Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
“Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів.
Категорія: Новини світу
-
Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини
-
США розглядають виведення військ з Південної Кореї – ЗМІ
Білий дім розглядає можливість виведення кількох тисяч американських військовослужбовців із Південної Кореї та їхнє подальше розміщення в інших частинах Індо-Тихоокеанського регіону, зокрема на Гуамі. Про це у четвер, 22 травня, повідомило видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела.
Зазначається, що один із варіантів, який нині опрацьовується Пентагоном, передбачає виведення приблизно 4 500 військовослужбовців зі складу 28 500-го контингенту ЗС США в Кореї та передислокацію їх до інших пунктів Індо-Тихоокеанського регіону, зокрема на Гуам, повідомили чиновники та інші поінформовані особи.
Це питання готується до розгляду президентом Дональдом Трампом у межах неформального перегляду політики щодо Північної Кореї. Водночас рішення ще не ухвалене й перебуває серед низки варіантів, які обговорюють високопосадовці. -
Сенат США готовий голосувати за санкції проти РФ
У Сенаті США заявили, що налаштовані ухвалити закон просанкції щодо РФ, якщо господар Кремля Володимир Путін не зробить серйозної пропозиції щодо негайного припинення вогню”. Про це заявив лідер республіканської більшості в Сенаті США Джон Тун, пише у четвер, 22 травня, видання Axios.
“Якщо Росія не бажає займатися серйозною дипломатією, Сенат співпрацюватиме з адміністрацією Трампа, щоб розглянути додаткові санкції, щоб змусити Путіна розпочати переговори”, – заявив Тун.
Тим часом сенаторка від демократів Джин Шахін заявила, що законопроєкт про санкції можуть ухвалити вже наступного тижня.
“Нам потрібно чітко дати Володимиру Путіну зрозуміти, що ми збираємося посилити тиск на Росію, щоб вона сіла за стіл переговорів для вирішення війни в Україні”, – наголосила Шахін.
Крім того деякі сенатори-республіканці закликають до більш негайних дій проти Путіна. Зокрема, Тодд Янг вважає, що санкції необхідні, оскільки “Путін місяцями нас обдурює”. -
У РФ дрони атакували хімзавод – соцмережі
Безпілотники у ніч проти п’ятниці, 23 травня, атакували завод Енергія у місті Єлець Липецької області РФ. Підприємство спеціалізується на виробництві хімічних джерел струму. Там спалахнула пожежа. Відео з влучаннями опублікувала низка Telegram-каналів.
Так, канал Baza пше, що місцеві жителі чули понад десяток вибухів.
Губернатор Липецької області Артамонов повідомив, що наліт дронів триває, у місті вимикають інтернет “для захисту від БПЛА”.
Тим часом канал Exilenova+ публікує численні відео прильотів і їх наслідків.
Зазначається, що основний напрям діяльності підприємства – розробка та виробництво автономних джерел живлення для побутової, загальнопромислової та спеціальної техніки: авіації, цивільного річкового та морського флотів, для радіотехніки, побутових електронних та електричних приладів. -
У мін’юсті Німеччини розглянуть можливість заборони партії AfD
Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
“До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
“Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії. -
У мінюсті Німеччині розглянуть можливість заборони партії AfD
Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
“До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
“Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії. -
На Курщині кажуть про приліт по скупченню техніки
У місті Льгов Курської області РФ увечері у четвер, 22 травня, прогриміли вибухи. Місцева влада заявляє про удар з Himars. У місцевих Telegram-каналах пишуть, що ціллю стало скупчення військової техніки.
Зокрема канал Пепел пише, що ЗСУ вдарили ракетами по скупченню військової техніки і особового складу в районе АЗС Роснефть на виїзді зі Льгова.
“По скупченню техніки та особового складу було завдано три удари з інтервалом 5-7 хвилин. Точна кількість загиблих і постраждалих російських військовослужбовців наразі невідома. Місце удару оточено військовими та оперативними службами”, – йдеться у повідомленні.
РосЗМІ пишуть, що удар був з РСЗВ Himars. Місцевий губернатор Олександр Хінштейн заявляє про 16 постраждалих. -
Туск звинуватив кандидата у президенти у держзраді
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив у державній зраді кандидата від Право і справедливість Кароля Навроцького через його слова про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО. Про це він у четвер, 22 травня заявив у ефірі TVN24.
Таким чином Туск прокоментував розмову Навроцького з лідером Конфедерації Славоміром Ментценом, у якій кандидат від PiS підписав список з восьми політичних декларацій. Одна з них – відмова від підтримки вступу України до НАТО.
“Це один з найбільших скандалів виборчої кампанії”, – заявив Туск.
Він нагадав, що навіть попри політичну конфронтацію між ним та покійним президентом Лехом Качинським, в питанні підтримки України та її членства в НАТО існував повний консенсус.
“Як ви пам’ятаєте, було небагато питань, щодо яких вдалося досягти повного консенсусу, повної солідарності між покійним президентом Лехом Качинським і мною, коли я був прем’єром. Це радше був конфлікт і політична конфронтація. Але в питанні України, її суверенітету, її прозахідного курсу і членства в НАТО – була повна згода”, – нагадав Туск.
Він наголосив, що це питання є фундаментальним з точки зору безпеки Польщі.
“Кандидат у президенти Польщі, який лише для того, щоб сподобатися в одній програмі пану Менцену, заявляє, що Польща ніколи не погодиться на вступ України до НАТО – для цього немає кращого терміна, ніж державна зрада”, – сказав Туск.
Водночас Туск підкреслив, що Польща не відправлятиме своїх солдатів в Україну: “Ніхто цього від нас не вимагає. Це питання було вирішено швидко й однозначно – навіть президент Зеленський не мав жодних сумнівів”.
За словами Туска, позиція Навроцького підірвала одну з найважливіших позитивних ініціатив попереднього керівництва країни й ставить під загрозу стратегічні інтереси Польщі. -
Вбивство Портнова: суд в Іспанії засекретив розслідування – ЗМІ
В Іспанії суддя, яка веде справу про вбивство колишнього радника експрезидента Януковича Андрія Портнова, вирішила засекретити розслідування. Про це у четвер, 22 травня, повідомляє EFE із посиланням на джерела у Вищому суді справедливості Мадрида.
Зазначається що на місці злочину слідчі виявили дев’ять гільз, однак точну кількість кульових поранень, яких зазнав Портнов, поки не встановлено.
Журналісти зазначають, що така кількість пострілів може свідчити про те, що нападник діяв цілеспрямовано й хотів переконатися, що жертва не виживе. Також припускають, що було використано майже весь магазин із набоями.
Поліція розглядає версію, що злочин вчинили троє осіб: один стріляв, а двоє інших допомогли йому втекти через шкільну територію до лісистої зони, яка з’єднує Мадрид із містом Посуело-де-Аларкон.
Напередодні ЗМІ повідомили, що в Мадриді вбили Андрія Портнова, після того, як він привів дітей до престижної школи. Нападники здійснили п’ять пострілів, щонайменше три з яких потрапили йому в голову та в спину.
Вбивство Портнова. Чим був відомий політик -
У РФ знову закривають аеропорти через загрозу БПЛА
У ніч проти п’ятниці, 23 травня, поблизу Москви запровадили обмеження у трьох аеропортах – Внуково, Домодєдово та Жуковський. Про це із посиланням на Росавіацію повідомляють російські ЗМІ.
Тим часом місцеві Telegram-канали пишуть про атаку безпілотників на аеродром Сєвєрний в Іванові. Там ППО начебто знищила кілька БПЛА.