Учасники саміту Україна – Південно-Східна Європа, який відбувся в Одесі, підтвердили підтримку європейських та євроатлантичних прагнень України та інших країн регіону. У декларації саміту зазначено, що членство в НАТО є найкращим варіантом безпеки для України. Лідери підтримали Україну у її шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО, і визнали, що жодна країна поза НАТО не має права вето на розширення Альянсу. Також було підтримано право України обирати власні механізми безпеки та визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання.
Категорія: Новини політики
-
В Португалії перевіряють шкільний підручник з “російським” Кримом
У Португалії розпочали перевірку підручника для 7 класу з географії та історії, де Крим вказаний як частина Росії. Цю інформацію розповів Павло Садоха, представник української громади в Португалії, на своїй сторінці у Facebook. Він повідомив, що португальці розпочали перевірку підручників після того, як український біженець, що живе у Португалії, звернув увагу на цю ситуацію. Також було заявлено, що Світовий Конґрес Українців розпочав аналізувати інформацію у підручниках історії та географії різних країн, а не лише європейських, і буде звертатися до міністерств освіти цих країн у разі виявлення неточностей та фальсифікацій.
-
В МАГАТЕ зробили нову заяву про перезапуск Запорізької АЕС
Росія не обіцяла відмовитися від перезапуску окупованої Запорізької атомної елестростанції (ЗАЕС), хоча й “існує спільна думка”, що нині перезапуск станції недоцільний. Про це заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі під час пресконференції.
За його словами, 6 червня у Калінінграді відбулися “дуже-дуже вичерпні обговорення” з російськими чиновниками. Питання перезапуску ЗАЕС “було одним з найголовніших”, але не єдиним.
“Вони (росіяни, – ред.) не дали жодної обіцянки, якщо можна так сказати, але я думаю, що між нами є домовленість, або, принаймні, обставини складаються так, що за нинішньої ситуації вони не запускатимуть Запорізьку станцію з огляду на серію чинників”, – запевняє Гроссі.
Він додав, що мовиться, зокрема, про військову ситуацію, брак води для охолодження реакторів та відсутність стабільного зовнішнього джерела живлення.
Гендиректор МАГАТЕ підтвердив, що росіяни мають плани перезапустити ЗАЕС у певний момент.
Як ми вже писали, Міжнародне агентство з атомної енергії занепокоєне намірами Росії під’єднати Запорізьку АЕС до власної енергосистеми. -
Росіяни скинули КАБи на Запоріжжя, є поранені
Російські загарбники вчинили авіаудар по Запоріжжі, використовуючи керовані авіабомби. В результаті цього події постраждали не менше трьох людей, є руйнування. Згідно з повідомленням керівника Запорізької обласної адміністрації Івана Федорова, було зруйновано щонайменше сім приватних будинків, а десятки інших отримали пошкодження. Також була пошкоджена труба газопостачання. Одна 73-річна жінка отримала поранення та перебуває у важкому стані, її доставили до лікарні. Пізніше стало відомо про іншу постраждалу жінку, яка також перебуває у важкому стані. Медики на місці події намагаються стабілізувати її стан перед тим, як доставити до лікарні.
-
Путін почав побоюватися нафтового обвалу
Російська влада стурбована можливістю надлишку нафти на ринку у другій половині 2025 року, що може призвести до подальшого падіння цін. На засіданні ОПЕК+ у червні було прийнято рішення збільшити видобуток на 411 тисяч барелів на добу, що разом з попередніми рішеннями означає збільшення постачань на 1,2 млн барелів на добу. Російські компанії не поспішають збільшувати видобуток через страх перед подальшим обвалом цін. Це призвело до значного зменшення доходів Росії від нафти й газу, що змусило уряд переглянути бюджет. Експерти попереджають про можливий великий дефіцит бюджету та негативні наслідки для економіки.
-
Україна “дала привід” Путіну розбомбити її – Трамп
Україна своїми недавніми атаками дала привід Росії “піти і розбомбити їх до біса”. Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє інформагентство Clash Report в X.
“Ну, вони дали Путіну привід учора ввечері піти та розбомбити їх до біса, ось що мені в цьому не сподобалося. Коли я це (атаку СБУ на аеродроми РФ – ред.) побачив, я сказав: ну все, тепер буде удар”, – стверджує хазяїн Білого дому.
Проте Трамп висловив надію, що війна в Україні не переросте в ядерний конфлікт після недавніх атак СБУ на військові аеродроми РФ. За його словами, ці атаки йому “не сподобалися”.
Водночас американський президент надіється, що Росія не зупинить переговори з Києвом.
Крім того, він прокоментував сенатський законопроєкт про санкції проти Росії. Глава Білого дому назвав його “дуже сильним”, та рішення про нові обмеження він планує ухвалювати особисто.
Раніше російський диктатор Володимир Путін заявив американському лідеру, що Росія “відповість” Україні за удари по авіації. -
РФ розпалює напругу через заморожені конфлікти в Грузії, Придністров’ї, Кавказі – ГУР
Росія розпалює регіональну напругу через заморожені конфлікти в Грузії, Придністров’ї та на Південному Кавказі. Кремль використовує гібридні методи впливу: кібератаки, дезінформацію та підрив демократичних інститутів. На цьому наголосив ексзаступник начальника ГУР МО України генерал-майор Ілля Павленко під час круглого столу Балто-Чорноморсько-Каспійський регіон: фактори безпеки та стабільності, – передає ГУР.
“Головне управління розвідки вживає активні заходи для послаблення російського впливу в Чорному морі. Звільнення острова Зміїний і так званих “вишок Бойка” – пазли цілісного процесу реалізації Чорноморської доктрини, яка відстоює утвердження безпечного середовища всього Чорноморського регіону”, – зазначив Павленко.
За його словами, українські операції поступово витіснили чорноморський флот РФ із західної частини моря, що дозволило створити безпечний зерновий коридор і забезпечити експорт попри дії агресора.
“Значну роль у цьому зіграв безпілотний флот ГУР – технологія, яка дозволила вперше у світі реалізувати концепцію застосування рою морських дронів у бойових умовах. Мета залишається незмінною – повна демілітаризація чорноморського басейну від російської присутності та формування стабільної безпекової архітектури в регіоні”, – наголосив ексзаступник начальника ГУР МО України. -
В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком
У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
Вікторія Хаджирадєва -
Росія вдарила ракетою по Харкову
Російські війська сьогодні вночі, 5 червня, атакували ракетою Харків. Про це повідомив харківський міський голова Ігор Терехов у Telegram.
“Попередньо – ворог ударив ракетою по Харкову, під ударом опинився Слобідський район. Деталі уточнюються”, – розповів урядовець.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов додав, що наслідки ворожої атаки встановлюються. Інформації про потерпілих поки що не надходило.
Місцеві телеграм-канали повідомляють про пожежі в місті.
Як ми вже писали, війська РФ в ніч на 4 червня здійснили комбіновану атаку по Харкову та передмістю. Внаслідок обстрілу були пожежі та зафіксовано зруйновані будівлі, є поранений.
У парку Харкова знешкодили “шахед”, який впав і не вибухнув -
ЗМІ: США не прикриватимуть миротворців в Україні
США відмовляються надати засоби протиповітряної оборони для підтримки “сил стримування”, які Велика Британія і Франція планують розмістити в Україні після війни. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерела, знайомі із ситуацією.
Європейські союзники під час обговорень з американськими колегами дійшли висновку, що президент Дональд Трамп не надасть гарантій для підтримки очолюваної Європою “коаліції охочих”.
“Європейські чиновники заявляли, що для стримування Росії необхідні гарантії США поряд із сильними українськими військами, підтримуваними союзниками у вигляді навчання і військ”, – ідеться в статті.
Великобританія і Франція, як і раніше, мають надію, що США продовжуватимуть надавати розвіддані, а також здійснювати спостереження за кордоном між Україною і Росією. Також дехто надіється, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська стануть мішенню для Росії в Україні, хоч і не вірять в письмову гарантію.
Союзні сили, які допомагатимуть забезпечувати безпеку повітряного простору, узбережжя і суходолу України, розмістивши європейські війська далеко від кордону у важливих портах і на об’єктах інфраструктури, а також продовжуючи постачати військове обладнання, залежать від мирного врегулювання, яке, на думку європейських чиновників, стає дедалі менш імовірним.
За інформацією журналістів, Велика Британія і Франція завершили розробку плану розміщення і дій цих сил, але призупинили його реалізацію до відновлення переговорів про припинення вогню.
Раніше Велика Британія тимчасово скоротила кількість стратегічних підводних човнів до трьох. Один із чотирьох носіїв міжконтинентальних ракет Trident II D5 – субмарина HMS Victorious – вирушила на глибоку модернізацію.
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року