Наших за кордоном – багато За даними Євростату, станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали 4,26 мільйона українців. Найбільше українців з таким статусом перебували в Німеччині – майже 1,2 мільйона.
Але абсолютно точно невідомо, скільки біженців знаходиться за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, станом на середину лютого 2025 року за кордоном перебувають близько 6,9 мільйонів українців.
Оцінка базується на цифрах, які свідчать, що кількість людей на підконтрольній території України становить близько 30 мільйонів. Загальна кількість людей, які виїхали з України, може бути вищою, якщо врахувати тих, хто виїхав через Росію або Білорусь.
На думку експертів, реальна кількість українців, які перебувають за кордоном, може бути навіть вищою, ніж 7,7 мільйона. Відзначимо, що дані про кількість українців за кордоном можуть відрізнятися залежно від джерела та методів підрахунку.
Де ж українців зараз найбільше? Обираючи територію для переїзду, майбутніх мігрантів насамперед хвилюють питання працевлаштування, цін на оренду та наявності інфраструктури для дітей.
І українці найчастіше обирають ключові 6 країн: Польщу, Німеччину, Чехію, Швецію, Латвію та Іспанію. Однак вже за два роки захист українських біженців може змінитися. Продовжать востаннє Наразі статус українців визначається ухваленою в березні 2022 року ЄС Директивою про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive – TPD). Вона від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного захисту людям, які рятуються від війни.
Спочатку передбачалося продовження директиви максимум на три роки, до березня 2025 року. Пізніше Єврокомісія ухвалила більш вільне тлумачення директиви, що дозволило продовжити її термін додатково ще на рік – до березня 2026 року.
За словами одного з дипломатів ЄС, зараз за зачиненими дверима набирають обертів розмови про “стратегії виходу” з цієї ситуації. Держави-члени можуть порушити це питання вже 12–13 червня 2025 року на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ.Ймовірно, тимчасовий захист продовжать, але це буде востаннє.
Експерти відзначають, що хоча більшість держав-членів підтримують продовження директиви про тимчасовий захист, залишилося мало правового простору для такого кроку. “Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням. Пряме прочитання директиви означало б, що через три роки її дія закінчиться”,- зазначив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер. Але оскільки цього не сталося, за його словами, необхідна “реальна дискусія про альтернативи і про те, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
Він також додав, що тепер ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися.
Одним із сценаріїв також може бути звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну на постійне місце проживання, не зможуть знову претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
Посол України в Європейському Союзі Всеволод Ченцову розмові з виданням Європейська правда наголосив, що Україна розраховує на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
За його словами, на рішення Єврокомісії “вплинула безпекова ситуація в Україні, яка, на жаль, не покращується”. Також варто взяти до уваги, що близько половини українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – це жінки, і біля третини – діти, тобто вразливі категорії.
Ченцов розповів, що паралельно в ЄС триває дискусія про те, що робити через два роки, коли дія директиви про тимчасовий захист закінчиться. “Ми будемо ставити питання, яким чином Європейська комісія та держави-члени сприятимуть поверненню наших громадян – тих, які готові повернутися, – якщо безпекова ситуація дозволятиме це”,- розповів він. Однак чи легко буде повернути українців? Складне питання Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться, каже директор Соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження. Бо на словах люди готові повернутися додому, а по факту вже осіли за кордоном та створили нові зв’язки на новому місці. Соціолог наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки. “Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”,– сказав він. За даними Антиповича за 2023 рік, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. Постає питання: де зупиниться війна, і чи буде українцям куди повертатися? Але серед вимушених мігрантів є і люди з заходу країни, які теж не палають бажанням їхати додому. Чому? Бо за кордоном їм банально краще.
Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз невиїзні, але їхні дружини і діти за кордоном. Але коли вікно можливостей відкриється, вони поїдуть до сімей. “Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він. А на думку макроекономіста, банкіра, доктора економічних наук, експерта у сфері міграційної політики Андрія Гайдуцького, країни Європи зацікавлені у тому, аби українські біженці залишилися жити у них. Зокрема йдеться про країни, які є найбільш зрілими у питанні міграційної політики, розповів аналітик у коментарі для РБК-Україна.
Він наголосив, що йдеться про ті держави, які 50 років тому ще дискутували про те, що “мігранти – це добре чи погано” та які зрозуміли, що якщо не залучати іммігрантів, то в країні не буде працювати більшість заводів та виробництв. Тобто, в першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Але і східні країни потерпають від нестачі недорогої робочої сили. Гайдуцький додав, що це в першу чергу стосується Польщі, Угорщини та Словаччини як нових “промислових центрів”. Водночас вступ Болгарії та Румунії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року також прискорить трудову еміграцію з цих країн, що стимулюватиме місцевих роботодавців шукати робочу силу серед українців.
Гайдуцький також розповів, що буде з біженцями в ЄС після закінчення тимчасового захисту для українців. За його словами, всі питання, які стосуються наших співвітчизників, які прибули в ЄС після 24 лютого 2022 року і отримали такий захист, перейдуть на рівень окремого регулювання в кожній країні блоку. І країни поведуть себе по-різному.
Однак Гайдуцький запевнив, що більшість країн запропонує громадянам України перехідний період, аби вони мали можливість перейти на загальні умови перебування іноземців в країні. Зокрема це може бути отримання трудових віз, дозволі або посвідок на постійне проживання.
Валерія Шипуля
