Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%. За пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
В чому причини сповільнення економіки країни-агресора та чому міжнародні експерти кажуть, що російські прогнози на майбутнє виглядають занадто реалістичними? Економіка РФ забуксувала Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%, що ледь дотягує до нижньої межі прогнозу Центрального банку РФ в 1–2%.
За підсумками липня 2025 р. ВВП країни зріс лише на 0,4% у річному вимірі. Зростання промислового виробництва в липні сповільнилося з 1,9% до 0,7%. Для порівняння, ще у червні цього року показник становив 1%, а в грудні 2024-го – 4,5%. Таким чином, усього за пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
Це означає, що економіка перебуває на межі стагнації.
Доходи від нафти впали, а бюджетний дефіцит у липні досяг максимуму за понад 30 років – 4,9 трлн руб.
Навіть уряд Росії визнав, що економічне зростання зупинилось, а цілі галузі вже скотилися у рецесію. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Джерела Reutersповідомляють, що президент РФ Володимир Путін дедалі більше стурбований станом російської економіки в умовах війни.
Багато банків заробляють менше, ніж платять за депозитами і позиками. Інфляція перевищила 10%, ключова ставка піднялася до 21% – найвищого рівня за два десятиліття.
Те, що регулятор РФ тримає базову процентну ставку на рекордному рівні 21%, на думку експертів, стримує реальний бізнес і інвестиції.
Голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна запевняє, що економіка стабільна. “Інвестиційна активність залишається високою завдяки державній підтримці пріоритетних секторів, зокрема військової промисловості”, – каже голова регулятора РФ. Однак дані опитувань підприємств свідчать про зниження реальної ділової активності і низьку рентабельність. Причини спаду Російська економіка втрачає стійкість на тлі затяжної війни та санкцій. Ключові галузі стикаються з падінням, а банки готуються до можливого порятунку коштом держави. “На економіку РФ тиснуть наслідки війни, санкції, дефіцит робочої сили, слабкі ціни на нафту і висока ставка. Це підриває стійкість одразу кількох галузей. Санкції та імпортозаміщення не справляються”, – каже геоекономічний аналітик Алекса Кокчаров з Bloomberg Economics. Попри підтримку Китаю та Індії, санкції Заходу поступово руйнують критично важливі сектори. Наприклад, вугільна галузь РФ до 2022 р. залежала від техніки з ЄС, США і Японії. Зараз доступ до неї перекрито. Китайські аналоги виявилися неякісними і дефіцитними. Замовлення на них доводиться робити за роки вперед. Фінансування через європейські банки та облігації також більше недоступне. Промисловість на межі нуля Стан російської промисловості демонструє критичне уповільнення. Сектори, які ще торік показували позитивну динаміку, нині занурюються в рецесію. Виробництво меблів скоротилося на 12%, виробництво одягу – на 7%, електрообладнання – на 6,5%, у металургії падіння перевищило 10%.
Ці показники свідчать, що промисловість Росії фактично балансує на нульових позначках.
Навіть військово-промисловий комплекс (ВПК), який Кремль вважає критично важливим під час війни, не витримує темпів.
Оборонка, яка довгий час залишалася локомотивом російської економіки, почала втрачати динаміку. “Резерви для “підживлення” економіки Росії вичерпуються. Щоб далі фінансувати війну, влада буде змушена підвищувати податки та забирати ресурси у цивільних секторів, що ще більше гальмуватиме розвиток. Війна та санкції штовхають економіку РФ у затяжну кризу”,- підкреслюють у ЦПД. Бюджет РФ тріщить по швах У січні-липні 2025 р. дефіцит федерального бюджету Росії зріс до 61 млрд дол. (2,2 % ВВП), що майже в чотири рази більше, ніж було заплановано (14, 7 млрд. дол). Про це повідомляє пресцентр Служби зовнішньої розвідки.
Після квітневих змін уряд очікував дефіцит у понад 47 млрд дол., але фактичні показники перевищили навіть цей прогноз.
Падіння нафтових та газових доходів на 18,5 % – до 69 млрд дол. – стало наслідком одночасного зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту.
Не нафтогазові доходи збільшилися на 14 %, до 185 млрд дол., проте цього виявилося недостатньо для компенсації втрат від експорту енергоресурсів.
Крім того, бюджетний план доходів не був виконаний: середньорічний курс рубля склав 85,9 за дол., що значно менше за закладені у бюджет 94,3 дол. Витрати уряду за сім місяців зросли на 20,8 %, до 314,9 млрд дол. За підсумками року дефіцит федерального бюджету може сягнути 75 млрд дол. Проблеми в регіонах РФ Російські регіони масово не виконують планові показники надходжень до державного бюджету, але й за таких умов не відмовляються від фінансування війни. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Як зауважують у розвідці, дефіцитними є кошториси половини суб’єктів РФ. Зокрема, Кемеровська область на кінець року планувала розрив між доходами та витратами на рівні 170 млн дол., але вже за січень-липень зазнала дефіциту розміром 380 млн дол. Причина – західні санкції на російське вугілля та низький попит на продукцію металургійної галузі.
У Башкортостані дефіцит бюджету перевищив планові показники вдвічі: уже у квітні сягнув 84 млн дол.
У Якутії розрив між фактичними витратами та планом за перше півріччя становить 300%.
Бюджет Ростовської області спочатку планувався як профіцитний, однак до кінця року очікується дефіцит на суму 242 млн дол. “Фінансові труднощі регіонів унеможливлюють належне фінансування освіти, медицини, інфраструктури та інших соціальних програм. Водночас місцева влада активно звітує про збільшення одноразових виплат “добровольцям” за контрактом з Міноборони для участі у війні проти України”,- зазначають у СЗР. Російські прогнози не реалістичні Офіційний прогноз зростання ВВП Росії переглянуто вниз – із 2,5 % до 0,5-1 %. Ці показники свідчать про суттєві економічні виклики, які стоять перед країною в умовах санкцій та нестабільності на світових ринках.
Водночас Міністерство економіки РФ і надалі прогнозує зростання на рівні 2,5%, а міністр фінансів Антон Силуанов запевняє президента Володимира Путіна, що за новою оцінкою зростання становитиме не менше 1,5%. Реальні економічні показники, однак, свідчать про суттєві ризики стагнації та недосягнення офіційних прогнозів.
Експерти припускають, що якщо поточні темпи збережуться, зростання ВВП за підсумками року складе близько 0,7%. Приміром, Московська компанія Astra Asset Management відзначає, що очікуване прискорення економіки у другій половині року малоймовірне через жорстку грошово-кредитну політику та високі ставки.
Експерти вважають, що запас міцності економіки РФ – максимум до кінця наступного року. “Російська економіка має певний запас міцності на цей рік, можливо, ще на наступний, але навряд чи на довший період. Раніше економіку РФ підтримувала військова сфера, тоді як цивільний сектор перебував у мінусі й сильно просів”, – вважає головний консультант Інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Вікторія Хаджирадєва
Категорія: Новини політики
-
Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності
-
Путін висловив “надію” на мир в Україні
Російський диктатор Володимир Путін на засіданні Ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) вчергове повторив свою брехню про те, що напад Росії на Україну нібито “був спровокований Заходом”. Про це свідчить виступ хазяїна Кремля на цьому заході.
“Криза в Україні (так Путін називає війну РФ проти України – ред.) виникла не в результаті нападу Росії, а в результаті державного перевороту в Україні, який був підтриманий і спровокований Заходом. А потім спробами за допомогою збройних сил придушити опір тих регіонів України і тих людей, які цей переворот не прийняли, не підтримали.
І друга причина кризи полягає в постійних спробах Заходу втягнути Україну в НАТО, що, як ми багаторазово підкреслювали і говорили, причому протягом багатьох років, становило пряму загрозу безпеці Росіїю”, – стверджує голова правлячого режиму РФ.
За його словами, він “цінує зусилля і пропозиції Китаю, Індії та інших стратегічних партнерів, покликаних сприяти врегулюванню”.
“Зазначу, що порозуміння, досягнуті на недавній російсько-американській зустрічі на Алясці, надіюсь, також йдуть у цьому напрямку, відкриваючи шлях до миру в Україні”, – запевнив він
Російський диктатор традиційно додав, що для припинення російської агресії проти України “має бути усунуто першопричини кризи в Україні і відновлено баланс у сфері безпеки”.
Як ми вже писали раніше, Володимир Путін прибув до китайського міста Тяньцзінь з чотириденним візитом.
Ердоган прибув у Китай, де зустрінеться з Путіним -
В Євросоюзі назвали навмисним удар Росії по Представництву ЄС
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила нічну атаку РФ по Києву, внаслідок якої постраждала будівля представництва ЄС. Про це йдеться в її публікації в соцмережі Х.
“Ще одна ніч безжальних бомбардувань Росії вразила цивільну інфраструктуру і забрала життя невинних людей. Вони також уразили наше Представництво ЄС у Києві. Співробітники нашого Представництва безпеці. Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир”, – написала вона.
Верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас також засудила нічну атаку РФ по Києву та закликала Кремль припинити вбивства. Вона про це написала вона у соцмережі Х.
“Поки світ шукає шлях до миру, Росія відповідає ракетами. Нічна атака на Київ демонструє навмисний вибір ескалації та глузування з мирних зусиль. Росія повинна припинити вбивства та вести переговори”, – йдеться в її повідомленні.
Своєю чергою міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів на публікацію Каллас, подякувавши за чітку позицію. Він також підтвердив думку європейської чиновниці про те, що Росія робить це навмисно.
“Потрібна скоординована трансатлантична відповідь і тиск на Москву, щоб довести, що вона не може уникнути покарання за таке жорстоке неприйняття мирних зусиль”, – заявив він. -
Росія відкине пропозицію Заходу про гарантії безпеки для України – ISW
США в координації з Європою розробляють гарантії безпеки для післявоєнної України та Кремль, схоже, відкине цю пропозицію. Про це йдеться у звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що РФ неодноразово відкидала західні гарантії безпеки для України, зокрема, присутність військ країн НАТО.
У ISW наводять недавню заяву глави МЗС РФ Сергія Лаврова в інтерв’ю NBC News він сказав, що західні держави, включно зі США, не мають нести відповідальність за післявоєнну безпеку України.
Речниця російського МЗС Марія Захарова теж заявила, що Росія “категорично відкидає” будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО.
“Кремль, імовірно, відхилить пропозицію США і Європи про гарантії безпеки, подібну до тієї, яку, як повідомляють, обговорюють американські та європейські чиновники”, – роблять висновок аналітики ISW. -
Віткофф зробив заяву щодо війни в Україні
США прагнуть добитися врегулювання війни Росії проти України до кінця року. Також у Вашингтоні хочуть бачити в ці терміни мир на Близькому Сході. Про це заявив спецпредставник президента США на Близькому Сході Стів Віткофф під час засідання американського уряду.
Віткофф на засіданні уряду, на якому також був присутній президент США Дональд Трамп, розповів, що, на його думку, американський лідер за вісім місяців “завершив навіть більше семи конфліктів”.
“Я чую про це, подорожуючи по всьому світу. У місцях, де звільняють заручників, про вас говорять із глибокою повагою. Це справді вражає”, – додав він.
“Концепція “мир через силу” дійсно працює. Росія та Україна, Іран, Ізраїль, ХАМАС – у нас цього тижня зустрічі щодо всіх трьох цих конфліктів, і ми сподіваємося врегулювати їх до кінця року. Ваша команда – це щось неймовірне”, – сказав Віткофф. -
Вікно можливостей: попри браваду, Путін готується до зустрічі з Зеленським
Москва вже допускає компроміси Російський диктатор Путін, схоже, дійсно зацікавлений у можливості досягти домовленості з Україною. Проте, як зазначає політичний аналітик Марк Галеотті у своїй колонці для The Times, він також не проти і далі вести бойові дії.
На думку експерта, основною перепоною на шляху до будь-яких дипломатичних рішень залишалося небажання західних країн відкрито визнати той факт, що Україна найближчим часом не приєднається до НАТО і не зможе повернути окуповані території. Паралельно з цим Путін навряд чи погодиться на припинення вогню до початку реальних перемовин.
Водночас, як зазначається у публікації, президент США Дональд Трамп відкрито визнав ці моменти – і під час переговорів із Путіним на Алясці, і на зустрічі в Білому домі з Зеленським та з лідерами Європи. Це могло створити нові умови для діалогу.
Та, за словами аналітика, дії Трампа водночас порушили традиційні дипломатичні норми. Саміти зазвичай є фінальним етапом багатомісячної підготовки з боку експертів, дипломатів і парламентерів. У такому процесі лідери країн лише затверджують майже готову угоду. Але в даному випадку ця робота ще не проведена, тому важко сказати, наскільки далеко Путін готовий зайти у своїх поступках.
Також, на його думку, ускладнює ситуацію характер переговорної тактики Кремля. Росія не йде на поступове зближення позицій, а натомість висуває абсурдні чи надмірні вимоги в останній момент. Це створює ілюзію хаосу і не дає зрозуміти, де насправді проходить межа прийнятного для Путіна.
Яскравий приклад – висунута вимога передати частину Донбасу в обмін на стабілізацію лінії фронту. Іншим прикладом Галеотті називає начебто запрошення Зеленського приїхати до Москви. “Це була не щира ініціатива, а насмішка: відповідь на те, що Зеленський у травні пропонував Путіну зустрітися в Стамбулі”, – припускає автор. Втім, попри жорсткі формулювання, аналітик вбачає певні ознаки гнучкості. Так, риторика прокремлівських медіа стала м’якшою щодо легітимності Зеленського, що може бути спробою зберегти обличчя Путіна у разі перемовин.
Крім того, деякі наближені до Кремля фігури дають зрозуміти, що Москва допускає компроміси. Наприклад, згода на обмеження чисельності українських військ розглядається як “спроба на удачу”, а в питанні гарантій безпеки Росія готова на варіанти, які не включають розміщення сил НАТО в Україні.
Також розглядається можливість контролю над українським повітряним простором через авіабази поблизу країни або зобов’язання щодо оперативного нарощування військ у разі нового вторгнення. “Як мені сказав один високопоставлений західний дипломат у Москві, немає жодних гарантій, що це призведе до чогось конкретного, але сигнали про більшу відкритість до переговорів безумовно, є”, – йдеться у матеріалі. Імовірно, російський президент відчуває, що настав сприятливий момент для ініціювання домовленостей, і в нього є мотивація перевірити, що з цього вийде. Не виключено, що серед причин – прагнення виставити Зеленського як перешкоду для Трампа на шляху до Нобелівської премії миру чи посилити напругу в Європі. Разом з тим Путін усвідомлює ризики від затягування війни – як економічні, так і соціальні.
Аналітик вважає, що Росії не потрібно перемагати у війні, їй достатньо мати ресурси, щоб протриматися довше, ніж Україна. А, зважаючи на останні події на фронті, мобілізаційні труднощі в Україні та зменшення західної підтримки, Путін, можливо, вважає, що час грає на нього.
Та водночас, оскільки Путін публічно не заявляє про бажання прямої зустрічі із Зеленським, найважливіший елемент – двосторонній діалог – залишається відсутнім. Попри декларації обох сторін про готовність до переговорів, поки що жодна не робить реальних кроків до компромісу. Тому настав час Києву взяти ініціативу в свої руки і наполегливо домагатися відновлення більш серйозних переговорів, нехай навіть тільки для того, щоб змусити Путіна розкрити карти. РФ визнає Зеленського де-факто У той же час, як повідомили російські ЗМІ, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія готова продовжити прямі перемовини з Україною в Стамбулі, і про це нібито йшлося в телефонній розмові Путіна з Трампом.
Міністр запевнив, що сторони продовжать зустрічі, як і раніше. Щодо можливої зустрічі Путіна і Зеленського, Лавров сказав, що це питання не обговорювалося на Алясці, але згодом воно виникло спонтанно.
Він заявив також, що РФ визнає Зеленського “де-факто главою режиму”, але водночас знову підкреслив його “нелегітимність”. “Зеленський грає, не турбуючись про зміст, коли говорить про першочерговість для себе зустрічі з Путіним”, – додав Лавров. Він також запропонував підвищити рівень делегацій у Стамбулі, щоб ефективніше доносити ключові питання до президентів.
Тим часом професор Оксфордського університету Тімоті Гартон Еш заявив, що Путін не зупинить війну, доки не переконається в тому, що ситуація розгортається не на користь Росії. На його думку, реальних мирних переговорів не буде щонайменше до наступного року.
Еш вважає, що Путін “грає на публіку”, використовуючи прагнення Трампа здобути Нобелівську премію. Помітні поступки А ось віцепрезидент США Джей Ді Венс у розмові з NBC зазначив, що вперше за 3,5 роки війни Росія продемонструвала готовність до значних поступок. “Я не кажу, що вони відмовилися від усього. Але вони вперше погодилися на збереження територіальної цілісності України після війни”, – зазначив він. Венс також зауважив, що Кремль уже не прагне встановлення маріонеткової влади в Києві – на чому наполягав з початку вторгнення. “Вони справді показали готовність поступитися в певних ключових питаннях. Вони вже ведуть розмови про те, що потрібно для завершення конфлікту”,- додав він. Однак, незважаючи на це, Росія наразі не демонструє бажання досягти припинення вогню, підсумував віцепрезидент США. І додав, що США не контролюють дії Росії. Якби це було так, то війна закінчилася б ще сім місяців тому.
Галина Гірак -
ЗМІ: США переоцінили залежність Києва від їх ракет
Адміністрація президента США Дональда Трампа, надіючись схилити російського диктатора Володимира Путіна до мирних переговорів, вирішила заборонити Україні удари далекобійними ракетами ATACMS і британськими Storm Shadow по території РФ. Одначе, не слід переоцінювати вплив цих ракет на хід війни, заявляє видання The Telegraph.
Заборона стає дедалі менш суттєвою для України в міру того, як Київ зміцнює власну оборонну промисловість, вважають журналісти.
Після зняття обмеження на удари торік ракети ATACMS “завдали серйозної шкоди” серії збройових заводів і складів боєприпасів на території Росії, зазначав адмірал Роб Бауер, вищий військовий офіцер НАТО.
“Але завжди залишалося питання масштабу. Поставок цієї далекобійної зброї ніколи не вистачало для ведення Києвом тривалої повітряної кампанії. Починаючи з жовтня 2023 року, Пентагон поставив Україні загалом приблизно 500 ракет ATACMS, але, як повідомили The New York Times офіційні особи США, в арсеналі Києва залишилося тільки приблизно 50 таких ракет”, – йдеться в статті.
Вето на застосування ATACMS не позбавило Київ можливості вражати цілі в глибині Росії. Замість цього він просто використовував свій арсенал безпілотників, а серія недавніх ударів призвела до того, що зросли ціни на російський бензин.
“Враховуючи, що Україна фактично посилила свої удари в глибині Росії, це, схоже, не стало для них великою проблемою. Це стало особливістю адміністрації Трампа з моменту їхнього приходу до влади: вони переоцінили свій вплив на Україну”, – заявив Андерс Пак Нільсен, офіцер і військовий аналітик Данської академії оборони.
Київ засвоїв, що не варто покладатися на досить ненадійну підтримку США. Крім зростаючого арсеналу далекобійних безпілотників, він розробив власну крилату ракету Фламінго. І хоч вона поки що не може зрівнятися за швидкістю зі Storm Shadow і ATACMS, та за умови їх достатньої кількості, наступний етап війни може виявитися для Путіна болючішим, зазначає ЗМІ. -
Сибіга відповів Сіярто щодо енергозагрози “в угорському стилі”
Енергетична безпека Угорщини у її руках – міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував заяву очільника МЗС Угорщини Петера Сіярто щодо дружби України з Угорщиною. Свою відповідь угорському колезі він розмістив у соцмережі Х увечері в неділю, 25 серпня.
Нагадаємо, Сіярто, поширивши відео на платформі Х із пресконференції президента України, описав його слова про дружбу з Угорщиною як “загрозливі”.
“Я відповім на угорський манер. Не треба вказувати українському президенту, що йому робити, що говорити і коли. Він президент України, а не Угорщини”, – зазначив Сибіга у відповідь.
I will reply in a Hungarian manner.You don’t need to tell the Ukrainian President what to do or say, and when. He is the President of Ukraine, not Hungary.Hungary’s energy security is in your own hands. Diversify and become independent from Russia, like the rest of Europe. https://t.co/G0JPu5xYHo— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) August 24, 2025
Міністр також підкреслив, що енергетична незалежність Угорщини перебуває виключно в її компетенції: “Енергетична безпека Угорщини залежить від вас самих. Займіться диверсифікацією і станьте незалежними від Росії, як це зробила решта Європейських країн”.
Як стало відомо, угорський міністр звинуватив Зеленського в тому, що той використав святкування Дня Незалежності України для недоречних нападів на Угорщину.
-
Росія планує збільшити випуск “шахедів” до 6000 одиниць на місяць – CNN
Росія має намір виробляти понад 6000 “шахедів” щомісяця. Про це повідомляє американський телеканал CNN, посилаючись на джерело в українській розвідці.
ЗМІ зазначає, що крім збільшення кількості, виробництво ударних безпілотників у РФ обходиться набагато дешевше, ніж на початку війни, коли Москва закупила їх в Тегерана.
“У 2022 році Росія платила в середньому 200 000 доларів за один такий безпілотник. У 2025 році ця цифра знизилася приблизно до 70 000 доларів”, – зазначило джерело.
Здешевлення стало можливим завдяки масштабному виробництву “шахедів” на заводі безпілотників Алабуга в Татарстані.
Телеканал все ж зазначає, що оцінки вартості можуть відрізнятися Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) виявив, що вартість Шахед-136 варіюється від 20 тисяч до 50 тисяч доларів за один дрон. Видання наводить для порівняння також приклад, що один перехоплювач ракет “земля-повітря” може коштувати понад 3 млн доларів.
“(Така – ред.) відносно низька вартість дозволяє Кремлю активізувати нічні атаки за допомогою дронів, а також проводити частіші великомасштабні атаки”, – пише CNN.
На початку війни великі залпи ракет і безпілотників відбувалися приблизно раз на місяць. Та тепер, згідно з аналізом CSIS, такі атаки відбуваються в середньому кожні 8 днів.
Як ми вже писали, росіяни почали наносити на корпуси “шахедів” отруйні речовини щоб збільшити шкоду для мирного населення.
Додамо, що росіяни почали застосовувати “шахеди” зі штучним інтелектом. -
Удар по Мукачеву: Трамп висловив обурення Путіну
Президент США Дональд Трамп заявив, що йому “не подобається” ракетний удар Росії по американському заводу на Закарпатті. Про це свідчить відповідна трансляція з Білого дому.
“Я сказав йому (російському диктатору Володимиру Путіну, – ред.), що я не радий цьому.
Мені не подобається нічого з пов’язаного з цим (з російсько-українською війною, – ред.)”, – запевнив американський лідер.
Слід зауважити, що про розмову президента США та хазяїна Кремля протягом останніх днів не повідомлялось.
Як відомо, напередодні вночі війська РФ вночі атакували ракетами Закарпатську область. Під удар потрапив завод американської компанії Flex з виробництва побутових приладів у Мукачево. Дві ракети типу Калібр влучили по об’єкту близько 04:40.
Президент Володимир Зеленський підкреслив, що це був показовий і цілеспрямований удар саме по американській власності та інвестиціях в Україні. За його словами, таким чином Путін намагається “зіскочити” з необхідності проводити зустріч на рівні лідерів.
У Мукачеві триває ліквідація пожежі після атаки РФ