Український законопроєкт про створення крипторезерву наближається до завершення. Він може бути зареєстрований у Верховній Раді наступного тижня. Згідно з новою ініціативою, регулятор матиме можливість вирішувати, чи додавати віртуальні активи до державних резервів та які саме активи використовувати. Закон дозволить регулятору самостійно приймати рішення щодо включення криптовалют до резервів. Представник комітету Ярослав Железняк зазначив, що це необхідно через швидкий розвиток криптоіндустрії. Також він відзначив, що законопроєкт готувався без участі голови комітету Данила Гетманцева. Крім того, в Україні також готують закон про віртуальні активи, який передбачає введення податків на криптовалюту. Згідно з новими правилами, людина може продати криптоактиви та задекларувати дохід від них за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.
Категорія: Новини бізнесу
-
Курси долара і євро почали зростати в обмінниках
Курс гривні трохи знизився відносно долара і євро в останній день робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в п’ятницю, 23 травня.
Так, середній курс продажу долара в Україні піднявся на 5 копійок до 41,65 гривень, курс євро також зріс на 5 копійок до 47,30 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,15 гривень, а євро – по 46,50 гривень.
На міжбанку американська валюта подорожчала на 1 копійку і наразі перебуває на рівні 41,49-41,52 грн/долар (купівля-продаж).
Вчора Нацбанк підвищив офіційний курс долара до гривні після двох днів зниження до рівня 41,4999 гривень за 1 долар (+0,0639 грн). Офіційний курс євро становить 46,9281 гривень за 1 євро (+0,0143 грн). -
В Австралії видали попередження компанії Starlink
Австралійське управління комунікацій і ЗМІ (ACMA) видало попередження компанії з надання інтернет-послуг Starlink Ілона Маска через скарги користувачів. Про це повідомляє австралійський телеканал SBS News.
В Австралії телекомунікаційні компанії, що надають понад 30 000 активних послуг, зобов’язані подавати звіти про скарги до регулятора ACMA не пізніше, як за 30 днів після кожного кварталу.
Але Starlink чотири рази не змогла зробити цього в період з жовтня 2023 року по липень 2024 року.
“Неспроможність Starlink вчасно подати необхідні звіти про скарги завадила ACMA контролювати виконання Starlink своїх зобов’язань перед споживачами”, – заявила представниця регулятора Саманта Йорк.
З того часу компанія вже надала звіти про нерозглянуті скарги, та співпрацювала протягом усього розслідування. Супутникові послуги від Starlink набули популярності в частині регіонів Австралії, де Інтернет надається через повільнішу мідну мережу замість волоконно-оптичних кабелів.
Як ми вже писали, адміністрація президента Дональда Трампа заохочує іноземні уряди схвалювати роботу Starlink у своїх країнах – часто паралельно з торговими переговорами
ЗМІ полічили, скільки Польща витратила на Starlink для України -
В Україні стрімко дорожчають яблука
Більшість українських садівників заявили про фактичне завершення сезону реалізації яблук із місцевих господарств. Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit у четвер, 22 травня.
Ті виробники, котрі ще мають достатні обсяги яблук для реалізації, негайно підняли відпускні ціни на наявні партії фруктів.
Так, лише з початку тижня ціни на яблука на українському ринку зросли в середньому на 14%, і на сьогоднішній день ці фрукти надходять у продаж по 32-40 грн/кг.
За словами ключових гравців ринку, подорожчання в даному сегменті насамперед пов’язане із сезонним фактором. Так, запаси торішнього яблука стрімко скорочуються, а фрукти нового врожаю у продаж надійдуть не раніше ніж за кілька тижнів. У зв’язку з холодною та затяжною весною цього року сезон раннього яблука в Україні суттєво затримується.
На сьогодні відпускні ціни на яблука в Україні вже в середньому вдвічі вищі, ніж за аналогічний період минулого року. Експерти ринку сходяться на думці, що відпускні ціни в даному сегменті продовжать зростати і надалі, аж до надходження на ринок фруктів нового врожаю. -
“Податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал
У першому кварталі 2025 року надходження до держбюджету України від так званого “податку на Google” зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це голова ДПС поінформував у четвер, 22 травня.
Так, у січні-березні 2025 року нерезиденти, котрі надають електронні послуги українським споживачам, сплатили до бюджету:- 39,6 млн євро (проти 30,1 млн євро торік),
- 43,4 млн доларів (проти 34,5 млн доларів торік).
У гривневому еквіваленті це становить понад 3,5 мільярда гривень.
“Дякую всім платникам, які підтримують цивілізовані правила роботи та сплачують податки. Бо мова не лише про додаткові надходження до бюджету, які в умовах війни вкрай потрібні. Сьогодні разом забезпечуємо чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями”, – наголосив Кравченко.
Серед топ-платників – глобальні гіганти цифрових послуг:Apple, Google, Meta, Valve, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року. -
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Продаж підсанкційного майна приніс Україні понад 2 млрд
Понад 2 млрд грн держава отримала від продажу санкційного майна через онлайн-аукціони в системі Прозорро.Продажі за перший рік роботи. Про це повідомляє пресллужба Мінекономіки у четвер, 22 травня.
Усі кошти з продажу надійшли до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Організатором торгів є Фонд держмайна України.
Зауважується, що за цей час відбулося шість успішних продажів санкційного майна. Вартість активів за підсумками торгів зросла майже вдвічі.
Реалізовані лоти:- квартира та каменеобробне підприємство Каштан колаборанта Володимира Сальдо,
- квартира та агрокомпанія Інвестагро російського олігарха Михайла Шелкова,
- завод з виробництва упаковки ПентоПак російсько-грецького олігарха Івана Саввіді,
- газобетонний завод Аерок російського олігарха Андрія Молчанова.
У пресслужбі відзначили, що найдорожчим проданим через онлайн-аукціон активом став Аерок: за нього переможець сплатив майже 1,9 млрд грн. Водночас найбільшим попитом користувалася конфіскована квартира Сальдо в Одесі: за неї змагалося дев’ять учасників.
Санкційне майно реалізується Фондом державного майна на онлайн-аукціонах Прозорро.Продажі відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1233 від 21 листопада 2023 року. -
Bank of Georgia заборонив люксові покупки для росіян
Головний банк Грузії заборонив росіянам купувати предмети розкоші дорожчі за 300 євро. Про це агенція РБК у четвер, 22 травня.
Bank of Georgia, найбільший банк країни, обмежив покупки предметів розкоші для громадян Росії. Згідно з новими правилами, росіяни не можуть розраховуватися картками банку за товари дорожчі за 300 євро.
Установа пояснила, що діє відповідно до міжнародних санкцій, які забороняють експорт предметів розкоші до Росії. Обмеження запроваджено автоматично – операції блокуються за MCC-кодом продавця.
У банку також уточнили: якщо російський клієнт змінив резидентство, він має повідомити про це окремо.
Це перший випадок, коли фінансова установа безпосередньо запровадила контроль за дотриманням санкцій. До цього росіяни вже поставали перед відмовами при спробах купити розкішні речі в ЄС чи ОАЕ, однак такі інциденти були поодинокими. -
Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки
Україна за останні три роки отримала понад $133 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Про це у четвер, 22 травня, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем та віце-канцлером, міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем.
Марченко зазначив, що Канада та Німеччина є одними з лідерів у підтримці України з початку повномасштабної війни в усіх можливих напрямах.
За його даними, допомога від Німеччини є другою за розміром серед країн світу та сягнула 17,3 млрд євро, а допомога Канади є п’ятою за розміром в світі та становить 10,3 млрд євро.
Також Канада та Німеччина підтримали ініціативу G7 ERA (допомога Україні за рахунок відсотків від заморожених російських активів) обсягом $50 млрд. Внесок Канади складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд). Україна вже отримала перший транш – 2,5 млрд канадських доларів. Внесок ЄС становить 18,1 млрд євро (близько $20 млрд). Україна отримала вже чотири транші обсягом 6 млрд євро.
Раніше Нацбанк оцінив обсяги міжнародної допомоги Україні до 2027 року. Вона залишатиметься на високому рівні з поступовим зниженням протягом прогнозного періоду у міру нормалізації економічної ситуації. -
Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%
Офіційні постачання американських процесорів до Росії різко скоротилися у 2024 році. Згідно із закритою статистикою Федеральної митної служби РФ, імпорт чипів Intel упав на 95% – із 443 тис. до 20 тис. одиниць, а AMD – на 81%, із 94 тис. до 17 тис. одиниць.
Однак учасники ринку стверджують, що реальні обсяги імпорту значно більші. Представник одного з російських виробників техніки повідомив, що фактичне ввезення процесорів у 2024 році зросло на 20-30% у порівнянні з попереднім роком.
На думку експертів, занижені дані митниці пояснюються тим, що великі постачальники не завжди вказують точну номенклатуру товару, і процесори проходять під іншими назвами.
Зокрема, компанія Рикор заявила про закупівлю понад 120 тис. процесорів у 2024 році – на третину більше, ніж у 2023-му, інформують росЗМІ.
Окрім того, постачальники IT-обладнання та компонентів підтверджують, що запити на постачання іноземних процесорів у 2024 році від виробників російської електроніки були в кілька разів вищими, ніж у 2023-му. Вони не виключають, що у 2025 році ціни на них можуть зрости на 10–12% через рішення виробників.
“Процесори вкрай затребувані, тому імпортери будуть шукати можливість їх привезти, і, як показали минулі три роки, питання з постачанням так чи інакше вирішується, дефіциту немає”, – зазначило джерело в одному з виробників обчислювальної техніки.
Зауважується, що у 2025 році тільки для виробництва російських серверів до Росії має надійти близько 300 тис. Процесорів.