США ввели нові санкції проти десятків осіб та компаній, які мають зв’язки з іранським Корпусом вартових ісламської революції та єменськими хуситами. Санкції стосуються також компаній з Китаю, Туреччини, Азербайджану, Сейшел, Молдови, а також морських суден, які беруть участь у обхідних схемах торгівлі. Більшість обмежень було введено згідно з указом президента США щодо фінансування тероризму та нерозповсюдження зброї масового ураження. Серед суб’єктів, які опинилися під санкціями, є компанії, що постачають обладнання для виробництва ракет та інших засобів подвійного призначення. Міністр фінансів США підкреслив, що США рішуче протистоять прагненням Ірану отримати технології для виробництва ракет та іншої зброї. У квітні було оголошено про введення нових санкцій проти осіб, пов’язаних з ядерною програмою Ірану.
Категорія: Новини світу
-
Путін заявив, що “вся Україна наша”
Глава Росії Володимир Путін на пленарному засіданні ПМЕФ-2025 висловив думку, що Україна є “російською” територією, оскільки, на його думку, росіяни і українці є одним народом. Путін також заявив, що не має цілі завоювати місто Суми, але в принципі це не виключено. Росія відмовилася від ідеї перемир’я з Україною, стверджуючи, що має стратегічну перевагу, і вимагає вирішення “цілої низки питань”, які за останні 100 днів так і не були врегульовані.
-
США перекинули ескадрилью F‑22 в Йорданію
Війська США розпочали пересування ескадрильї винищувачів F-22 Raptor до авіабази в Йорданії, які раніше були розміщені в Британії. Це свідчить про зростання військової активності у регіоні. Крім того, США також перекинули ударну групу авіаносця USS Nimitz до Близького Сходу та підвищили готовність своїх військ на базах в Європі та Близькому Сході. Ці кроки прийняті в контексті напружених відносин з Іраном, після того як президент Трамп погрожував верховному лідеру країни.
-
Кремль пояснив, чому відкинув перемир’я з Україною
Росія відмовляється вступати в перемир’я з Україною, стверджуючи, що має стратегічну перевагу. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не збирається припиняти бойові дії і буде продовжувати просуватися. Він зазначив, що Росія можливо погодилася б на перемир’я, якби Західні країни припинили поставки зброї в Україну. Керівник Центру протидії дезінформації стверджує, що Росія продовжує війну через глибокі історичні та екзистенційні травми, а також залежність від Китаю та КНДР. Росія боїться санкцій США і не розуміється на Заході.
-
Макрон розповів про дипломатичну пропозицію для Ірану
Франція, Німеччина та Велика Британія готуються запропонувати Ірану план дій, який спрямований на зменшення напруги з Ізраїлем. Ця пропозиція буде стосуватися ядерної та балістичної програми Ірану, а також його “проксі”-сил та військових потужностей загалом. Президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро зустрінеться з іранським колегою Аббасом Арагчі для обговорення цієї пропозиції. Чотири ключові пункти пропозиції включають повне припинення збагачення урану, контроль за балістичною програмою, припинення фінансування “проксі”-сил та звільнення заручників. Макрон підкреслив, що Іран є загрозою для Ізраїлю, але також критикував Ізраїль за атаки на цивільні об’єкти. Макрон закликав припинити ці атаки та наголосив, що військовими діями не можна вирішити іранську ядерну загрозу.
-
Фінляндія відновила роботу кабелю Estlink 2
Морський електрокабель Estlink 2, який з’єднує енергетичні системи Фінляндії та Естонії, був повернутий в експлуатацію після завершення ремонту. Представник оператора Fingrid повідомив, що пошкоджену ділянку кабелю довжиною близько одного кілометра було повністю замінено. Тестування оновленого кабелю пройшло успішно без жодних проблем.
-
Данія запустила морські дрони на Балтиці
Військові Данії встановили плавучі безпілотні апарати в Балтійському морі, щоб захистити підводну інфраструктуру та підвищити контроль за “тіньовим флотом” Росії. Ці дрони, розроблені компанією Saildrone з США, можуть автономно плавати протягом року, збираючи дані за допомогою різних сенсорів і створюючи детальну картину морської активності. Для випробувань наразі розміщено чотири такі безпілотники, які допоможуть покращити спостереження та розвідку в морі. Також у новині згадується, що Росія почала супроводжувати свої танкери в Фінській затоці військовими кораблями.
-
МАГАТЕ: На розбомбленому об’єкті в Ірані є ризик “радіаційної аварії”
За повідомленням BBC, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі заявив про ризик “радіаційної аварії” на будівництві ядерного об’єкту біля міста Арак в Ірані, який був атакований ізраїльськими ВПС. У результаті ударів, які були завдані 19 червня, пошкодження отримали будівлі комплексу та дистиляційна установка. Хоча спочатку повідомлялося, що на об’єкті не було ядерного матеріалу, пізніше Гроссі зазначив, що існує ризик радіаційної аварії через можливе утворення плутонію, який може використовуватися для створення ядерної зброї. Раніше МАГАТЕ повідомило про пошкодження важководного дослідницького реактора у Хондабі під час ізраїльських ударів по Ірану, але не може підтвердити розробку ядерної зброї в цій країні.
-
Біля берегів Греції врятували понад 600 мігрантів
Уночі та вранці 20 червня біля берегів Греції врятували понад 600 мігрантів з двох дерев’яних рибальських човнів. Перший човен з 352 людьми був виявлений на південь від острова Гавдос, де їх урятувало судно Frontex та інші судна. Другий човен з 278 особами був знайдений на південь від острова Крит та підібраний португальським кораблем. Усі мігранти були доставлені на Крит. Інформації про їх громадянство наразі немає. У 2020 році близько 54 тисяч мігрантів прибули до Греції, більшість з них – морем.
-
Премʼєр Вірменії прибув з історичним візитом до Туреччини
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відвідав Туреччину у п’ятницю, 20 червня, що стало першим робочим візитом глави вірменського уряду до цієї країни в історії. Пашиняна в міжнародному аеропорту Стамбула зустрів заступник міністра закордонних справ Туреччини. Прес-секретар Пашиняна Назелі Багдасарян повідомила, що він зустрінеться з представниками місцевої вірменської громади та зустрінеться з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. До делегації Пашиняна входять глава МЗС, заступник міністра закордонних справ, спецпредставник з нормалізації відносин з Туреччиною та віце-спікер парламенту. Туреччина та Вірменія мають складну історію взаємин, особливо через геноцид вірменської меншини у Туреччині в 1915 році. Затримка у встановленні дипломатичних відносин між країнами була пов’язана з конфліктом між Вірменією та Азербайджаном після розпаду Радянського Союзу.