Категорія: Новини світу

Трамп зробив заяву про Путіна і Зеленського

Російський диктатор Володимир Путін “хоче завершити війну” проти України. Але зараз він “помиляється у своїх діях”. Про це заявив президент США Дональд Трамп за підсумками саміту НАТО в Гаазі в середу, 25 червня.
Американський лідер також зазначив, що він не виключає, що цілі правителя Росії можуть не обмежуватися Україною.
“Я знаю одне. Він (Путін – ред.) хоче залагодити ситуацію. Він хоче вийти з цього. Для нього це безлад. Він зателефонував днями. Він запитав: “Чи можу я допомогти вам з Іраном?”. Я відповів: “Ні, ти можеш допомогти мені з Росією”, – сказав Трамп.

Президент похвалився, що США за останні тижні вдалося залагодити конфлікти між Індією і Пакистаном, Косово і Сербією. Також Вашингтон хоче “помирити” Конго і Руанду.

“Я вважаю його (Путіна – ред.) людиною, яка, на мою думку, була введена в оману. Я дуже здивований, чесно кажучи. Я думав, що ми легко владнаємо це питання”, – скав американський лідер.

Водночас Трамп висловив сподівання, що угоди між Україною і Росією вдасться досягти. Однак, за його словами, зупинити війну складно через проблеми у відносинах із лідерами РФ та України.

Президент США зазначив, що його обіцянка завершити війну Росії проти України протягом 24 годин після інавгурації була “сарказмом”.

“Війна в Україні складніша, ніж будь-хто міг уявити собі. Володимир Путін більш складна людина і, на жаль, у мене були проблеми з президентом Зеленським. І це складніше, ніж будь-яка війна”, – заявив Трамп.

25.06.2025
Путін не поїде на саміт до Бразилії через ордер МКС

Російський диктатор Володимир Путін не буде брати участі у саміті БРІКС у Бразилії в липні через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду. Про це заявив помічник очільника Кремля Юрій Ушаков, повідомляють росЗМІ в середу, 25 червня.

За його словами, правитель Росії братиме участь у заходах саміту БРІКС у Бразилії “за допомогою відеозв’язку”.

“Це пов’язано з певними складнощами в контексті вимог МКС. Ви знаєте, саме в цьому контексті бразильський уряд не міг зайняти чітку позицію, яка дозволила б нашому президенту взяти участь у цьому засіданні”, – заявив Ушаков.

У Бразилії Росію представлятиме міністр закордонних справ Сергій Лавров.

У 2023 році Путін пропустив саміт БРІКС у Південній Африці. Ця країна, як і Бразилія, є учасником МКС і була зобов’язана заарештувати російського диктатора згідно з виданим ордером. У 2024 році візит Путіна до Монголії став першим візитом до держави-учасниці Римського статуту МКС після того, як суд видав ордер на його арешт.

25.06.2025
Трамп прокоментував зустріч із Зеленським

Президент США Дональд Трамп провів хорошу зустріч із з президентом України Володимиром Зеленським. Про це він сказав на саміті НАТО в Гаазі в середу, 25 червня.
У американська лідера запитали, чи обговорював він із Зеленським питання про припинення вогню в Україні.
“Ні, ні, я просто хотів дізнатися, як у нього справи. Він був дуже приємним, насправді. Іноді у нас були невеликі суперечки. Він був дуже приємним. Я думаю, він хотів би, щоб це (війна – ред.) закінчилося, справді. Я думаю, що те, що я виніс із зустрічі, не могло бути приємнішим, насправді”, – заявив Трамп.
Він додав, що тепер поговорить з Володимиром Путіним.
“Подивлюся, чи зможемо ми це закінчити”, – сказав президент США і назвав “жахливою ситуацію з Росією та Україною”, бо, за його словами, “люди гинуть у великій кількості”.
При цьому Трамп не виключив можливість поставок Україні додаткових ракет для зенітних систем Patriot.
“Вони (українці – ред.) дійсно хочуть отримати ракети для Patriot. Ми подивимося, чи зможемо ми надати їх. Ви знаєте, їх дуже важко дістати. Вони потрібні і нам. Ми постачали їх Ізраїлю, і вони дуже ефективні – на 100% ефективні”, – сказав він.
Раніше у середу стало відомо, що Зеленський і Трамп провели зустріч. За даними ЗМІ, вона тривала 45 хвилин, – значно довше, ніж було передбачено програмою. При цьому запланованого спілкування з пресою не відбулося.
Пізніше Зеленський оцінив переговори з Трампом. За його словами, вдалос яохопити всі проблемні питання.

25.06.2025
Рютте розповів, чому не довіряє Путіну

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не довіряє главі Росії Володимиру Путіну, позаяк особисто переконався у його брехні. Про це повідомляє The Guardian у середу, 25 червня.
Рютте пригадав свій досвід спілкування з Путіним після збиття малайзійського Boeing MH17 у липні 2014 року над окупованою частиною Донеччини, коли він ще очолював уряд Нідерландів.
“Я не змінив своєї думки про Володимира Путіна. Я не довіряю цій людині… Путін говорив мені, що його військ не було на Донбасі, що він не має жодного стосунку до України, тощо. Усе це було брехнею”, – заявив він.
Очільник Альянсу акцентував, що глава Кремля намагався розділити Захід, однак у відповідь на агресивні дії Росії до НАТО приєдналися Фінляндія і Швеція.
Крім того, країни Альянсу погодили збільшення оборонних витрат до 5% ВВП.
“Так що він не може бути дуже задоволений, і він не повинен бути дуже задоволений”, – додав Рютте.
Раніше глава Альянсу попередив, що Росія отримає нищівну відповідь, якщо спробує здійснити вторгнення на територію країн НАТО.
Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО

25.06.2025
У секторі Газа загинули семеро ізраїльських військових

На півдні сектора Газа під час наземної операції проти палестинського угруповання ХАМАС загинули семеро ізраїльських військовослужбовців. Про це повідомила Армія оборони Ізраїлю в середу, 25 червня.

Загинули офіцер та шість бійців із 605-го батальйону бойового інженерного корпусу. Їм було від 19 до 21 року.

Ізраїльські ЗМІ зазначають, що у місті Хан-Юніс вибухнув вибуховий пристрій, прикріплений до бронемашини, у якому знаходилися військові.

Йдеться про одних із найбільших одномоментних втрат під час ізраїльської операції в Газі. Загалом у боях з жовтня 2023 року загинули 430 військовослужбовців Ізраїлю, у тому числі 19 – з моменту відновлення наземної операції у червні нинішнього року. У полоні ХАМАС все ще залишається 49 ізраїльських заручників, взятих терористами під час влаштованої ними в Ізраїлі різанини 7 жовтня 2023 року.

25.06.2025
Країни НАТО затвердили витрати у 5% ВВП на оборону

Лідери країн-членів Північноатлантичного альянсу (НАТО) підтвердили зобов’язання витрачати 5% ВВП на оборону, з огляду на виклики безпеці, які становлять Росія і тероризм. Про це йдеться у декларації саміту, ухваленій главами держав та урядів країн-членів Альянсу в Гаазі у середу, 25 червня.
Зазначається, що лідери НАТО підтвердили непохитну відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору – напад на одного є нападом на всіх.

“Ми залишаємося єдиними та непохитними у нашій рішучості захищати один мільярд наших громадян, захищати Альянс та захищати нашу свободу та демократію. Об’єднані перед обличчям серйозних загроз та викликів безпеці, довгострокової загрози, яку становить Росія для євроатлантичної безпеки, та постійної загрози тероризму, союзники зобов’язуються щорічно інвестувати 5% нашого ВВП на основні оборонні потреби, а також на витрати, пов’язані з обороною та безпекою, до 2035 року, щоб забезпечити виконання наших індивідуальних та колективних зобов’язань відповідно до статті 3 Вашингтонського договору”, – йдеться в документі. Союзники впевнені, що інвестиції “забезпечать нам сили, можливості, ресурси, інфраструктуру, бойову готовність та стійкість, необхідні для стримування та оборони відповідно до наших трьох основних завдань: стримування та оборона, запобігання кризам та їх врегулювання, а також спільна безпека”.
При цьому тепер країни витрачатимуть 3,5% ВВП на основні потреби оборони і 1,5% на ширші заходи, такі як кібербезпека, захист трубопроводів, мереж підготовка доріг і мостів для руху важкої військової техніки.
“Союзники підтверджують свої незмінні суверенні зобов’язання надавати підтримку Україні, чия безпека сприяє нашій, і з цією метою включатимуть прямі внески в оборону України та її оборонну промисловість під час розрахунку оборонних витрат союзників”, – вказано у декларації.
Також повідомляється, що наступний саміт НАТО пройде у 2026 році в Туреччині, а потім – в Албанії.

25.06.2025
Трамп дозволив Китаю купувати іранську нафту всупереч власним санкціям

Президент США Дональд Трамп несподівано заявив про дозвіл Китаю на купівлю іранської нафти, яка переважно постачається в обхід санкцій танкерами “тіньового флоту”. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 24 червня.
Твердження Трампа, що стало несподіванкою навіть для енергетичних трейдерів та посадовців його адміністрації, спричинили подальше зниження цін на нафту, які вже впали після деескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем.
“Китай тепер може продовжувати купувати нафту в Ірану”, – написав президент США у своїй соціальній мережі Truth Social.
Це повідомлення було опубліковане між іншими закликами до Ізраїлю та Ірану припинити ворожі дії. Після близько десяти днів бомбардувань, до яких наприкінці приєдналися США ударами по ядерних об’єктах Ірану, обидві країни оголосили про припинення бойових дій. Трамп пояснив, що тим самим прагне не дати перемир’ю зірватися.
Китай закуповує понад 90% іранської нафти, яка підпадає під суворі санкції. Ці обмеження США запровадили у 2018 році – з моменту виходу з ядерної угоди. Адміністрація Байдена зберегла санкції, хоча Іран зміг їх частково обходити.
За словами співрозмовників Bloomberg, представників Мінфіну і Держдепартаменту США, такі слова Трампа стали несподіванкою та їхні наслідки складно пояснити. Утім, один із співрозмовників повідомив, що Мінфін продовжить суворо дотримуватися чинних обмежень.
Представник Білого дому розповів The Wall Street Journal, що в пості Трамп просто вказав на те, що припинення вогню запобігло перебоям із постачанням через Ормузьку затоку. За його словами, президент також закликав Китай купувати американську нафту замість іранської.
Тим часом, ціни на нафту продовжили падіння після заяви Трампа. Так, якщо у понеділок Brent торгувався по $81,4 за барель, то у середу її вартість знизилася до $67,7, тоді як WTI становила $64,9.
Раніше повідомляли, що Іран намагається розподілити ризики та вивезти максимальні обсяги нафти, поки не втрачено контроль над логістикою.
Китай наростив імпорт нафти “про запас” – ЗМІ

25.06.2025
Норвегія надасть Україні 550 млн євро на дрони

Норвегія оголосила про виділення 6,5 млрд норвезьких крон (понад 550 млн євро) на закупівлю дронів та їх технологій в українських і європейських виробників. Про це повідомив норвезький уряд в середу, 25 червня.
“Безпілотники відіграють життєво важливу роль у боротьбі України за самозахист. Вони важливі як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на лінії фронту. Внесок Норвегії значно посилить спроможність України здійснювати необхідне спостереження та операції за допомогою дронів”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
В уряді нагадали, що Норвегія приєдналася до Коаліції дронів у квітні і раніше заявляла про намір збільшити підтримку української оборонної промисловості та закупівлю безпілотників для України. Це перша масштабна закупівля БпЛА безпосередньо в іноземних виробників.
Також цей крок відповідає одній із цілей, покладених в основу рішення, прийнятого у березні цього року Стортингом (парламентом) про збільшення підтримки України до 2025 року на 50 млрд норвезьких крон.
“Фінансування закупівлі безпілотників допоможе розбудувати незалежний український потенціал стримування, що також буде важливим після досягнення потенційної мирної угоди”, – сказав міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік.
Він запевнив, що його країна продовжить спрямовувати підтримку на морську безпеку, ППО, безпілотники та автономні системи, а також надаватиме пріоритетну увагу підтримці закупівель оборонного обладнання в українських виробників та Північно-Балтійському співробітництву в оснащенні та підготовці нових підрозділів ЗСУ.
Раніше у середу стало відомо, що употочному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.

25.06.2025
ПАРЄ проголосувала важливі резолюції для України

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила дві принципові резолюції, котрі підтверджують міжнародну підтримку України: про правову відповідальність агресорів і щодо порушень прав військовополонених. Про це повідомляє пресслужба МЗС у середу, 25 червня.
Відомство привітало ухвалення резолюцій: “Правові аспекти та питання прав людини в контексті агресії РФ проти України” та “Підтримка політичних переговорів щодо забезпечення обміну та звільнення військовополонених”.
“Ці документи є черговим потужним свідченням безкомпромісної підтримки ПАРЄ основоположних принципів міжнародного права, захисту прав людини, протидії безкарності та солідарності з народом України у боротьбі проти російської агресії”, – зазначили у повідомленні.
Зауважується, що резолюція щодо правових аспектів агресії РФ є важливим кроком на шляху до забезпечення відповідальності за злочин агресії проти України.
У МЗС схвалили чіткі правові висновки Асамблеї, зокрема:
визнання дій Росії, Білорусі та КНДР як акту агресії;
фіксацію індивідуальної відповідальності політичного та військового керівництва цих держав;
підтвердження факту незаконної окупації Криму та інших українських територій як грубого порушення міжнародного права;
визнання депортацій, катувань, репресій та насильницьких зникнень як воєнних злочинів, злочинів проти людяності, а подекуди – як проявів геноциду.

У повідомленні наголосили, що особливо важливою є рішуча підтримка ПАРЄ створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в межах Ради Європи, а також заклик до всіх держав-членів приєднатися до відповідної Розширеної часткової угоди.
Також Україна високо оцінили увагу Асамблеї до питання репарацій, зокрема до створення повноцінного міжнародного компенсаційного механізму та належної ролі Реєстру збитків для України.
Тоді як резолюція ПАРЄ щодо політичного сприяння обміну військовополонених стала першим комплексним документом Асамблеї, який фіксує масові та системні порушення РФ Третьої Женевської конвенції.
Документ засвідчує вину Росії за тортури, страти, сексуальне насильство, відмову у доступі МКЧХ, переслідування українських військових за участь у бойових діях.
Асамблея акцентувала на необхідності створення постійного механізму обміну військовополоненими із залученням нейтральних посередників і міжнародних організацій.
Раніше ПАРЄ схвалила резолюцію, у якій сформулювала свою позицію щодо миру в Україні.
Також Парламентська асамблея Ради Європи закликала визнати Російську православну церкву інструментом впливу.

25.06.2025