерація заявила про намір модернізувати свою ядерну програму, аргументуючи це “колосальними загрозами” з боку Заходу. Про це у неділю, 24 серпня, повідомило Fox News.
За даними видання, генеральний директор корпорації Росатом Олексій Ліхачов назвав поточну геополітичну ситуацію часом критичних викликів для існування РФ. На його думку, забезпечити суверенітет країни може лише надійний “ядерний щит”, який водночас є символом наступальної сили. Проте він не уточнив, які саме зміни планується внести до програми.
Ця заява пролунала невдовзі після зустрічі президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним.
Як відомо, у травні Трамп оголосив про намір створити систему протиракетної оборони “Золотий купол”, взявши за зразок ізраїльську технологію “Залізний купол”. Очікувана вартість проекту становить близько 175 мільярдів доларів.
Хоча експерти вже неодноразово привертали увагу до наростаючої ескалації ядерного потенціалу Китаю, Росія та США залишаються найбільшими власниками ядерного арсеналу у світі. За даними Асоціації контролю над озброєннями, Москва має, приблизно, 4400 ядерних боєголовок, з яких понад 1500 стратегічно розгорнуті. США, у свою чергу, мають понад 3700 боєголовок, з яких активними є близько 1400.
Окрім цього, у 2023 році Росія офіційно вийшла з останнього двостороннього договору зі США щодо обмеження ядерного озброєння. Договір мав діяти до лютого 2026 року, проте, на думку Путіна, відмова від нього була виправданою, адже США розробляють нові види ядерних озброєнь.
Раніше повідомлялося, що американська розвідка у жовтні 2022 року перехопила розмову російського генерала Сергія Суровікіна, де він розглядав можливість застосування ядерної зброї, щоб зупинити просування ЗСУ через Дніпро.
Також стало відомо, що у Росії почали будувати мобільні сховища для захисту від ядерного удару. -
Удари по “Дружбі” шкодять Україні – МЗС Словаччини
Занепокоєння щодо атак Збройних сил України на нафтопровід Дружба, яким російська нафта транспортується до Словаччини, висловив міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Він зазначив, що такі дії не лише суперечать інтересам його країни, але й можуть спричинити дефіцит дизельного палива в самій Україні. Про це Бланар заявив в ефірі програми Politika 24 на телеканалі JOJ.
За його словами, словацький нафтопереробний завод Slovnaft постачає бензин та дизель Україні, і в Києві мають на це зважати.
“На частку Slovnaft припадає 10% щомісячного споживання дизеля в Україні. Цю інформацію мій український колега (Андрій Сибіга, – ред.) взяв до уваги і сказав, що буде її далі комунікувати”, – заявив Бланар.
Глава словацької дипломатії також планує провести додаткові переговори з українським віцепрем’єром з питань європейської інтеграції, наголосивши на важливості збереження енергетичної інфраструктури для обох сторін. Він підкреслив, що, попри складну ситуацію для України, атаки на інфраструктуру можуть завдати шкоди її власним інтересам, створивши ризик нестачі палива всередині країни.
Бланар нагадав, що ще в січні Європейський Союз закликав усі сторони конфлікту дотримуватися принципу недоторканності енергетичних об’єктів. У цьому контексті Словаччина разом з Угорщиною вже зверталися до європейської дипломатії з відкритим листом, вимагаючи забезпечення безпеки енергопостачання.
Нагадаємо: в Європейській комісії заявили, що уважно слідкують за тимчасовим припиненням постачання нафти по трубопроводу Дружба до Словаччини та Угорщини після ударів ЗСУ по нафтоперекачувальній станції Унєча і не вбачають у припиненні постачання російської нафти енергетичної небезпеки для ЄС.
Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Туреччина оздобила вежу і міст у синьо-жовті барви
Символ столиці Туреччини, вежа Атакулє, а також міст Султана Мехмета Фатіха в Стамбулі були оздоблені синім і жовтим освітленням, що символізує дружбу та підтримку між двома країнами. Про подію у понеділок, 25 серпня, поінформував кореспондент Укрінформу.
Цей момент відзначили представники української громади, які зібралися біля вежі, підкресливши його емоційне значення. Вони зазначили, що така підсвітка створює відчуття єдності, ніби Україна присутня навіть тут, у Туреччині. У важкі часи символічний “сигнал” підтримки від Туреччини набуває особливої ваги та зміцнює зв’язки між країнами, зазначає видання.
У церемонії взяли участь українські дипломати, члени громади та місцеві мешканці, які підтримують Україну. Тим часом у Стамбулі міст Султана Мехмета Фатіха також був оздоблений кольорами українського прапора, привертаючи увагу до важливої дати.
Окрім того, в Анкарі з нагоди Дня Незалежності України відбулися благодійний ярмарок та аукціон у рамках глобальної ініціативи підтримки України United 24, – підкреслює ЗМІ.
Раніше повідомлялося, що Туреччина готова щонайменше приєднатися до післявоєнного розмінування Чорного моря, але Анкара також розглядає відправку військових до України в межах гарантій безпеки. Про це заявив посол України в Туреччині Наріман Джелял.
Нагадаємо, торік Туреччина ратифікувала угоду про ЗВТ з Україною. Угода передбачає скасування Туреччиною ввізного мита для близько 93,4% промислових товарів та 7,6% сільськогосподарських товарів.
-
Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.
За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.
Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.
Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України
-
Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами
Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про зустріч із представником офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що пройшла в Білорусі. Про це вона у неділю, 24 серпня, повідомила на своєму Telegram-каналі.
Згідно з повідомленням Москалькової, переговори відбувалися за підтримки білоруської сторони. Розмову було присвячено темам, пов’язаним із возз’єднанням сімей, умовами відвідування військовополонених, передачею посилок та обміном листів між родичами.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
Раніше, 14 серпня Україна і Росія провели 67-й обмін полоненими. Додому повернулися 84 українці – 33 військових та 51 цивільний.
Також Володимир Зеленський розповів, що триває робота над списками щодо обміну 1200 військовополоненими.