Українські військові взяли участь у спільних навчаннях з датськими військовими, щоб вдосконалити свої навички у протидії безпілотникам та забезпечити безпеку в небі Європи. В рамках навчань “Крила оборони” у Данії українські фахівці взяли участь у відпрацюванні практичних завдань разом з датськими колегами. Метою цих навчань є підвищення рівня підготовки та зміцнення спроможностей у протидії повітряним загрозам. Українські військові приїхали до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку з появою невідомих безпілотників над країною. У Генштабі наголосили, що такі навчання є важливим кроком у співпраці між Збройними Силами України та Данії для зміцнення миру й безпеки в Європі.
Категорія: Новини світу
-
Україна й Данія разом тренуються протистояти БпЛА
Українські військові брали участь у спільних навчаннях з данськими військовими, де вони вдосконалювали свою підготовку до протидії безпілотникам. Ці навчання, які називаються “Крила оборони”, проходили в Королівстві Данія. Українські фахівці взяли участь у них, щоб підтримати данських партнерів у зв’язку з появою незнайомих безпілотників над країною. Протягом тижня вони виконували практичні завдання, обмінювалися досвідом і знаннями, щоб підвищити рівень підготовки до протидії повітряним загрозам. Ці навчання були важливим кроком у зміцненні співпраці між Збройними Силами України та Данії і спрямовані на забезпечення миру та безпеки в Європі.
-
Україна й Данія спільно тренуються протистояти БпЛА
Українські військові приєдналися до спільних навчань з колегами з Данії, щоб підвищити безпеку в небі Європи та відпрацювати стратегії протидії безпілотникам. Українські фахівці з протидії ударним безпілотникам приїхали до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку з появою невідомих безпілотників. Під час навчань учасники відпрацьовуватимуть практичні завдання, обмінюватимуться досвідом і знаннями для підвищення рівня підготовки у протидії повітряним загрозам. Генштаб наголосив, що спільні навчання є важливим кроком у зміцненні співпраці між Збройними Силами України і Данії для забезпечення миру та безпеки в Європі.
-
Підпал IKEA у Вільнюсі: українцю загрожує чотири роки тюрми
Українця Данила Бардадима підозрюють в підпалі магазину IKEA у Вільнюсі. Прокуратура вимагає для нього чотири роки ув’язнення. За обвинуваченням йому загрожує до 10 років тюрми. Бардадим був неповнолітнім на момент злочину. Суд має оголосити вирок пізніше цього року.
-
В Росії назвали наслідки атаки на Білгород
У владі Бєлгородської області Росії провели засідання штабів для оцінки наслідків обстрілу, який стався в Білгороді. Губернатор В’ячеслав Гладков повідомив, що енергетики працюють на відновленням електропостачання, яке має бути відновлене до завтрашнього дня. У результаті атаки Збройних сил України постраждали системи електропостачання, водопостачання та водовідведення в Білгороді та дев’яти сусідніх районах. Без електроенергії залишились 77 тисяч місцевих мешканців, а також багато установ і підприємств. Влада заявила про намагання якнайшвидше відновити ситуацію та допомогти постраждалим. Попередньо, атака була здійснена дроном 22 вересня під будівлею державної адміністрації, що призвело до поранень двох людей.
-
Скринінг законодавства України завершено – ЄК
Європейська комісія завершила перевірку законодавства України. Цю новину оголосила єврокомісар Марта Кос під час свого візиту до Ужгорода. Комісія вивчила більше 100 тисяч сторінок українських законів та порівняла їх з законами Європейського Союзу. Цей процес тривав менше року, що є швидкою роботою. Тепер обговорення щодо подальших кроків відбудуться у Києві. Також Україна почала двосторонні скринінгові зустрічі з Єврокомісією за фінальним розділом про Регіональну політику та координацію структурних інструментів. Це останній етап у переговорах стосовно вступу України до ЄС. Якщо результати будуть позитивними, то переговори про вступ можуть розпочатися вже навесні наступного року.
-
Батіг для Путіна. Чому США заговорили про Tomahawk
У Сполучених Штатах розглядають можливість відповіді на запит України щодо отримання крилатих ракет Tomahawk, які мають дальність польоту понад 2400 км. Це може значно підвищити обороноздатність України та здатність уражати глибокі території Росії, включаючи Москву. Американські посадовці підтвердили, що президент Трамп дав дозвіл на використання цих ракет українським військам. Віце-президент США Венс висловив розчарування у зв’язку з відмовою російського Кремля участь у мирних переговорах. Продаж Tomahawk може відобразити зміну погляду Трампа на конфлікт в Україні та сигналізувати про підтримку України проти російської агресії. Росія відреагувала на ці новини обуренням та підкреслила, що жодна зброя не змінить динаміку ситуації на передовій.
-
Три країни допоможуть Данії посилити безпеку на європейських самітах
Франція, Німеччина і Швеція вирішили відправити своїх військовослужбовців та системи протидії безпілотникам до Данії для забезпечення безпеки на європейських самітах в Копенгагені. Ці заходи стали актуальними після того, як безпілотники порушили повітряний рух у декількох данських аеропортах. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважає ці події гібридною атакою на її країну, і навіть припускає, що до цього може мати стосунок Москва. Проте російський Кремль відкидає ці обвинувачення. Швеція та Франція надсилають свої системи протидії безпілотникам, а Німеччина висилкає солдатів для виявлення та захисту від цих апаратів. Операція триватиме до 7 жовтня, під час якої військові матимуть спеціальне обладнання для цієї місії.
-
Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові
На парламентських виборах в Молдові проросійська опозиція знову програла, а партія Дія та солідарність (PAS) здобула перемогу, набравши 50,20% голосів. Це означає, що PAS зможе формувати уряд, тоді як проросійський Патріотичний блок отримав 24,17% голосів. Важливу роль у цих виборах відіграла рішучість керівництва Молдови у протистоянні спробам Москви втручатися у вибори. Російський президент Путін отримав стратегічну поразку в Молдові, і ймовірно, реакція Кремля буде негативною. На перспективу може бути закритий проект Придністров’я, що означає можливу дезокупацію цієї території.
-
Швеція оголосила новий “зимовий” пакет для України
Швеція виділила новий пакет допомоги для України на суму 1,1 млрд шведських крон (приблизно 99,7 млн євро) на відновлення, розвиток та підтримку перед приходом зими. Ця допомога охоплює енергетичну та житлову інфраструктуру, охорону здоров’я, розмінування, підтримку внутрішньо переміщених осіб та незалежних ЗМІ. Частина коштів піде на енергетичні потреби, ремонт інфраструктури, розмінування, підтримку ЗМІ, гуманітарну допомогу та програми для внутрішньо переміщених осіб та дітей. Допомога буде надаватися через міжнародні програми з урахуванням потреб України в умовах зими та конфлікту. Раніше, Швеція вже надала Україні пакети військової допомоги на значні суми.