Лівий берег

Категорія: Новини світу

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • У Рязані пожежі, безпілотники влучили у НПЗ – ЗМІ

    У Рязані пожежі, безпілотники влучили у НПЗ – ЗМІ

    У ніч на суботу, 6 грудня, російську Рязань атакували безпілотники. Атака була спрямована на місцевий нафтопереробний завод. За інформацією російського Telegram-каналу Astra, після удару на об’єкті спалахнула пожежа.

    Telegram-канал Exilenova+ також повідомляє, що дрони вразили установку низькотемпературної ізомеризації.

    OSINT-канал Supernova+ припустив, що якщо ушкодження критичні – піде зупинка заводу, оскільки установка є ключовою.

    Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив факт атаки безпілотників у регіоні та зазначив, що уламки апаратів впали в декількох районах міста. Однак він не прокоментував пошкодження нафтопереробного заводу. За його словами, пожежу швидко ліквідували, постраждалих і значних пошкоджень немає.

    Незважаючи на офіційні заяви, місцеві мешканці в соціальних мережах повідомляють, що уламок дрона потрапив у житловий будинок, а також стверджують про удар по нафтопереробному заводу.

    Як інформує Astra, це вже дев’ята атака на завод у Рязані, починаючи з 2025 року.

    Рязанський НПЗ з проектною потужністю 17,1 млн. тонн нафти на рік входить до списку найбільших НПЗ РФ. Він виробляє бензини А-92/95/98/100, дизель, реактивне паливо ТС-1, скраплені гази та інші продукти нафтопереробки. Завод виробляє в середньому 840 тис. тонн авіаційної гасу на рік і задіяний у забезпеченні повітряно-космічних сил армії РФ.

    Нагадаємо, у ніч проти 15 листопада у російській Рязані чули серію вибухів. У соцмережах пишуть про атаку на нафтопереробний завод. Місцеві жителі повідомляли про понад 10 вибухів.

    Зупинив роботу НПЗ, що постачає Москві паливо – ЗМІ

  • Пакистан і Афганістан на кордоні відкрили вогонь

    Пакистан і Афганістан на кордоні відкрили вогонь

    Пакистан і Афганістан пізно ввечері в п’ятницю обмінялися інтенсивними обстрілами уздовж кордону. Про це повідомили представники обох країн, пише Reuters.

    Цей інцидент відбувся на тлі посилення напруги після чергового раунду мирних переговорів, який завершився безрезультатно. Інформації про постраждалих поки немає.

    За словами речника Талібану Забіхулли Муджахіда, пакистанські війська обстрілювали район Спін-Болдак у провінції Кандагар.

    Водночас пакистанські офіційні особи звинуватили афганську сторону в “непровокованому обстрілі” в районі Чаман на кордоні.

    Представник прем’єр-міністра Пакистану Мошарраф Заїді заявив, що країна залишається в стані повної готовності до захисту своєї територіальної цілісності.

    Як повідомляє видання, цей обстріл стався лише через два дні після того, як переговори між двома країнами не дали відчутного результату, хоча обидві сторони висловили рішучість підтримувати режим перемир’я.

    Перемовини, які відбувалися в Саудівській Аравії, є частиною ширших зусиль посередників, серед яких Катар, Туреччина та Саудівська Аравія, спрямованих на зменшення напруження після смертельних сутичок у жовтні. Тоді загинули десятки людей, що стало найгіршим сплеском насильства на кордоні з моменту приходу до влади Талібану у 2021 році.

    Пакистан і далі звинувачує афганських бойовиків у здійсненні нападів на його території, включаючи атаки смертників. Кабул категорично відкидає такі звинувачення.

    Нагадаємо, 11 жовтня Пакистан повідомив, що сили Талібану обстріляли позиції його прикордонників. У відповідь пакистанські війська відкрили вогонь.

    Пакистан давно звинувачує Талібан у тому, що він дозволяє діяти радикальним угрупованням пакистансько-талібанської мережі (ТТП) з території Афганістану. Кабул ці звинувачення відкидає.

    12 жовтня афганська сторона заявила про нібито 58 загиблих пакистанських військових під час перестрілок. Також “Талібан” звинуватив Пакистан у бомбардуванні столиці Кабул і одного з ринків на сході країни. Пакистан відповідальності за цей напад не визнав.

  • У Кремлі розповіли, хто матиме ключову роль у написанні мирного плану

    У Кремлі розповіли, хто матиме ключову роль у написанні мирного плану

    Помічник російського диктатора Юрій Ушаков вважає, що зять американського лідера Дональда Трампа Джаред Кушнер “буде мати вагомий вплив” на підготовку мирної угоди для України. Про це повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс.
    Російський чиновник розповів, що участь Кушнера в переговорах у РФ “виявилася дуже доречною”.
    За його словами, вона додала до “чарівності і доброзичливості” спецпосланника США Стіва Віткоффа “елемент системності”.
    “Я особисто вважаю, що багато в чому, якщо буде складатися далі на папері якийсь план, що веде до врегулювання, то ручкою водити багато в чому буде саме Кушнер”, – стверджує Ушаков.
    Нагааємо, раніше повідомлялося про зустріч Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з секретарем РНБО Рустемом Умеровим.
    Віткофф і зять Трампа керуватимуть відбудовою сектору Гази – ЗМІ

  • Літак Зеленського і дрони: почалось розслідування

    Літак Зеленського і дрони: почалось розслідування

    Ірландські правоохоронці почали офіційне розслідування інциденту з невідомими дронами у ніч прильоту в країну президента України Володимира Зеленського. Про це повідомляє місцева онлайн-газета The Journal.
    ЗМІ зазначив, що це сталося після того, як ірландський прем’єр-міністр Міхол Мартін підтвердив, що такий інцидент відбувся.
    Поліція розслідує пригоду після офіційного звернення з боку сил оборони. Розслідування веде Спеціальний детективний підрозділ (SDU), який відповідає за внутрішню державну безпеку, боротьбу з тероризмом та іншими загрозами, такими як шпигунство.
    В межах своєї роботи SDU буде вести переговори з міжнародними партнерами.
    Поки що невідомо, хто запустив і керував дронами, а також де вони тепер.
    Як відомо, The Journal писала, що чотири невідомі безпілотники під час візиту Зеленського в Ірландію слідували за маршрутом польоту його літака. Літак приземлився в аеропорту Дубліна трохи раніше запланованого. Дрони досягли місця, де очікувався проліт Зеленського, “точно в призначений час”.
    Згодом в Офісі президента України підтвердили повідомлення ЗМІ про інцидент з безпілотниками, які рухалися в напрямку траєкторії приземлення літака Зеленського в Дубліні.

  • ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.

    Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.

    Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.

    Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.

    За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.

    Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
    ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року

  • У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.

    Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.

    Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.

    Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.

    Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.

    Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
    Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
    Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN

  • Стратегія нацбезпеки США. Плани щодо України

    Стратегія нацбезпеки США. Плани щодо України

    США опублікували нову стратегію національної безпеки, в якій зазначено, що Штати хочуть відновлення стратегічної стабільності з Росією, припинення війни в Україні та нерозширення НАТО.
    Плани щодо НАТО
    В документі йдеться, що США не хочуть, щоб НАТО сприймалося як союз, який постійно розширюється. Тому Штати хочуть запобігти такому розвитку подій.
    США вважають, що через кілька десятиліть, цілком ймовірно, деякі члени НАТО стануть переважно неєвропейськими.
    У стратегії йдеться, що дні, коли США “підтримували весь світовий порядок, як Атлант”, залишилися в минулому.
    В документі зазначається, що серед союзників і партнерів США є десятки багатих, розвинених країн, які повинні брати основну відповідальність за свої регіони і робити набагато більший внесок в колективну оборону.
    Пентагон хоче, щоб Європа до 2027 року взяла на себе більшу частину оборонних можливостей НАТО. Європейські чиновники вважають цей термін нереалістичним, повідомило Reuters із посиланням на п’ять джерел. За даними видання, відповідне повідомлення було передано на цьому тижні на зустрічі у Вашингтоні між співробітниками Пентагону, які курують політику НАТО, і кількома європейськими делегаціями.
    Україна і Росія
    Штати називають своїм основним інтересом проведення переговорів щодо найшвидшого завершення війни в Україні з метою “стабілізації європейської економіки та запобігання небажаній ескалації”.
    У стратегії також йдеться, що США прагнуть до стратегічної стабільності з Росією, а також забезпечення можливості відновлення України після закінчення війни.
    Паралельно було оприлюднено інформацію про те, що Білий дім намагається переконати кілька країн ЄС заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії для забезпечення репараційного кредиту Україні. За даними європейських дипломатів, знайомих із ситуацією, американські чиновники заявляли, що ці активи необхідні для сприяння мирній угоді між Києвом і Москвою і «не повинні використовуватися для продовження війни», пише Bloomberg.
    Видання стверджує, що Вашингтон розглядає заморожені російські активи як інструмент для пропозицій щодо мирних переговорів з Москвою, пропонуючи, щоб вони могли фінансувати післявоєнні інвестиції під керівництвом США. Європейські лідери наполягають, що рішення про використання активів має залишатися виключно європейським, адже більшість коштів зберігається в ЄС.

  • Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби

    Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби

    Німецький Бундестаг в п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до збройних сил ФРН – Бундесверу. Його ще має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого в цьому році заплановано на 19 грудня, але вже в 90 містах Німеччини почались акції протесту проти такої реформи. Про це повідомляє Deutsche Welle.
    Видання посилаючись на ініціативу Шкільний страйк проти призову до армії вказало, що демонстрації були оголошені у великих містах країни: Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, а також в менших: Дьобльен, Ітцехо, Кемптен і Пірна.
    “Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує”, – йдеться в заяві учнів на сторінці акції Schulstreik.
    Деякі представники німецької молоді навіть не проти гіпотетичної окупації з боку Росії.
    “Я б волів бути під владою Путіна в Німеччині, ніж воювати в Німеччині”, – наводить ЗМІ заяву одного з німецьких студентів, зроблену ще в жовтні.
    Вже тоді в країні почали відбуватися точкові протести серед студентів щодо ідеї відновити обов’язкову строкову службу, яка була скасована у 2011 році.
    Німецькі пацифісти також просувають тези, що “Україні варто було б капітулювати, а не оборонятись людськими тілами”, а також що ліпше жити в окупації, ніж померти на війні. Автором ініціативи цієї реформи виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
    Вона передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Наводяться дані, що щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.
    Вже з наступного року юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії.
    Дивіться фото: Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
    Як ми вже писали, німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу.

  • Віткофф і зять Трампа керуватимуть відбудовою сектору Гази – ЗМІ

    Віткофф і зять Трампа керуватимуть відбудовою сектору Гази – ЗМІ

    Зять президент США Дональда Трампа Джаред Кушнер, спецпосланник американського лідера Стів Віткофф та колишній прем’єр Британії Тоні Блер відіграватимуть ключову роль у відбудові та управлінні зруйнованим війною cектором Гази. Про це повідомляє газета The Telegraph, посилаючись на нові плани США, офіційне оголошення яких чекають вже протягом цього місяця
    Західні чиновники повідомили ЗМІ, що ці довірені особи, які відіграли ключову роль у забезпеченні припинення вогню, тепер допомагатимуть керувати Сектором Гази.
    “Момент істини” для відбудови настав після згоди ХАМАС на роззброєння, пише видання.
    Якт відомо, Кушнер і Віткофф також беруть центральну участь у зусиллях США щодо припинення війни в Україні.