Категорія: Новини світу

  • Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії

    Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії

    Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають

    Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.

    За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.

    За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.

    При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.

    Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.

    Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.

    Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.

    “Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.

    Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.

    Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС

    З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.

    Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.

    За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.

    Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.

    Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.

    Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант

    Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.

    Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС

    Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.

    Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.

    Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.

    Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС

    Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.

    Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.

    Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.

    Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.

    Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.

    Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.

    Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.

    Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.

    Вікторія Хаджирадєва

  • Британія наклала санкції на групу росіян: серед них – мати Кадирова

    Британія наклала санкції на групу росіян: серед них – мати Кадирова

    Лондон запровадив у середу, 3 вересня, санкції проти осіб, які примусово депортують, індоктринують (нав’язують певні доктрини) та мілітаризують українських дітей. Про це йдеться в офіційній заяві уряду Британії.
    Серед них вісім осіб та три організації, пов’язані з російською державою. Сюди входять такі організації, як Фонд Ахмата Кадирова, який проводить програми перевиховання українських дітей та підлітків, піддаючи їх мілітаристській підготовці.
    Аймані Кадирова, очільниця Фонду і мати голови Чечні Рамзана Кадирова, також потрапила під санкції.
    Під санкції потрапив Валерій Майоров, керівник Центру підліткових програм, організації РФ, яка має на меті налаштувати дітей на тимчасово окупованих територіях проти України і натомість виховати у них патріотизм до Росії та російських цінностей.
    У Британії наголосили, що, згідно зі звітами ООН, РФ запровадила російську навчальну програму в школах на тимчасово окупованих територіях та впровадила навчання, яке готує дітей до російської військової служби.
    Нині понад 19,5 тисяч українських дітей були примусово переміщені або депортовані російською владою до Росії та тимчасово окупованих територій України. З них приблизно 6 тисяч українських дітей були переміщені до мережі таборів перевиховання.
    “Кремлівська політика примусових депортацій, індоктринації та мілітаризації українських дітей є огидною і демонструє глибину розбещеності, до якої готовий дійти президент Путін, щоб знищити українську мову, культуру та ідентичність. Жодна дитина не повинна бути пішаком війни, і саме тому ми притягаємо винних до відповідальності”, – заявив міністр закордонних справ Британії Девід Леммі.

  • Парад у Китаї: провокативні заяви і потужна зброя

    Парад у Китаї: провокативні заяви і потужна зброя

    У Пекіні пройшов найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-річчю поразки Японії у Другій світовій війні. На заході були присутні російський диктатор Володимир Путін та диктатор Північної Кореї Кім Чен Ин.
    Президент Сі Цзіньпін під час переду виступив із провокативною заявою і назвав свою країну “непереможною”, а його військові представив широкий спектр передових систем озброєння. Ядерна тріада Китай представив ракети, здатні нести ядерну зброю, які можна запускати одночасно з моря, суші та повітря, вперше публічно продемонструвавши свою ядерну “тріаду”. Серед них були:

  • нова міжконтинентальна балістична ракета DF-5C, радіус якої охоплює майже всю планету;
  • міжконтинентальна балістична ракета DF-61;
  • балістична ракета повітряного базування JL-1;
  • підводна балістична ракета JL-3 міжконтинентальної дальності;
  • нова версія наземної МБР – DF-31.
  • Getty Images/Китайські міжконтинентальні стратегічні ядерні ракети на рідкому паливі DongFeng-5C Підводні дрони На параді були представлені два нових надвеликих безпілотних підводних апарати у формі торпеди – AJX002 та HSU100 – які перевозилися на дахах довгих вантажівок.
    Перший, за словами аналітика оборони Алекса Лака, “ймовірно, є розвідувальною розробкою”.
    “Останній варіант був більш загадковим, але кажуть, що це безпілотна мінна установка”, – сказав він агентству AFP. Getty Images/Безпілотний підводний апарат HSU100 Хоча Китай все ще відстає від Сполучених Штатів у надводній військово-морській потужності, за даними Naval News, він має найбільшу у світі програму “надвеликих безпілотних підводних апаратів” (XLUUV) – щонайменше п’ять типів вже використовуються у воді. Надзвукові ракети Також у середу площею Тяньаньмень проїхали чотири нові протикорабельні ракети завдовжки кілька метрів, встановлені на задніх частинах транспортних засобів.
    Це були YJ-15, YJ-17, YJ-19 та YJ-20. YJ – це скорочення від Інь Цзі, що китайською мовою означає “атака орла”. Getty Images/Надзвукова балістична ракета YJ-21 Ракети можуть бути запущені з кораблів або літаків і призначені для завдання критичної шкоди великим суднам. Моделі YJ-17, YJ-19 та YJ-20 можуть бути гіперзвуковими, тобто вони можуть літати щонайменше в п’ять разів швидше за швидкість звуку. Лазерна зброя Великий ажіотаж перед парадом викликала потужна зброя, яку один з китайських військових акаунтів X рекламував як “найпотужнішу лазерну систему протиповітряної оборони у світі”.
    У середу було помічено кілька LY-1 – великих білих пристроїв з насичено-синіми екранами – на дахах довгих військових транспортних засобів.
    “Ми вперше побачили цю конфігурацію минулого року приблизно в серпні, але не з чіткими зображеннями”, – сказав Лак агентству AFP, додавши, що “корабельний” LY-1, “здається, щонайменше проходить розширені випробування”.
    Також Сполучені Штати активно розробляють так звану “зброю спрямованої енергії”, яка може завдавати значної шкоди з високою точністю та низькою вартістю пострілу. Безпілотні апарати Окрім підводних дронів, також було представлено кілька безпілотних апаратів, зокрема надводні судна, які можна використовувати у морських військових операціях.
    За словами Лака, надводний безпілотник може перевозити екіпаж в порти, і, ймовірно, він призначений для боротьби з мінами, зокрема для розмінування.
    Під час параду в середу також було продемонстровано кілька безпілотних літальних апаратів та наземних транспортних засобів, які відпрацьовували різноманітні можливості дронів, включаючи евакуацію, переміщення вантажів і боєприпасів, а також розвідку. Радари На переді також були продемонстровані технології раннього попередження про удари, а у небі кружляли літаки, оснащені радарами, демонструючи можливості країни у сфері спостереження.
    Перед публікою дебютував літак дальнього радіолокаційного виявлення KJ-600.
    За даними державної газети China Daily, KJ-600 призначений для використання на авіаносцях і, як очікується, надійде на озброєння найближчими місяцями. Провокативна заява Сі Китайський лідер Сі Цзіньпін, виступаючи на військовому параді, заявив, що світ сьогодні повинен “вибрати між миром і війною”.
    “Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – сказав Сі, не вдаючись до подробиць і не наводячи конкретних прикладів. Getty Images/Путін, Сі Цзіньпін і Кім Чен Ин під час параду Він наголосив, що китайський народ “твердо стоїть на правильному боці історії”. Західні аналітики сприйняли ці слова як демонстрацію сили та виклик Заходу на тлі торговельних конфліктів та нестабільної політики США.
    Окрім цього, напередодні президент Тайваню Лай Цзін-де заявив, що “агресія неминуче зазнає невдачі”, натякаючи на посилення військової активності Китаю біля острова.

  • Мерц пропонує економічно виснажити Росію

    Мерц пропонує економічно виснажити Росію

    Росію потрібно позбавити можливості підтримувати військову економіку. Це можна зробити за допомогою санкцій. Таку заяву зробив канцлер ФРН Фрідріх Мерц, повідомляє Bild у середу, 3 вересня.
    За його словами, глава Кремля Володимир Путін зараз не бачить жодних причин для перемир’я чи мирної угоди з Україною.
    Ми маємо створити цю причину. Військово це буде важко, але економічно можливо. Я говорю про економічне виснаження, яке ми маємо допомогти викликати, – заявив Мерц.
    Цього можна досягти, наприклад, шляхом введення мит для тих, хто все ще торгує з Росією, пояснив канцлер.
    Фрідріх Мерц підкреслив, що не можна поступатися Путіну – “ймовірно, найгіршому військовому злочинцю нашого часу”.
    “У мене немає підстав вірити Путіну в жодному питанні”, – резюмував він.
    Раніше Мерц назвав головну гарантію безпеки України. За його словами, в європейських країнах розуміють необхідність продовження підтримки України і в контексті можливих переговорів про припинення вогню і мир.

  • Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним

    Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним

    Китайський лідер Сі Цзіньпінпід час військового параду заявив, що світ стоїть перед вибором “між миром і війною”. Про це інформує CNN.
    На параді також були присутні Володимир Путін та Кім Чен Ин.
    “Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – зазначив Сі. Втім, не навів конкретних прикладів.
    Глава КНР також нагадав про роль Китаю у Другій світовій війні, заявивши, що “китайський народ, принісши великі національні жертви, зробив значний внесок у порятунок людської цивілізації та збереження миру у світі”.
    “Історія нагадує нам, що доля людства тісно пов’язана”, – додав він.
    Щобільше, резюмуючи свій виступ, Сі наголосив, що, мовляв, “ставлячись один до одного як до рівних, живучи в гармонії та підтримуючи один одного, всі країни та нації можуть підтримувати спільну безпеку, усувати корінні причини війни та запобігати повторенню історичних трагедій”.
    Раніше президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
    На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю

  • Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва

    Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва

    Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
    “Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
    Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
    “Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
    Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
    Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
    Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.

  • У Данії вироблятимуть ракетне пальне для України – ЗМІ

    У Данії вироблятимуть ракетне пальне для України – ЗМІ

    У Данії почнуть виробляти тверде ракетне пальне для потреб України. Про це напередодні повідомило Danmarks radio з посиланням на конфіденційний лист.
    “Виробництво розташовуватиметься прямо по інший бік паркану від авіабази Скрідструп, де базуються датські винищувачі F-35”, – йдеться у публікації.
    Стверджується, що початок вирбництва заплановано на 1 грудня поточного року.

  • Вантажні перевезення залізниці РФ знизились до мінімуму – ЦПД

    Вантажні перевезення залізниці РФ знизились до мінімуму – ЦПД

    Вантажні перевезення компанії Російські залізниці знижуються. Це стосується одразу кількох стратегічних секторів – від нафти й металів до зерна, передає Центр протидії дезінформації.
    Зазначається, що у серпні 2025 року обсяг перевезень мережею РЖД склав 92,2 млн тонн. Це на 5,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом за перші вісім місяців відправили 738,8 млн тонн, що на 7,1% нижче від результатів 2024-го.
    Суттєво скоротилися перевезення будівельних вантажів – на 15%, чорних металів – на 17,3% та кам’яного вугілля – на 3,6%. Відвантаження нафти зменшилося на 4,9% через ремонти на НПЗ. Найбільш болючішим стало падіння зернових – на 30,7%, що пояснюється низьким урожаєм та експортними обмеженнями.
    Як зазначили в ЦПД, таке зниження свідчить про спад у ключових секторах економіки РФ – від будівництва до металургії та агропромисловості. Показники транспортної галузі демонструють загальне уповільнення виробництва й скорочення внутрішнього попиту, що підсилює ефект стагнації.

  • Літак з президентом Литви не міг приземлитися через повідомлення про дрон

    Літак з президентом Литви не міг приземлитися через повідомлення про дрон

    Літак Spartan з президентом Литви Гітанасом Науседою на борту деякий час не міг приземлитися у Вільнюському аеропорту через інформацію про те, що у повітряному просторі може перебувати невідомий дрон. Про це повідомив речник литовського президента Томас Бержинскас, передає LRT.
    Зазначається, що за даними ресурсу Flightradar24, літак вилетів з Гельсінкі о 19.10, почав кружляти над Вільнюсом і приземлився о 21.17.
    “При наближенні до Вільнюського аеропорту надійшла інформація про виявлення безпілотника і про те, що посадка поки що небезпечна. Пілоти вжили всіх заходів безпеки і через деякий час здійснили посадку”, – розповів речник.
    Як уточнила компанія Oro navigacija, повідомлення про дрон над районом Лепкальніс надійшло від Служби авіаційної безпеки Lietuvos oro uosta. Потім були активовані процедури безпеки: польоти були ненадовго призупинені, а після отримання інформації про відсутність загрози рух відновився.
    Який саме дрон порушив рух літаків – з’ясовується.

  • Соцмережі: В Росії Іл-76 здійснив аварійну посадку

    Соцмережі: В Росії Іл-76 здійснив аварійну посадку

    Військовий борт Іл-76 вилетів з аеропорту Красноярську та прямував до Улан-Уде, проте через проблеми з двигуном змушений був сісти на найближчому аеродромі Черемшанка. Про це повідомляє Telegram-канал Борус.
    Злітно-посадкова смуга аеропорту Черемшанка, який використовується в основному малою авіацією, могла бути надто короткою для посадки Іл-76, бо після посадки літак викотився за її межі приблизно на 50 метрів.
    Про постраждалих не повідомлялося. На місці працюють аварійні служби.
    Нині офіційних коментарів стосовно інциденту немає.
    Як ми вже писали, пасажирська авіація Росії перебуває в глибокій кризі, яка з часом лише посилюється.
    Росія звернулася до Ефіопії по оренду літаків