Литва пропонує розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС без згоди Угорщини, плануючи цільову дату членства у 2030 р. Своєю чергою президент США Дональд Трамп начебто переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС. Який з планів має більше шансів здійснитися? Заклик Литви Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.
У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини. “Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі”,– заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.
Вільнюс також знову висунув ідею визначити конкретну дату вступу України до ЄС – 2030 р. На думку литовської сторони, це допоможе як Європі, так і Україні планувати ресурси та перехідні етапи. Реакція Єврокомісії Водночас у Європейській комісії скептично оцінили ідею початку технічних переговорів без згоди всіх держав-членів. У Брюсселі нагадали, що для відкриття кожного розділу потрібна одностайність. Також там наголосили на важливості реформ в Україні. “Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів”, – сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью. Проте очікується, що пропозиції Литви обговорять у Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом очільниці дипломатії Каї Каллас. Як Орбан заважає євроінтеграції України Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно він прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Трамп переконав Орбана? Президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС, – стверджують джерела видання Politico.
За їх інформацією, після дзвінка Трампа, Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до ЄС. “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, –пише видання з посиланням на двох дипломатів. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
Тепер у Орбана, за словами одного дипломата, є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”. Два підходи. Який краще? Паралельно відбуваються два процеси – в ЄС розглядають можливість початку переговорного процесу з Україною щодо вступу без згоди Угорщини, і водночас є сподівання на вплив Трампа на Орбана.
У обох варіантів є слабкі та сильні сторони. Сильні сторони литовської пропозиції полягають у тому, що вона демонструє рішучість більшості країн-членів підтримати Україну, попри перешкоди. Також вона дозволяє розпочати технічну роботу, яка є необхідним етапом на шляху до членства, не чекаючи згоди Будапешта. Крім того, створює додатковий тиск на уряд Орбана, показуючи, що його вето не зможе повністю заблокувати процес.
Водночас у неї є й слабкі сторони. Вона створює правові виклики: законодавство ЄС вимагає одностайності для офіційного початку переговорів. Такий підхід, ймовірно, зіткнеться з правовими та бюрократичними труднощами. Це не повноцінний початок переговорів, а скоріше обхідний маневр, який може бути оскаржений. Крім того, вона не розв’язує проблему, бо не гарантує, що Угорщина не заблокує інші етапи процесу, де також потрібна одностайність. А головне, вона може поглибити розкол всередині ЄС, створивши небезпечний прецедент і поставивши під сумнів принцип одностайності в майбутньому.
Своєю чергою другий сценарій теж має сильні та слабкі сторони. До сильних відноситься, зокрема ефективність. Якщо це правда, такий крок може мати прямий і негайний результат. Особисті зв’язки та вплив Трампа на Орбана, який є його давнім політичним союзником можуть виявитися вирішальними. Крім того, цей варіант призведе до повного консенсусу. Якщо Орбан змінить свою позицію, це дозволить розпочати переговори офіційно і без юридичних перешкод, що є більш стабільним і надійним шляхом.
До слабких сторін відноситься неоднозначність висловлювань. Угорський уряд заперечує, що Трамп зміг переконати Орбана. Його публічна позиція залишається жорсткою. Крім того, мінусом є те, що все залежить від доброї волі та політичних інтересів однієї людини. Це не системне, а ситуативне рішення. Є й політичні ризики: Трамп може використати цей важіль для просування власних інтересів. Своєю чергою, позиція Орбана може знову змінитися в будь-який момент, що зробить весь процес нестабільним.
На цей час, сценарій з ініціативою Литви, на думку експертів, виглядає більш реалістичним і має більші шанси на практичну реалізацію. “Пропозиція Литви – це інституційний підхід, який відображає спільну позицію більшості країн ЄС. Хоча він і не є ідеальним з юридичного погляду, він є частиною ширшого та скоординованішого зусилля, яке не залежить від настроїв чи інтересів одного політика”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, маємо дії проти слів. Литва вже направила офіційні листи та робить конкретні кроки, які обговорюватимуться на зустрічах міністрів. Це активна, публічна дипломатія. Своєю чергою інформація про вплив Трампа на Орбана є суперечливою, сам Орбан продовжує публічно висловлюватись проти вступу України.
На користь Литви діє й досвід минулого: Угорщина вже неодноразово використовувала своє вето, але в більшості випадків, під тиском інших країн, врешті-решт поступалася. Тому, тактика обходу вето, яку пропонує Литва, хоч і складна, є перевіреним методом тиску.
Навіть якщо вплив Трампа дійсно мав місце, і Орбан під його тиском змінить позицію, це все одно буде одномоментним рішенням. Натомість ініціатива Литви є відображенням загального курсу ЄС і має на меті створити стабільний шлях для України, який мінімізує вплив “вето” в майбутньому.
Зрештою, ці два сценарії не виключають один одного. Вони можуть діяти паралельно: дипломатичний тиск з боку ЄС (як у випадку з пропозицією Литви) та неформальний вплив з боку ключових політичних гравців (таких як Трамп) можуть разом змусити Угорщину змінити свою позицію.
Вікторія Хаджирадєва
Категорія: Новини світу
-
Литовський та американський підходи до позиції Орбана щодо України
-
Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Падіння рейтингу Трампа сягло рекордних показників
Підтримка президента США Дональда Трампа серед виборців продовжує скорочуватися: в серпні він склав 37%. Водночас невдоволення його роботою стало рекордним і сягло 55%. Про це повідомляє The Hill з посиланням на останнє опитування Університету Квінніпак
Негативний рейтинг Трампа склав мінус 18 пунктів – це найгірший показник із січня 2021 року. Порівняно з липневим опитуванням його підтримка знизилася на 4 пункти.
За період з січня рейтинг схвалення президента впав із 46% до 37%. Одночасно рівень несхвалення зріс із 43% до 55%.
Це рекордно низький показник для Трампа за весь другу каденцію та водночас рекорд за рівнем несхвалення. Раніше мінімальне значення було зафіксовано на початку червня – 38% схвалення і 54% несхвалення.
У другій половині червня рейтинг президента піднімався до 41%, а в липні утримувався на рівні 40%. Однак рівень несхвалення залишався стабільним – близько 54%.
Серед прихильників Республіканської партії 84% схвалюють роботу президента, 9% висловлюють несхвалення, а 7% не змогли відповісти. Місяць тому його підтримували 90% республіканців.
Серед демократів ситуація майже однозначна: 98% висловили несхвалення проти 95% у липні. Незалежні виборці розділилися: 31% підтримують Трампа, 58% не схвалюють, ще 11% не змогли відповісти. Опитування проводили з 21 до 25 серпня серед 1220 зареєстрованих виборців. Похибка вибірки становить 3,4 відсоткових пункти.
Як відомо, рейтинг підтримки президента США Дональда Трампа навесні впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому. Втім, очільник Білого дому назвав “фейком” опитування ЗМІ щодо його рейтингу.
Невдоволення Трампом у США зростає – опитування -
З США масово депортували “антивоєнних” росіян – ЗМІ
Сполучені Штати депортували близько 100 так званих “антивоєнних” росіян. Першу групу, в яку входили приблизно 40 осіб, американська влада вислала з країни в червні, а другу на 60 осіб – 27 серпня. Їх спочатку відвезли в єгипетське місто Каїр, а вже звідти відправили до Москви. Про це президент Russian America for Democracy in Russia Дмитро Валуєв розповів виданню Агентство. Новости.
Вашингтон депортував росіян, які опинилися в імміграційних в’язницях, програли суди про надання притулку або обрали самодепортацію (тобто вирішили повернутися на батьківщину, не чекаючи на суд).
Серед висланих було кілька людей, які “побоювалися політичного переслідування” в Москві. В групі також був колишній військовий, проти якого завели справу про самовільне залишення частини. Він намагався здобути притулок у США, але програв суд.
Прикордонники, ймовірно, знали про те, що рейсом із Каїра прилетіли депортовані зі США, каже Валуєв. За його даними, з людьми довго розмовляли під час проходження кордону, після чого одну людину із групи затримали, а ще близько десяти відпустили під підписку про невиїзд.
В Каїрі росіяни намагалися змінити маршрут, щоб не летіти до Москви, але їх побили співробітники однієї з єгипетських спецслужб, тому всіх посадили на рейс до Москви, стверджує Валуєв.
Активіст нагадав, що США регулярно депортують росіян, але раніше їх не відправляли такими великими групами. Більше того, раніше вислані мали можливість змінити країну призначення при пересадці і не летіти назад до Москви. Валуєв вважає, що найближчим часом може готуватися ще одна масова депортація росіян із США. -
Агенти Атеш паралізували залізницю в тилу РФ
Партизани в глибокому тилу Росії паралізували залізницю, якою постачалося пальне та техніка для військових заводів. Про це повідомляє партизанський рух АТЕШ на своєму Telegram-каналі.
Агенти руху провели операцію на залізничній гілці в Костромі, знищивши релейну шафу.
Залізнична мережа Костроми використовується для транспортування пального, військової техніки та комплектуючих на військові заводи в центральних регіонах Росії.
Руйнування системи управління рухом призводить до збоїв у графіку та затримок постачань. Це підриває стабільність усієї логістичної мережі армії РФ.
“Кострома – це не прикордонний регіон, а глиб Росії. Тим відчутніший удар: ворог переконував себе, що тут йому нічого не загрожує. Але тепер під ногами окупантів палає земля навіть там, де вони вважали себе у безпеці”, – зазначають партизани. -
В ЄС дискутують про буферну зону в Україні – ЗМІ
Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами, що може стати однією зі складових потенційної мирної угоди. Про це пише Politico, посилаючись на п’ятьох європейських дипломатів.
Видання повідомляє, що ця зона обговорюється як варіант для післявоєнного врегулювання конфлікту або перемир’я в Україні. Проте є значні розбіжності серед країн щодо її глибини, а також відсутність гарантій того, що українська влада погодиться на подібні територіальні поступки. Також зазначено, що Сполучені Штати наразі утримуються від участі в цій дискусії.
Сам факт розгляду ідеї створення зонування на українській території для забезпечення миру свідчить про скрутне становище НАТО, пишуть автори статті. Колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд висловив песимізм щодо ефективності такого підходу і зазначив, що Росія не сприймає європейські військові сили як серйозну загрозу.
Дипломати не порівнюють цей розмежувальний варіант із сильно охоронюваною корейською демаркаційною лінією, а швидше бачать аналогію з розділом Німеччини періоду холодної війни. За словами чиновників, чисельність миротворчих сил для патрулювання зони може варіюватися від 4 000 до 60 000, але жодна країна ще не взяла на себе зобов’язання щодо їхнього формування. Президент США Дональд Трамп уже заявив про небажання залучати американські сили для таких місій.
Окрім загальних обговорень демілітаризованої зони, йдеться про підготовку НАТО до іншого виклику – створення корпусу чисельністю до 300 000 військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від потенційної атаки з боку Росії. Як зазначають джерела, будь-які миротворчі сили матимуть подвійні функції: патрулювання демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
Серед інших ключових аспектів нинішніх переговорів є обговорення правил використання сили, сценаріїв ескалації конфлікту та можливу роль третіх країн у разі негативної реакції Кремля на присутність сил НАТО. Франція та Велика Британія ймовірно сформують основу іноземного військового контингенту в зоні. При цьому Польща й Німеччина висловлюють заперечення через побоювання підвищення ризику нападу Росії на ці країни.
Європейські союзники ведуть переговори зі США щодо супутникової розвідки та авіаційної підтримки. Американські технологічні ресурси можуть стати критично важливими для моніторингу виконання умов Москвою. Водночас представники Пентагону повідомили європейським партнерам, що роль США в безпекових гарантіях Україні буде обмеженою.
Європейські уряди очікують на визначення позиції американського Міністерства оборони щодо масштабу їхньої участі, водночас дозволяючи НАТО зайняти ініціативу в цих переговорах.
Лідери ЄС оприлюднили заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала
-
Ураження ГУР ракетного корабля РФ є історичним досягненням – експерти
Українські військові розвідники, використавши FPV-дрон для атаки на малий ракетний корабель РФ Буян-М, що перебував в Азовському морі, значно пошкодили судно. Про історичне досягнення ГУР повідомило видання Defense Express.
Аналітики припускають, що саме дрон типу FPV став інструментом для успішного ураження цього військового корабля. Зазначається, що це може бути перше в історії ефективне застосування такого безпілотника для атаки корабля, здійснене на відстані понад 350 км.
Особливістю місії стало забезпечення стабільного управління та точного цілевказання на такій великій дистанції. Експерти Defense Express вважають, що удар могли нанести дрони Рубака або UJ-26 Бобер. Внаслідок цього постраждала корабельна РЛС, а також були уражені окремі його елементи.
Раніше безпілотники використовувалися для атак на цивільні судна та катери, але таких операцій проти військових кораблів подібного класу ще не зафіксовано.
Ця історична атака має глибший підтекст: вона демонструє слабкість і беззахисність російського флоту перед новітніми методами ведення війни. Як зазначають у Defense Express, екіпаж Буян-М знав про потенційну загрозу, намагаючись активно маневрувати, однак системи протиповітряної оборони корабля так і не були задіяні. При цьому судно мало у своєму розпорядженні артилерійський комплекс АК 630-М2 Дует, але він не був задіяний під час атак.
Нагадаємо, 28 серпня українські військові завдали ударів по Буян-М в Азовському морі, пошкодивши його РЛС і атакувавши борт корабля, який є носієм ракет Калібр. Операцію провели спецпідрозділ ГУР Примари, що вкотре засвідчує ефективність сучасних тактик і технологій у військовій справі.
-
ISW оцінив ймовірність кризи в РФ через удари по НПЗ
Інститут вивчення війни (ISW) оцінив наслідки ударів Збройних сил України по російських нафтопереробних заводах, зазначивши, що це може призвести до дефіциту бензину в Росії, стимулювати інфляцію та погіршити макроекономічну стабільність країни. Про це він пише у своєму звіті від 29 серпня.
Так, 28 серпня український Генштаб повідомив про атаку дронів, здійснену силами Служби безпеки України та Силами спеціальних операцій на Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області. Це стратегічне підприємство з річним обсягом переробки сім мільйонів тонн виробляє бензин, дизель, мазут і розчинники. Одночасно Головне розвідувальне управління України разом із Силами безпілотних систем атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краю, який забезпечує виробництво 6,25 млн тонн нафти щорічно і відіграє важливу роль у постачанні палива російському військовому сектору.
Обидва підприємства мають ключове значення для російської військової інфраструктури, а їх ураження викликало значний вплив на економічну ситуацію. У відповідь російський уряд оголосив про продовження заборони на експорт бензину з метою стабілізації внутрішнього ринку. Подібні заходи застосовувалися з 2022 року, але останні атаки на заводи посилили дефіцит пального, спустошуючи ринок і сприяючи зростанню цін.
Очікується, що криза з бензином та здорожчання товарів і послуг підвищать витрати як для пересічних громадян, так і для бізнес-середовища. Це створить додатковий тиск на економіку та розкрутить інфляційну спіраль, йдеться у звіті аналітиків.
Раніше повідомлялося, що в серпні 2025 року удар дронів по російських НПЗ українськими військовими, разом із плановим техобслуговуванням об’єктів, призвів до рекордних втрат у галузі нафтопереробки країни.
-
США солідарні з ЄС щодо відновлення санкцій ООН проти Ірану
США підтримують Європейський Союзу щодо ініціативи відновлення санкцій ООН проти Ірану. Цю пропозицію, яку висунули Німеччина, Франція та Велика Британія в рамках так званої Європейської трійки, США оголосили офіційно, про що держсекретар Марко Рубіо повідомив на платформі Х.
Відновлення санкцій ООН розглядається як відповідь на систематичні порушення Тегераном умов ядерної угоди, а також його небажання виконувати міжнародні зобов’язання. За словами дипломатів, мета цієї ініціативи – посилити тиск на іранське керівництво, щоб спонукати його повернутися до переговорів щодо ядерної програми.
Передбачувані санкції можуть включати наступні заходи:
– заборона на постачання зброї до Ірану;
– заморожування майна та активів;
– обмеження на міжнародні поїздки іранських високопосадовців.Американська сторона закликала Іран обрати шлях дипломатії та відновити конструктивний діалог, оскільки інакше загрожує поглиблення його міжнародної ізоляції.
Нагадаємо, у 2015 році Іран підписав з провідними світовими державами Спільний всеосяжний план дій (СВПД), спрямований на вирішення проблем, пов’язаних із його ядерною програмою. Проте у 2018 році адміністрація Дональда Трампа вирішила вийти з цієї угоди, відновивши всі американські санкції проти Ірану.
Міністерство фінансів США 30 липня цього року оголосило про найбільший санкційний пакет щодо Ірану з 2018 року.