Європейська комісія (ЄК) запропонувала два рішення для фінансування України протягом 2026-2027 років: запозичення Євросоюзу та “репараційний кредит”. Про це повідомляє сайт ЄК.
Мова про запозичення ЄС, які спиратимуться на європейський бюджет, а також “репараційний кредит”, який дозволить ЄК позичати залишки коштів у фінансових установ, що зберігають заморожені активи РФ.
“Завдяки сьогоднішнім пропозиціям ми забезпечимо Україні засоби для самозахисту та продовження мирних переговорів з позиції сили”, – прокоментувала пропозиції президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що запропоновані рішення допоможуть покрити фінансові потреби України на наступні два роки.
Вони також мають зміцнити її оборонну промисловість, підтримати держбюджет та інтеграцію в європейську оборонно-промислову базу.
На наступному засіданні Ради ЄС, яке відбудеться 18-19 грудня в Брюсселі, будуть вирішуватись чіткі зобов’язання щодо подальших дій.
Категорія: Новини світу
-
Єврокомісія назвала два способи фінансування України
-
ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні
Єврокомісія узяла до уваги більшість застережень Бельгії щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту з доходів, отриманих від заморожених російських активів у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн зазначила, що була інтенсивна дискусія щодо позиції Бельгії, але більшість її занепокоєнь було враховано в пропозиції Єврокомісії. Вона наголосила на запобіжних заходах для захисту держав-членів та на механізмі солідарності. Єврокомісія прагне підтримки серед друзів та міжнародних партнерів України та вислала сильний сигнал про мир та можливість ведення переговорів. Реалізація плану з видачі репараційного кредиту на 140 млрд євро заморожених російських резервів для України тимчасово зупинилася через позицію Бельгії.
-
Шахрайство з грошима ЄС. Гучний скандал в Брюсселі
Екс-голова дипломатичної служби Європейського Союзу Федеріка Могеріні була однією з трьох підозрюваних, яких затримали під час обшуків у дипломатичній службі ЄС в Брюсселі та університеті в Брюгге. Європейська прокуратура розслідує схему шахрайства Європейської служби зовнішніх дій та Коледжу Європи. Розслідування фокусується на програмі для молодших дипломатів та тендерному процесі. Підозрюваним висувають звинувачення у шахрайстві, корупції та порушенні конкуренції. Федеріка Могеріні раніше була Верховним представником ЄС з закордонних справ. Вона звільнена після допиту, але розслідування може вплинути на президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. Це може стати найбільшим скандалом у ЄС за десятиліття.
-
Латвія скорочує підтримку українських біженців
Сейм Латвії прийняв поправки до закону про підтримку громадян України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Зокрема, відмовлено у наданні одноразової допомоги на початку працевлаштування українцям, посилаючись на їхню активність на ринку праці та наявність інших програм підтримки зайнятості. Однак українці зберігають право на деякі послуги, такі як знижки на перевезення громадським транспортом та медичні послуги, проте деякі вигоди, як безкоштовний проїзд громадським транспортом та безкоштовна реєстрація тварин, більше не будуть надаватися. У цілому, ці зміни стосуються більш як 31 тисячі українців, які проживають в Латвії.
-
Макрон прибув з візитом до Китаю
Президент Франції Емманюель Макрон прибув до Китаю на триденний візит, під час якого планує обговорити торгівлю та дипломатичні питання. Він також намагатиметься залучити Пекін до тиску на Росію для досягнення припинення вогню в Україні. Макрон зустрінеться з китайськими лідерами та відправиться до Ченду, де були повернуті дві гігантські панди, надані Францією у тимчасове користування. На порядку денному – обговорення завершення російсько-української війни. Франція розраховує на Китай, як постійного члена Ради Безпеки ООН, для впливу на Росію та досягнення припинення вогню. Західні уряди звинувачують Китай у підтримці Росії, але Китай не засуджував Росію за вторгнення. Макрон наголосить, що Китай має утриматися від надання будь-яких засобів Росії для продовження війни. Візит відбувається після поїздки до Парижа президента України Володимира Зеленського, який закликав Європу підтримати Київ. Макрон заявив, що союзники готові розгорнути сили підтримки в Україні після підписання мирної угоди між Києвом та Москвою.
-
У Польщі заявили про значне зростання кількість молодих українців
З початку серпня до листопада понад 49 тисяч громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL. Це стосується військових біженців з України, які можуть отримати цей статус з березня 2022 року. Якщо особа покидає Польщу на більш як 30 днів, вона втрачає цей статус, але може повернутися і знову подати заявку. Понад 2 мільйони українців вже подали заявки на цей статус, а на 12 листопада понад 964 тисячі осіб мали активний статус UKR у Польщі. Зміни у законодавстві України дозволили чоловікам віком 18-22 років легально виїжджати з країни, що призвело до збільшення їхньої частки серед тих, хто подавав заявки на легалізацію перебування в Польщі. За даними прикордонної служби, з кінця серпня по листопад у Польщу в’їхало понад 121 тисяча чоловіків віком 18-22 роки, а близько 62 тисяч молодих українців залишилися або виїхали до інших країн ЄС.
-
В Азербайджані засудили колишнього “вагнеровця”
Суд в Азербайджані призначив реальний термін в’язниці громадянину Ісмаїлу Гасанову за участь у війні на боці Росії проти України. Гасанов раніше був засуджений у Росії до 12 років ув’язнення, але після відбуття понад вісім років у в’язниці його завербували до приватної військової компанії Вагнер. Після відправлення на війну проти України і закінчення контракту Гасанов відмовився продовжувати службу та повернувся до Росії. У літку його затримали у Баку, де під час слідства визнали винним у участі у збройних формуваннях за межами країни. Суд в Азербайджані призначив йому трьох років і шість місяців позбавлення волі. Також у Казахстані було засуджено ще одного колишнього найманця Вагнера до п’яти років в’язниці.
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо росактивів
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед висловив незгоду з оновленим планом Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він назвав цей план “неприйнятним” і заявив, що Бельгія вважає його ризикованим. Міністр виступив за інший варіант фінансової підтримки України – запозичення необхідних коштів на ринку ЄС. Також Превоперед звинуватив Європу у тому, що вона не враховує думку бельгійців щодо цього питання.
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо активів РФ
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево висловив незгоду з оновленим планом Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він назвав цю пропозицію неприйнятною перед початком міністерської зустрічі НАТО. Європейська комісія має намір оприлюднити нову пропозицію щодо “репараційного кредиту” 3 грудня, але Бельгія вже висловила гостру критику цього документа. Прево заявив, що його уряд не підтримує ідею використання репараційного кредиту для підтримки України, називаючи цей варіант ризикованим. Бельгійський уряд вважає, що краще взяти необхідні кошти на ринку у ЄС, а не використовувати спірний механізм передачі активів.
-
Віткофф скасував зустріч із Зеленським після переговорів у Кремлі – ЗМІ
Спецпредставник президента США Стів Віткофф не зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі після переговорів з російською стороною у Кремлі, а відразу вирушив до Вашингтона. Зустріч у Брюсселі була скасована, і Зеленський повертається додому. Кремль стверджує, що Віткофф і Кушнер обіцяли вирушити до Вашингтона після переговорів з Путіним. Нагадаю, що відбулася зустріч між Путіним та Віткоффом у Кремлі, яка не призвела до угоди щодо України.