Громадянина України Станіслава Матлака депортували з Естонії за зв’язки з російською ФСБ та підтримку агресії РФ проти України. Про це повідомляє ERR у четвер, 22 травня.
Матлаку скасували дозвіл на проживання, виданий у 2019 році, через загрозу національній безпеці. Після цього його примусово видворили з країни та передали українській стороні для подальших дій.
За даними естонських спецслужб, громадянин України підтримував російську агресію своїми діями та перебував у контакті зі співробітниками Федеральної служби безпеки РФ.
Прессекретарка Поліції безпеки Естонії Марта Тууль наголосила, що всі іноземці, які проживають або перебувають в Естонії, а також громадяни Естонії, зобов’язані повідомляти про будь-які контакти з іноземними спецслужбами.
“Естонія – демократична країна, яка підтримує людей. Важливо, щоби кожен, хто опинився в пастці ворожих спецслужб, проявив ініціативу та звернувся до КаПо”, – заявила Тууль.
Вона закликала тих, хто опинився під впливом ворожих розвідок, звертатися до Поліції безпеки за адресою kapo@kapo.ee.
Категорія: Новини світу
-
З Естонії депортували українця за зв’язки з ФСБ
-
Операція Пандора: Європол вилучив 38 тисяч викрадених культурних артефактів
У межах міжнародної операції Пандора правоохоронці 23 країн під координацією Європолу вилучили майже 38 тисяч викрадених культурних об’єктів. Зокрема йдеться про твори мистецтва, археологічні артефакти, монети, музичні інструменти та картини. Про це повідомляє NL Times із посиланням на Європол.
Під час розслідування затримали 80 осіб, причетних до міжнародного злочинного угруповання, котре спеціалізувалося на викраденні й нелегальному продажу історичних об’єктів.
Операцію координувала Цивільна гвардія Іспанії. Як уточнюють у Європолі, це вже дев’ятий етап боротьби з незаконним обігом культурних цінностей у межах Пандори, що триває з 2016 року.
“Влада також конфіскувала 69 металошукачів та 23 інструменти, які зазвичай використовуються для незаконних розкопок, що підкреслює постійну загрозу розграбування культурних пам’яток”, – мовиться в заяві.
Найрезонансніші випадки вилучення:- Італія: Карабінери конфіскували понад 300 предметів, зокрема монети, наконечники стріл і списів римського та пунічного періодів. Їх виявили в приватній квартирі, де злочинці зберігали артефакти для онлайн-продажу.
- Іспанія: Силовики вилучили 2500 археологічних монет, переважно римського походження, знайдених у кельтиберському місті Тамусія. Їх продавали через соцмережі.
- Аеропорт Пальма-де-Майорка: У пасажира, який прямував до Німеччини, знайшли 55 стародавніх монет і перстень. Слідство вивело на слід розграбованих затонулих суден та археологічних об’єктів.
- Греція: Органи охорони культурної спадщини вилучили п’ять візантійських ікон, які намагалися продати за 70 тисяч євро.
- Україна: Митники зупинили незаконне вивезення 87 культурних цінностей до Польщі, Молдови та Румунії.
Розслідування триває, і в Європолі прогнозують нові арешти.
-
Рада ЄС обговорить позбавлення Угорщини права голосу
На засіданні Ради ЄС із загальних питань (General Affairs Council), яке відбудеться в Брюсселі 27 травня, буде обговорена можливість позбавлення Угорщини права голосу в Євросоюзі.Про це повідомили в пресслужбі Ради ЄС, передає Європейська правда.
“Міністри проведуть восьме слухання щодо Угорщини в рамках процедури за статтею 7, ініційованої аргументованою пропозицією Європейського парламенту у вересні 2018 року”, – йдеться у проєкті порядку денного Ради ЄС із загальних питань.
Стаття 7 Договору про Європейський Союз дозволяє призупинити дію певних прав держави-члена, зокрема, права голосу, якщо відбувається серйозне і постійне порушення державою-членом засадничих цінностей ЄС. -
Путін наказав створити “буферну зону” на кордоні
Російські війська начебто реалізують плану зі створення так званої “буферної зони безпеки” вздовж кордону з Україною. Про це сказав російський диктатор Володимир Путін у четвер, 22 травня.
“Вже говорив, що було ухвалено рішення про створення необхідної буферної зони безпеки вздовж кордону”, – заявив він на нараді з урядовцями.
За його словами, збройні сили РФ вже почали виконувати це завдання і “робота йде”.
У свою чергу керівник Центру протидії дезинформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко написав у Телеграм, що Путін вже не вперше завдить мову про “буферну зону”.
“Рік тому щось не склалось в нього з цим, хоч теж лякав. Зараз просто демонструє, що не хоче припиняти вогонь” – заначив він. -
У Мілані засудили організатора втечі сина ексгубернатора РФ
У Мілані засудили росіянина Дмитра Чіракадзе, котрого визнали координатором втечі Артема Усса – сина наближеного до Путіна олігарха, колишнього губернатора Красноярського краю. Суд виніс вирок у три роки і два місяці позбавлення волі. Про це інформує ANSA у четвер, 22 травня.
Втечу організували у березні 2023 року, коли Артем Усс перебував під домашнім арештом у муніципалітеті Базільйо під Міланом і очікував на екстрадицію до США.
На підставі вивчення телефонів, міланські слідчі наголошували, що саме Чіракадзе підтримував зв’язок із сім’єю Усса під час домашнього арешту і координував членів банди, яка допомогла організувати втечу.
Прокуратура раніше вимагала для підсудного п’ять з половиною років позбавлення волі. Дмитро Чіракадзе перебуває під вартою з червня 2024 року.
Усса затримали в аеропорту Мілана у 2022 році. Суд ухвалив відправити росіянина до США, де його звинувачують у порушенні санкцій та відмиванні грошей, однак у березні 2023 року він втік з-під домашнього арешту. -
У Данії пенсійний вік підвищили до 70 років
Пенсійний вік у Данії у 2040 році збільшиться до 70 років. Парламент у 2 травня ухвалив відповідний план. Про це повідомляє The Local.
Зазначається, що люди, які народилися після 31 грудня 1970 року, повинні будуть працювати на рік довше, ніж ті, хто народився до цієї дати, перш ніж отримати право на державну пенсію.
Наразі вік виходу на державну пенсію в Данії становить 67 років. У 2030 році він зросте до 68 років, а у 2035 році – до 69 років.
Голосування підтвердило, що він зросте у 2040 році до 70 років – коли люди, народжені після 1970 року, повинні будуть вийти на пенсію.
Як відомо, поступове підвищення є результатом довготривалої угоди про соціальне забезпечення від 2006 року, яка прив’язала пенсійний вік до зростання тривалості життя. Угода передбачала підвищення пенсійного віку на один рік кожні п’ять років.
Торік прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її Соціал-демократична партія хоче переглянути автоматичний механізм, який залежить від схвалення парламенту, як тільки пенсійний вік досягне 70 років. Фредеріксен не виключила подальшого підвищення пенсійного віку після 70 років у майбутньому, але зазначила, що темпи підвищення повинні відрізнятися від нинішньої системи.
Урядова комісія запропонувала у 2022 році модель, яка зменшує зв’язок між очікуваною тривалістю життя та пенсійним віком, щоб збільшення тривалості життя не призводило автоматично до еквівалентного збільшення права на пенсію. -
У Данія пенсійний вік підвищили до 70 років
Пенсійний вік у Данії у 2040 році збільшиться до 70 років. Парламент у 2 травня ухвалив відповідний план. Про це повідомляє The Local.
Зазначається, що люди, які народилися після 31 грудня 1970 року, повинні будуть працювати на рік довше, ніж ті, хто народився до цієї дати, перш ніж отримати право на державну пенсію.
Наразі вік виходу на державну пенсію в Данії становить 67 років. У 2030 році він зросте до 68 років, а у 2035 році – до 69 років.
Голосування підтвердило, що він зросте у 2040 році до 70 років – коли люди, народжені після 1970 року, повинні будуть вийти на пенсію.
Як відомо, поступове підвищення є результатом довготривалої угоди про соціальне забезпечення від 2006 року, яка прив’язала пенсійний вік до зростання тривалості життя. Угода передбачала підвищення пенсійного віку на один рік кожні п’ять років.
Торік прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її Соціал-демократична партія хоче переглянути автоматичний механізм, який залежить від схвалення парламенту, як тільки пенсійний вік досягне 70 років. Фредеріксен не виключила подальшого підвищення пенсійного віку після 70 років у майбутньому, але зазначила, що темпи підвищення повинні відрізнятися від нинішньої системи.
Урядова комісія запропонувала у 2022 році модель, яка зменшує зв’язок між очікуваною тривалістю життя та пенсійним віком, щоб збільшення тривалості життя не призводило автоматично до еквівалентного збільшення права на пенсію. -
Під штаб-квартирою ЦРУ сталася стрілянина – ЗМІ
Охоронці стріляли в людину поруч зі штаб-квартирою ЦРУ у Вірджинії, США. Інцидент стався в четверг вранці, 22 травня. ЦРУ назвало подію “інцидентом безпеки”. Про це повідомив NBC News, посилаючись на людину, знайому з ситуацією.
За даними ЗМІ, стрілянина не призвела до летального результату. Джерело у федеральних правоохоронних органах повідомило, що підозрюваною є жінка, та жодних подробиць не розголошується.
Головні ворота нині закриті, і співробітникам рекомендували шукати альтернативні шляхи виїзду з території штаб-квартири.
Представник ЦРУ офіційно підтвердив агентству новин Reuters факт “інциденту, пов’язаного з порушенням безпеки”, та про стрілянину нічого не говорив.
У відомстві зазначили, що одну людину затримали, але не навели інших подробиць.
Як ми вже писали, вночі 16 травня в Києві зі стріляниною зупиняли автомобіль втікача, що наїхав на патрульного. Додамо, що в березні в Києві правоохоронці зі стріляниною наздоганяли водія Mercedes. -
Обмін полоненими: в РФ підтвердили передачу списку
У Росії готується до обміну полоненими з Україною у форматі “1000 на 1000” і вже передали список імен. Про це сказав Кремля Дмитро Пєсков, повідомив Інтерфакс в четвер, 22 травня.
“Ми дійсно передали наш список. Зустрічний список із Києва поки не отримали. Чекаємо”, – заявив він.
Трохи раніше Пєсков сказав, що обмін полоненими у форматі “1000 на 1000” потребує часу, але всі максимально зацікавлені, щоб зробити це якомога швидше.
“Це питання (щодо обміну – ред.) досить трудомістке, там, природно, ведеться робота з обміну конкретними іменами. Оскільки мова йде про тисячу на тисячу, звичайно, це вимагає якогось часу”, – сказав він.
Пєсков запевнив, що робота над цим питанням триває досить оперативно, оскільки “зацікавлені в тому, щоб зробити це в максимально швидкому режимі”. -
Індія відмовилася відновити водопостачання Пакистану
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що Пакистан більше не отримуватиме воду з річок, над якими Індія має суверенні права. Це рішення стало черговим кроком у відповідь на теракт у Кашмірі 22 квітня. Про це повідомляє Reuters у четвер, 22 травня.
Після нападу Нью-Делі звинуватив Ісламабад у підтримці терористів і призупинив дію Договору про води Інду – ключової угоди 1960 року, яка забезпечує до 80% зрошення пакистанських сільгоспугідь.
Пакистан заперечує звинувачення та заявляє, що наразі зупинка не має “негайного впливу” на ситуацію.
“Пакистан заплатить високу ціну за кожен теракт – заплатить армія, заплатить економіка”, – наголосив Моді на мітингу у прикордонному з Пакистаном штаті Раджастхан.
Індійський міністр закордонних справ Субраман’ям Джайшанкар також заявив, що військова операція триває, і в разі нових нападів Індія вдарить “по терористах, де б вони не були – навіть у Пакистані”.
Збройне протистояння між двома ядерними державами було найгострішим за минулі майже 30 років, однак 10 травня сторони домовились про припинення вогню, яке наразі здебільшого дотримується.