Лісова пожежа площею 3,2 га виникла коло палацу Володимира Путіна в Геленджику після атаки дронів. Про це повідомляє російське видання Агентство на своєму Telegram-каналі.
В оперативному штабі Краснодарського краю заявили, що після “падіння уламків” одного дрона в лісі виникло три осередки пожежі.
На місце події скерували гелікоптер МНС, проте його роботі завадив вітер, тому площа пожежі збільшилась до 3,2 га.
В МНС також розповіли, що лісова пожежа заблокувала 23 людини поряд з узбережжям. Для порятунку людей, за даними відомства, відправлено катер. За словами голови Геленджика Олексія Богодістова, було евакуйовано базу відпочинку.
Загоряння відбулось під селом Криниця, що лежить за 30 км по прямій від центру Геленджика. Між Геленджиком і Криницею (приблизно за 10 км на схід від села) розташований палац Володимира Путіна на мисі Ідокопас.
Раніше у соцмережах оприлюднили відео і фото пожеж на Афіпському і Куйбишевському НПЗ. Місцева влада визнала факт атаки дронів. А російське міноборони заявило, що протягом ночі засоби ППО нібито перехопили і знищили 102 українських БпЛА.
В Росії уражено два НПЗ – Генштаб
Категорія: Новини світу
-
Дрони підпалили ліс під палацом Путіна – ЗМІ
-
Перший танкер із газом Арктик СПГ 2 зайшов у китайський порт
Перший танкер із газом російського проєкту Арктик СПГ 2, що перебуває під санкціями США, зайшов у китайський порт. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 28 серпня.
Судно Arctic Mulan на початку червня завантажило партію зрідженого газу у плавучому сховищі біля Камчатки, куди паливо раніше доставили танкери з Арктик СПГ 2. Вже у четвер воно прибуло до термінала в місті Бейхай на півдні Китаю.
За даними агентства, у серпні видобуток газу на заводі Арктик СПГ 2 зріс і сягав понад 25 млн кубометрів на добу.
Санкції проти Арктик СПГ 2 США запровадили восени 2023 року. Через них Новатек не зміг вийти на експорт: покупці відмовлялися навіть попри 40% знижки. У 2024 році компанія завершила монтаж другої виробничої лінії, втім, зведення третьої відтермінувала.
Минулого року з заводу було відправлено вісім партій газу до плавучих сховищ у Росії, цього року – ще п’ять. Однак підтверджень, що вони знайшли покупців, немає.
Раніше повідомляли, що до експортного терміналу Утренний російського заводу Arctic LNG 2 в Арктиці прибув четвертий газовоз, який перебуває під санкціями США. -
ЄС не введе серйозних обмежень на енергоносії з РФ
Новий пакет санкцій ЄС проти Росії буде без серйозних обмежень на енергоносії з країни-агресора, а Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти через мита США. Чому так важко злізти з російської “газової голки”? ЄС істотно не обмежить продаж енергоносіїв РФ 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України. Про це стало відомо виданню Politico від європейських дипломатів. “Взявши на себе зобов’язання поступово відмовитися від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску”,- пише видання. За словами чотирьох європейських дипломатів, які на умовах анонімності розповіли про закриті переговори, новий раунд санкцій, як очікується, не включатиме нових серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв.
19 пакет має бути оприлюднений наступного місяця і буде спрямований проти суден “тіньового флоту” РФ та компаній, які допомагають Росії обходити чинні правила
Проте найболючіші наслідки для Москви настануть, якщо будуть введені вторинні санкції проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Але реальний вплив цих санкцій буде відчутний саме з боку США. Чому ЄС не відмовляєтьсяповністю від енергоносіїв РФ В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоді б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять. “ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM. На жаль, ЄС має історичну залежність від енергоносіїв з РФ та відповідну інфраструктуру. Протягом десятиліть Росія була найбільшим постачальником газу, нафти та вугілля для ЄС. Ця залежність була обумовлена економічною вигодою та розгалуженою мережею трубопроводів, що з’єднують Росію з європейськими країнами. Швидко замінити таку інфраструктуру та знайти альтернативні джерела постачання в таких обсягах практично неможливо.
Водночас не всі країни ЄС однаково залежать від російських енергоносіїв. Деякі країни, особливо в Східній та Центральній Європі (наприклад, Словаччина), є вкрай залежними від російського газу через історичні контракти та відсутність доступу до інших джерел. Повна відмова для них могла б спричинити колапс їхньої економіки та соціальну кризу.
Відмова від російських енергоносіїв, особливо в умовах обмеженості альтернативних джерел, призведе до різкого зростання цін на енергію. Це, своєю чергою, викличе інфляцію, що боляче вдарить по кишенях європейських громадян та зробить європейську промисловість менш конкурентоспроможною. Уряди ЄС змушені балансувати між підтримкою України та забезпеченням економічної стабільності у своїх країнах.
Навіть коли ЄС запроваджує санкції, Росія знаходить шляхи їхнього обходу завдяки “тіньовому флоту” танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та перероблюванню російської нафти в Індії та Туреччині, які потім продають готові нафтопродукти до Європи.
Також в середині ЄС існують внутрішні розбіжності. У деяких країнах-членах ЄС є політичні сили, які виступають проти повного ембарго на російські енергоносії, посилаючись на економічні ризики. Ці розбіжності заважають прийняттю єдиного, жорсткого рішення.
Попри вищезазначені труднощі, ЄС не сидить склавши руки. Так, станом на 2024 р. ЄС повністю припинив імпорт російського вугілля, а частка нафти знизилася з 27% до 3%, частка газу – з 45% до 13%. Також європейські країни активно шукають альтернативних постачальників, таких як США (СПГ) та Норвегія.
Крім того, ЄС інвестує у у вітрову та сонячну енергетику, щоб зменшити загальну залежність від викопного палива, в тому числі російського. ЄС розробив план REPowerEU. Вінпередбачає повну енергетичну незалежність від Росії шляхом прискорення енергетичного переходу. Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти Нафтопереробні заводи Індії, які входять до числа найбільших покупців російської нафти, планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, це часткова поступка Вашингтону на тлі тиску і майбутнього підвищення тарифів США. Водночас Індія сигналізує, що не має наміру розривати зв’язки з Москвою.
За даними джерел, державні та приватні переробники, включно з RelianceIndustries, закуповуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на добу з жовтня. Для порівняння, у першій половині року середній обсяг становив 1,8 млн барелів на добу. -
Rheinmetall побудує пороховий завод поблизу України
Німецький концерн Rheinmetall планує побудувати пороховий завод поблизу України, а саме в Румунії. Як повідомило Міністерство економіки цієї країни, завод буде розташований у місті Вікторія. Старт будівництва запланований на 2026 рік, і весь процес триватиме три роки.
Загальний бюджет проекту складає 535 мільйонів євро, а завершення будівництва створить близько 700 нових робочих місць. Рамкову угоду щодо реалізації цього проекту було укладено в Берліні. Її підписав румунський міністр Раду Міруца, а серед присутніх на церемонії були генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Темпи зростання оборонної промисловості в Європі значно пришвидшилися, зокрема через геополітичну ситуацію після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Загалом площі нових оборонних підприємств вже перевищують 7 млн квадратних метрів, що свідчить про масштабне переозброєння регіону.
Крім порохового заводу, німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди. -
ЗСУ атакують дронами логістику і НПЗ у Росії – ЗМІ
На світанку в четвер, 28 серпня, регіони Росії атакували українські безпілотники. Зокрема, на півдні Самари чутно гучні вибухи – попередньо, влучання фіксують у Новокуйбишевський НПЗ. Також атаці безпілотників піддався Афіпский НПЗ у Краснодарскому краї. Про це повідомили російські пабліки.
За словами місцевих, перші звуки були о 3:23, після цього було ще десять гучних вибухів. Жителі додали, що БПЛА летіли низько, через що вікна тремтіли та спрацьовували сигналізації машин. Попередньо вони атакують один із місцевих заводів на околиці міст. Зараз там видно дим та заграву від пожежі.
Раніше в місцевому аеропорту також було введено план “Килим”. Офіційної інформації наразі не було.
У Волгоградській області під масованою атакою транспортно-логістична інфраструктура, повідомила місцева влада і Telegram-канали.
Також попередньо атаковано Афіпский НПЗ у Краснодарскому краї та Новокуйбишевський НПЗ біля Самари.
Раніше повідомлялося, що з середи на четвер, 28 серпня, у тимчасово окупованому Севастополі пролунала серія вибухів. Місцеві жителі жаліються на масовану атаку безпілотників, яких на підльоті до Криму та Севастополя нарахували “від 200 штук”.
-
Попереджав російською: ідентифікували стрільця у школі США
Стрільця, який відкрив вогонь у католицькій школі в США, ідентифікували як 23-річного Робіна Вестмана. За повідомленнями Fox news, опублікованими в четвер, 28 серпня, він вів щоденник російською мовою, у якому описував свої плани щодо стрілянини.
Повідомляється, що нападник вів щоденник із записами російською мовою з численними помилками, де були фрази на кшталт: “убэй сэбя”, “кто я?”, “когда это закончится?”, “помошь мне!” та “я не хочу”. Крім того, у щоденнику містились малюнки, зокрема зображення автора з гвинтівкою та демона в його відображенні.
Записи також розкривають музичні уподобання нападника, частину яких становили російські виконавці – GONE.Fludd, Mosquit та IC3PEAK. Однією з ключових знахідок стала передсмертна записка, де він, ймовірно, вказав роки свого життя (2002–2025) і попередив родичів утриматися від читання його записів.
Безпосередньо перед нападом чоловік опублікував відео зі своєю зброєю, на якій були провокаційні написи. Наприклад, на одній з обойм гвинтівки було написано «for the children» («для дітей»), а на інших – «Kill Trump Now» («Убити Трампа зараз»), «ненависть», «я тэрорист» та «6 Million wasn’t enough» («6 мільйонів було недостатньо») – ймовірна відсилка до Голокосту. Зараз поліція проводить розслідування щодо зв’язку між стрілком і цими відеозаписами.
Нагадаємо, інцидент стався близько дев’ятої ранку під час меси для святкування початку навчального року. Наслідки жахливі – загинуло двоє дітей, ще 17 осіб отримали поранення, з яких 14 діти. Повідомляється, що двоє поранених перебувають у критичному стані. Нападник завершив життя самогубством на місці події.
-
Підрив Північних потоків: Німеччина видала ордери на арешт українців
У Німеччині видали ордери на арешт шістьох осіб, яких підозрюють у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. За даними слідства, всі можливі виконавці операції ідентифіковані, і вони є громадянами України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили німецькі ЗМІ.
Спільне розслідування видань Die Zeit, Suddeutsche Zeitung та телеканалу ARD встановило, що до підготовки вибухів були залучені четверо водолазів, серед яких одна жінка, спеціалістка з вибухівки, а також шкіпер і координатор операції. Координатора вдалося затримати в Італії, і наразі Німеччина домагається його екстрадиції. Йому висунули звинувачення в антиконституційному саботажі, організації вибуху та знищенні будівель, що може призвести до максимального покарання у вигляді 15 років ув’язнення.
Повідомляється, що один із ймовірних учасників операції загинув на фронті, тоді як решта можуть переховуватися в Україні. Одного з підозрюваних спробували затримати в Польщі, але він утік, скориставшись автомобілем українського військового аташе. Водночас Німеччина поки що не направила офіційний запит на екстрадицію інших підозрюваних українській владі.
Згідно з матеріалом, уряд Німеччини прагне зберігати дистанцію від цього розслідування. Журналісти зазначають, що висновки слідства створюють політичне напруження для кабінету Фрідріха Мерца. Однак українська сторона заперечує будь-яку причетність до диверсії.
-
Сіярто анонсував “тест” Дружби і звернувся до Києва
Постачання російської нафти через трубопровід Дружба до Угорщини відновиться завтра, 28 серпня, однак лише в тестовому режимі. Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто у Facebook у середу, 27 серпня.
Як повідомив угорський міністр, пошкодження, спричинені атаками на нафтопровід, є значними, і процес його повного відновлення триватиме ще кілька днів. Сіярто зазначив, що угорська сторона провела консультації із заступником міністра енергетики Росії Павлом Сорокіним. За результатами цих переговорів було знайдено технічне рішення для часткового запуску трубопроводу. Починаючи з завтра, нафту постачатимуть у меншому обсязі.
Сіярто також наголосив, що національні запаси нафти в Угорщині є достатніми, тому використання стратегічного резерву наразі не потрібно.
Разом із тим він висловив невдоволення щодо реакції окремих місцевих політиків та ЗМІ, які, за його словами, виправдовують Україну, яка “цілеспрямовано пошкодила трубопровід”. Глава угорського МЗС розкритикував позицію Єврокомісії, яка стверджує, що ризику для енергобезпеки немає. Він також закликав Україну утриматися від подальших атак на нафтопровід, що забезпечує постачання угорського енергоринку.
“Водночас ми закликаємо Україну надалі не атакувати нафтопровід, що веде до Угорщини, і не ставити під загрозу безпеку енергопостачання нашої країни!” – підкреслив Сіярто.
Нагадаємо, що в ніч на 13 серпня ЗСУ вкотре атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”. Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ.
-
Кадиров “засвітився” у Маріуполі: Андрющенко озвучив мету приїзду
Глава Чечні Рамзан Кадиров приїав до тимчасово окупованого Маріуполя. Метою його поїздки, за словами керівника Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, став незаконний вивіз металу з місцевого металургійного комбінату, на що раніше дав згоду ватажок так званої “ДНР” Денис Пушилін.
Як зазначив Андрющенко, 26 серпня Кадиров разом зі своєю командою відвідав Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. Однак головна причина цього візиту ніяк не пов’язана з бойовим духом окупантів чи економічною підтримкою підприємства. За його словами, йдеться про мародерство – злочинний розпродаж ресурсів регіону. Перед поїздкою до Маріуполя Кадиров та його оточення зустрілися з Пушиліним у Донецьку. Після цієї зустрічі останній підписав указ, що дозволяє транзит металобрухту через території під його контролем.
Цей дозвіл став своєрідною поступкою, яка, за словами Андрющенка, є відповіддю на конфлікт між Пушиліним і оточенням Кадирова. Раніше, у 2024 році, через конфлікт Пушилін заборонив вивіз металу, чим фактично завдав удару по бізнес-інтересах Кадирова. Тепер же дозвіл повернули, що свідчить про досягнення нових домовленостей між сторонами. Як стверджує Андрющенко, Кадиров погодився підтримати Пушиліна в Кремлі в боротьбі проти Сергія Кірієнка – першого заступника керівника адміністрації президента РФ.
Андрющенко підкреслює, що окупація має виразно колоніальний характер: головна її мета – грабіж та нажива. Він також оприлюднив фотографії кадирівців та документ, підписаний Пушиліним, який передбачає тимчасовий дозвіл на вивіз чорних металів з окупованих територій Донеччини, Херсонщини, Запоріжжя та Криму до 25 вересня 2025 року.
Як повідомив Мілітарний, сам Кадиров опублікував репортаж про свій візит до Маріуполя. Це ненароком розкрило місце дислокації російських військових – зокрема, 96-го полку Росгвардії, розташованого на території металургійного заводу. Російські силовики навіть показали кадри із схемою оборони промислового об’єкта.
Українські аналітики зазначають, що місце зустрічі окупаційного керівництва з військовими було геолоковано в одній із адміністративних будівель поблизу виробничих цехів комбінату. Ймовірно, саме там розміщувалися російські підрозділи.
Раніше повідомлялося, що глава Чечні Рамзан Кадиров влаштував на керівні пости у структурі влади в регіоні РФ понад 80 своїх родичів. Метою цього є спроба підвищити їхню формальну політичну вагу в разі своєї смерті.
-
Київ і Будапешт обговорили розблокування вступу до ЄС
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка 27 серпня здійснив офіційний візит до Будапешта, де головною темою переговорів стало просування процесу євроінтеграції України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили в Офісі віцепрем’єра.
Під час візиту Качка провів зустрічі з міністром Угорщини у справах ЄС Яношем Бокою, заступником міністра закордонних справ Левенте Мадяром та міністром сільського господарства Іштваном Надєм. У рамках переговорів сторони обговорили прогрес України в процесі євроінтеграції, підготовку до відкриття перших переговорних кластерів, питання захисту прав національних меншин, ініціативи із забезпечення сталого миру, а також перспективи розвитку двосторонніх відносин.
Тарас Качка акцентував увагу на тому, що прямий діалог та співпраця між Україною і Угорщиною є найефективнішим шляхом для реалізації спільних інтересів двох країн. Він підкреслив, що інтеграція України до ЄС сприятиме зміцненню українсько-угорських відносин та розвитку взаємодії між суспільствами обох держав.
Раніше інформувалося, що після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.