Камбек у початок війни Українці вже три роки поспіль намагаються донести мешканцям країн спочатку Східної, а там вже й Західної Європи: апетити Російської Федерації можуть сягати набагато далі, ніж величезна, за європейськими мірками, наша територія.
Й ось днями агресивна Росія у своєму “стремлінні до миру” (у котре чомусь продовжує наївно “вірити” діюча адміністрація США) висунула нову вимогу щодо припинення війни в Україні: тепер росіяни воліють вже не лише отримати наші чотири області та Крим. Вочевидь, Кремль роззявив пащеку і на частину вже “канонічної” Європи.
Про що мова? Війна в Україні не закінчиться, доки НАТО не прибере свою військову присутність в країнах Балтійського регіону, – таку обурливу заяву виголосив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков у свіжому інтерв’ю державному інформаційному агентству ТАСС, повідомляє Newsweek.
За словами російського “дипломата”, відповідального за відносини зі США, виведення військ НАТО з країн Балтії нібито допоможе покласти край війні. “Американська сторона вимагає практичних кроків, спрямованих на усунення корінних причин фундаментальних суперечностей між нами у сфері безпеки. Серед цих причин на першому плані стоїть розширення НАТО”, – заявив Рябков. При цьому представник країни-агресора навіть додав, що “без вирішення цієї фундаментальної та найгострішої для нас (РФ – ред.) проблеми просто неможливо вирішити нинішній конфлікт у євроатлантичному регіоні”.
Окрім того Рябков підкреслив, що розширення НАТО на Схід було серед першопричин війні, й тому витоки конфлікту лежать не лише в самій Україні, а й у НАТО.
Категорія: Новини політики
-
Жахлива можливість: РФ висуває НАТО ультиматум про країни Балтії
-
В ISW пояснили небезпеку скорочення американської допомоги Україні
Зменшення військової допомоги від США не призведе до сталого миру в Україні, а також не змусить російського диктатора Володимира Путіна переглянути свою “теорію перемоги”. Про це свідчить звіт американського Інституту вивчення війни (ISW).
Міністр оборони США Піт Геґсет заявив 10 червня, що США мають намір скоротити свій бюджет на закупівлю озброєння для України у 2026 році.
За його словами, “мирне врегулювання війни шляхом переговорів” нібито відповідає найкращим інтересам України, Росії та Сполучених Штатів. Але слова “перемога”, а також “шлях до перемоги й миру” не були чітко визначені в його промові.
Аналітики вважають, що “теорія перемоги” Путіна полягає в тому, що російські військові можуть підтримувати поступове просування на полі бою довше, ніж українські сили можуть оборонятися, і довше, ніж Захід готовий підтримувати Україну.
“Західна військова допомога, особливо та, яку тільки США можуть надати швидко та в потрібних об’ємах, залишається вирішальною для того, щоб українські сили могли досягти вирішальних успіхів на полі бою, і чинить тиск на Путіна, щоб той переоцінив свою “теорію перемоги”, – мовиться у звіті.
В ISW додають, що успіхи на полі бою, які змінюють розрахунки Путіна, змусять Росію вступити в конструктивні переговори для забезпечення мирного вирішення війни.
“Скорочення допомоги США Україні загрожує можливістю дати Росії більші переваги на полі бою та, ймовірно, додасть Путіну сміливості продовжувати свою війну та зміцнить його віру в те, що Росія може завоювати Україну, що несумісне із заявленою метою президента США Дональда Трампа щодо забезпечення тривалого миру в Україні”, – резюмували аналітики.
Як ми вже писали, за словами речника МЗС Георгія Тихого, Україна одержує від США пакети військової допомоги. Також відбуваються активні переговори щодо купівлі американської зброї.
Геґсет відповів на запитання, чи піде Путін війною на Захід -
Південно-Східна Європа підтримує рух Києва в НАТО
Учасники саміту Україна – Південно-Східна Європа, який відбувся в Одесі, підтвердили підтримку європейських та євроатлантичних прагнень України та інших країн регіону. У декларації саміту зазначено, що членство в НАТО є найкращим варіантом безпеки для України. Лідери підтримали Україну у її шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО, і визнали, що жодна країна поза НАТО не має права вето на розширення Альянсу. Також було підтримано право України обирати власні механізми безпеки та визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання.
-
В Португалії перевіряють шкільний підручник з “російським” Кримом
У Португалії розпочали перевірку підручника для 7 класу з географії та історії, де Крим вказаний як частина Росії. Цю інформацію розповів Павло Садоха, представник української громади в Португалії, на своїй сторінці у Facebook. Він повідомив, що португальці розпочали перевірку підручників після того, як український біженець, що живе у Португалії, звернув увагу на цю ситуацію. Також було заявлено, що Світовий Конґрес Українців розпочав аналізувати інформацію у підручниках історії та географії різних країн, а не лише європейських, і буде звертатися до міністерств освіти цих країн у разі виявлення неточностей та фальсифікацій.
-
В МАГАТЕ зробили нову заяву про перезапуск Запорізької АЕС
Росія не обіцяла відмовитися від перезапуску окупованої Запорізької атомної елестростанції (ЗАЕС), хоча й “існує спільна думка”, що нині перезапуск станції недоцільний. Про це заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі під час пресконференції.
За його словами, 6 червня у Калінінграді відбулися “дуже-дуже вичерпні обговорення” з російськими чиновниками. Питання перезапуску ЗАЕС “було одним з найголовніших”, але не єдиним.
“Вони (росіяни, – ред.) не дали жодної обіцянки, якщо можна так сказати, але я думаю, що між нами є домовленість, або, принаймні, обставини складаються так, що за нинішньої ситуації вони не запускатимуть Запорізьку станцію з огляду на серію чинників”, – запевняє Гроссі.
Він додав, що мовиться, зокрема, про військову ситуацію, брак води для охолодження реакторів та відсутність стабільного зовнішнього джерела живлення.
Гендиректор МАГАТЕ підтвердив, що росіяни мають плани перезапустити ЗАЕС у певний момент.
Як ми вже писали, Міжнародне агентство з атомної енергії занепокоєне намірами Росії під’єднати Запорізьку АЕС до власної енергосистеми. -
Росіяни скинули КАБи на Запоріжжя, є поранені
Російські загарбники вчинили авіаудар по Запоріжжі, використовуючи керовані авіабомби. В результаті цього події постраждали не менше трьох людей, є руйнування. Згідно з повідомленням керівника Запорізької обласної адміністрації Івана Федорова, було зруйновано щонайменше сім приватних будинків, а десятки інших отримали пошкодження. Також була пошкоджена труба газопостачання. Одна 73-річна жінка отримала поранення та перебуває у важкому стані, її доставили до лікарні. Пізніше стало відомо про іншу постраждалу жінку, яка також перебуває у важкому стані. Медики на місці події намагаються стабілізувати її стан перед тим, як доставити до лікарні.
-
Путін почав побоюватися нафтового обвалу
Російська влада стурбована можливістю надлишку нафти на ринку у другій половині 2025 року, що може призвести до подальшого падіння цін. На засіданні ОПЕК+ у червні було прийнято рішення збільшити видобуток на 411 тисяч барелів на добу, що разом з попередніми рішеннями означає збільшення постачань на 1,2 млн барелів на добу. Російські компанії не поспішають збільшувати видобуток через страх перед подальшим обвалом цін. Це призвело до значного зменшення доходів Росії від нафти й газу, що змусило уряд переглянути бюджет. Експерти попереджають про можливий великий дефіцит бюджету та негативні наслідки для економіки.
-
Україна “дала привід” Путіну розбомбити її – Трамп
Україна своїми недавніми атаками дала привід Росії “піти і розбомбити їх до біса”. Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє інформагентство Clash Report в X.
“Ну, вони дали Путіну привід учора ввечері піти та розбомбити їх до біса, ось що мені в цьому не сподобалося. Коли я це (атаку СБУ на аеродроми РФ – ред.) побачив, я сказав: ну все, тепер буде удар”, – стверджує хазяїн Білого дому.
Проте Трамп висловив надію, що війна в Україні не переросте в ядерний конфлікт після недавніх атак СБУ на військові аеродроми РФ. За його словами, ці атаки йому “не сподобалися”.
Водночас американський президент надіється, що Росія не зупинить переговори з Києвом.
Крім того, він прокоментував сенатський законопроєкт про санкції проти Росії. Глава Білого дому назвав його “дуже сильним”, та рішення про нові обмеження він планує ухвалювати особисто.
Раніше російський диктатор Володимир Путін заявив американському лідеру, що Росія “відповість” Україні за удари по авіації. -
РФ розпалює напругу через заморожені конфлікти в Грузії, Придністров’ї, Кавказі – ГУР
Росія розпалює регіональну напругу через заморожені конфлікти в Грузії, Придністров’ї та на Південному Кавказі. Кремль використовує гібридні методи впливу: кібератаки, дезінформацію та підрив демократичних інститутів. На цьому наголосив ексзаступник начальника ГУР МО України генерал-майор Ілля Павленко під час круглого столу Балто-Чорноморсько-Каспійський регіон: фактори безпеки та стабільності, – передає ГУР.
“Головне управління розвідки вживає активні заходи для послаблення російського впливу в Чорному морі. Звільнення острова Зміїний і так званих “вишок Бойка” – пазли цілісного процесу реалізації Чорноморської доктрини, яка відстоює утвердження безпечного середовища всього Чорноморського регіону”, – зазначив Павленко.
За його словами, українські операції поступово витіснили чорноморський флот РФ із західної частини моря, що дозволило створити безпечний зерновий коридор і забезпечити експорт попри дії агресора.
“Значну роль у цьому зіграв безпілотний флот ГУР – технологія, яка дозволила вперше у світі реалізувати концепцію застосування рою морських дронів у бойових умовах. Мета залишається незмінною – повна демілітаризація чорноморського басейну від російської присутності та формування стабільної безпекової архітектури в регіоні”, – наголосив ексзаступник начальника ГУР МО України. -
В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком
У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
Вікторія Хаджирадєва