Федеральна служба безпеки РФ заявила про “запобігання диверсійно-терористичному акту щодо російського військовослужбовця в Підмосков’ї”, повідомляє російський Інтерфакс. Двох російських громадян, названих “пособниками українських спецслужб”, було “нейтралізовано”.
У ФСБ розповіли, що громадяни Росії поблизу підмосковного садівничого некомерційного товариства нібито вилучали зі схованки “саморобний вибуховий пристрій, який планувалося використовувати для здійснення диверсійно-терористичного акта щодо одного з військовослужбовців у столичному регіоні”.
“При затриманні вони чинили збройний опір і вогнем у відповідь були нейтралізовані”, – заявили в спецслужбі, додавши, що на місці бойової зіткнення нібито виявлені пістолети Макарова і боєприпаси до них, а також готова до застосування саморобна бомба і засоби зв’язку, що містять листування з обговоренням планів.
Категорія: Новини світу
-
Під Москвою ФСБ застрелила двох громадян Росії
-
Кремль висунув умову для наступних переговорів
Дата нового раунду переговорів України і Росії визначиться, коли буде виконано домовленості гуманітарного характеру, досягнуті у Стамбулі 2 червня. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу у середу, 25 червня.
У нього запитали, чи йде зараз обмін думками між Росією та Україною щодо проектів меморандуму і чи можуть бути внесені якісь зміни до російського проекту до нового раунду переговорів.
“Ні. Зараз завершується виконання тих домовленостей гуманітарного характеру, які були досягнуті в ході другого раунду. Після цього вже настане черга визначитися з датами продовження (переговорів)”, – заявив Пєсков.
Нагадаємо, 2 червня у Стамбулі відбулися переговори делегацій України та Росії. За підсумками зустрічі сторони змогли досягти домовленості про чергові обміни окремих категорій військових, також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей. У свою чергу росіяни передали свій так званий “меморандум” і заявили, що пропонують Києву тимчасове припинення вогню на окремих ділянках фронту.
Також у МЗС РФ заявляли, що російська делегація готова після 22 червня прибути до Стамбула для проведення третього раунду переговорів з Україною. Зеленський вперше прокоментував “меморандум” Росії -
Парламент Ірану схвалив призупинення співпраці з МАГАТЕ
Парламент Ірану схвалив законопроєкт про призупинення співпраці з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). Про це повідомляє IRNA у середу, 25 червня.
“Депутати іранського парламенту схвалили загальні положення законопроекту, який зобов’язує уряд призупинити співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). За проголосував 221 депутат, проти не було жодного голосу, один утримався”, – йдеться у повідомленні.
Спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф заявив, що “МАГАТЕ, яке відмовилося навіть мінімально засудити напад на ядерні об’єкти Ірану, виставило на аукціон свій міжнародний авторитет”.
Зазначається, що Вища рада національної безпеки Ірану все ще повинна дати остаточне схвалення цьому рішенню парламенту.
Раніше телеканал CNN з посиланням на американську розвідку повідомив, що удари США по трьох ядерних об’єктах Ірану не знищили основні компоненти ядерної програми, попри заяви президента Дональда Трампа.
Після цього Трамп накинувся на ЗМІ: “Фейкові новини CNN разом з невдахою New York Times об’єдналися, щоб принизити один з найуспішніших військових ударів в історії. Ядерні об’єкти в Ірані повністю знищені”.
Трамп опублікував відео з піснею Бомбардуй Іран -
В РФ чиновник погрожує відправити КВК-шників на війну за жарт про нього
Екс-глава Роскосмосу, а нині “сенатор” від окупованої Запорізької області України пообіцяв відправити на війну КВК-шників за жарт про нього. Загрозу він опублікував у власному телеграм-каналі.
“До якого військкомату приписані ці два гумористи, мені вже повідомили. Наразі встановлюємо те безталанне чмо, яке їм такі тексти пише. Хлопців на них чекаємо у себе, всьому навчимо, у тому числі почуттю гумору. Та й противник у нас “з вогником”, як то кажуть”, – написав Рогозін, додавши, що “ми їм дамо ударні дрони, довеземо до переднього краю і побажаємо бойової удачі”, не уточнивши, кого саме має на увазі під словом “ми”.
Паралельно він назвав “сумним лайном” передачу КВК російського Першого каналу, а жарт “невдалим, несмішним і вульгарним”.
Сам жарт, який пролунав у виконанні команди КВК Негоден, стосувався докторської дисертації Рогозіна, з якої в Росії насміхаються не перший рік. Зокрема коміки пожартували, що дисертація колишнього глави Роскосмосу нібито містить фразу “космос на телицю не змінюють”. -
Попри блокаду 18 пакету санкцій, в ЄС хочуть його затвердити
В ЄС очікують, що цього тижня під час саміту затвердять 18-й пакет санкцій проти РФ, який заблокували Словаччина та Угорщина. Словаччина вже не така категорична та назвала умову для підтримки нових санкцій проти РФ. Що буде далі? Пакет заблоковано Словаччина та Угорщина заблокували затвердження нових обмежень проти Росії до засідання Європейської Ради. “Ми зробили це, тому що Європейський Союз… хоче заборонити державам-членам, включно з Угорщиною та Словаччиною, купувати дешевий російський природний газ і дешеву російську нафту, як вони робили раніше”,- сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Раніше, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав ЄС зняти з порядку денного питання про заборону на постачання російських енергоносіїв через очікуване зростання цін на енергоносії після бомбардувань Ірану США.
Своєю чергою прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтримав Угорщину. “Словаччина не підтримає пакет санкцій, якщо Європейська комісія не знайде рішення ситуації, з якою Словаччина зіткнеться, якщо блок поступово відмовиться від імпорту російських енергоносіїв”, – сказав він. Є надія на угоду Для схвалення пропозицій щодо санкцій потрібна одностайність у блоці. Тому ЄС намагається переконати Угорщину та Словаччину змінити точку зору.
За інформацією Reuters, дипломати ЄС очікують, що зможуть досягнути угоди щодо 18-го пакета санкцій проти країни-агресора Росії під час саміту ЄС цього тижня.
Лідери ЄС обговорять вето двох країн на засіданні Європейської Ради в четвер, 26 червня, і п’ятницю, 27 червня, в Брюсселі. “Ми чекаємо на результати саміту в четвер, і я вірю, що розмова після четверга буде набагато легшою. Ми залишаємося оптимістами”, -заявив польський міністр у справах ЄС Ігнацій Нємчицький. Цікаво, що у Брюсселі розраховують, що Вашингтон змусить Орбана, не руйнувати санкційний тиск на Росію. Такий досвід у США вже є, і це відповідає політиці Білого дому. Словаччина “дає задню” Як було сказано вище, спочатку Словаччина підтримала Угорщину, проте згодом заявила про готовність підтримати 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Водночас вона просить “гарантій”, що вони не зашкодять її економіці. “Переговори все ще тривають, але виходячи з того, що обговорювалося досі, очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати”,- заявивміністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Однак він додав, що Словаччина проситиме “гарантій” та підтримки для пом’якшення наслідків відключення від російських джерел енергії.
За його словами, існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словацьку Республіку – можливо, вони сягатимуть 20 млрд євро. Ось чому словаки вимагають гарантій щодо того, як ці негативні наслідки будуть усунені.
Бланар також наголосив, що обговорення має перейти на рівень Європейської ради та бути пов’язаним з ініціативою RePowerEU. Саме тому прем’єр Роберт Фіцо та Бланар прагнуть зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
Як пише Euractiv, попри схожі заяви з боку Угорщини, яка виступила проти пакета, Словаччина не планує блокувати санкції. Дипломати в ЄС вірять, що позиції Братислави та Будапешта можна буде узгодити. Що містить 18 пакет санкцій На сайті Єврокомісії опубліковано, що містить 18 пакет санкцій. Зокрема він передбачає обмеження для енергетичного та банківського секторів Росії.
Так, ЄС пропонує заборону на транзакції для “Північного потоку-1” та “Північного потоку-2”. Це означає те, що жоден оператор ЄС не зможе прямо чи опосередковано брати участь у будь-яких транзакціях щодо трубопроводів “Північний потік”.
Крім цього, пропонується знизити граничну ціну на нафту з 60 до 45 дол. за барель. Як сказано в заяві, знижуючи граничну ціну на нафту, її адаптують до ринкових умов, що змінилися з 2023 р., коли була запроваджена верхня межа ціни на сировину.
Також до санкційного списку, в якому знаходиться 342 судна, додали ще 77 суден, що входять до російського “тіньового флоту”. До того ж передбачається заборона імпорту нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти.
У банківському секторі ЄС пропонує повну заборону на проведення транзакцій через систему SWIFT. Таку заборону транзакцій пропонується застосувати ще до 22 російських банків.
Також новий пакет санкцій передбачає заборону на транзакції для фінансових операторів у третіх країнах, які торгують з РФ в обхід санкцій. Пропонується ввести обмеження на Російський фонд прямих інвестицій, його дочірні компанії та інвестиційні проєкти.
Санкційний пакет передбачає і подальші заборони експорту на суму понад 2,5 млрд євро. Йдеться про обмеження експорту товарів для машинобудування, металів, пластмаси та хімікатів, що використовуються як сировина в промисловості. Планується обмеження експорту технологій і товарів подвійного призначення, які Росія використовує для виробництва безпілотників, ракет та іншого озброєння.
ЄС також додав до санкційного списку 22 російські та іноземні компанії, які надають пряму чи опосередковану підтримку російському військово-промисловому комплексу. “Цим пакетом ми посилюємо тиск на Росію. Наша мета дуже чітка: ми повторюємо заклик до повного, безумовного припинення вогню щонайменше на 30 днів. Ця пауза в бойових діях могла б стати життєво важливим кроком до зменшення страждань цивільного населення і створити простір для змістовних переговорів про справжній мир”, – йдеться в заяві Єврокомісії. ЄК хоче заборонити імпорт російського газу Крім того, в ЄС шукають і інші способи боротьби з блокуваннями з боку Угорщини та Словаччини.
Європейська комісія має намір запропонувати заборону на імпорт російського газу і скрапленого природного газу в ЄС до кінця 2027 р. Будуть використані правові заходи для того, щоб цей план не був заблокований членами ЄС Угорщиною і Словаччиною.
У пропозиціях буде викладено, як ЄС планує закріпити в законі свою обіцянку припинити десятирічні енергетичні відносини з колишнім найбільшим постачальником газу в Європу. З Росією не хочуть мати справи після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 р.
У внутрішньому резюме Єврокомісії щодо майбутньої пропозиції, з яким ознайомилося агентство Reuters, ідеться про те, що воно закріпить у законі заборону на імпорт російського трубопровідного газу і СПГ із 1 січня 2026 р, а також продовжить терміни для деяких контрактів.
У повідомленні йдеться, що короткострокові газові угоди з Росією, підписані до 17 червня 2025 р., матимуть перехідний період тривалістю в один рік – до 17 червня 2026 р.
Імпорт за наявними довгостроковими російськими контрактами буде заборонено з 1 січня 2028 р., що фактично покладе край використанню російського газу ЄС до цієї дати, ідеться в резюме.
Словаччина та Угорщина, як і раніше імпортують російський газ трубопроводом і кажуть, що перехід на альтернативи призведе до зростання цін на енергоносії. Вони пообіцяли заблокувати санкції на російські енергоносії, які вимагають одноголосного схвалення всіх країн ЄС, і виступили проти заборони.
Щоб обійти це обмеження, пропозиції Комісії використовуватимуть правову основу ЄС, яку можна буде ухвалити за підтримки більшості країн і більшості Європейського парламенту, заявили представники ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
У Вірменії попереджено захоплення влади – Пашинян
Правоохоронці Вірменії попередили спробу захоплення влади в країні. Про це повідомив прем’єр-міністр Нікол Пашинян у Фейсбук в середу, 25 червня.
“Правоохоронні органи запобігли масштабному і підступному “криміналоолігархоклерикальному” плану дестабілізації обстановки в Республіці Вірменія та захопленню влади”, – написав він.
У свою Слідчий комітет Вірменії повідомив, що владу збирався захопити рух Священна боротьба на чолі з архієпископом Вірменської апостольської церкви Багратом Галстаняном.
Учасники сього руху готували план із захоплення влади з листопада 2024 року. З цією метою вони вирішили сформувати 200-250 ударних груп по 25 осіб, в основному з колишніх військових і поліцейських, а також придбали вибухові пристрої та інші інструменти “для вчинення терактів”.
За даними відомства, змовники планували паралізувати рух транспорту, організувати масові відключення електроенергії та інтернету, обстрілювати будівлі та вживати інших дій, що загрожують життю та здоров’ю громадян.
“У рамках розпочатого за цим інцидентом кримінального провадження проводяться невідкладні слідчі та інші процесуальні дії”, – йдеться у повідомленні. -
Рубіо пояснив ситуацію з санкціями США проти Росії
Влада США поки не запроваджує нові санкції проти Росії, бо хоче мати простір для переговорів про угоду щодо завершення війни в Україні. Про це сказав державний секретар США Марко Рубіо, повідомляє Politico в середу, 25 червня.
Виданя нагадує, що президент України Володимир Зеленський та інші європейські лідери сподіваються переконати президента США Дональда Трампа на саміті НАТО в Гаазі ввести нові санкції проти Росії, бо її Володимир Путін неодноразово відхиляв американські пропозиції про припинення вогню.
“Якщо ми зробимо те, чого всі тут від нас хочуть, а саме втрутимося і розгромимо їх (росіян – ред.) новими санкціями, ми, ймовірно, втратимо можливість вести з ними переговори про припинення вогню, і хто тоді буде з ними розмовляти?”, – сказав Рубіо.
Він запевнив, що Трамп “знатиме правильний час і місце” для нових економічних заходів і Білий дім працює з Конгресом, щоб забезпечити президенту США відповідну гнучкість.
Водночас Рубіо підкреслив, що коли США вирішать ввести санкції, то це означатиме, що вікно для переговорів з Росією, ймовірно, закриється.
“Якщо він (Трамп – ред.) це зробить, це буде майже визнанням того, що переговори найближчим часом не відбудуться. Ми будемо продовжувати взаємодію. У тому сенсі, що якщо у нас з’явиться можливість щось змінити і змусити їх сісти за стіл переговорів, ми нею скористаємося”, – зазначив очільник Держдепу.
За словами Рубіо, Москва вважає, що може досягти своїх територіальних цілей на полі бою – з чим у Вашингтоні не згодні.
“Наше відчуття таке, що росіяни будуть намагатися досягти на полі бою того, чого вони вимагали за столом переговорів, а саме збереження адміністративних кордонів певних територій тощо. Ми вважаємо, що їм буде набагато складніше досягти цього, ніж вони думають”, – додав Рубіо. -
Німеччина профінансує виробництво українських дронів на €100 млн
Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196, здатних вражати цілі на відстані понад 2 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела.
Мова про фінансування “тризначної мільйонної суми” – німецький уряд планує вкласти кошти у створення кількох сотень дронів глибокого ураження.
За інформацією джерел, Україна отримає повну підтримку у виробництві новітніх ударних систем, зокрема в сегменті дронів-камікадзе.
Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Європейські експерти відзначають, що такі інвестиції – частина ширшої стратегії ЄС щодо інтеграції України у спільну оборонну промисловість.
Раніше стало відомо, що Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
Трамп підтвердив зустріч із Зеленським
Президент США Дональд Трамп підтвердив зустріч з українським президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО у Гаазі в середу 25 червня.
“Ми обговоримо очевидне. Ми обговоримо його труднощі, про деякі проблеми. Зеленський, чудовий хлопець, я маю на увазі. Я сьогодні з ним зустрічаюся. Не знаю. Я припускаю, що ми будемо обговорювати Україну. Так, це здається найбільш імовірним”, – сказав Трамп журналістам під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Також президент США згадав, що раніше “багато розмовляв із Путіним” і той “був дуже люб’язним”. “Він (Путін – ред.) запропонував допомогу, як ви знаєте, щодо Ірану. Я сказав, ні, мені не потрібна допомога з Іраном. Мені потрібна допомога з Росією. Я сказав: зроби мені послугу, допоможи нам із Росією, а не з Іраном. Але він (Путін – ред.) був дуже приємним. Ми збираємося поговорити про це. Я думаю, що прогрес є”, – сказав Трамп.
Напередодні в Офісі президента заявили, що Зеленський і Трамп обговорять шляхи завершення війни в Україні.
А сам Трамп визнав, що йому потрібна допомога з Путіним. Американський лідер вважає “ганьбою” той факт, що угоди про завершення війни в Україні досі немає. -
Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО
Важливі відсотки Головне, що мають вирішити на саміті, – питання підвищення оборонних витрат країн-союзників, до чого закликає президент США Дональд Трамп. “Нинішній саміт НАТО в Гаазі можна охарактеризувати як “саміт 5%”. Тобто все – від участі американського президента до підсумкової декларації – “підв’язано” під виконання вимоги адміністрації Трампа зобов’язати союзників збільшити свої оборонні витрати до 5% ВВП. Попри те, що лише 23 країни з 32 досягли попередньої цілі у 2%, яка була встановлена понад 10 років тому на саміті в Уельсі”, – зазначила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі РБК-Україна. Генсек НАТО Марк Рютте пропонує розділити цільовий показник 5% на дві частини: 3,5% прямих витрат на оборону та 1,5% ширших оборонних інвестицій на логістику, інфраструктуру, кібербезпеку тощо.
Проте не всі країни одразу погодилися на це: Італія та Бельгія хотіли перенести термін виконання до 2035 року, а Іспанія прямо виступила проти. Але напередодні саміту стало відомо, що усі 32-і країни Альянсу дійшли згоди щодо підвищення оборонних витрат. Саме цього й вимагає Трамп. “Головна мета – зберегти НАТО. Заради цього йдуть на поступки. Допоможуть вони чи ні, зараз неможливо сказати. Але я переконаний, що НАТО буде трансформуватися”, – прокоментував ситуацію політолог Володимир Фесенко. За його словами, у Трампа вже давно немає великого інтересу до НАТО, а без США потужний міжнародний альянс може втратити свою силу. Тому нині НАТО бореться за виживання, намагаючись зробити все, щоб США залишилися в його складі. Перевірка на міцність Північноатлантичний Альянс нині як ніколи має бути потужним. Адже військові експерти попереджають, що президент РФ Путін може влаштувати перевірку на міцність.
Нідерландський адмірал Роб Бауер, який був головою військового комітету НАТО в інтерв’ю WELT сказав, що відповідь Альянсу на атаку Росії однієї з країн Балтії залежатиме від типу нападу. Якщо він буде невеликим, то ніякої негайної відповіді може й не бути.
Він також зазначив, що зараз Європа не зможе відбити ракетні атаки РФ на своїй території, оскільки не має низки ресурсів, запаси яких необхідно збільшити і можливості яких потрібно поліпшити.
Проте, на думку адмірала, якщо Росія дійсно вторгнеться в Естонію, застосовуватиметься стаття 5 альянсу. Якщо це відносно невеликий напад і територіальна цілісність Естонії загалом не перебуває під загрозою, буде час для консультацій. Необхідно буде зважити, чи потрібно починати війну.
А очільник німецької розвідувальної служби (BND) Бруно Каль в інтерв’ю Deutsche Welle сказав ще в березні, що вважає ймовірним випробування Росією єдності країн Заходу та дієвості ст. 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одну з країн-членів НАТО вважається нападом на всіх.
На думку керівника розвідслужби ФРН, час та ймовірність такої “перевірки” прямо пов’язані з тим, як розвиватимуться події на російсько-українській війні: якщо бойові дії закінчиться раніше 2029-2030 року, то Росія зможе швидше стати загрозою для Європи.
Він вважає, що надмірно швидке завершення війни в Україні дозволило б росіянам використати свою енергію там, де вони цього хочуть, – проти Європи. Адже справжня мета Путіна – не лише Україна, але й новий світовий порядок, послаблення захисту НАТО і розширення сфери впливу Росії на Захід. І бажано без американців у Європі.
Каль зазначив, що досі цього хотіли лише росіяни. І звернув увагу на загрози, які несе зближення США і Росії. “Я особливо стурбований загальною ситуацією у світі. Війна, яку Росія веде проти України, є центральною темою. Але немає майже жодного конфлікту, оцінка якого не змінюється новою адміністрацією у Вашингтоні”, – підсумував керівник німецької розвідслужби. Відповідь на загрози Президент України Володимир Зеленськийтеж вважає, що російський диктатор Путін може атакувати одну з країн-членів НАТО вже у найближчі п’ять років, щоб випробувати міцність Альянсу. “Ми вважаємо, що, починаючи з 2030 року, Путін може мати значно більші можливості”, – зазначив Зеленський в інтерв’ю Sky News. Нині, за словами президента, Україна стримує Росію, але попереду можуть бути нові загрози.
Окрім того, Зеленський жорстко прокоментував оборонні плани НАТО, згідно з якими витрати мають зрости до 5% ВВП до 2035 року. Він вважає ці плани дуже повільними, і закликав Захід не зволікати, наголошуючи, що Росія вже планує нові військові кампанії. Але для здійснення їх Путіну потрібна пауза, йому необхідні скасування санкцій і навчена армія. І 10 років для цього – це дуже довгий термін. До того часу у нього буде готова нова армія.
Тим часом федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу у Бундестазі зауважив, що уряд Німеччини інвестує в оборону не тому, що цього вимагає адміністрація Сполучених Штатів Америки. Берлін робить це з власного досвіду та переконання, адже Росія активно та агресивно загрожує безпеці й свободі в усьому євроатлантичному просторі.
Канцлер сказав, що слід побоюватися, що Росія може продовжити війну й за межами України. То ж потрібно бути настільки сильними разом, щоб ніхто не наважився атакувати, пише Welt.
Тим часом п’ять країн Європи будують нову “залізну завісу” з мільйонів мін. В умовах зростаючої загрози з боку Росії вони зміцнюють оборону, вдаючись до тактики, яку раніше прагнули заборонити, повідомляє The Telegraph.
Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща оголосили про вихід з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє протипіхотні міни. Таким чином ці країни отримають право виробляти, накопичувати та розгортати міни вже з кінця 2025 року. Разом вони охороняють 2150 миль (3460 км) зовнішнього кордону НАТО з Росією і Білоруссю.
Повернення до виробництва та застосування протипіхотних мін свідчить про занепад глобальної кампанії з їхньої заборони, підтриманої свого часу принцесою Діаною, колишнім прем’єром Британії Тоні Блером і низкою впливових політиків. Адже нині те, що раніше вважалося неприйнятним, стало необхідним.
Галина Гірак