Лівий берег

Категорія: Новини політики

  • Росія вдарила ракетою по Харкову

    Росія вдарила ракетою по Харкову

    Російські війська сьогодні вночі, 5 червня, атакували ракетою Харків. Про це повідомив харківський міський голова Ігор Терехов у Telegram.
    “Попередньо – ворог ударив ракетою по Харкову, під ударом опинився Слобідський район. Деталі уточнюються”, – розповів урядовець.
    Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов додав, що наслідки ворожої атаки встановлюються. Інформації про потерпілих поки що не надходило.
    Місцеві телеграм-канали повідомляють про пожежі в місті.
    Як ми вже писали, війська РФ в ніч на 4 червня здійснили комбіновану атаку по Харкову та передмістю. Внаслідок обстрілу були пожежі та зафіксовано зруйновані будівлі, є поранений.
    У парку Харкова знешкодили “шахед”, який впав і не вибухнув

  • ЗМІ: США не прикриватимуть миротворців в Україні

    ЗМІ: США не прикриватимуть миротворців в Україні

    США відмовляються надати засоби протиповітряної оборони для підтримки “сил стримування”, які Велика Британія і Франція планують розмістити в Україні після війни. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерела, знайомі із ситуацією.
    Європейські союзники під час обговорень з американськими колегами дійшли висновку, що президент Дональд Трамп не надасть гарантій для підтримки очолюваної Європою “коаліції охочих”.
    “Європейські чиновники заявляли, що для стримування Росії необхідні гарантії США поряд із сильними українськими військами, підтримуваними союзниками у вигляді навчання і військ”, – ідеться в статті.
    Великобританія і Франція, як і раніше, мають надію, що США продовжуватимуть надавати розвіддані, а також здійснювати спостереження за кордоном між Україною і Росією. Також дехто надіється, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська стануть мішенню для Росії в Україні, хоч і не вірять в письмову гарантію.
    Союзні сили, які допомагатимуть забезпечувати безпеку повітряного простору, узбережжя і суходолу України, розмістивши європейські війська далеко від кордону у важливих портах і на об’єктах інфраструктури, а також продовжуючи постачати військове обладнання, залежать від мирного врегулювання, яке, на думку європейських чиновників, стає дедалі менш імовірним.
    За інформацією журналістів, Велика Британія і Франція завершили розробку плану розміщення і дій цих сил, але призупинили його реалізацію до відновлення переговорів про припинення вогню.
    Раніше Велика Британія тимчасово скоротила кількість стратегічних підводних човнів до трьох. Один із чотирьох носіїв міжконтинентальних ракет Trident II D5 – субмарина HMS Victorious – вирушила на глибоку модернізацію.
    Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року

  • Нібито “рятують”: що відбувається з українськими дітьми в Росії

    Нібито “рятують”: що відбувається з українськими дітьми в Росії

    “Шоу для бабусь” Українська делегація під час зустрічі в Туреччині передала Росії імена сотень викрадених українських дітей, яких РФ має повернути до України. Проте очільник російської делегації Мединський пізніше сказав, що український список містив лише 331 ім’я, навмисне применшував значення цього списку, вказуючи на те, що там не “тисячі” чи “мільйони” дітей, а лише десятки.
    Він також “пояснив”, що Росія повертає українських дітей тоді, коли може знайти їхніх батьків чи інших законних представників, і що РФ не викрадає українських дітей, а “рятує” їх.
    Окрім того, глава російської делегації назвав заклик Києва повернути сотні вивезених до Росії дітей “шоу для європейських бабусь”. Про це повідомив журналіст The Economist Олівер Керролл. “Не влаштовуйте бездітних шоу для співчутливих європейських бабусь”, – заявив Мединський. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що заява Мединського применшує справжній масштаб ганебних дій Росії, правових механізмів її та різних схем, які задіяні для того, щоб приховати та виправдати примусову депортацію, примусову асиміляцію та мілітаризацію українських дітей.
    Україна підтвердила депортацію Росією щонайменше 19 456 українських дітей, і лише 1345 із них станом на 2 червня 2025 року повернули додому.
    А ось Лабораторія гуманітарних досліджень Єльського університету оцінила кількість депортованих дітей станом на 19 березня 2025року – в приблизно в35 тисяч.

  • Підступні плани: що може відбутися на військових навчаннях Білорусі та РФ

    Підступні плани: що може відбутися на військових навчаннях Білорусі та РФ

    Видимість дружелюбності У середу, 28 травня, на засіданні Ради глав Міноборони ОДКБ у Бішкеку міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що маневри білорусько-російських навчань “Захід-2025”, заплановані на вересень, будуть зменшені у масштабі та “відсунуті” від кордонів НАТО і перенесені вглиб РБ. Це, за його словами, свідчить про готовність Мінська до діалогу та зниження напруженості в регіоні. “Ми ухвалили рішення про зниження параметрів навчання “Захід-2025″ та перенесення його основних маневрів углиб території Республіки Білорусь від західних кордонів”, – зазначив він. Хренін також запевнив, що заплановані навчання “не націлені проти будь-кого”, тому очікується “конструктивна реакція у відповідь” від “недружніх” країн. Утім, точне місце перенесення маневрів він не вказав, і не повідомив, наскільки близькими вони будуть до кордону з Україною.
    Окрім того, помічник Хреніна з питань міжнародного військового співробітництва Валерій Ревенко повідомив, що кількість учасників навчань “Захід-2025” скоротять майже вдвічі.
    Видання “Дзеркало” вказало, що в цих навчаннях може бути задіяно до 100 тис. військових. Такі навчання, за даними Міноборони РБ, проводять планово раз на 3-4 роки.
    Тим часом влада Польщі заявляла, що у відповідь на навчання “Захід-2025” готуються спільно з НАТО найбільші за останні роки дивізійні маневри.
    А аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті вважають, що РФ та Білорусь скоротили масштаб спільних військових навчань та перенесли основний маневр подалі від західних кордонів РБ, ймовірно, для того, щоб створити видимість співпраці та відволікти увагу від обмеженого військового потенціалу Росії за межами фронту в Україні.
    В ISW також наголошують, що Білорусь не могла б ухвалити таке рішення без підказки Росії.
    Аналітики нагадують, що білоруські чиновники раніше стверджували, що в навчаннях “Захід-2025” візьмуть участь щонайменше 13 тис. військовослужбовців. І припускають, що Росії та Білорусі, можливо, довелося скоротити спільні навчання, оскільки більшість сил воюють в Україні.
    Фахівці ISW звернули увагу й на те, що вони спостерігали за підрозділами 1-ї гвардійської танкової армії Росії (Московський військовий округ), 20-ї загальновійськової армії та 6-ї ВДА (Ленінградський військовий округ), а також приблизно 4 тис. військовослужбовців Повітряно-десантних сил, зокрема з 7-ї, 76-ї, 98-ї та 106-ї дивізій, які брали участь у спільних навчаннях “Захід-2021”. Вони зазначають, що значна частина цих формувань зараз воюють проти України.
    Аналітики нагадали, що свого часу російські чиновники несподівано скасували навчання “Захід-2023”, дуже ймовірно, через потреби Росії в озброєнні та людських ресурсах для війни в Україні. Кожне навчання має мету Про навчання на території Білорусі згадував і президент України Володимир Зеленський. “Цього літа Росія там щось готує під виглядом військових навчань”, – зазначив він під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ низки країн ЄС 29 квітня у Варшаві. Про те, чи можуть бути ці навчання одним з елементів підготовки наступу на Україну з території Білорусі, висловився головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю LB.ua. Він зазначив, що всі навчання мають якусь мету. “І одна з таких цілей – це приховане створення угруповань наступальних військ. Тобто видимість навчань – це найбільш прийнятний спосіб перебазувати, перекинути війська, сконцентрувати на якомусь напрямку і створити угруповання військ”, – сказав головнокомандувач. Сирський нагадав, що саме так усе й починалося в 2022-му. Спочатку було створено військове угруповання, яке проводило навчання. Київ тоді сподівався, що навчання закінчаться, і російські військові повернуться в Росію. Але цього не сталося – навчання нібито було продовжено. І тепер, за словами головнокомандувача, цей фактор необхідно враховувати. Загрозливий напрямок Про те, що у вересні може зрости небезпека на кордоні з Білоруссю через її спільні військові навчання з Росією, зазначили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ). “Загроза почне зростати, коли почнеться активна фаза спільних навчань, які анонсували Білорусь і Росія, яка припадає на вересень. Маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій”, – сказав речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Але стосовно нинішньої ситуації на кордоні з Білоруссю він зауважив, що вона відрізняється від ситуації на кордоні з Росією, і небезпечних для України дій, зокрема створення ударних груп, станом на 29 травня на цьому напрямку не фіксувалося. Втім цей напрямок лишається загрозливим.
    Демченко також звернув увагу на те, що ворог має велику кількість своїх сил і засобів, і по особовому складу, і по техніці, в межах Курської області. Накопичення почалося ще з того моменту, коли Росія намагалася витіснити сили оборони України, які вели свою операцію на Курщині.
    Росіяни продовжують тримати свій особовий склад на цій ділянці фронту. “Бачимо періодично певну зміну кількості ворожих військовослужбовців і техніки на цьому відтинку, але у ворога там достатньо сил для спроб атаки по території України”,- сказав речник ДПСУ.

  • Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс

    Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс

    Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
    За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
    Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
    Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
    За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
    Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
    Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
    Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
    Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
    Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
    За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
    Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
    Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
    Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
    Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
    Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
    Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
    Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
    За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
    У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
    Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
    У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
    Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва

  • США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог

    США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог

    Спецпосланець президента США у справах України Кіт Келлог заявив, що США готові обговорити вимогу Росії щодо нерозширення НАТО на схід як частину мирного врегулювання війни в Україні. Також він підтвердив, що президент Трамп готовий пообіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід, якщо це допоможе завершити конфлікт. Келлог наголосив, що вступ України до НАТО не є актуальним питанням, і цю позицію підтримують інші країни-члени Альянсу.

  • Україна в ООН закликала посилити тиск на Путіна

    Україна в ООН закликала посилити тиск на Путіна

    Заступниця постпреда України при ООН Христина Гайовишин закликала країни посилити тиск на Росію, щоб змусити її прийняти конструктивний та мирний підхід до ситуації. Вона зазначила, що Росія намагається підкорити Україну військовим шляхом та розширити свої впливи, співпрацюючи з іншими авторитарними режимами. Гайовишин також підтримала пропозицію США про повне й безумовне перемир’я на 30 днів, яке Росія відмовляється прийняти. Вона закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, щоб змусити її припинити війну та почати мирний процес. Гайовишин нагадала також про неприйнятність для України будь-яких умов окупації територій та закликала до конкретних дій для забезпечення миру та безпеки для майбутніх поколінь.

  • Келлог зробив заяву щодо перемовин у Стамбулі

    Келлог зробив заяву щодо перемовин у Стамбулі

    Спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог висловив занепокоєння можливою відмовою української делегації від участі у запланованих переговорах у Стамбулі. США отримали пропозиції щодо припинення вогню від України, які вважаються прийнятними. Однак, українська сторона ще не отримала російського “меморандуму” з пропозиціями щодо припинення вогню, що може вплинути на участь у переговорах. Келлог радить Києву показати серйозний настрій та підкреслив, що головна мета переговорів – досягнення припинення вогню та зупинення вбивств. Він також зазначив, що зараз не ведуться обговорення щодо вступу України до НАТО, а рішення про це залежить від згоди всіх 32 країн-членів. Радники з національної безпеки США, Німеччини, Франції та Великої Британії збираються провести зустрічі з делегаціями України та Росії в Туреччині 2 червня.

  • В США зробили заяву про перемови України та РФ

    В США зробили заяву про перемови України та РФ

    Прес-секретар Білого дому заявила, що США сподіваються, що наступного тижня відбудуться прямі переговори між Україною та Росією в Стамбулі. Вона зазначила, що ця зустріч підтримується президентом Трампом і сподівається на прогрес у вирішенні конфлікту. Наразі невідомо, чи буде на зустрічі представник зі сторони США. Раніше речник Кремля повідомив, що Росія не намірена розголошувати зміст “меморандуму” та вважає вимогу України передати його негайно “неконструктивною”. Також Туреччина погрожувала наслідками за “негнучкість” РФ.

  • Китай припинив продаж дронів Mavic Україні, але постачає їх Росії – ЗМІ

    Китай припинив продаж дронів Mavic Україні, але постачає їх Росії – ЗМІ

    Китай раптово вирішив зменшити постачання дронів Mavic та їх комплектуючих до України та країн Заходу, але збільшує їхні поставки до Росії. Президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння тим, що китайські дрони доступні для росіян, але не для українців. Він зазначив, що Китай припинив продаж дронів Україні та іншим країнам Європи, продовжуючи поставки до Росії. За словами Зеленського, Україна має докази роботи китайців на російських заводах з виробництва безпілотників. Дрони стали важливим елементом війни в Україні, змінюючи тактику бойових дій. Паралельно з обмеженнями для України, Китай можливо збільшив поставки до Росії. Китайські дрони Mavic широко використовуються для аерофотозйомки та можуть бути адаптовані для використання у військових цілях. Володимир Зеленський також зазначив, що Китай підтримав ідею припинення вогню на 30 днів, запропоновану Україною та США.