Швеція вирішила надати Україні військову допомогу на суму 836 мільйонів доларів. Ця допомога включає 20 пакетів допомоги, серед яких є нові артилерійські системи Archer і обладнання для морської сфери. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що це рішення призначене для підтримки України у війні з Росією. Крім того, угода передбачає передачу Україні різного обладнання, включаючи мотоцикли, трактори та системи зенітного ураження. Йонсон також зазначив, що деякі додаткові секретні проєкти залишаться секретом до майбутнього. Він закликав шведсько-українську співпрацю, щоб зупинити російську агресію.
Категорія: Новини світу
-
Лукашенко звільнив понад 50 політв’язнів
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив у соцмережі, що режим Александра Лукашенка у Білорусі визволив 52 політв’язні, які вже перетнули кордон і перебувають у Литві. Серед звільнених є шестеро громадян Литви. Науседа подякував президенту США Дональду Трампу за сприяння у цій справі, але наголосив, що в Білорусі все ще утримуються понад 1000 політичних в’язнів, і він закликав продовжувати діяти для їх звільнення.
-
Доходи РФ від експорту нафти в серпні впали на $0,9 млрд – МЕА
У серпні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів зменшилися на $0,92 мільярда порівняно з липнем і склали $13,51 мільярда через зниження цін. Росія зменшила доходи від експорту нафти на $0,37 мільярда та нафтопродуктів на $0,55 мільярда. Експорт нафти з Росії скоротився до 4,70 мільйона барелів на добу, а нафтопродуктів – до 2,57 мільйона барелів на добу. Постачання російської нафти та нафтопродуктів до Індії та Близького Сходу зменшилися, але збільшилися в інших напрямках. Росія видобула 9,28 мільйона барелів нафти на добу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту зростатиме у 2025 та 2026 роках, а світова пропозиція нафти також зросте. Очікується, що Росія зможе підтримувати високий рівень видобутку нафти у найближчі три місяці. Однак, обмежені виробничі потужності в країнах ОПЕК+ можуть призвести до нижчого приросту видобутку, ніж було заплановано.
-
Кремль відреагував на зниження курсу рубля
Речник Кремля, Дмитро Пєсков, заявив, що зниження курсу російського рубля щодо іноземних валют є частиною ринкових процесів, а не рішенням Кремля. Він пояснив, що коливання курсу долара є результатом ринкових факторів, на які впливу не може мати президент. Пєсков вважає, що економічна ситуація в Росії залишається стабільною, навіть при неспокійному стані світової економіки. На сьогоднішній день курс євро перевищив 100 рублів вперше з лютого, а курс долара впав нижче 86 рублів вперше за п’ять місяців. На Мосбіржі рубль також втратив вартість у парі з юанем, досягнувши піврічний мінімум у 12,05.
-
Латвія закриває повітряний простір біля кордону з Білоруссю й Росією
Латвія прийняла рішення закрити повітряний простір вздовж кордону з Росією та Білоруссю на тиждень. Міністр оборони Андріс Спрудс повідомив про це в соцмережі. За його словами, це рішення ухвалене після оцінки армії і буде діяти щонайменше до 18 вересня. Закриття повітряного простору допоможе контролювати зону та виявляти незаконні літаючі об’єкти. Польща також обмежила авіарух вздовж кордону з Україною та Білоруссю з міркувань національної безпеки. У ніч на 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі, але були збиті військовими.
-
Україна в авангарді санкційної політики проти РФ
Україна активно працює над посиленням санкційного тиску на Росію і закликає своїх західних союзників робити те ж саме. Недавно Україна ввела нові санкції проти російських компаній і осіб, пов’язаних з оборонним сектором, тіньовим флотом та енергетикою. Також українська прем’єрка Юлія Свириденко закликала США та ЄС до жорстких заходів проти російських нафтових компаній. ЄС також розглядає можливість введення нових санкцій проти російських банків та енергетичних компаній. Американський сенатор Ліндсі Грем висловив підтримку новим санкціям проти Росії і закликав до посилення тиску на країни, що допомагають Кремлю. Україна активно співпрацює зі своїми партнерами для посилення санкційного тиску на Росію з метою припинення агресії проти України.
-
В ЄС зросла кількість українців із тимчасовим захистом – Євростат
У країнах Європейського Союзу станом на 31 липня понад 4,34 мільйонів українців мають статус тимчасового захисту через конфлікт з Росією. Найбільше таких осіб перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії. Кількість людей з цим статусом зросла на 28 695 осіб порівняно з червнем 2025 року. Більшість отримувачів тимчасового захисту – громадяни України, серед них 44,7% жінок, 31,2% дітей і 24,2% чоловіків.
-
Індія вимагає від РФ великих знижок на нафту – ЗМІ
Індійські імпортери нафти з Росії вимагають від російських продавців більших знижок через зростання ризиків у торгівлі. Їм потрібні знижки до 10 доларів за барель, щоб врахувати нові обмеження банків через різні підходи ЄС і США до російської нафти. Російські продавці вважають, що ці вимоги занадто великі і можуть зменшити поставки до Індії, направивши частину нафти до Китаю. Обсяги поставок до Індії зменшаться у жовтні порівняно з попередніми місяцями. Ціни на російську нафту для Індії залишаться високими, навіть зі знижкою в 10 доларів за барель, оскільки новий ціновий ліміт ЄС і Британії складає 47,60 доларів за барель.
-
Польща обмежила повітряний рух
У східній частині Польщі введено обмеження повітряного руху вздовж кордонів з Білоруссю та Україною до грудня 2025 року. Це рішення прийнято з метою забезпечення державної безпеки. Обмеження стосується зони EP R129, яка перетинає кордон з обох сусідніх країн. У нічний час польоти заборонені, окрім військової авіації, а також цілодобово заборонені польоти цивільних безпілотних літальних апаратів.
-
Польща просить у НАТО Patriot та “стіну проти дронів” – ЗМІ
Польща звернулася до НАТО з проханням про додаткові системи протиповітряної оборони та захист від безпілотників після нальоту дронів Російської Федерації. Вони проводять консультації з партнерами щодо отримання допомоги, зокрема комплексів Patriot. Польща також шукає “стіну проти дронів”. Незважаючи на це, постачання додаткових Patriot може бути проблематичним через потребування їх також Україною. Представник Німеччини зауважив, що системи ППО зараз найбільше потрібні саме Україні, яка зазнає атак з боку Росії, але це не означає відмови від захисту НАТО.