Категорія: Новини політики

  • Німеччина планує закупити в США 300 ракет Patriot – ЗМІ

    Німеччина планує закупити в США 300 ракет Patriot – ЗМІ

    Німецька армія планує закупити у США ще 300 зенітних ракет Patriot на суму близько 1,5 мільярда євро для підвищення обороноздатності. Це частина чотирирічного контракту, а Норвегія погодилась допомогти з фінансуванням. Частина ракет буде передана Україні. Крім того, Бундесвер планує закупити безпілотні системи від Ізраїлю та медичні пункти від Rheinmetall. Норвегія та Німеччина також спільно оплатять дві системи Patriot для України.

  • ЗМІ дізналися, скільки іракців воює на боці України та Росії

    ЗМІ дізналися, скільки іракців воює на боці України та Росії

    З початку великої війни в Україні понад 5000 громадян Іраку опинилися на обох сторонах фронту. Іракське посольство в Москві закликало своїх громадян утриматися від участі в бойових діях і підтвердило нейтралітет Багдада у конфлікті. Іракці можуть отримати легальні візи лише через російські представництва у Багдаді, Ербілі та Басрі, а будь-які інші пропозиції є шахрайськими. Багато іракців вже воюють у російських армійних підрозділах, заробляючи гроші на контрактах. Деякі з них звертаються за допомогою, аби повернутися додому, вважаючи себе обдуреними. На стороні України воює понад 3000 іракців, які часто потрапляють у ЗСУ через вербування контрабандистами. Багато молодих людей в Іраку стикаються з безробіттям та економічною стагнацією, що змушує їх шукати вихід за кордоном, а це використовують контрабандисти.

  • Росія готується до мобілізації: головні ризики для України

    Росія готується до мобілізації: головні ризики для України

    З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році мобілізація в російській армії не припинялась. Після невдалих військових операцій у вересні 2022 року Володимир Путін оголосив “часткову” мобілізацію, що викликало обурення в суспільстві. Росія зосередилась на залученні контрактників за великі фінансові стимули, але все одно має проблеми з поповненням військових кадрів. Зараз Кремль готується до осінньої кампанії з новим стратегічним планом захоплення деяких міст в Україні. Є обговорення можливості нової мобілізації, але вона може викликати негативні настрої в суспільстві. Росія також розглядає різні варіанти, включаючи відкриту або приховану мобілізацію або залучення іноземних найманців. Експерти підкреслюють, що рішення про мобілізацію залежить від Володимира Путіна і може бути викликане необхідністю компенсувати втрати на війні та продемонструвати агресивні наміри.

  • У Маріуполі РФ організувала Тульський проспект із самоваром

    У Маріуполі РФ організувала Тульський проспект із самоваром

    У Маріуполі окупаційна влада знищила всі українські мурали, пам’ятники та постаменти. Про це у неділю, 7 вересня, повідомила міська рада на своєму Telegram-каналі.

    У публікації наголошується, що такі дії спрямовані на символічну деукраїнізацію міста та впровадження проросійської пропаганди.

    Замість українських символів місто заповнюють муралами, які містять триколори, пропаганду “дружби з російськими містами” та зображення людей, яких російська сторона називає “героями спецоперації”, а насправді є вбивцями мирних маріупольців. Міськрада заявляє, що місто насильно русифікують, викривлюючи історичні події.

    Директор “Маріупольського телебачення” Микола Осиченко у коментарі для Еспресо зазначив, що одну з головних вулиць Маріуполя – Азовстальську – перейменували на Тульський проспект. На цьому проспекті встановили пам’ятник у вигляді тульського пряника і самовара. Осиченко акцентує увагу на тому, що Росія робить все можливе, аби мешканці міста забували про такі важливі символи, як легендарний завод Азовсталь, який забезпечував роботою десятки тисяч людей.

    Нагадаємо, наприкінці липня Росія пошкодила сім об’єктів культурної спадщини в Одесі. Чотири з них мають статус пам’яток національного значення.

    Культурний геноцид: Росія знищує спадщину України

  • Мартін Єґер йде з посади посла Німеччини в Україні

    Мартін Єґер йде з посади посла Німеччини в Україні

    Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Мартін Єґер оголосив, що залишає посаду. Напередодні закінчення каденції він записав звернення до українців, оприлюднене посольством ФРН 5 вересня.
    “Після двох інтенсивних та насичених років мій час на посаді посла Німеччини в Україні сьогодні добігає кінця. Для мене було честю представляти свою країну тут, в Україні у цей особливий час. Ми пережили багато подій, як і хороших, так і поганих. Біль і страх, які, як я навчився у вас, можна подолати завдяки надії та дружбі… Україна глибоко вразила мене її людьми, їхньою відвагою, рішучістю та непохитною вірою у хороше майбутнє… Я хочу подякувати всім, хто був зі мною на цьому шляху… Всього найкращого. Бережіть себе. Німеччина твердо стоїть на вашому боці”, – сказав він у відеозверненні, записаному на тлі Михайлівського собору у Києві.
    “Друзі стоять пліч-о-пліч”, – додав він українською мовою.
    Єґер зазначив, що його наступник Гайко Томс прибуде до Києва у середині вересня.

    Мартін Єґер завершує свою місію Посла Німеччини в Україні. Два роки у надскладний для України час. Незабаром Мартін Єґер очолить Федеральну розвідувальну службу Німеччини. Дякуємо за все і зичимо успіхів, Пане @MJaegerT! #МиРазом. pic.twitter.com/WzkT00zOll — Посольство Німеччини (@GermanyinUA) September 5, 2025

  • Фіцо заявив, що не обговорював з Путіним енергетичну блокаду України

    Фіцо заявив, що не обговорював з Путіним енергетичну блокаду України

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заперечив, що обговорював енергетичну блокаду України з Путіним під час саміту в Китаї. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським в Ужгороді 5 вересня, передає Інтерфакс-Україна.
    “Інформація, яку ви отримали, що мало говоритися про якусь енергетичну блокаду України, абсолютно неправдива. І це абсолютно не було предметом перемовин з Володимиром Путіним”, – заявив він.
    За словам Фіцо, що головною метою його візиту до Китаю було вшанування 36 млн жертв, що понесла країна у Другої світової війни та від японської агресії 1931-1945 рр.
    Також він повідомив, що обговорював з Путіним “білатеральну двосторонню співпрацю”.
    “В цьому між нами можуть бути різні точки зору. Але ми віримо, що війна закінчиться і дуже швидко закінчиться. І що стандартизуються відносини з Російською Федерацією. Ми просто наперед хочемо говорити про можливості і завдання, які постануть перед нами”, – зазначив Фіцо.
    Він додав, що Україна і Словаччина мають “діаметрально відмінні точки зору” щодо “деяких питань”, зокрема енергетичних.
    “Я не буду зараз говорити про деталі, це вже завдання наших міністрів економіки та енергетики. Я сказав, я поважаю точку зору пана президента, але я очікую від вас також повагу щодо наших точок зору”, – заявив прем’єр-міністр Словаччини.
    Він нагадав, що багато європейських країн отримує зріджений природний газ (ЗПГ).
    “Тому це для нас дійсно завданням є, щоб ми знайшли таку систему, яка буде забезпечувати кожній країні якісну, безпечну доставку всіх енергії за хорошу ціну. І країни не будуть обирати якісь заходи, які будуть перешкоджати цьому іншим країнам”, – наголосив Фіцо.

  • Фіцо зустрінеться з Зеленським в Ужгороді

    Фіцо зустрінеться з Зеленським в Ужгороді

    Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зустрінеться з українським президентом Володимиром Зеленським 5 вересня в Ужгороді. Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на пресслужбу словацького уряду.
    Зазначається, що Фіцо планує зосередитись на питанні енергетичної інфраструктури, після чого лідери проведуть спільну пресконференцію.
    В Ужгороді словацький премʼєр також проведе зустрічі з головою уряду України Юлією Свириденко.
    Як повідомляється, на зустрічах Фіцо супроводжуватимуть віцепрем’єрка і міністерка економіки Деніса Сакова та міністр закордонних справ і європейських питань Юрай Бланар.
    Раніше Фіцо підтвердив, що вже у п’ятницю зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським.

  • ЄС обговорює схему збільшення прибутків від заморожених активів РФ – ОП

    ЄС обговорює схему збільшення прибутків від заморожених активів РФ – ОП

    В Європейському Союзі почали офіційно обговорювати схему збільшення прибутків від заморожених російських активів. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці.
    “Це не фінальне рішення, але вже факт, що сьогодні в центрі уваги – питання, яке Україна піднімала ще з перших днів повномасштабного вторгнення: створення міжнародного компенсаційного механізму і спрямування коштів держави-агресора на відшкодування збитків нашому народу і державі”, – зазначила вона.
    За словами Мудрої, у 2022 році українська команда розробила концепцію механізму, яку підтримали 94 держави в ООН. У 2023 році було створено, а в 2024 році запущено перший елемент – Міжнародний реєстр збитків для України Register of Damage for Ukraine – RD4U, який уже приймає заяви через Дію за першими 11 категоріями (втрата близьких, поранення, катування, сексуальне насильство, позбавлення свободи, зруйноване чи пошкоджене житло, вимушене переміщення). Загалом категорій понад 40 – і вони будуть відкриті найближчим часом.
    Як повідомила Ірина Мудра, наступного тижня у Гаазі відбудеться фінальний, сьомий раунд переговорів щодо наступного елементу – Міжнародної компенсаційної комісії для України.
    “Паралельно ми з першого дня замороження понад 300 млрд доларів російських державних активів працюємо над тим, щоб вони були спрямовані на компенсації. Бо Росія вже завдала Україні понад 1 трильйон доларів збитків за 11 років агресії”, – зазначила заступниця керівника Офісу президента.
    Вона нагадала, що у 2024 році Україна здобула важливий проміжний результат – $50 млрд із прибутків заморожених активів.
    “Сьогодні мова йде про наступний крок: перемістити активи у спеціальний фонд, щоб вони приносили значно більші прибутки. Ми презентували цю модель партнерам, і минулої суботи її вперше офіційно почали обговорювати в ЄС”, – зазначила Мудра.
    Заступниця керівника Офісу президента закликала партнерів підтримайте цей механізм як перший етап примусу Росії виконати свої зобов’язання за міжнародним правом.
    Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

  • У ЄС обговорюють збільшення компенсації Україні від заморожених активів РФ

    У ЄС обговорюють збільшення компенсації Україні від заморожених активів РФ

    В Європейському Союзі почали офіційно обговорювати схему збільшення прибутків від заморожених російських активів задля компенсації збитків Україні. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці.
    “Це не фінальне рішення, але вже факт, що сьогодні в центрі уваги – питання, яке Україна піднімала ще з перших днів повномасштабного вторгнення: створення міжнародного компенсаційного механізму і спрямування коштів держави-агресора на відшкодування збитків нашому народу і державі”, – зазначила вона.
    За словами Мудрої, у 2022 році українська команда розробила концепцію механізму, яку підтримали 94 держави в ООН. У 2023 році було створено, а в 2024 році запущено перший елемент – Міжнародний реєстр збитків для України Register of Damage for Ukraine – RD4U, який уже приймає заяви через Дію за першими 11 категоріями (втрата близьких, поранення, катування, сексуальне насильство, позбавлення свободи, зруйноване чи пошкоджене житло, вимушене переміщення). Загалом категорій понад 40 – і вони будуть відкриті найближчим часом.
    Як повідомила Ірина Мудра, наступного тижня у Гаазі відбудеться фінальний, сьомий раунд переговорів щодо наступного елементу – Міжнародної компенсаційної комісії для України.
    “Паралельно ми з першого дня замороження понад 300 млрд доларів російських державних активів працюємо над тим, щоб вони були спрямовані на компенсації. Бо Росія вже завдала Україні понад 1 трильйон доларів збитків за 11 років агресії”, – зазначила заступниця керівника Офісу президента.
    Вона нагадала, що у 2024 році Україна здобула важливий проміжний результат – $50 млрд із прибутків заморожених активів.
    “Сьогодні мова йде про наступний крок: перемістити активи у спеціальний фонд, щоб вони приносили значно більші прибутки. Ми презентували цю модель партнерам, і минулої суботи її вперше офіційно почали обговорювати в ЄС”, – зазначила Мудра.
    Заступниця керівника Офісу президента закликала партнерів підтримайте цей механізм як перший етап примусу Росії виконати свої зобов’язання за міжнародним правом.
    Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

  • Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності

    Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності

    Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%. За пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
    В чому причини сповільнення економіки країни-агресора та чому міжнародні експерти кажуть, що російські прогнози на майбутнє виглядають занадто реалістичними? Економіка РФ забуксувала Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%, що ледь дотягує до нижньої межі прогнозу Центрального банку РФ в 1–2%.
    За підсумками липня 2025 р. ВВП країни зріс лише на 0,4% у річному вимірі. Зростання промислового виробництва в липні сповільнилося з 1,9% до 0,7%. Для порівняння, ще у червні цього року показник становив 1%, а в грудні 2024-го – 4,5%. Таким чином, усього за пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
    Це означає, що економіка перебуває на межі стагнації.
    Доходи від нафти впали, а бюджетний дефіцит у липні досяг максимуму за понад 30 років – 4,9 трлн руб.
    Навіть уряд Росії визнав, що економічне зростання зупинилось, а цілі галузі вже скотилися у рецесію. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Джерела Reutersповідомляють, що президент РФ Володимир Путін дедалі більше стурбований станом російської економіки в умовах війни.
    Багато банків заробляють менше, ніж платять за депозитами і позиками. Інфляція перевищила 10%, ключова ставка піднялася до 21% – найвищого рівня за два десятиліття.
    Те, що регулятор РФ тримає базову процентну ставку на рекордному рівні 21%, на думку експертів, стримує реальний бізнес і інвестиції.
    Голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна запевняє, що економіка стабільна. “Інвестиційна активність залишається високою завдяки державній підтримці пріоритетних секторів, зокрема військової промисловості”, – каже голова регулятора РФ. Однак дані опитувань підприємств свідчать про зниження реальної ділової активності і низьку рентабельність. Причини спаду Російська економіка втрачає стійкість на тлі затяжної війни та санкцій. Ключові галузі стикаються з падінням, а банки готуються до можливого порятунку коштом держави. “На економіку РФ тиснуть наслідки війни, санкції, дефіцит робочої сили, слабкі ціни на нафту і висока ставка. Це підриває стійкість одразу кількох галузей. Санкції та імпортозаміщення не справляються”, – каже геоекономічний аналітик Алекса Кокчаров з Bloomberg Economics. Попри підтримку Китаю та Індії, санкції Заходу поступово руйнують критично важливі сектори. Наприклад, вугільна галузь РФ до 2022 р. залежала від техніки з ЄС, США і Японії. Зараз доступ до неї перекрито. Китайські аналоги виявилися неякісними і дефіцитними. Замовлення на них доводиться робити за роки вперед. Фінансування через європейські банки та облігації також більше недоступне. Промисловість на межі нуля Стан російської промисловості демонструє критичне уповільнення. Сектори, які ще торік показували позитивну динаміку, нині занурюються в рецесію. Виробництво меблів скоротилося на 12%, виробництво одягу – на 7%, електрообладнання – на 6,5%, у металургії падіння перевищило 10%.
    Ці показники свідчать, що промисловість Росії фактично балансує на нульових позначках.
    Навіть військово-промисловий комплекс (ВПК), який Кремль вважає критично важливим під час війни, не витримує темпів.
    Оборонка, яка довгий час залишалася локомотивом російської економіки, почала втрачати динаміку. “Резерви для “підживлення” економіки Росії вичерпуються. Щоб далі фінансувати війну, влада буде змушена підвищувати податки та забирати ресурси у цивільних секторів, що ще більше гальмуватиме розвиток. Війна та санкції штовхають економіку РФ у затяжну кризу”,- підкреслюють у ЦПД. Бюджет РФ тріщить по швах У січні-липні 2025 р. дефіцит федерального бюджету Росії зріс до 61 млрд дол. (2,2 % ВВП), що майже в чотири рази більше, ніж було заплановано (14, 7 млрд. дол). Про це повідомляє пресцентр Служби зовнішньої розвідки.
    Після квітневих змін уряд очікував дефіцит у понад 47 млрд дол., але фактичні показники перевищили навіть цей прогноз.
    Падіння нафтових та газових доходів на 18,5 % – до 69 млрд дол. – стало наслідком одночасного зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту.
    Не нафтогазові доходи збільшилися на 14 %, до 185 млрд дол., проте цього виявилося недостатньо для компенсації втрат від експорту енергоресурсів.
    Крім того, бюджетний план доходів не був виконаний: середньорічний курс рубля склав 85,9 за дол., що значно менше за закладені у бюджет 94,3 дол. Витрати уряду за сім місяців зросли на 20,8 %, до 314,9 млрд дол. За підсумками року дефіцит федерального бюджету може сягнути 75 млрд дол. Проблеми в регіонах РФ Російські регіони масово не виконують планові показники надходжень до державного бюджету, але й за таких умов не відмовляються від фінансування війни. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    Як зауважують у розвідці, дефіцитними є кошториси половини суб’єктів РФ. Зокрема, Кемеровська область на кінець року планувала розрив між доходами та витратами на рівні 170 млн дол., але вже за січень-липень зазнала дефіциту розміром 380 млн дол. Причина – західні санкції на російське вугілля та низький попит на продукцію металургійної галузі.
    У Башкортостані дефіцит бюджету перевищив планові показники вдвічі: уже у квітні сягнув 84 млн дол.
    У Якутії розрив між фактичними витратами та планом за перше півріччя становить 300%.
    Бюджет Ростовської області спочатку планувався як профіцитний, однак до кінця року очікується дефіцит на суму 242 млн дол. “Фінансові труднощі регіонів унеможливлюють належне фінансування освіти, медицини, інфраструктури та інших соціальних програм. Водночас місцева влада активно звітує про збільшення одноразових виплат “добровольцям” за контрактом з Міноборони для участі у війні проти України”,- зазначають у СЗР. Російські прогнози не реалістичні Офіційний прогноз зростання ВВП Росії переглянуто вниз – із 2,5 % до 0,5-1 %. Ці показники свідчать про суттєві економічні виклики, які стоять перед країною в умовах санкцій та нестабільності на світових ринках.
    Водночас Міністерство економіки РФ і надалі прогнозує зростання на рівні 2,5%, а міністр фінансів Антон Силуанов запевняє президента Володимира Путіна, що за новою оцінкою зростання становитиме не менше 1,5%. Реальні економічні показники, однак, свідчать про суттєві ризики стагнації та недосягнення офіційних прогнозів.
    Експерти припускають, що якщо поточні темпи збережуться, зростання ВВП за підсумками року складе близько 0,7%. Приміром, Московська компанія Astra Asset Management відзначає, що очікуване прискорення економіки у другій половині року малоймовірне через жорстку грошово-кредитну політику та високі ставки.
    Експерти вважають, що запас міцності економіки РФ – максимум до кінця наступного року. “Російська економіка має певний запас міцності на цей рік, можливо, ще на наступний, але навряд чи на довший період. Раніше економіку РФ підтримувала військова сфера, тоді як цивільний сектор перебував у мінусі й сильно просів”, – вважає головний консультант Інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Вікторія Хаджирадєва